ОДНИМ – ЗАКОН, ІНШИМ – ЗЕМЛЯ

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Донедавна землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів розпоряджався Держгеокадастр. Непрозорість та нечесність у розподілі земельних ділянок з боку чиновників цього відомства викликала справедливі обурення громадян, про що, власне, свідчать і численні публікації в «Рідному Прибужжі», в яких розкривалися різноманітні корупційні схеми. Натомість у жовтні 2020 року Указом Президента України було запущено процес земельної децентралізації, відтак відповідні повноваження від Держгеокадастру почали передавати місцевим територіальним громадам. Ідеологи цієї реформи зазначали, що завдяки цим мало не революційним новаціям місцеві бюджети стануть набагато потужнішими, а у людей відновиться відчуття справедливості, адже землю прозоро контролюватимуть та розподілятимуть депутати та чиновники на місцях, а не якісь знеособлені чиновники в обласному центрі.

Утім, як це часто у нас буває, не так сталося, як гадалося. Принаймні на Снігурівщині у багатьох громадян процес виділення у власність по два гектари землі для ведення особистого селянського господарства (ОСГ) викликав суцільне обурення і несприйняття.

Зачекайте, шановні…

Відправною точкою для цього розслідування став візит журналіста «РП» у село Першотравневе Снігурівської ОТГ. З‑поміж численних проблем та негараздів чимало місцевих мешканців акцентували на земельному питанні. Як повідомили селяни, протягом багатьох років вони писали заяви спочатку до районного земельного відділу Держгеокадастру, а згодом – і до Снігурівської міської ради в надії отримати два гектари землі під ОСГ. Проте щоразу люди отримували відмови – то, мовляв, неправильно складено звернення і не додано всіх необхідних документів. А здебільшого претендентам на клаптик ріллі чи пасовища давали відкоша з банальної причини – вільної землі немає, відтак, мовляв, зачекайте, шановні…

Лілія Тевеліка (Верест) – людина в Першотравневому більш ніж шанована. Чимало років віддала праці на аграрній ниві, а при розпаюванні отримала земельний пай. Чоловік Лілії Федорівни рано помер, тож жінка протягом багатьох років сама виховувала аж семеро дітей. Та тепер, бідкається Л. Верест, її сини і дочки позбавлені права на землю, котра б дозволила їм не розкошувати, а бодай виживати, ведучи підсобне господарство та мати якісь доходи.

– І я, і мої діти, – каже Лілія Верест, – писали заяви на отримання землі, їздили на особисті прийоми до голови та інших керівників Держгеокадастру, а згодом – і Снігурівської громади. Проте нам щоразу казали, що земля зайнята кимось іншим, або ж вона під лісами, і таке інше. Словом, нас красиво, по Закону, «відшивали».

У другій половині 2021 року Лілія Верест та інші претенденти на 2 гектари дізналися, що на території Першотравневого старостинського округу масово отримали по два гектари під ОСГ чужинці, тобто – не мешканці округу. Це неабияк збурило селян, бо вони відчули себе обманутими.

Виходить, вільна земля таки була? Але чому тоді її масово «нарізали» мешканцям інших населених пунктів, а не Першотравневого старостинського округу, до якого входять села Першотравневе і Трудолюбівка, а також селище Васильки?..

Поспілкувавшись із багатьма жителями Снігурівської громади, до якої, власне, і входить Першотравневий округ, ми почули, що в минулому році по два гектари землі отримало чимало педагогів, медиків та інших працівників соціально-культурної сфери, причому – не тільки з освітніх та медичних закладів Першотравневого, а й з інших сіл та міста Снігурівки. Водночас небайдужі громадяни склали список осіб, котрі обзавелися землею, але не мають жодного відношення ані до освіти з медициною, ані до сільського господарства. Це, передусім, депутати міської ради та чиновники, а також члени їхніх родин.

Землиці набрали чиновники і депутати

Звичайно, відповідно до законодавства отримати безоплатно у власність до двох гектарів землі для ведення особистого селянського господарства може будь-який громадянин України, який не скористався цим правом раніше. Проте щонайменше викликає подив: чому багатьом мешканцям Першотравневого весь час «талдичать» про Закон і відмовляють у праві на 2 га, у той час як земельні ділянки отримують хто завгодно, тільки не ті, хто живуть на цій землі? Де ж принцип соціальної справедливості, який проголошувався на найвищому рівні при передачі земель від Держгеокадастру до об’єднаних територіальних громад?

Ми детально проаналізували ситуацію за допомогою Публічної кадастрової карти України та інших відкритих джерел інформації. Відповідно до них протягом 2021 року землю під ОСГ на території Першотравневого старостинського округу отримали у власність приблизно 330 громадян. Із них менше 10 відсотків (!) – це справді працівники Першотравневої школи, садка та медичні працівники округу.

А інші?..

Серед них є чимало працівників Калинівського та Євгенівського навчально-виховних комплексів, а також медичних працівників, зокрема зі Снігурівки. Проте насамперед у списку привертає увагу і велика кількість депутатів та чиновників.

Скажімо, обзавівся дорогоцінною земелькою не тільки голова постійної комісії міської ради з питань ЖКГ, комунальної власності, промисловості, підприємництва, транспорту, зв’язку та сфери послуг Олег Поскрипка, а і його дружина, син та мати. Голова постійної комісії з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Наталія Суслєганова до статків своєї родини додала дві земельні ділянки. Депутат цієї ж комісії Павло Завірюхін також отримав земельний наділ, а крім нього, щасливими «латифундистами» стали його син, донька і навіть онук.

Крім того, у 2021 році до «касти» депутатів-землевласників долучилися або ж помножили власні земельні статки самі депутати і/або їхні близькі родичі: Олександр Кожанов, Денис Дарбінян, Віталій Золотий, Оксана Сітарська, Володимир Кореновський, Юлія Тищенко (Клапчук), Олег Павленко, Олександр Єфремов, Микола Предчук, Аліна Дарбінян, Олег Сергеюк, Сергій Цвєтков, Олена Ткаченко, Оксана Музиченко, Ірина Тімуш. Щоправда, деякі із перелічених депутатів працюють у соціально-культурній сфері (О. Сітарська, Ю. Тищенко, О. Павленко, М. Предчук, О. Ткаченко, О. Музиченко, І. Тімуш). Зазначимо і те, що деякі інші депутати Снігурівської міської ради скористалися своїм правом на «два гектари» раніше, відтак відповідно до законодавства вони уже не могли претендувати на землю під ОСГ повторно.

Зверніть увагу на те, що земельні наділи у 2021-му роздавалися представникам різних партій. Виходить, любов до землі-годувальниці об’єднала навіть непримиренних, здавалося б, політичних конкурентів!

Вирішили не відставати від представницької гілки влади і високопосадовці Снігурівської міської ради. Так, відтепер помножуватимуть аграрну міць держави дружина та батьки першого заступника Снігурівського міського голови Андрія Гищака. Секретар міськради Сергій Верловицький та його «друга половинка» також отримали землю під ОСГ. Порадіємо і за сина заступника міського голови Світлани Голдун.

Віталій Альохін, староста Першотравневого старостинського округу:
– Я землю не роздавав, це не мої повноваження, все вирішується в громаді. Але однозначно наша земля має бути у наших мешканців. Чи отримав я земельну ділянку? Так. Я не знав про вільну землю, але мені прямо перед сесією сказали здати заяву.

Безперечно, вся чиновницько-депутатська «рать» отримувала земельку «по Закону». Але цинізм ситуації полягає в тому, що вищі посадові особи міськради на нещодавній зустрічі з мешканцями села Першотравневого довго розповідали людям про те, що вільних ділянок на території їхнього округу немає, або ж, мовляв, ті неправильно оформлювали заяви. Натомість, як ми вже знаємо, це казали чиновники, котрі самі зовсім нещодавно не посоромилися отримати у власність по два і більше гектарів для себе «любимих»!

У списку новоявлених землевласників є й чимало інших посадовців міської ради, а також співробітники правоохоронної системи, МНС, банківські клерки, ба навіть приватні підприємці, тобто – аж ніяк не працівники бюджетної сфери. Є й інші «цікаві» персонажі – скажімо, землю в Снігурівській ОТГ отримали депутат обласної ради від партії «Наш край» Андрій Закусилов разом із дружиною, очільниця штабу «Нашого краю» та нинішнього міського голови Інни Бойко на місцевих виборах‑2020 Лідія Мажейва, а також її діти. Як подейкують злі язики, таким чином із пенсіонеркою розрахувалися за самовіддану працю під час виборчих перегонів.

Щасливий «лотерейний квиток» випав і вчительці зі Снігурівки Любові Бекеш, адже два гектари дісталися не тільки їй як педагогу, а й трьом її родичам. І Л. Мажейва, і Л. Бекеш пояснили ситуацію надто «прозаїчно»: вони скористалися своїм правом на землю як громадяни України.

Утім усі перелічені особи принаймні є мешканцями Снігурівської громади. А як пояснити, що по два гектари землі під ОСГ отримали декілька десятків жителів міста Миколаєва, при цьому «земельний десант» очолила велика група працівників Миколаївського національного аграрного університету? Звідки дізналася про вільні ділянки аж в Снігурівській громаді депутатка Миколаївської районної ради від «Нашого краю» Ольга Остапчук і її чоловік?..

Приватизація здійснювалася «у ручному режимі»?

Виходить, хтось повідомив миколаївців, і не тільки, про наявність вільної землі у Снігурівському районі? Але чому при цьому забули поінформувати пересічних мешканців Першотравневого старостинського округу?

Питань – більш ніж достатньо. Аби дізнатися на них відповіді, ми насамперед поспілкувалися з тими мешканцями Снігурівської громади, що отримали землю в 2021 році.

Як з’ясувалося в процесі журналістського розслідування, процес приватизації відбувався зовсім не хаотично, а цілком централізовано. Скажімо, в навчальний заклад зателефонували з міської ради та запропонували написати заяви на землю тим освітянам, що досі не отримали по 2 гектари під ОСГ. При цьому викопіювання педагоги не робили – як повідомили журналісту, цим усім займалася «людина Кормишкіна». Через деякий час освітяни отримали на руки витяги на право власності на нерухоме майно (землю) та договори оренди.

А ось іще беззаперечний доказ того, що земля під ОСГ роздавалася в ручному режимі. Рішення сесії про відмову попередніх користувачів (про них поговоримо дещо нижче. – Ред.) від сотень гектарів орендованої землі та надання громадянам дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення ОСГ приймалися в один і той же день – 25 червня 2021 року! А отже, проста логіка підказує, що списки претендентів на землю та відповідні заяви вже були заздалегідь приготовлені!

Тут слід зробити невеличке пояснення для тих наших читачів, які не мешкають на Снігурівщині. Відомий на теренах Миколаївщини «агробарон» Юрій Кормишкін є одним із найбільших землекористувачів і на теренах Снігурівської ОТГ, зокрема в Першотравневому старостинському окрузі. Донедавна значні масиви землі по Першотравневому старостинському округу обробляло підприємство Ю. Кормишкіна, а сама земля була оформлена на нього та Віталія Пекеру, який, за нашою інформацією, тісно афілійований з Ю. Кормишкіним.

Віктор Рудий, «афганець»:
– Я та інші учасники бойових дій, мінімум десять чоловік, неодноразово писали заяви до міської ради на отримання двох гектарів. Але щоразу нам відмовляли. Там – глуха стіна.

З певних причин – як наголошують наші інсайдери, через претензії правоохоронців щодо законності використання земельних ділянок – Юрій Кормишкіни і Віталій Пекера в добровільному порядку розривають договори оренди землі, що засвідчується рішеннями Снігурівської міської ради від 25 червня 2021 року. Також добровільно, принаймні на папері, відмовляється від використання землі на території Снігурівської ОТГ (територія Заріччя) і вже екс-дружина «агробарона» Тетяна Кормишкіна. Загалом до земель запасу комунальної власності Снігурівської громади потрапляє 672 гектари землі в Першотравневому старостинському округу і близько 110 га поблизу сіл Василівка та Павлівка.

Здавалося б, за рахунок вільної землі можна було повністю задовольнити потреби мешканців Першотравневого округу в землі, а вже потім забезпечувати ділянками освітян та медиків з інших населених пунктів. Натомість снігурівська влада пішла іншим шляхом, у результаті чого десятки першотравневців залишилися без землі для ведення ОСГ, натомість по 2 га масово «хапанули» чиновники і депутати.

За допомогою відкритих джерел стало відомо, що майже стовідсотково нові власники (у Першотравневому окрузі) здали землю в оренду товариству «СГВП «Таборівське», яке належить Юрію Кормишкіну. Виходить, відмова «агробарона» від оренди землі, що мала місце декілька місяців тому, – це був хитрий «фінт», щоб позбавитися певних проблем?.. Адже беззаперечні факти свідчать про те, що за допомогою цієї схеми земля повернулася у користування того, хто її обробляв і раніше.

Чому ж новоявлені власники двох гектарів настільки «одностайно» віддали землю в користування саме підприємству Юрія Кормишкіна?

«Долг платежом красен»

За свідченнями наших співрозмовників, котрі попросили не розголошувати в газеті їхні імена, водночас із підписанням заяв на два гектари вони ставили свої підписи й на «пустих» договорах оренди із «Таборівським», в яких не зазначалися умови оренди в частині строку дії угод та орендної плати. І лише згодом їм надали вже повністю заповнені угоди, в яких були прописані цілком сприятливі умови для орендаря – довгостроковий термін оренди (15 років) і більш ніж помірна орендна плата – 5 тисяч гривень на рік за два гектари. І це при тому, що інші конкуренти Кормишкіна на території того ж Першотравневого старостинського округу платять орендодавцям майже вдвічі більше!

Звичайно, ті ж освітяни чи медики були раді й такій можливості обзавестися омріяною землею та мати з неї бодай якісь доходи. Безперечно, заслужили. Але чому такі преференції отримав один із великих землекористувачів, тим паче за допомогою адмінресурсу? Чи не тому, що голова громади Інна Бойко була обрана на останніх виборах саме під прапорами партії Кормишкіна «Наш край»? Як тут не згадати приказку «долг платежом красен»!

І хоча дотепники свого часу іронічно прозвали цю партію «Наш крах», насправді справжнього краху зазнали прості мешканці Першотравневої громади, адже тепер, після реалізації масштабної схеми із «дерибану» землі на користь одного бенефіціару, вільних ділянок по два гектари на території старостинського округу практично не залишилося. Виходить, таки не погрішили проти істини вищі чиновники Снігурівської громади, коли на початку лютого цього року відверто сказали про це селянам… Забувши, щоправда, додати, що і самі отримали з «великої приватизації» чималий «ґешефт».

Працівник Снігурівської міської ради (на умовах анонімності):
– Так, я отримав земельну ділянку. Звідки дізнався про вільну землю? Пропозиція надійшла від секретаря міської ради Верловицького, після чого я написав заяву.

Проте все тайне рано чи пізно стає явним. На умовах конфіденційності ми поспілкувалися з одним із депутатів Снігурівської міської ради, який розповів нам таке:

– Ще навесні 2021 року в громаді почали ширитися чутки, що в Першотравневому є близько 400 гектарів землі, що їх нібито незаконно обробляє Кормишкін, і якими зацікавилися правоохоронні органи. Щоб уникнути покарання, він вирішив розпаювати землю, але з однією умовою – щоб знову контролювати її. Такий великий масив землі – дуже ласий шматок, тож виникла програма роздати по два гектари педагогам. Але під цей шумок хто тільки до нібито освітян не потрапив! Так, запропонували землю і мені, зателефонувавши з міської ради. Сказали, що я свого часу подавав заяву на землю, і тепер є можливість її отримати (а чому ж не зателефонували пересічним мешканцям Першотравневого, котрі також подавали відповідні заяви? – Ред.).

– Вам телефонували прості клерки?

Інна Бойко

– І прості клерки, і міський голова Інна Бойко, яка зазначила, що земля положена всім депутатам. Потім нас усіх (депутатів. – Ред.) зібрали і повідомили, що потрібно виконати певні реєстраційні дії, але всі витрати бере на себе Кормишкін. Я тільки написав заяву і подав документи. Підписав я і договір оренди, в якому не містилося жодної конкретики щодо важливих умов використання землі. Я ще запитав тоді – навіщо підписувати «пустишки», на що отримав відповідь – щоб потім депутатів довго не шукати, якщо щось доведеться терміново переробити.

– На який термін розрахований термін дії орендної угоди?

– Спочатку обіцяли на п’ять років, потім – на сім. А коли представник їхньої фірми передала мені договір оренди, то там уже значилося 15 років. Крім того, я сподівався отримати бодай 6 тисяч гривень орендної плати на рік, як мені обіцяли, але в умовах записано всього п’ять тисяч. Коли я сказав про це одному із менеджерів підприємства Кормишкіна, той відповів, що на руки я таки отримаю шість тисяч, а меншу суму в договорі записали з метою мінімізації податків.

Напевно, у багатьох читачів виникне слушне запитання: а навіщо було пропонувати землю не тільки педагогам і освітянам, а ще й депутатам? Адже це, як не крути, люди далеко не бідні.

Маємо стійке припущення, що це було зроблено задля того, аби тримати депутатів на надійному «гачку» і забезпечувати потрібні голосування на сесіях. Якщо зважити принагідно на той факт, що Інна Бойко працевлаштувала у комунальних закладах декількох безробітних депутатів, то чи треба дивуватися тому, наскільки «гладко» і швидкоплинно відбуваються сесії міської ради, а депутати голосують у «кращих традиціях» радянської доби?..

Та повертаємось безпосередньо до теми земельних відносин. Під час журналістського розслідування нам вдалося виявити факт масової приватизації земель не тільки у Першотравневому, а й на лівому березі річки Інгулець, в районі так званого Заріччя. І, знову ж таки, з-поміж прізвищ педагогів і медичних працівників Снігурівської ОТГ, часто-густо ми натрапили на прізвища «потрібних» людей – родичів і наближених осіб депутатів, чиновників, старост, підприємців… Та зрештою, як і по Першотравневому, земля опинилася в довгостроковій оренді підприємства Юрія Кормишкіна – тільки не в товаристві «Таборівському», а в ТОВ «СГВП «Снігурівське». Але, як розуміємо, від перестановки найменувань підприємств кінцевий вигодонабувач залишився незмінним.

Через рішення суду землю віддав. І знову «прибрав»

Звідки ж взялося стільки вільної землі по Заріччю?

Окрім 110 гектарів, від оренди якої відмовилася Тетяна Кормишкіна, здебільшого це – земля, яку раніше орендував Юрій Кормишкін. Свого часу на незаконність використання цієї землі вказували мої колеги з Центру журналістських розслідувань.

І журналісти-розслідувачі мали рацію. Адже рішенням Снігурівського районного суду віз 3 грудня 2020 року у справі № 485/1675/19 (набуло законної сили 05.01.21) було задоволено позов Баштанської місцевої прокуратури про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення у державну та комунальну власність фермерської землі загальною площею 647,3467 га в межах Нововасилівської сільської ради Снігурівського району (наразі – межі Снігурівської ОТГ).

Прокуратура вказала на цілу низку порушень чинного законодавства, зокрема – і на те, що під час перевірки, ініційованої в рамках кримінального провадження, було безпідставно розорано значні площі категорії сіножатей та пасовищ, тобто – мало місце нецільове використання земельних ділянок. До речі, це до звернень до «РП» багатьох наших читачів щодо стрімкого зменшення площ під пасовищами…

Отже, Юрій Кормишкін згідно з вердиктом суду був змушений повернути підконтрольну йому землю у державну і комунальну власність. Невдовзі державна земля, у рамках децентралізації, перейшла до земель запасу комунальної власності. А отже, загалом 757 гектарів (за рішенням суду та добровільна відмова) стало спільним надбанням Снігурівської об’єднаної громади. Спільна-то спільна, але отримали її не всі жителі ОТГ. Завдяки вищеописаній схемі приватизовані ділянки по два гектара майже всі її власники чомусь передали в оренду саме товариству «СГВП «Снігурівське» (читай – Юрію Кормишкіну).

Але це ще не всі «цікавинки», на які звернув увагу журналіст «РП».

Ми проаналізували інформацію по землі, що міститься на сайті Снігурівської громади. І дійшли парадоксального висновку: чимало рішень міськради, в яких земля масово роздавалася під ОСГ, знеособлені, тобто – не містять інформацію про нових власників. Так, є посилання на якісь додатки, але тексту самих додатків у вільному доступі немає! І лише з інформації про те, як поіменно голосували депутати, можна здогадатися, хто з-поміж інших отримував земельку, адже по черзі то один, то інший депутат заявляли про конфлікт інтересів.

І ще один «несподіваний» факт: у розділі «Відеозаписи сесій» сайту міськради немає відеотрансляцій у період з квітня по жовтень 2021 року. Але ж саме в цей період приймалися всі рішення по приватизації сотень ділянок під ОСГ!

Олександр Надоложко, с. Василівка:
– Маю 31 рік медичного стажу, численні грамоти та подяки за роботу, але ані мені, ані моїй дружині-вчительці землю ніхто не пропонував. Звертався з цього приводу і до міського голови І. Бойко, і до її заступника О. Кравченка. Чиновники нам відповіли: вільної землі немає, шукайте, може, десь і знайдете.

А ось іще інформація для роздумів. Дослідивши дані Публічної кадастрової карти, ми побачили, що три громадянини України в минулому році стали власниками з півсотні земельних ділянок кожний у межах території Снігурівської громади. Потім ця земля була передана в оренду… підприємствам, підконтрольним Юрію Кормишкіну. Йдеться про Володимира Квашу, Дарію Вороніну і Олену Шебаніну.

Звичайно, нічого протиправного в тому, що хтось у когось купив землю, немає. Але звернемо увагу бодай на В. Квашу. Цей пан є не тільки одним із засновників облорганізації партії «Наш край», лідером якої є Ю. Кормишкін, а й свого часу був або є й понині бенефіціаром або засновником одразу декількох аграрних підприємств, до яких має прямий стосунок і… Юрій Кормишкін.

Партійно-земельно-адміністративне коло замкнулося?..

Інна Бойко: «Право на землю має кожен громадянин»…

Аби отримати відповіді на численні запитання, ми звернулися по коментарі до вищої посадової особи Снігурівської ОТГ. Віддамо належне посадовчині: міський голова Інна Бойко не уникнула розмови і відповіла на наші запитання.

– Земля не роздавалася серед мешканців громади, – безапеляційно заявила І. Бойко, – бо право на неї має будь-який громадянин України, який подасть відповідну заяву та докладе документи. Згідно із законодавством громадянин сам має вишукувати вільну землю. У нас всі учасники АТО мають землю, а якщо з’являються нові, то ми їм її підшукуємо, іншим категоріям – не зобов’язані. Крім того, дуже багато першотравневців мають і паї, і ділянки під ОСГ. У них 230 одноосібників, і лише 55 осіб подали декларації. Усі воліють мати дороги, дитсадки, школи, але не бажають платити податки. Ви думаєте, якби була вільна земля, ми би їм відмовили? Немає її! (ну звичайно, вже немає! – Ред.).

– Але ж така земля з’явилася в 2021 році… Чому мешканці округу про це не знали?

– Ну чому ж не знали? Вчителі знали, у дитсадку також. То хіба й інші люди в селі не знали? Не вірю в це. От до нас зараз звернулася фірма. Пропонують здійснити інвентаризацію земель. Якщо за підсумками інвентаризації ми знайдемо вільну землю, то будемо їм пропонувати. Але поки що кожна людина нехай шукає сама.

– Не секрет, що земля, яку раніше обробляв Кормишкін, після приватизації знову опинилася в підконтрольних йому підприємствах, в оренді. Чи не дивно це для Вас?

– Ні, не дивно. Сьогодні ж під дулом пістолета не можна змусити людину укладати з кимось договір.

– Ви як голова громади як ніхто інший має бути зацікавлений у тому, щоб збільшувати податкову базу. Проте Кормишкін уклав угоди з орендною платою в розмірі всього 5 тисяч гривень на рік. Отже, гадаю, бюджет громади недоотримує значних податкових надходжень. Вас це влаштовує?

– Ця земля – приватна власність. Органи місцевого самоврядування, зокрема я як міський голова, не мають права втручатися в договірні відносини двох приватних сторін договору.

– Чому на сайті міської ради немає важливої публічної інформації з багатьох рішень, що приймалися по землі в 2021 році?

– Я сьогодні подивлюся… підправимо… Навіть дякую Вам за цю інформацію!

– Отже, Ви стверджуєте, що в 2021 році і чиновники, і депутати випадково дізналися про те, що з’явилася вільна земля?

– Мені про факти порушень не відомо. Але скажу, що ті ж освітяни 20 років не бачили землю. І лише зараз почали отримувати. Та й ті ж чиновники сидять на мінімальних зарплатах (а от про це поговоримо у наступних публікаціях! – Ред.), і також мають на неї право.

– Але ж чимало мешканців Миколаєва отримали землю по вашій громаді, зокрема з Миколаївської аграрки…

– Вони також мають таке право. Подавалася заява, з викопіюванням, усе – відповідно до законодавства.

– Одразу три особи масово скуповували ділянки під ОСГ.

– Вперше про це чую, цих людей я не знаю.

Що ж, про щирість відповідей міського голови насамперед судити насамперед не мені, журналісту, а вам, шановні мешканці Снігурівської громади. Хоча, на мою скромну думку, і так усе зрозуміло.

* * *

Зі свого боку, звертає увагу факт кричущої несправедливості: поки мешканцям Першотравневої громади торочать про Закон, водночас інші громадяни, вельми далекі і від старостинського округу, а подеколи і від Снігурівської громади, отримують землю, яку власним потом рясно окропили нинішні жителі села, їхні батьки та діди.

Ми можемо лише щиро порадіти за педагогів та медиків громади, інших працівників соціально-культурної сфери, котрі, виконуючи надважливу соціальну місію, зрештою обзавелися власною земельною ділянкою. Але чому «паровозиком» земельку отримала і численна депутатська-чиновницька «братія»? Невже ж це найбільш обездолені верстви населення?

Зрештою, з наявної інформації випливає, що в Снігурівській ОТГ мала місце саме централізована роздача землі, з подальшою, також централізованою, здачею її в оренду одному і тому ж бенефіціару – Юрію Кормишкіну, який тісно пов’язаний з вищим керівництвом міської ради.

А щодо Закону… З формальної точки зору його, ймовірно, і не було порушено. Натомість чи не є очевидними масштабна політична корупція та утвердження «партійно-феодального» ладу на теренах сучасної Снігурівщини?..

Андрій ТЮРІН


  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

4 Comments on “ОДНИМ – ЗАКОН, ІНШИМ – ЗЕМЛЯ”

  1. 3) у Конституції України записано: ВЛАСНІСТЬ ЗОБОВ’ЯЗУЄ…
    ви, пане журналіст, готові особисто, руцями… щось вирощувати на тій землі?
    чи аби щось патякати? )

  2. 2) так розумію, ви – газета обласної ради…
    якщо є доведені факти порушення закону – будь-ласка оприлюднюйте…
    а оці всі натяки… негарно

  3. 1) а шо таке “політична корупція” ?
    розберіться самі зі своїми критеріями )))
    ви цитуєте депутата Снігурівської міськради, якого схема влаштовувала… але СУМА НЕ ВЛАШТУВАЛА ))))

    1. Назвите уже ФИО депутата) или депутат зассал?))) В смысле на условиях анонимности?)))) Такой трус должен сдать мандат и не появляться больше в Раде , он же получается или балабол или стукач и тут только два варианта. Ведь закон нигде не нарушен по идее, так и не понял где коррупция. так что статья походу заказная с целью повоевать против Бойчихи и нашего края

Оставить комментарий

Your email address will not be published.