Бьёт – не значит любит

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Жизнь жительницы Вознесенска Тамары Рудюк вот уже десять лет представляет собой сплошной непрекращающийся кошмар. При том что с мужем она уже пять лет в разводе, однако он не дает ей покоя до сих пор. А самое страшное, что ему все сходит с рук.

Рукоприкладство как норма жизни

Совместную жизнь Тамара и Валерий начинали далеко не в самом юном возрасте. У каждого за плечами уже был брак и дети. Но если у Тамары муж ушел из жизни по болезни, то Валерий Рудюк со своей первой супругой не сошелся характерами. В 2012 году Валерий и Тамара поженились. Вместе с ними стал жить и трехлетний сын Тамары – Максим.

По словам Тамары Рудюк, жестокость Валерия и к ней, и к пасынку проявлялась практически с первых дней совместного проживания. За любую мелочь мужчина мог ударить и ее, и Максима.

Вместо того чтобы прекратить унизительные отношения в зародыше, Тамара стала терпеть. А чтобы мама не догадалась о характере ее отношений с мужем, женщина практически перестала с ней общаться. Возможности для этого были: новая семья в поисках лучшей доли переезжала с места на место.

– Она ж ничего мне не говорила. Уже потом, от чужих людей, я стала узнавать «подробности» семейной жизни своей дочери, – вспоминает мать Нина Петровна.

По её словам, она была в шоке от того, что узнала.

– Когда дочь второй раз выходила замуж, я была очень рада за нее. Как же, в такую хорошую семью попала: отец Валерия руководил частной строительной фирмой, мать была у него бухгалтером. Сам Валерий не пил, был работящим парнем. Но когда он мне самой выбил зубы, а меньшую дочь Валентину так избил, что у нее было сотрясение мозга, то мнение о зяте у меня резко поменялось.

Развод на бумаге

– Сначала я надеялась, что Валера изменится, станет мудрее, добрее, но после пяти лет совместной жизни убедилась, что этого не произойдет. Мириться же с таким отношением к себе я больше не могла, – признается Тамара Рудюк, – и подала на развод. Вспоминая перипетии своей семейной жизни, женщина начинала истерически рыдать. Чтобы успокоить собеседницу, приходилось время от времени отпаивать ее водой.

– Когда я была беременна Настей, то до восьмого месяца он заставлял меня работать. А в день, когда забирал меня из роддома, избил меня так, что я даже родственникам не могла показаться. Максимку тоже постоянно избивал. Когда пыталась за него заступиться, то получала и сама, – рассказывает со слезами на глазах Тамара Дмитриевна.

Но после того, как в 2016 году официально с мужем развелась, она еще продолжала с ним сожительствовать. В Польшу на заработки также вместе поехали, взяли с собой и дочку.

– Там продолжалось то же самое. Избивал меня постоянно, и даже когда я стала жить отдельно от него – приезжал и бил. А однажды украл дочь и скрывался от меня. Я чуть с ума не сошла, – вспоминает Тамара Рудюк. – Когда вернулись в Украину и окончательно с ним рассталась, то он ничего из того, что вместе нажили, мне не оставил – все себе забрал. Но мне уже от него ничего не надо, лишь бы оставил в покое, – добавляет она.

«Испытываю к нему только отвращение»

– Я от него чего-то хорошего практически не помню, – рассказывает сын Тамары Рудюк Максим. – Как-то на целую ночь поставил меня на колени. Бил всегда. Мама заступится за меня, еще и маме попадало. К бабушке не пускал. Когда не приду к бабушке – спина синяя.

Хорошим был только тогда, когда в милицию заявление напишут. Тогда начинал уже иначе к маме относиться. Она его прощала и снова пыталась с ним сожительствовать. И начиналось все сначала.

Официально он с мамой в разводе уже шесть лет, но и сейчас достает. Врывается во двор, начинает избивать маму, мамину сестру. Бабушке челюсть выбил. У тети сотрясение головного мозга было. Дядю, родного брата мамы, так избил, что тот в реанимацию попал.

Таких надо сажать и надолго. Потому что он выйдет на волю и будет мстить. Испытываю к нему только отвращение.

Приехал и позвал к машине

31 августа прошлого года для Тамары ничего не предвещало беды. Готовила к первому сентября детей. Попросила Валерия, чтобы он привез документы дочери – Насти. Тот пообещал. Под вечер приехал, позвал к машине.

– Когда я подошла, то Валерий схватил меня за руку и затащил в машину, сказав водителю, чтобы он ехал. В машине начал меня избивать, разрывая на мне одежду. И это все на глазах у водителя. Тот еще фразу бросил: видишь, мол, как он тебя любит.

Когда выехали за город и приехали к лесопосадке, то бывший муж потащил меня в заросли травы. От его побоев я несколько раз теряла сознание. Что было дальше, помню смутно, – с болью в душе вспоминает Тамара недавние события.

В это время родные – мама, 15-летний сын – сходили дома с ума, не зная, что предпринять. Потом позвонили куму Василию, который сразу же помчался на поиски Тамары. Через какое-то время нашел ее с Валерием и водителем.

Казалось бы, после таких «теплых» встреч бывшего супруга нужно отдавать в руки правоохранителей, но этого, к сожалению, не случилось. По словам собеседницы, она не обращалась в полицию, не снимала побои. Валерий тогда приехал к ним утром, привез подарки детям и ей, долго стоял на коленях, плакал, клялся, что такого больше не повторится…

Татьяна ФАБРИКОВА


Куди звертатися у випадку насильства

  • 102 – виклик поліції.
  • Мобільний додаток My Pol, де є екстрена кнопка SOS, а також інструкції, як діяти, якщо ви є свідком або постраждали від домашнього насильства.
  • 116123 (з мобільного) – цілодобова національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
  • 15-47 – урядова «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства.
  • Телеграм-чат-бот #ДійПротиНасильства.
  • (0512) 30-23-22 – Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області.
  • (05134)57042 – Миколаївський обласний центр надання соціально-психологічної допомоги.

Iгор Гончаренко, начальник управління превентивної діяльності Національної поліції у Миколаївській області:

– Слід зазначити, що протягом 2021 року до підрозділів поліції Миколаївської області загалом надійшло 10413 заяв та повідомлень з приводу вчинення домашнього насильства. За результатами їх розгляду поліцейськими складено 3124 протоколи за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування»).

Крім того, слідчими підрозділами відкрито 247 кримінальних проваджень, у тому числі 76 – за статтею 126-1 Кримінального кодексу України («Домашнє насильство») за фактами систематичного вчинення протиправних дій відносно членів родини.

У свою чергу, відносно 1002 осіб, які допустили вчинення домашнього насильства, застосовано термінові заборонні приписи, а 15-ти кривдникам анульовано дозволи на право зберігання та носіння зброї. При цьому зброя у власників була вилучена.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з моменту виявлення факту вчинення кривдником домашнього насильства, уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере його на профілактичний облік на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.

Так, протягом 2021 року підрозділами поліції області на профілактичний облік були поставлені 2254 кривдники. У переважній більшості це особи чоловічої статі (90,5%). Усього на такому обліку на кінець року перебувало 1908 осіб (92% – чоловіки).


Зоя Дмитрієва, спеціаліст департаменту соціального захисту ОДА:

– Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено застосування спеціальних заходів для кривдника. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, зокрема, належать:

терміновий заборонний припис стосовно кривдника (видається співробітниками поліції терміном на 10 діб);

обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (видається судами терміном від 1 до 6 місяців). Цей припис передбачає обмеження перебування на одній території, навіть наближення до постраждалої від домашнього насильства особи, контактування з нею через третіх осіб та безпосередньо, переслідування її, залякування.

Якщо трапляється ситуація домашнього насильства, я б рекомендувала звернутися до поліції та зафіксувати випадок домашнього насильства. Це надасть можливість звернутися до центру або бюро з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адже особи, які постраждали від домашнього насильства, належать до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну допомогу. Звернутися можна незалежно від реєстрації місця проживання. Чим може допомогти центр/бюро? Це здійснити представництво постраждалої особи в суді, надати допомогу у складенні документів процесуального характеру. Все це необхідно для отримання обмежувального припису. Правові послуги, які надають адвокати та працівники центрів/бюро з надання безоплатної вторинної правової допомоги, оплачує держава.

У разі, коли постраждала особа потребує забезпечення місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування, її можливо влаштувати до притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або гендерно зумовленого насильства. На території Миколаївської області функціонує обласний притулок, також відкривається Миколаївський міський притулок для жителів м. Миколаєва. Направлення до притулку можуть надати соціальні служби територіальних громад за місцем проживання постраждалої особи. У м. Миколаєві – це центр соціальних служб Миколаївської міської ради. Із зрозумілих причин адреси притулків не розголошуються. Термін перебування в притулку може бути до 3 місяців. Також у м. Миколаєві працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, до якої можна звернутися за телефонами: (0512) 46 37 06, 063456 23 61.

Загалом у Миколаївській області працюють:

  • відділення обласного центру соціально-психологічної допомоги «Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства»;
  • притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства (Миколаївська міська територіальна громада);
  • денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (Миколаївська міська територіальна громада);
  • 9 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства (обласна при відділенні обласного центру соціально-психологічної допомоги «Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства», Миколаївська міська територіальна громада, Первомайська міська територіальна громада, Южноукраїнська міська територіальна громада, Вознесенська міська територіальна громада, Братська селищна територіальна громада, Бузька сільська територіальна громада, Кам’яномостівська сільська територіальна громада, Вільнозапорізька сільська територіальна громада);
  • центр захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) (Миколаївська міська територіальна громада);
  • відділення інтегрованих послуг територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (Первомайська міська територіальна громада):
  • спеціалізована служба первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства (Новоодеська міська територіальна громада).

Незабаром ця мережа значно розшириться.


  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Оставить комментарий

Your email address will not be published.