«ТРІЩИНА» УПРАВЛІННЯ, або хто множить на нуль Березнегуватську освіту?

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Наша газета неодноразово в попередніх публікаціях писала про проблеми освіти Березнегуватщини. Негараздів і справді більш ніж достатньо: закривають чи понижують ступінь сільських шкіл, скорочується фінансування галузі, а замість повноцінних обідів школярики, і то не всі, забезпечуються таким собі «перекусом». До цього сумного переліку варто «додати» вкрай зруйновані дороги, якими учні дістаються Країни знань, та аварійний стан деяких шкільних будівель… Утім, схоже, очільники галузі та деякі депутати переймаються не цими кричущими проблемами, а суцільно – ситуацією довкола Кавказької ЗОШ. Як розповіли тамтешні педагогічні працівники, перевіряльники приїжджають до маленької сільської школи мало не як до себе на роботу. І це – при тому, що в плані освітніх стандартів та піклування про майбутнє покоління з боку місцевого колгоспу «Прометей» Кавказька школа може дати фору багатьом загальноосвітнім закладам у обласному центрі…

«Бузувіри» з Кавказької ЗОШ

Годі й казати, що декому маленька школа у селі Кавказ неабияк муляє очі та залишки совісті. От і нещодавно в ефірі одного з миколаївських телеканалів вийшов сюжет з потугою на велику сенсацію. Мовляв, дітей примушують працювати на полях місцевого господарства, а деяких школярів навіть… б’ють.

Батько одного зі школярів, ховаючи під ретушшю лице та, вочевидь, очі, зокрема повідомив: до дитини застосовували фізичне насилля, причому ні за що, про що нібито свідчив синець на півобличчя. Тому, мовляв, чоловік був змушений забрати хлопця додому.

Ситуацією «миттєво» зацікавився і депутат Верховної Ради Ігор Негулевський. Так-так, той самий, котрий свого часу засвітився як «прем’єр-міністр» скандальної «нарко-республіки», і той самий, який жодним чином публічно не відреагував на, до прикладу, нещодавнє закриття школи у великому селі Нововолодимирівка. А навіщо? Є ж більш нагальні справи у народного «обранця»…

Отже, нардеп приділяє найприскіпливішу увагу до «проблем» села Кавказ – і дітям, і коровам, і землі, і ще бозна-чому. Водночас, як йдеться у вже згаданому телесюжеті, при такій «активності» депутата опитані мешканці Березнегуватщини здебільшого не те що не чули про його діяльність, а навіть і в очі не бачили того.

Батьки дітей воліють, щоб їхні діти навчалися у безпечних і комфортних умовах.
Батьки дітей воліють, щоб їхні діти навчалися у безпечних і комфортних умовах.

Натомість очільник обласного Департаменту освіти і науки Алла Веліховська у тому ж телесюжеті спростувала всі потуги недоброзичливців, повідомивши: ті незначні порушення освітніх та санітарних стандартів, що мали місце у Кавказькій школі, наразі виправлено. А в інших школах ОТГ? Про це поговоримо дещо нижче.

Та… вибухнула нова «інформаційна бомба», яка, як з’ясували журналісти «РП», має всі ознаки чергової мильної бульбашки. Адже ми знайшли відповідь на запитання: «А был ли мальчик?», точніше, чи зазнав фізичного насильства хлопчик, про що гучно заявив його батько. Як пролунало в інтернет-просторі, до тортур над дітлахами причетна навіть… директорка Кавказької ЗОШ Марія Скора.

Отже, у сюжеті телевізійників йдеться про долю учня четвертого класу Артема, якого рік тому привіз в школу на Кавказ його батько, Володимир К., із села Мурахівки. Попри те, що дитина пішла вже в третій клас, на той момент вона не могла… ні читати, ні писати. Життя склалося таким чином, що мати у хлопчика померла, а батько днями працював, аби заробити на життя. Відтак хлопець вряди-годи не відвідував уроки, ніхто вдома не контролював, як слід, і домашні завдання.

Подякувати б педагогам…

Утім на навчання до Кавказької ЗОШ прибуває чимало школярів з інших шкіл Березнегуватської, і не лише, ОТГ, котрі у 8-10-12 років мають катастрофічне відставання від шкільної програми. Але завдяки прискіпливій увазі до таких дітей, зокрема роботі недільної школи, за декілька місяців такі учні усувають прогалини у знаннях, і в цьому велика заслуга Валентини Цимбалистої, яка не шкодує ані власного часу, ані значних зусиль, аби допомогти таким діткам надолужити згаяне. До речі, за високий професіоналізм та чималі здобутки на цій нелегкій ниві Валентина Анатоліївна нещодавно удостоїлася теплих слів подяки та премії від голови колгоспу «Прометей» Миколи Скорого.

От і маленькому Артемчику Валентина Анатоліївна віддала частку власної души та сумління. Незабаром прийшли і перші успіхи: якщо при вступі до Кавказької ЗОШ хлопець не знав букв, то вже за рік виконував нормативи з читання нарівні з однолітками! «Це дуже здібна і щира дитина, – каже В. Цимбалиста. – І лише несприятливі життєві умови не дозволили йому одразу розкрити свій неабиякий потенціал. До речі, Артем дуже не хотів залишати нашу школу, йому все тут подобалося. Але, як він мені сказав, так вирішив батько».

Навпаки, подякувати б батькові педагогу за таку самовіддану та успішну працю з навчання та виховання його дитини. Але ні – вже при зустрічі з журналістами «РП» Володимир К. розповів геть «жахливі» речі:

– Я від цієї вчительки на чотири кроки, – розповів чоловік, – бо в неї такі кулаки… Вона синові вмазала рукою, а мені сказала, що діти побилися в гуртожитку. Але там такий великий синець, це точно діти таке не зроблять.

Проте ось і перша «нестиковочка»: батько, забравши сина з Кавказької школи, написав розписку, в якій чітко зазначив, що жодних претензій до школи не має. Та й згодом у поліцію він не звертався. А вже за декілька днів з’явився скандальний телесюжет…

Цікаво, батько у розмові з журналістом підтвердив, що при вступі до Кавказької ЗОШ його син не міг навіть писати і читати – через те, що він постійно на роботі, а мати хлопчика померла.

– Тому я і віддав сина на Кавказ, – зауважив чоловік. – А тепер одружився, тож зараз є кому за ним дивитися.

Зазначимо, що Володимир К.одружився на багатодітній матері. Сподіваємось усе ж, що Артемчику у подальшому приділятимуть увагу і він вже не відставатиме від шкільної програми, як це було до вступу на навчання до Кавказької ЗОШ.

Сліди ведуть до… депутата

– А хто викликав кореспондентів з телеканалу? – цікавимось у батька.

– Я нікого не викликав. Це… місцевий депутат Манжос сказав, що треба дати інтерв’ю про Скорого та Кавказьку школу. І саме він викликав журналістів.

Отакої! Виходить, скандальний сюжет вийшов «завдяки» пану Манжосу. А, можливо, він і «проінструктував» батька, що саме йому казати на камеру?

До речі, ми поспілкувалися з директором Мурахівської ЗОШ Анатолієм Бойком, і той повністю спростував озвучену версію про «тортури» над Артемом:

– Дитина прийшла в нашу школу повністю здоровою, без жодних ознак побиття. Це засвідчив медичний огляд перед початком навчань – медики ретельно оглянули хлопця і не знайшли ані синців, ані пухлин. До речі, коли я спілкувався з батьком дитини, той сказав мені, що дуже вдячний за те, що його син навчався у Кавказькій ЗОШ. А потім несподівано заявив, що його дитину побили… Може, його змусили так сказати?..

А от іще вам факти для роздумів, шановні читачі. Як розповів Микола Скорий, Валерій Манжос раніше працював завідувачем току в колгоспі «Прометей» і, як стверджує Микола Вікторович, він спіймав на гарячому того разом із місцевим мешканцем Анатолієм Худиною – коли ті «експроприірували» добірне насіння соняшнику, що належало колгоспу.

– За фактом крадіжки було порушено кримінальну справу, – каже М. Скорий. – Але її якимось чином вдалося зам’яти. Загалом того ж Худину я тричі ловив на крадіжках колгоспного майна, поки зрештою не звільнив його з роботи. Згодом ця особа була помічена під час гарячих подій довкола «Реконструкції», так званому «коров’ячому бунті» в селі Новоросійському і таке інше. Та найбільше мене дивує той факт, що той же Манжос став депутатом селищної ради від партії Зеленського. Ось такі у нас «слуги народу», що змушують батьків брехню казати…

Отже, як ми бачимо, всі «сенсації» про неподобства в Кавказькій школі виявилися суцільною вигадкою і неправдою, мета яких вочевидь – оббрехати і очорнити як голову колгоспу «Прометей» Миколу Скорого, так і дружний та високопрофесійний педагогічний колектив Кавказької загальноосвітньої школи.

Гадаю, доречно згадати східну мудрість: коли собаки лають, караван далі рушить.

Справи кепські…

А що відбувається в інших загальноосвітніх школах району Березнегуватської ОТГ у той час, коли увага деяких чиновників та депутатів надто прикута до школи у селі Кавказ?

Прямо скажемо, справи кепські. Скажімо, у травні 2021 року в декількох директорів шкіл закінчилися контракти. Поки тривали конкурси на заміщення обійманих посад, школи залишилися без повноцінних керівників, бо тих призначили лише 10 вересня. Відтак підготовка навчальних закладів до нового сезону відбувалася в надзвичайних умовах.

Водночас сільські школи продовжують посиленими темпами «реорганізовувати», ба деякі з них уже закрито. І навіть флагман освіти громади – Березнегуватський заклад загальної середньої освіти (ЗЗСО) І-ІІІ ступенів – потерпає від численних катаклізмів. До прикладу, нещодавно на голову одного з першокласників зі стелі впала… штукатурка. Відбувся інцидент в одному з напівпідвальних приміщень – водночас, аварійний корпус «Г», де і мали б у безпечних умовах навчатися учні початкових класів, ремонтують вже не один рік…

У 2020 році, коли заклад перебував у підпорядкуванні районної влади, було оголошено тендер на ремонтні роботи. Але через «підводні камені» тендерні процедури затягнулися аж до жовтня. Як згадують батьки школярів, дійшло до абсурду – на шкільному подвір’ї був помічений… співробітник СБУ, який зацікавився умовами проведення тендера. Через це втручання спецслужб (! – Ред.) тендер було оголошено таким, що проведено з порушенням чинного законодавства, відтак було оголошено початок нової тендерної закупівлі. Коли ж після значної затримки підрядник приступив до ремонтних робіт, то до кінця року вдалося освоїти тільки 1,7 млн грн із загальної суми 5,1 мільйона гривень, що їх було виділено з державного бюджету.

За ці кошти встигли оперезати аварійний корпус армованим поясом – з тим, щоб запобігти подальшому руйнуванню шкільної будівлі. Адже велика тріщина, що утворилася всередині закладу від підлоги першого поверху і аж до даху будівлі, будь-якої миті могла призвести до біди…

З 1 січня 2021 року школу було передано у власність Березнегуватської ОТГ. Здавалося б, нові господарі швидко наведуть лад та закінчать невідкладні ремонтні роботи – на відміну від «недбалих» районних чиновників.

Та не так сталося, як гадалося. Адже за цілий рік ніхто і пальцем не поворухнув, аби завершити ремонт та відновити навчання в корпусі «Г». Можливо, чиновники настільки опікалися долею Кавказької ЗОШ і витратили чимало власного часу та зусиль для перевірок цього закладу, що їм не вистачило «запалу» усунути неподобства, що кояться у них прямо під носом?.. А між тим у Березнегуватській ЗОШ навчається понад 500 дітей, і ота штукатурка, що звалилася на голову бідолашному учневі, мала б стати тривожним дзвіночком та суворим попередженням для відповідальних посадовців. Бо, як відомо, від недбальства та байдужості до трагедії – один крок…

Проєкт шукали багато місяців

І тут на допомогу школярам прийшов… депутат Негулевський. Як стало відомо редакції, у цьому році нардеп залучив 2 мільйони гривень державних коштів з метою закінчення ремонту багатостраждальної школи, на умовах паритетного співфінансування з селищного бюджету. Але… далі благих намірів справа не рушила.

Селищний голова Сергій Бойко зазначив, що з питання продовження ремонту Березнегуватського ЗЗСО він спілкувався з народним депутатом І. Негулевським у травні 2021 року.

– Десь за півтора – два місяці кошти з держбюджету вже зайшли до нас на рахунки, і ми почали шукати проєктну документацію. Директорка школи Галина Рудчик сказала, що цього проєкту в неї немає, але згодом сама принесла його нам. Але оскільки назва освітнього закладу змінилася, як помінявся і власник школи, потрібно було переробити цей проєкт. Але це довготривалий у часі процес… Коли ми зрозуміли, що не встигнемо освоїти ці кошти, то Негулевський сказав нам, щоб ми продовжили цей ремонт за рахунок власних коштів селищної ради, а кошти держбюджету він зможе залучити вже в 2022 році. Два мільйони гривень було відкликано та перерозподілено на інші об’єкти. Безпосередньо ремонтні роботи в школі плануємо відновити в лютому наступного року (але це – за наявності актуальної технічної документації. – Ред.).

– А чому так довго шукали проєкт, адже школу було передано на ваш баланс ще 1 січня 2021 року?

– Цим питанням займався відділ освіти.

Водночас сам Негулевський у соціальній мережі Фейсбук похвалився тим, що за його сприянням нещодавно виділено аж 87 мільйонів гривень на реконструкцію Баштанської ЗОШ № 1.

Молодець депутат! Порадіємо і за баштанських учнів та педагогів. Натомість березнегуватські школярі, на відміну від баштанських однолітків, поки що не отримали право навчатися у затишних та безпечних умовах.

Принагідно виникає запитання: а як відстоюють інтереси галузі освіти місцеві чиновники, зокрема профільний заступник селищного голови та начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту селищної ради?.. Чи не через їхню службову недбалість було втрачено можливість завершити ремонт школи вже в цьому році?

Батьки б’ють на сполох

Між тим батьки дітей та громадські активісти з Березнегуватого б’ють на сполох та калатають в усі владні інстанції, аби привернути увагу до проблем опорної школи. Деякі із них переконані: навіть ті заходи, що були втілені у життя, не можуть запобігти потенційній небезпеці подальшого руйнування корпусу «Г».

До того ж на зустрічі з журналістами батьки школярів висловили все те занепокоєння та біль, що їх вони відчувають у зв’язку з цією надзвичайною ситуацією.

– Нам обіцяли зробити корпус «Г» ще в 2020 році, на той момент моя дитина ходила ще до нульового класу, – каже Олександр Корнієнко. – Так, були виділені кошти, працювала будівельна бригада. Наче все було добре. Але несподівано з’явилися «писульки» від якихось депутатів – перевірити цю будівельну фірму. Роботи було призупинено, а коли відновилися, то не встигли зробити те, що планувалося. Через це моя дитина, як і інші учні початкових класів, змушена навчатися разом зі школярами старших класів, у великому скупченні. І це в умовах карантину, коли слід дотримуватися соціальної дистанції! Крім того, на всіх 500 з гаком дітей, а також 60 педагогічних працівників, усередині закладу – лише два туалети, кожен на одне місце. Можете уявити, які черги туди утворюються!

Як підкреслив Олександр та інші батьки, у корпусі «Г» були створені всі умови для навчання саме маленьких школяриків – спеціалізовані класи, кімнати відпочинку для дітей, ігрові приміщення, бібліотека тощо. Зараз усього цього маленькі вихованці закладу позбавлені, що є порушенням нормативів щодо початкової освіти.

Утім є проблеми не тільки з корпусом «Г». Журналісти на власні очі побачили спортивну залу, що має аварійну підлогу та протікає після неякісно проведеного ремонту даху, який зробили всього декілька років тому. За «лаштунками» цієї будівельної фірми, як нам повідомили, «стирчать вуха» однієї з найвпливовіших людей громади, екс-очільника райдержадміністрації.

– Усі чиновники, – робить невтішний висновок Олександр, – між собою воюють, а для діток нічого не робиться. Писали ми листів і до керівництва області, і до департаменту освіту, і до Президента, але… Може, Президент Володимир Зеленський хоч зараз нас почує і направить сюди перевірку, аби докопатися до істини та завершити ремонт?

У Сергія Москаленка в школі навчається донька зі значними вадами зору. За словами батька, це створює надзвичайні складності у процесі навчання його дитини, ба навіть відвідати туалет – проблема із проблем, не кажучи вже про відсутність спеціалізованих умов, адже вони є лише в корпусі «Г». Варто додати, що інклюзивний клас відвідують 30 діточок…

– Чому наші діти позбавлені власних прав? – риторично запитує Маргарита Міщенко. – Вони, перебуваючи в групі продовженого дня, не можуть ані поспати, ані погратися. Відтак діти відпочивають, сидячи за партами. Хіба ж то є навчання за програмою «Нова українська школа»?

– Коли діти перших – четвертих класів мають спільний простір із учнями старших класів, це викликає значні незручності, – каже батько школярки Олександр Горбунов. – Ба, оскільки я ще працюю вчителем цієї школи, доводиться регулювати чергу дітей до туалету, пропускаючи туди передусім тих дітей, кому геть непереливки. Звичайно, є ще допотопні туалети на дворі, до яких ще треба добігти. Але хіба це стандарти XXI століття?.. Загалом складається враження, що нашу школу хочуть навмисно «вбити» і закрити. А куди ж потім їздити на навчання нашим дітям, якщо закладу з такими можливостями більше у нас в громаді немає?..

За словами О. Горбунова, ситуація ускладнюється тим, що Березнегуватський ЗЗСО не є автономним закладом, відтак не може самостійно вирішувати фінансово-господарчі проблеми, ба навіть придбати телевізор чи холодильник.

– Жодного відношення до коштів, тендерної документації чи проєкту наша школа не має, – зауважує директорка ЗЗСО Галина Рудчик. – Але чомусь саме до мене прийшли правоохоронці у рамках кримінальної справи, порушеної за результатами ремонту в 2020 році.

А ось за підсумками 2021 року правоохоронці не можуть відкрити кримінальну справу, бо… взагалі нічого не робилося.

Чекають на перевірку з Києва

А те, як вирішують негаразди освітянської галузі депутати і можновладці, годі й казати – батьки школярів та вчителі щодня бачать результати такого «піклування» на власні очі.

– Ми всі просимо, щоб сюди приїхала перевірка саме з Києва, щоб з’ясувати – чому не було завершено ремонт у 2020 році, і чому нічого не зроблено з 1 січня 2021 року?

Як пролунало під час зустрічі з батьками, на їхні звернення надійшли відповіді з облдержадміністрації та обласного Департаменту освіти і науки. Там повідомлялося, що оскільки засновником освітнього закладу є Березнегуватська селищна рада, то всі питання слід адресувати саме до неї.

Це справді так. Але ж, як ми бачимо, у 2021 році не було забито ані цвяху, щоб продовжити ремонт корпусу «Г».

Разом з небайдужим мешканцем громади Валерієм Баландіним оглядаємо нещодавно проведені ремонтні роботи в будівлі для школяриків-початківців. Важливо зауважити, що пан Валерій має освіту фізика, у нього чималий практичний досвід у цій галузі. На його думку, укріплення корпусу армованим поясом не убезпечить школу від подальшого руйнування. Адже з південного боку будівлі спостерігається значне розмиття грунту та просідання будівлі.

– Після кожного більш-менш потужного дощу, – каже В. Баландін, – вода з даху та прилеглої території жвавим струмком тече вниз, підмиваючи якраз корпус «Г». Самі розумієте, вода камінь точить, – і на підтвердження своїх слів активіст звертає увагу на тріщини в нещодавно встеленому бетоні (!).

«Слід розуміти, – продовжує пан Валерій, – що всі будівлі на цьому пагорбі (а будівля школи розташована на крутому схилі. – Ред.) перебувають у постійному русі через зсуви грунту. Але якщо ще в землю потрапляє вода, то цей руйнівний процес набагато пришвидшується».

Неподалік від школи знаходиться церква. Звичайно, можна молитися та просити Бога, щоб не сталося трагедії. Проте фахівець радить негайно встановити ефективні системи відведення стічних вод – з тим, щоб будівля і надалі не просідала та не руйнувалася.

Це – позиція професійного фізика, який прекрасно розуміється на проблемі. Та чи дослухаються до неї березнегуватські владці?..

А вже як пересічний громадянин та патріот своєї громади Валерій Баландін вказує й на інші негаразди: одразу за огорожею території школи рясно буяють бур’яни. «Чому б на цьому місці не зробити цивілізовану стоянку для батьків, які привозять дітей до школи?» – риторично запитує активіст. Крім того, В. Баландін звертає увагу на такі неподобства, як відсутність «лежачих поліцейських» поблизу закладу та пішохідних переходів на досить-таки жвавому перехресті…

«Не можу сказати…»

А ось що каже з приводу критичної ситуації начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту селищної ради Ганна Хижняк:

– Березнегуватський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів передано на баланс селищної ради з 1 січня 2021 року. Але, на жаль, при цьому проєктну документацію нам передано не було (а чи було бажання її побачити? – Ред.). Це відбулося лише в серпні 2021-го. У вересні було виділено 2 мільйони гривень з місцевого бюджету на перероблення проєкту, оскільки змінився засновник і головний розпорядник коштів. І уже ближчими днями має бути оголошено тендер на виконання робіт.

– Чому проєктну документацію не було передано вчасно?

– Я не можу вам цього сказати (а хто має цим опікуватися, хіба не очільниця освітянського відомства? – Ред.). Але через таке зволікання 2 мільйони гривень, що їх виділили з державного бюджету на ремонт школи, забрали назад.

Отже, через чиєсь недбальство чи службову невідповідність значні бюджетні кошти не було використано. Звісно, оте «недбальство» має «візуалізацію» у вигляді цілком конкретних посад та прізвищ відповідальних чиновників. Принагідно виникає й природне запитання: невже Березнегуватська громада настільки багата, що робитиме подальший ремонт виключно за власний рахунок, ще невідомо, чи вдасться залучити кошти держбюджету (а за свій кошт як робитиметься, якщо немає проєктної документації?)? Та ні, наче не настільки, бо і кількість старостатів нещодавно намагалися вполовинити, і школи закривають, та й на зарплату чиновникам спрямовується більша частина власних надходжень селищного бюджету.

Ще одна небайдужа мешканка громади, Наталя Лук’яненко, у своїх висловлюваннях обходиться без зайвої компліментарності:

– От зробили у нашій ОТГ один відділ, об’єднавши під однією вивіскою і освіту, і культуру, і молодь, і спорт. Але в підсумку – роботи нуль! Так, цього року опалення в загальноосвітніх закладах ОТГ розпочалося як ніколи пізно – наприкінці листопада. Через це батьки не водили своїх дітей у дитсадки, бо температура в приміщеннях впала до восьми градусів тепла. Чому так сталося? Виявляється, не провели вчасно закупівлі на газ… Та це ще квіточки порівняно з тим, що минулого року допустили розмороження систем опалення в центральному дитсадку Березнегуватого «Сонечко» (також – у РБК. – Ред.), через що було завдано значних матеріальних збитків.

На переконання Наталі Анатоліївни (і не тільки! – Ред.), нинішня очільниця згаданого відділу Ганна Хижняк – не на своєму місці й не в змозі адекватно відповідати на виклики часу.

– У пані Хижняк вища освіта – педагог початкових класів, – продовжує Н. Лук’яненко. – Але в галузі освіти вона проробила зовсім небагато після закінчення вишу. Потім за деякий час так-сяк працювала в ЦНАПі… згодом очолила відділ культури. І зрештою людині з таким послужним списком було довірено очолити одну з головних галузей життєдіяльності нашої громади.

Громадська активістка впевнена, що «великий» відділ створили саме під пані Хижняк – бо і тоді статус вище, і зарплата, відповідно, також. «У цей відділ «напхали» все, що можна. А що маємо на виході? Суцільний пшик!» – каже Н. Лук’яненко.

Куди подівся кулемет?

Можливо, Ганна Хижняк більше зосередилася на інших напрямках роботи? Але і тут, судячи з усього, немає чим похвалитися. Скажімо, в березні 2021 року місцеві мешканці виявили зникнення десятків експонатів з Березнегуватського народного історико-краєзнавчого музею – кулемета, пістолета, багатьох нагород, картини, годинника.

– Хлопці ходили до Ганни Йосипівни, – зазначає Н. Лук’яненко, – просили щось робити з цього приводу, зокрема звертатися в поліцію. Але отримали відповідь – мовляв, у мене нічого не підтверджено, бо…  немає документів. А чия це провина? Хто мав вчасно провести інвентаризацію музею? Відтак достеменно і не відомо, скільки загалом зникло експонатів, і на яку суму…

Судячи з усього, «бідним родичем» почувається і березнегуватський спорт. От, до прикладу, центральний стадіон громади у селищі Березнегуватому. Прогнилі та трухляві трибуни, «убите» футбольне поле, купи сміття на території стадіону, стіни загорожі, що убезпечуються від падіння за допомогою … дерев, – усе це справляє гнітюче враження. А спортивний майданчик, до якого немає нормального входу, а роль хвіртки виконує… дірка в сітці? А туалет, ремонт якого не доведено до логічного завершення? А величезні ями та калюжі поблизу адміністративної будівлі?.. Одне слово, дбайливий господар так би не відносився до свого майна.

– Доступ до спортивного майданчика мають лише вихованці ДЮСШ, – додає громадський активіст Сергій Москаленко, – а не всі мешканці громади. Немає й належного освітлення арени, а на тренажерному майданчикові зламався один тренажер, ще один – на підході…

* * *

Як влучно каже Наталя Лук’яненко, а з нею погоджуються й інші активісти, наразі спостерігається повний «завал» у роботі відділу освіти, культури, молоді і спорту (очільник Ганна Хижняк). І якщо вищестояще керівництво ближчим часом не зробить належних кадрових висновків, наслідки від невмілого керування галуззю можуть набути трагічного забарвлення…

Та й, гадаємо, очільникам Березнегуватської громади варто не сподіватися на підлеглих, а самим ретельніше вивчати проблеми та шукати шляхів їхнього вирішення, вишукуючи необхідні фінансові резерви, а в разі їхнього браку – залучати кошти державного та інших рівнів, з відповідним контролем їхнього використання. І аварійна будівля місцевої школи – більш ніж прозорий натяк на те, що зволікати більше не можна.

А може, можновладцям не варто вигадувати велосипед та запозичити досвід Кавказької ЗОШ? У цій маленькій сільській школі дітки мають відмінні харчування та умови для відпочинку та занять спортом (є навіть власний басейн!), а учні початкових класів навчаються окремо від старшокласників. Та й опалення цієї осені тут запустили не наприкінці листопада, а 1 жовтня.

Проте замість того, щоб підтримати гарні ініціативи, наразі мають місце гоніння на школу в селі Кавказ, аж до намірів її закриття. Як кажуть, ламати – не будувати…

Андрій ТЮРІН


  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

4 Comments on “«ТРІЩИНА» УПРАВЛІННЯ, або хто множить на нуль Березнегуватську освіту?”

  1. А як же проводили конкурси на керівні посади в ОТГ, питання до Бойка, він несе за них відповідальність.

    1. Де будуть кошти на ремонти дитсадків, школи, доріг, коли половина грошей йде на захмарні зарплати та премії керівництва ОТГ. Невідомо,правда,за що прмії в300%.

  2. Старий корпус школи, який стоїть десятиліття, чомусь не розвалюється, а от побудований новий корпус місцевим Агробудом під керівництвом бувшого очільника Райдержадміністрації, чомусь розвалюється. Хто скаже, чому?

    1. Так можливо потрібно компетентним органам розібратись з будівельниками, хто допустив брак при будівництві корпусу.

Оставить комментарий

Your email address will not be published.