Юрій Болоховець: «Наш офіс – ліс»

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Степова зона України, як відомо, конче потерпає від нестачі в достатній кількості «зелених легенів» планети – лісів. Та ж Миколаївщина з рівнем заліснення – 4 відсотки від загальної площі території, посідає передостаннє місце в країні, «поступаючись» лише Запорізькій області. Тож збільшення площ під лісами у південних областях – нагальне питання надзвичайної важливості не лише для місцевої влади, а й – завдання всеукраїнського масштабу. Голова Держлісагентства Юрій Болоховець, перебуваючи 23 листопада з робочим візитом на Миколаївщині, наочно переконався у проблемах галузі та окреслив шляхи покращення матеріально-технічного забезпечення вартових лісу в короткостроковій та більш дальній перспективі.

А поточна ситуація – вельми непроста, ба навіть критична. З 2016 року лісові господарства південних областей України позбавилися державного фінансування, відтак – опинилися на межі виживання. Через брак коштів галузь залишило чимало професіоналів, скоротилися обсяги нових насаджень та заходів пожежної охорони.

Та, попри всі труднощі, лісівники Миколаївщини продовжують гідно нести нелегку місію з підтримання екологічного балансу в регіоні. Юрій Болоховець, завітавши в район села Зайвого, що поблизу Нової Одеси, оглянув цьогорічні та минулорічні насадження сосни кримської. Головний лісівник країни високо оцінив зусилля своїх колег, котрі всупереч усім негативним обставинам продовжують шляхетну справу із заліснення території області. Відтак на місці, де декілька років сталася нищівна пожежа, котра знищила багаторічні сосни, вже сміливо тягнуться до неба тендітні голчаті паростки майбутнього бору.

Директор Миколаївського держлісгоспу Микола Гордієнко розповів, що з метою пошуку необхідного фінансування та проведення безпосередніх робіт із закладення нових лісових насаджень триває активний діалог із суспільством – територіальними громадами, бізнесом, небайдужими громадянами. І нещодавнє висадження п’яти гектарів соснового лісу поблизу Зайвого – один із успішних прикладів такого співробітництва, коли мережа «АТБ‑маркет» підставила своє фінансове плече лісівникам і ті в стислі строки спромоглися висадити понад 33 тисячі сіянців сосни кримської. А отже – уже за декілька років обвуглена пустеля перетвориться на зелену оазу, яка як радуватиме людей та покращуватиме екологію, так і стане притулком для багатьох видів тваринного і рослинного світу.

Загалом цієї осені лісгоспи Миколаївщини висадили близько 234 тисяч сіянців на площі 58 гектарів, і цю роботу буде продовжено навесні. Матеріал для майбутніх лісів пророщується у лісових розсадниках області: так, близько наявних 2 млн штук стандартного посадкового матеріалу (в нашому регіоні – це здебільшого дворічні саджанці) мають у повному обсязі забезпечити лісосадивні роботи осені 2021-го – весни 2022 років.

Але, як акцентував голова Держлісагентства, темпи заліснення території області повинні бути пожвавлені, адже амбітною програмою Президента України «Зелена країна» передбачено протягом трьох років висадити 1 мільярд нових дерев, а упродовж десятиріччя – збільшити площу лісів в Україні на 1 мільйон гектарів.

На нараді, що відбулася в приміщенні Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, Юрій Болоховець окреслив головні тези та пояснив механізми реформування галузі, що мають на меті покращити економічні показники державних лісових господарствта поліпшити фінансове становище працівників лісу.

А воно – бажає кращого, і це ще м’яко кажучи. Як доповіла голові Держлісагентства перший заступник начальника Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Валентина Лесик, середня зарплата працівників лісової галузі Миколаївщини становила цьогоріч усього 7722 гривні, із яких ще потрібно сплатити відрахування.

Натомість як дисонанс пролунали цифри рівня матеріального забезпечення лісівників так званих ресурсних регіонів України. У західних та північних областях, де отримується чималий прибуток за рахунок лісозаготівлі та реалізації промислової деревини, лісівники отримують зарплатню у декілька разів більшу.

Ю. Болоховець запевнив миколаївських лісівників, що такий диспаритет у рівні зарплат невдовзі буде усунений – шляхом справедливого перерозподілу коштів. Це питання, як зазначив керівник галузі, є для нього пріоритетом і головним завданням на 2022 рік, і його буде обов’язково вирішено.

– Ми чітко усвідомлюємо, що лісові господарства півдня та сходу країни наразі є недофінансовані, – зазначив Ю. Болоховець. – Поготів – на тлі рекордного збільшення фінансових показників лісової галузі в межах країни, що вдалося досягти шляхом створення прозорих конкурентних умов на ринку реалізації промислової деревини. Відтак спільно з урядовцями шукатимемо механізми перерозподілу наших коштів усередині системи з метою підтримки південних та східних регіонів.

Покращити стан справ лісової галузі має і перегляд нормативно-правової бази, і тут також триває активний діалог із відповідними органами державної влади, запевнив Юрій Болоховець. Не менш важливе значення має і автоматизація та діджиталізація галузі, що дозволить оптимізувати робочі процеси, усунути негативний вплив «людського фактору», зменшити корупційні ризики тощо. У найближчих планах – і будівництво в країні понад десятка нових комплексів з вирощування сіянців із закритою кореневою системою, що дозволить їм набагато легше адаптуватися на «постійному місці проживання», оновлення техніки, посилення протипожежної безпеки тощо.

Інша болюча тема, що її було обговорено на зустрічі, – грядуща реформа структури лісогосподарських підприємств країни. Вона, зокрема, передбачає зменшення кількості лісгоспів на Миколаївщині з нинішніх восьми до чотирьох. Зрозуміло, що скорочення певних посад та увільнення персоналу під час цього неминучого процесу аж ніяк не уникнути.

– Так, не всі залишаться директорами, але якщо ти любиш ліс, то будеш заступником директора чи, до прикладу, головним лісничим, – зауважив Ю. Болоховець, звертаючись до присутніх. – Але ми не повинні цього цуратися, бо ми всі лісівники, і наш офіс – ліс. Відтак головною функціональною штатною одиницею у лісгоспі має бути посада лісничого. Тож ми повинні забезпечити їх нормальною матеріальною базою та достойною заробітною платою.

Голова Держлісагентства принагідно закликав миколаївських лісівників більше уваги приділяти співробітництву з місцевими територіальними громадами. Зокрема пояснювати, що місцева влада має дбати не лише про економічні показники, а й піклуватися про екологію і комфорт для власних мешканців, і не тільки. Бо ті ж самі рекреаційні послуги у недалекому майбутньому стануть товаром, за який платитимуть гроші, а це – додаткове джерело наповнення бюджету.

Юрій Болоховець також окреслив головні «червоні прапорці», зайти за які він не дозволить як керівник галузі. Це, насамперед, недопустимість концесії лісів, тобто передачі підприємцям в оренду на певний проміжок часу. По-друге, лісівники не повинні втратити виключне право лісозаготівлі. «І третя принципова позиція, – сказав Ю. Болоховець, – це те, що держлісгоспи мають залишитися окремими юридичними особами і не підлягати процедурі приватизації».

У свою чергу, присутні професіонали лісівничої справи Миколаївщини озвучили керманичу галузі низку пропозицій, зауважень та запитань, на що отримали ґрунтовні роз’яснення та відповіді.

Насамкінець візиту до Миколаївщини голова Держлісагентства мав зустріч з головою та першим заступником голови облдержадміністрації, під час якої обговорив нагальні питання співробітництва в ім’я стратегічної мети – збільшення площ під зеленими насадженнями степової зони.

Андрій ТЮРІН


  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Оставить комментарий

Your email address will not be published.