Орган опіки чи… нехтування?..

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

«Рідне Прибужжя» у попередніх публікаціях розповідало про поневіряння батька двох неповнолітніх братів-двійнят з Первомайська Дмитра Ткачука. Нагадаємо: попри рішення органу опіки та піклування міської ради, а також рішень судів, що набули законної сили, чоловік вже понад два роки (!) практично не має змоги зустрічатися та брати участь у вихованні дітей. Мати братиків Олена Жигалюк усіляко, м’яко кажучи, не сприяє побаченням дітлахів з батьком, чим, безперечно, завдається значна шкода дитячій психіці, не кажучи вже про моральні страждання батька, який безмежно любить своїх дітей…

Факти невиконання рішення суду неодноразово фіксувалися поліцією та чиновниками, зі складанням відповідних актів, а на О. Жигалюк накладалися штрафи за невиконання рішення Феміди, а також, за рішеннями судів, – арештовані банківські рахунки боржниці та застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду її за межі України, на право керування транспортними засобами. Ба більше: за заявами Д. Ткачука відкрито більше 30 кримінальних проваджень за ст. 382 Кримінального кодексу України «Невиконання судового рішення», в якому батько та малолітні діти мають статус потерпілих. Крім того, розпочато кримінальні провадження за ст. 146 КК «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини», за ч. 1 ст. 135 КК «Залишення в небезпеці дітей», ст. 365 «Самоуправство» та ст. 126-1 «Домашнє насилля по відношенню до дітей». Слідчим поліції навіть було повідомлено Олену Жигалюк про підозру у вчинені деяких злочинів.

Але, попри всі зусилля поліції та державної виконавчої служби, батько досі не має змоги побачити та обійняти своїх рідненьких…

Як ми вже розповідали раніше, підставою для невиконання судових рішень О. Жигалюк вважає то нібито хворобу дітей («нібито», тому що під час хвороби ті продовжують відвідувати дитячий садочок і не мають якихось ознак хвороби), то посилається на свій «діагноз».

А нещодавно ця резонансна історія набула нового «забарвлення», коли мати Олени Жигалюк оскаржила рішення апеляційного суду, яким встановлено час і місце побачення малолітніх дітей із батьком. Сутність скарги в тому, що бабуся начебто не знала про те, що ще з 2019 року батько через суд намагається отримати судове рішення щодо порядку зустрічі з дітьми, а відтак – зажадала, щоб їй поновили строк на право звернутись з апеляційною скаргою до суду!

Бабуся в апеляційній скарзі, з одного боку, вказує, що вона бере активну участь у житті онуків, цікавиться їх долею та постійно спілкується з їх матір’ю, а з іншого – зазначає, що взагалі не знала про судовий спір щодо дітей та випадково дізналась про існування рішення суду з Державного реєстру судових рішень у серпні 2021 року.

Як таке могло бути? Ну хіба не абсурд?!..

Відповідно бабуся в апеляційній сказі попросила суд встановити їй час на спілкування з онуками, скасувавши рішення про порядок зустрічі з батьком та задовольнивши позовні вимоги матері дітей.

Отже, з одного боку, бабуся безперешкодно зустрічається з дітьми та бере участь в їхньому вихованні. І, водночас, просить переглянути графік побачення дітей з батьком, який фактично і так не має змоги робити це ось уже понад два роки.

Хіба не цинізм?!..

Ні, не цинізм. І не абсурд. Принаймні апеляційний суд задовольнив скаргу, призупинивши дію рішення щодо визначення часу та місця побачення дітей із батьком. А отже, мати може і надалі безкарно не давати батьку бачитися з дітьми?!..

Вельми схоже на те, що продовжує реалізовуватися «єзуїтська» тактика із затягування з виконанням рішення суду та, відповідно, подальшого недопуску дітей до батька. А як інакше розцінювати той факт, що 20 жовтня 2021 року адвокати бабусі-скаржниці попросили відкласти розгляд справи через те, що саме цього дня в їхньому адвокатському об’єднанні всі адвокати буцімто… вимушені були піти на самоізоляцію? Крім того, вони попросили провести експертизу для визначення рівня прив’язаності дітей до бабусі, матері та батька, а це, як свідчить практика проведення таких експертиз, затягне розгляд справи ще на декілька місяців. Тож цілком можливо, що поки розглядатиметься справа, п’ятирічні брати вже підуть до школи, де їм, безперечно, розкажуть про те, що Україна – демократична правова держава, в якій виконуються закони, зокрема головний із них – Конституція України. І, відповідно, гарантуються право дітей на щасливе дитинство, а батькам – на право виховувати власних дітей.

У всій цій сумній історії окремо слід зупинитися на діях органу опіки та піклування Первомайської міської ради.

Оскільки рішення суду про порядок зустрічі батька з дітьми було призупинено апеляційним судом (до розгляду апеляції бабусі), єдиним документом, що регулює ці відносини, залишилось рішення виконкому Первомайської міської ради № 580 від 13.12.2019 щодо порядку зустрічі батька з дітьми, яким також було встановлено певні дні та години для зустрічі.

Тож батько дітей Дмитро Ткачук звернувся до органу опіки та піклування з вимогою перевірити психологічний стан дітей, враховуючи, що відносно матері поліцією розслідується кримінальна справа щодо домашнього насилля по відношенню до дітей.

Натомість, як повідомив редакції Д. Ткачук, тривалий час працівники органу опіки та піклування не вчиняли жодних належних дій щодо такого звернення і лише після постійних нагадувань та візитів з його боку ці посадовці здійснили виїзд з метою перевірки.

– При цьому, – каже Дмитро, – здійснили не перевірку психологічного стану дітей для з’ясування наслідків домашнього насилля, як я того вимагав у заяві, а перевірили умови проживання дітей, що, враховуючи належний майновий стан матері, не мало жодного наслідку для останньої. Водночас під час такого відвідування працівники органу опіки та піклування звернули увагу, що діти були вороже настроєні по відношенню до них. І це, враховуючи, що раніше до цих саме працівників діти спокійно йшли на контакт та не боялись їх, тим паче, що такі працівники мають педагогічну освіту та значний досвід практичної роботи з дітьми. При цьому будь-яким чином фіксувати цей факт у документах категорично відмовились, незважаючи на мої численні прохання…

Також, за словами Дмитра Ткачука (а він надав відповідне відео у наше розпорядження. – Ред.), працівники опіки усіляко не бажали здійснювати контроль за виконанням їхнього рішення з боку матері дітей щодо порядку зустрічі з батьком. І це – попри те, що частиною 5 ст. 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за невиконання такого рішення, а обов’язок складати адміністративні протоколи покладено саме на працівників органу опіки.

– Ходив я і на особистий прийом до міського голови м. Первомайська Олега Демченка, який є головою комісії з питань захисту прав дитини, писав відповідні заяви на його ім’я, – зазначає Дмитро Ткачук. – Проте наразі жодного адміністративного протоколу за ч. 5 ст. 184 КУпАП по відношенню до матері дітей так і не складено, що відверто сприяє подальшому його невиконанню.

То чи не перетворився орган опіки та піклування – свідомо чи мимоволі – на орган нехтування інтересами дітей та їхнього батька? Питання, як кажуть, із розряду риторичних…

* * *

Редакція «РП» і надалі стежитиме за розвитком подій та інформуватиме про це своїх читачів.

Андрій ТЮРІН


  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Оставить комментарий

Your email address will not be published.