Крок до відновлення довіри між бізнесом та податковою службою

З 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб. Порядок проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб визначено Законом України від 15.06.2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539-IX), відповідно до якого внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України в частині проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

Журналіст «Рідного Прибужжя» зустрівся з в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області Ольгою КУПЧИШИНОЮ та дізнався про особливості запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування.

– Ольго Анатоліївно, передусім поясніть, хто повинен задекларувати свої активи?

– Ніхто, декларування – добровільне. Тож слушним є питання, хто може подати декларацію?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (далі – Декларування) можуть фізичні особи-резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Звісно, маємо винятки.

Так, декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

– Доки триватиме декларування?

– На добровільне декларування активів відведено рік – з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

– Які активи включати до декларації у разі її подання?

– Головний постулат: у декларації слід відображати активи, які набуті у власність до 01.01.2021, і з яких не сплачено податків і зборів. Загалом у декларації не зазначають інформацію про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Об’єктами декларування можуть бути:

– валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

– нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості);

– рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

– частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

– цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

– права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

– інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Базою для нарахування збору є номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

– Чи треба підтверджувати вартість задекларованих активів?

– Звісно. Декларант повинен додати до декларації копії документів, що підтверджують вартість об’єктів оподаткування.

– За якими ставками здійснюватиметься оподаткування доходів?

– Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок, зокрема:

– 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

– 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;

– 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, зауважу, що тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом 8.2 пункту 8 підрозділу 9-4 ПКУ (9%), застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно».

Важливо знати, що з метою декларування для застосування ставки 5% на дату подання декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

– Чи є пільги щодо декларування активів?

– Так. Законом визначено перелік активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори, відповідно до податкового законодавства:

– активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.;

– квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120 кв. м;

– будинок/будинки – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 240 кв. м;

– технічні споруди до 60 кв. м.;

– земельні ділянки – у межах норм безоплатної приватизації;

– один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім технічного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).

– У який термін слід сплатити збір?

– Сплата збору здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:

– першого платежу – протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

– другого платежу – до 1 листопада 2023 року;

– третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

Для сплати збору за уточнюючою декларацією, при самостійному виправленні помилок, також відведено 30 днів.

– Які санкції передбачено за несплату або сплату не в повному обсязі суми збору?

– У разі несплати або сплати не в повному обсязі суми збору, зазначеної в добровільній декларації, у встановлений строк, декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюється передбачені підрозділом 9-4 розділу ХХ ПКУ гарантії та звільнення від відповідальності.

– А які передбачено гарантії для декларантів?

– Якщо декларант задекларував свої активи та сплатив відповідний збір, Закон передбачає звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, а також за деякі порушення у сфері господарської діяльності.

Не здійснюватиметься податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи.

Декларантам гарантується неможливість використання відомостей із спеціальних «амністійних» декларацій у розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта.

Відомості, що містяться в добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду..

– Чи існує відповідальність за розголошення відомостей, які містить добровільна декларація?

– Так. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

– Яким чином і за якою формою здійснюється декларування активів платником податків при процедурі одноразового декларування?

– Порядок і форма декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідні проєкти оприлюднені на сайті Мінфіну в розділі «Проєкти нормативно-правових актів у 2021 р.».

Декларація подається в електронній формі засобами електронного зв’язку через електронний Кабінет платника особисто декларантом.

– Яких наслідків варто очікувати від запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб?

– Передусім, прийнятий закон створюватиме стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів. Потенційно – це сотні мільярдів гривень, які можуть працювати на легальну економіку, але поки що або приховуються за кордоном, за різними схемами, або «лежать під матрацами».

Держава дає можливість повернути гроші та інші активи у прозорий легальний обіг. Це можуть зробити, наприклад, ті, хто отримував зарплату у конверті, працював без оформлення трудових відносин.

Крім того, виконавши свій громадянський обов’язок та добровільно задекларувавши свої активи (статки), декларант має можливість без застережень використовувати такі активи у майбутньому та формувати позитивну податкову історію у подальшому.

Насамкінець, зазначу, що добровільне декларування доходів, або так звана податкова амністія, є кроком у напрямку відновлення довіри між бізнесом та податковою службою.

– Ольго Анатоліївно, спасибі за цікаву розмову. Сподіваємось на дієвість кампанії добровільного декларування.

Бесіду вів Андрій ТЮРІН

Оставить комментарий