Перед Законом усі мають бути рівними

Генеральний директор СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський на своїй сторінці в Facebook опублікував звернення щодо ситуації, яка розгортається навколо КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних захворювань».

Коли країна була в черговому виборчому процесі до місцевих органів влади – ні я, ні члени моєї родини, ні члени моєї команди до жодних рівнів влади не балотувалися.

Я розумів, що будь-які добрі справи нашої компанії за моєї ініціативи у період виборчої кампанії повернуться проти мене. Тому я відмовлявся від численних запрошень брати участь у виборах до місцевих органів влади.

І в той час, поки вся країна і Миколаїв були розвішані агітаційними біг-бордами, а ледь не кожен стовп плакатами, підприємства зупиняли роботу і містяни були на вимушеному карантині, – я зі своєю командою перебував у обласній інфекційній лікарні для того, щоб допомогти жителям області і міста технічно переоснастити лікарню.

Виконувати ці роботи я вирішив суто добровільно, за власною ініціативою та проконсультувавшись із Іриною Шамрай, Олександром Дем’яновим, Володимиром Лучним.

Тоді будівельні фірми-підрядники просто відмовлялися працювати в інфекційній лікарні, аргументуючи це банальним страхом підчепити вірус. Не дивлячись на кошти, які було передбачено за виконані роботи, вони відмовлялися. Тому багато об’єму роботи виконали члени моєї команди, адже інфекційна лікарня мала першою прийняти на себе COVID‑удар.

Те, що я побачив в обласній інфекційній лікарні, – це жах. За шість місяців щоденної кропіткої роботи і фінансових вкладень ми перетворили лікарню до невпізнаваності.

Тема нашої допомоги лікарні не раз порушувалася і обговорювалася в ЗМІ, а зі сторони Федорової та її партії я неодноразово бачив на свою адресу вилитий бруд. Зі свого боку, я практично не реагував на цей бруд у ЗМІ, адже для мене головна задача була – оперативно виконати роботу і допомогти громаді.

Сьогодні у різних джерелах можна зустріти інформацію про допомогу нашої компанії обласній інфекційній лікарні в розмірі начебто 5 млн грн. Насправді наша компанія допомогла цій лікарні на суму 36,4 млн грн. Загалом же по Миколаєву та Україні на допомогу в боротьбі із коронавірусною інфекцією ми спрямували близько 100 млн грн.

Коли ми почали активну роботу по переоснащенню обласної інфекційної лікарні, в процесі роботи я зрозумів неконструктивний характер керівника закладу. Відтак неодноразово просив її не брати участь у політичних іграх, не бути учасником скандалів. Федорова публічно виступала в ЗМІ, що вона не має намірів балотуватися.

Але після проведеної нами колосальної роботи і постів головного лікаря у соцмережах, багатотисячні боти в інформаційному просторі почали постійно підігравати їй лозунгами на кшталт то «Федорову в мери», то «в Президенти», то «очолити облздрав». І, звісно, це підігрівало суспільний резонанс, тож вона повірила, що може отримати владу.

Але насправді треба дивитися глибше, адже на виборах вона балотувалася до Миколаївських міської та обласної рад. Показово, що на виборах до міської ради за неї проголосували лише 224 виборці на територіальному виборчому окрузі, де загалом узялиучасть у виборах 14618 людей. 224 голоси на окрузі в Миколаєві – це реальна оцінка виборців. Тож Федорова обрала обласну раду, де набрала також небагато – всього 557 голосів. Тепер вона є частиною влади.

Ба більше, вона пішла на вибори з партією, один із лідерів якої мав свого часу відношення до спроб рейдерського захоплення нашої компанії. Того ж дня я сказав, що більше не допомагатиму цій лікарні. Водночас я поїхав до Міської дитячої лікарні № 2 і до 1-ї Міської лікарні, переключивши свої зусилля та фінансування на допомогу цим двом закладам охорони здоров’я, щоб захистити жителів міста.

Тоді в інфекційній лікарні не хотіли приймати тих чи інших людей із області, відмовлялися приймати дітей. Один із показових прикладів, який говорить сам за себе, – це коли я звернувся до Федорової стосовно допомоги міським дитячим лікарням ШВЛ‑ами, яких тоді вже було в надлишку в інфекційній лікарні, то навіть не отримав відповіді, а лише бруд на мою адресу у соціальних мережах. А між іншим, за ці ШВЛ колектив лікарні отримував значні кошти від НСЗУ, оскільки обсяг коштів пропорційно залежить також від кількості наявних у закладі ШВЛ‑ів. Практично це – відмова дітям заради особистих інтересів, які виявилися понад усе.

Тим часом я продовжував свою роботу і весь цей час допомагав лікарням, медичним працівникам та жителям області.

У ці дні знову компанія «НІБУЛОН» і моє ім’я знаходяться в інформаційному полі у зв’язку із процесуальними діями поліції та СБУ відносно керівництва обласної інфекційної лікарні.

Чому ж в матеріалах кримінального провадження згадується наша матеріальна допомога?

Усі підприємці і державні структури, зокрема структури військового характеру, розуміють, що у випадку надання чи отримання будь-якої матеріальної допомоги зі сторони, усі ці матеріали з часом будуть перевірятися КРУ. І це – стала практика. У нашій компанії до цього ставляться з розумінням.

Тому ми знаємо, що будь-яку фінансову благодійну допомогу будь-кому, військовим частинам, школам або лікарням, державним структурам та іншим установам, слід оформити та виконати належним чином.

Багато людей стають на захист Федорової стосовно того, наче вона мала повне право платити надбавки 300% всім працівникам. Для таких людей треба роз’яснювати елементарні речі: є Закон, є порядок, є договір – це треба виконувати. Порушувати законодавство не може ніхто.

Адже уявіть, що наше підприємство як найбільший платник податків нашої області, із відрахувань якого кожен 10-й пенсіонер області отримує пенсію, одного дня вирішить: а для чого нам платити податки – краще залишити ці податки на зарплату своїм співробітникам. Але є Закон! І не треба працювати так, щоб мати справу з правоохоронними органами, адже це неодмінно призводить до подібних наслідків, які ми зараз спостерігаємо.

У випадку ж з інфекційною лікарнею вони вирішили приймати рішення самостійно на власний розсуд, а захист створювати через Фейсбук – тому логічно, що цим питанням займаються правоохоронні органи. Із таких рішень складається враження, що це приватна клініка. А для всіх інвесторів цей приклад є показовим – 100 разів треба подумати, із ким можна мати справу, а з ким – ні, кому допомагати, а кому – ні, і чи потрібно допомагати взагалі.

В іншому разі, якщо порушувати закони, треба наймати адвокатів і готуватися до справ у судах.

До всіх ботів – «прихильників» Федорової, які влаштовують їй «теплі ванни», хочу сказати, що ні на яку користь від того, що я зробив для громади області та міста, я не розраховував і не розраховую від влади чи від жителів. Тим паче – для лобіювання своїх інтересів. Це – чистої води домисли. Жодних претензій на земельну ділянку лікарні я не мав і не маю. Не вішайте на мене спалені автомобілі, прориви каналізації та інше – у таких випадках я думаю, чи все добре у вас із психологічним здоров’ям, чи ви при своєму розумі, чи нормальна у вас температура тіла. А коли ви у своїх постах дописуєте подібні висловлювання, то ви є співучасниками наклепу.

Ви цей бруд ллєте, а я можу із гордістю сказати, що 80% населення, які пройшли ПЦР‑тести, – пройшли їх у лабораторії, яку організувало наше підприємство. Для жителів міста та області ми організували 4 кисневі станції загальною потужністю до 100 куб. м/год, провели кисневі мережі до 350 ліжок та оснастили ці 350 ліжок системами виклику медперсоналу, передали 21 апарат ШВЛ та технічно переоснастили цілі відділення закладів охорони здоров’я, шляхом реконструкції створили європейські умови у 50 палатах для майже 100 пацієнтів тощо.

Мені приємно за те, що мій колектив зробив для вас, жителі Миколаєва та області. Але й неприємно, коли цими інвестиціями користуються нечесні люди. І якщо на ці цілі списуються ще й бюджетні кошти – то це взагалі кримінал.

Я оптиміст по життю, завжди сподівався і сподіваюсь на краще майбутнє. Я і вся моя родина живемо в місті Миколаєві, ми допомагали і будемо допомагати громаді Миколаєва. Та на нашому шляху, на жаль, були і є такі люди. Утім це нас не зупинить. Ми через це проходили не раз і, загартовані власним досвідом, йдемо далі!

А перед Законом усі мають бути рівними.

Ось такі думки із досвіду благодійної діяльності. Будьте здорові!

Олексій Вадатурський

Оставить комментарий