Катер в один кінець

За білосніжні пляжі та смарагдовий колір моря Кінбурнську косу, що на Миколаївщині, називають українськими Мальдівами. Притаївся півострів за Дніпровсько-Бузьким лиманом, на самому березі Чорного моря. Він, як стріла, розділяє ці дві водойми. Географічно Кінбурн знаходиться на території Очаківського району Миколаївської області.

Курс на українські Мальдіви

За нещодавнім опитуванням одного з інтернет-видань, пляжі Кінбурнської коси увійшли до ТОП найкрасивіших пляжів країни. Ця місцевість зустрічає гостей неймовірним небесним простором, що змінює кольори щохвилини; прозорим та лагідним морем; небувалої білизни піском; ароматами степових квітів і недоторканною природою. Саме за ці принади Кінбурн полюбили ті, хто бажає усамітнення, відриву від цивілізації, затишку.

Це – місце унікального поєднання реліктової флори з морським ландшафтом, де залишилися ендемічні дубово-березові, осикові, вільхові гаї та єдине в Європі велике за площею поле диких орхідей. На півострові гніздяться та зимують рідкісні водоплавні та коловодні птахи. Це одне з місць, де є чимала популяція рожевих пеліканів, та єдине, де гніздиться гага. Загалом косу облюбували понад 240 видів птахів. За це її називають пташиним царством. З 2009 року на території Кінбурнської коси створено Національний природний парк «Білобережжя Святослава» з метою збереження та відтворення унікальних природних комплексів. Саме тут перепочивав після походів київський князь Святослав.

Є версія, що саме про Кінбурнську косу, загадкову країну Гілею, писав батько історії Геродот. Гілея з давньогрецької означає «земля, покрита густими лісами». І хоча нинішня Кінбурнська коса зовсім не нагадує місцевість, про яку згадував великий грек, цій легенді варто вірити. Адже й до цього часу тут збереглися куточки реліктової природи в первісній різноманітності, що є безсумнівним доказом існування Гілеї. Так само можна вірити в легенду про те, що саме на Кінбурнській косі давньогрецький Ахілл отримав перемогу у морській битві.

Втім, одними легендами нашого туриста не здивуєш і не заманиш на відпочинок до «Мальдів». На Кінбурні три хутори, що ближче до моря, де пропонують відпочити. Це – Покровка, Покровське та Римби. В кожній місцині свої переваги та мінуси. Наприклад, Покровку з її сучасними базами і крутими садибами, можливостями розваг, барами та додатковими послугами обирають здебільшого любителі цивілізації та галасливого відпочинку. Покровка ближче до моря, тому переважають тут шанувальники пляжного відпочинку. Добратися до міні- та максібаз Покровки можна і морем, і в об’їзд через Херсонську область, щоправда, по пісках. До Покровського та Римбів зазвичай дістаються катерами, що ходять з Очакова. Тут також пропонують як коротко-, так і довготривалий відпочинок, зазвичай у садибах та мінібазах. Є варіанти розташування наметів або приєднання до декількох тимчасових рекреаційних точок, які обладнали два роки тому. Пропонують вже готові наметові місця, душові та вбиральні, їдальні, місця на пляжі під навісами.

А той, хто поки, як і я, не має можливості затриматися на Косі довше, обирає поїздку на один день. Катером можна зранку виїхати з Очакова, ракетою – з Миколаєва та Очакова, дістатися самого краю коси, а ввечері повернутися назад. Щороку так і робила. Дві ночі в Очакові, день в чистому морі на косі і начебто вже побувала у відпустці. А цього року сталася прикрість, якої не очікувала від гостинної Очаківщини.

Правило: людей напризволяще не кидають

Поділюся своєю історією, аби попередити любителів швидкого відпочинку бути пильними та не піддатися на виверти недобросовісних перевізників водним транспортом. Отже, довгоочікувані вихідні. Зупинилася на базі відпочинку в Чорноморці, що поблизу Очакова. Ввечері в п’ятницю їду. До речі, якщо минулого року місцеві жителі та гості нарікали на жахливий стан дороги Миколаїв – Очаків, нині ситуація кардинально змінилася. До настання курортного сезону дорогу відремонтували майже ідеально. Тож навіть звичайна маршрутка з Миколаєва домчить до Очакова за 40 хвилин.

П’ятниця та субота – відпочинок на базі в Чорноморці в Очакові. А на неділю очаківські друзі запросили приєднатися до них та здійснити морську прогулянку до Кінбурна, де і провести весь день. Друзі пояснили, що через соціальні мережі домовилися з володарем швидкісного катера, який домчить нас за лічені хвилини на край коси. А ввечері, за телефонним дзвінком, забере в зручний для нас час. Завантажилися, помчали. Коли дісталися коси, одразу розрахувалися з капітаном за поїздку в обидва кінці. Кожен з дев’яти здав по 170 гривень.

Відпочили добре: дельфінів бачили; погода на морі сприятлива – від штилю, коли можна поплавати, до легких хвиль, на яких качаєшся, як на гойдалці. Дружнє спілкування, ігри на свіжому повітрі, перекус – все було ідеально. Телефонуємо на «базу катерів», мовляв, готові перейти на лиманську сторону та їхати до Очакова. Кажуть, чекайте, катер буде. Потім повідомили, що катер зламався, шукають інший. А в цей час на лимані почав посилюватися шторм. Добре, що мої друзі – корінні очаківці, які мають свої зв’язки і яких добре знають в місті. Врешті, син подруги викликав через знайомого перевізника зовсім інший катер. Все завершилося добре, але ми простояли в очікуванні, годуючи комарів, понад дві години. Настрій, звісно, зіпсовано.

Коли вже після пригоди обговорили ситуацію з друзями, дійшли декількох висновків, до яких раджу дослухатися майбутнім туристам. По-перше, знайти катер через соціальні мережі, звісно, – найбільш простий спосіб. Втім, слід обов’язково запитати наявність у перевізника ліцензії та дозволу на здійснення перевезень річковим транспортом. Зізнаємося, легковажно поставилися до цього. По-друге, не слід було розраховуватися за проїзд в обидві сторони. В цьому випадку понадіялися на порядність перевізника, який мав би дорожити репутацією. По-третє, виявляється, в місті чітко встановлені причали, до яких приписані катери і з яких вони мають здійснювати поїздки. Ми відправлялися з Дитячого пляжу, де немає обладнаного причалу і звідти заборонено відпливати катерам.

Очаківський міський голова Сергій Бичков повідомив, що є рішення виконкому Очаківської міської ради від 13 травня 2021 року, яким визначено місця причалювання плавзасобів для висадки та посадки пасажирів на території Очаківської міської територіальної громади в межах Кінбурнської коси, сіл Покровка, Покровське для сполучення з містом Очаків. Сергій Миколайович обурився прикрим випадком, про який я йому повідомила, та пообіцяв розібратися в ситуації з недобросовісними перевізниками. Хоча, звісно, в повноваження міського голови не входить функція ганятися за порушниками. Це – прерогатива поліції та прикордонників (територія входить до прикордонної), інспекції з водного транспорту.

Сергій Миколайович підтвердив, що Дитячий пляж не входить до переліку законних причалів. «Я би радив користуватися послугами ракети, яку запустив «Нібулон», – продовжив він. – Вона відправляється з Очакова щодня о 9.00, бере на борт 95 пасажирів, на причалі обладнаний рятувальний пункт, все зроблено за нормативами». Окрім «Нібулону», дозволи на перевезення з дев’яти поданих заявок отримали лише три підприємці, – Коновалов, Якусевич і Казанлі. Вони згідно із законодавством сплачують податки до місцевого бюджету.

Незаконні ж перевізники податків не сплачують, хитрують та викручуються. Мовляв, це мій приватний катер, я переводжу свою родину. Щоправда, «родина» щоразу нова та катається на катері упродовж всього дня. «Таких крутіїв слід виявляти і карати, – переконаний Сергій Бичков. – І робити це мають ті державні органи, яким належить здійснювати контроль за пасажирськими перевезеннями на воді. Навіть якщо катер приватний, власник має брати «відхід» у прикордонників на кожен вихід в лиман та море. Також мають право перевіряти дозвільні документи співробітники Національного природного парку «Білобережжя Святослава». Той, хто вас перевозив, не мав дозволів від Інспекції водного транспорту. Ми провели профілактичну роботу, пояснили та попередили про недопустимість такого ставлення до відпочивальників. Як міська влада, ми зацікавлені в легальних перевезеннях, в тому, аби податки сплачували до бюджету, а не до власної кишені».

А ще Сергій Миколайович розповів, що взагалі існує загальне правило – людей ніколи не кидають напризволяще на Кінбурні. Якщо в когось виходить з ладу катер, перевізник домовляється з колегами і знаходить все-таки плавзасіб, яким доставити людей. Наш випадок став винятком з правил. Але і повчив – бути більш пильними та уважними, не дати себе обдурити. Натомість курортний сезон в Очакові в розпалі. Гостинна очаківська земля запрошує і пропонує відпочинок на будь-який смак та гаманець.

Олена ІВАШКО, «Голос України»

Оставить комментарий