Найбільший будівельний проєкт Миколаївщини – реалізовується!

Один із найкрупніших промислових об’єктів Миколаївщини, ба навіть одна з його візитівок – ЮжноУкраїнська атомна електростанція. Щороку енергокомплекс виробляє 17-20 млрд кВт-год електричної енергії, що становить близько 10% від загального енерговиробництва в країні. Таким чином працівники атомної станції роблять вагомий внесок у зміцнення енергонезалежності нашої країни. До енергетичного комплексу, що розташований у північній частині області, входять Южно-Українська АЕС, Олександрівська ГЕС і Ташлицька ГАЕС.

Варто відзначити, що атомники сповідують політику відкритості по відношенню до українського суспільства. Регулярними є зустрічі з громадськістю, організація екскурсій на АЕС, постійний взаємозв’язок з масмедіа тощо. Це дає змогу енергетикам надати вичерпні відповіді на всі нагальні запитання та донести до соціуму власні плани та перспективи, окреслити шляхи розв’язання проблемних питань. Ось і 1 червня відбувся престур для журналістів всеукраїнських і регіональних ЗМІ. Програма заходу умістила в собі дві події.

Момент нагородження.

Перша з них – надзвичайно приємна та довгоочікувана. Адже проєкт «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС» був народжений самим життям. Навіть сторонні водії, що проїжджають по автодорозі повз южноукраїнський енергокомплекс, мають змогу регулярно спостерігати густу пару над Ташлицьким водосховищем, що розташовано обабіч траси. Водяний «смог» виникає через те, що технічна вода з водойми, охолодивши вузли та агрегати атомної станції під час циркуляції, нагрівається до досить високої температури і, повертаючись до більш холодного природного середовища, починає випаровуватись. І якщо в осінньо-зимовий період року «атомний антифріз» встигає досить швидко охолонути і не впливає на нормативні показники роботи енергокомплексу, то влітку через високу температуру повітря АЕС була змушена знижувати обсяг виробленої електроенергії через нездатність води в штатному режимі охолоджувати теплообмінне обладнання.

Третій гідроагрегат ГАЕС.

Цифри втрат, що їх спричиняє літня спека, вражають. Якщо у холодну пору року Ташлицьке водосховище забезпечує роботу ЮУАЕС на номінальній потужності 3000 МВт, то влітку внаслідок підвищення температури циркуляційної води потужність станції обмежується до 1800 МВт,а в надто спекотні дні – аж до 1500 МВт. Таким чином, виробництво електроенергії через несприятливий природний чинник зменшується на 40-50 відсотків!

Та негативну дію законів фізики можна мінімізувати за допомогою… інших законів фізики. Навіть простий обиватель добре знає, що в спеку завжди можна знайти прохолоду біля фонтанів. Вода, перетворюючись на купу маленьких крапельок,швидко остигає та створює охолоджуючий ефект.

Та від ідеї до її реалізації вряди-годи лежить непростий і тривалий у часі період. З об’єктивних причин – і ковід, і брак коштів у Енергоатомі – реалізація проєкту реконструкції систем технічного водопостачання затягнулася понад запланований термін.

Петро Котін запускає першу чергу бризкальних басейнів!

І ось, нарешті, першого дня літа 2021 року було зроблено справжній прорив у реалізації проєкту: перші два бризкальні басейни та потужні насоси здано в експлуатацію! Окрім численного загону журналістів, цю радість із южноукраїнськими енергетиками розділили тимчасово виконувач обов’язків президента ДП « НАЕК «Енергоатом» Петро Котін, голова Правління ПрАТ «НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, народний депутат України Артем Чорноморов, міський голова Южноукраїнська Валерій Онуфрієнко та інші поважні особи.

І варто було керівникові Енергоатому П. Котіну натиснути символічну кнопку, як одразу ж загуділи насоси, а ще за мить над двома басейнами здійнялися в гору тисячі водяних струменів!

Перший запуск системи бризкальних басейнів.

Цій знаменній миті передували місяці копіткої та відповідальної праці будівельників, інженерів та технічних працівників Южно-Української АЕС. Бризкальні басейни споруджуються в рамках проєкту реконструкції системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України в грудні 2018 року. Кошторисна вартість будівництва становить 3,4 млрд грн, з них станом на 1 квітня 2021-го виконано робіт на 2,3 млрд грн.

Таким чином, 1 червня 2021 року урочисто відкрито першу чергу бризкальних басейнів – № 1 та № 2.

– Цього року також буде введено в експлуатацію третій та четвертий басейни з п’яти передбачених і третій гідроагрегат Ташлицької ГАЕС, а завершення реконструкції та запуск басейну № 5 заплановано на 2022 рік, – повідомив Петро Котін. – Результат, якого ми очікуємо від реалізації цього проєкту, – збільшення обсягів виробництва електроенергії Южно-Українською АЕС у літній період на 40%.

Згідно з розрахунками фахівців, введення в роботу п’яти бризкальних басейнів знизить температуру циркуляційної води на 7-8 °C (кожен басейн – приблизно на 1,4 °C). Розмір одного бризкального басейну – 145 на 395 м. Загальна площа п’яти передбачених проєктом басейнів – 286375 квадратних метрів. Продуктивність насосної станції становить 67,5 м3/с. Додатковий енерговиробіток завдяки втіленню проєкту становитиме від 547 млн кВт-год за консервативним прогнозом до 2549 млн кВт-год за максимальною розрахунковою оцінкою. За експертними оцінками, завдяки реалізації проєкту за наступні вісім років доходи Южно-Української АЕС можуть зрости у 20 разів, перевищивши 4,5 млрд грн на рік.

Проєктом також передбачені облаштування струменеспрямовуючої завіси в акваторії Ташлицького водосховища та будівництво комплексу споруд для заповнення й підживлення водойми-охолоджувача. Це покращить водно-хімічний і температурний режими ставка-охолоджувача, що позитивно вплине на місцеві флору та фауну.

Урочиста церемонія відкриття першої черги проєкту реконструкції системи технічного водопостачання також завершилася на мажорній ноті: Петро Котін із неприхованою задоволеністю та під гучні оплески присутніх вручив Почесні дипломи та Подяки відомства тим працівникам станції та будівельникам, які найбільш відзначилися при зведенні такого важливого об’єкта. Теплі слова на адресу атомників та підрядників мовили й інші почесні гості свята.

* * *

Потому всі учасники престуру мали змогу ознайомитися з роботою Ташлицької ГАЕС.

Ташлицька гідроакумулювальна електростанція – другий за потужністю складник Южно-Українського енергокомплексу. Наразі у складі ТГАЕС працюють два гідроагрегати сумарною робочою потужністю 320 МВт у генераторному режимі. Перший гідроагрегат був прийнятий в експлуатацію 28 грудня 2006 року, другий – 31 серпня 2007-го. Наразі ж завершується будівництво третього гідроагрегата. Його готовність становить близько 90 відсотків, а введення в експлуатацію заплановане на кінець наступного року.

Основне призначення Ташлицької ГАЕС – покриття пікових навантажень у Південно-Західній частині Об’єднаної енергосистеми України (ОЕСУ), а також забезпечення надійного базисного режиму роботи ЮУАЕС. Іншими словами, у нічний період, коли енергоспоживання стає мінімальним, частина електроенергії, що її виробляють атомні реактори, спрямовується на закачування води у Олександрівське водосховище. А вдень, поготів у пікові години споживання світла, гідроелектростанція починає виробіток енергії, дозволяючи задовольнити всі потреби економіки та населення.

Висота води – 16,0 м. Буде більше?

Будівництво гідроакумулювальної станції розпочалося ще далекого 1981 року. Після десятирічного мораторію на спорудження низки енергетичних об’єктів – з 1991-гопо 2001 рік – реалізацію доповненого проєкту ГАЕС продовжили.

Сьогодні спорудження електростанції триває. Проєкт, що передбачає введення в експлуатацію шести гідроагрегатів ТГАЕСзагальною потужністю 906 МВт (у насосному режимі – 1266 МВт) з річним виробництвом електроенергії 870,2 кВт-год, був приведений у відповідність до сучасних норм, правил і стандартів та затверджений наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 12 березня 2019 року. Кошторисна вартість проєкту – 14,2 млрд грн, з них станом на 1 травня 2021 року профінансовано 3,3 млрд грн.

У рамках реалізації проєкту «Комплекс споруд для заповнення і підживлення Ташлицького водосховища ЮУАЕС» цього року планується завершити монтаж основних насосів, а також будівництво і монтаж насосної підстанції 35/6 Кв. На 2022 рікзаплановані монтаж та введення в експлуатацію напірного трубопроводу.

Як зазначив начальник управління капітального будівництва Южно-Української АЕС Павло Вірич, у добудову Ташлицької ГАЕС держава вже вклала сотні мільйонів гривень, і було б украй нерозумно наразі «заморозити» цей проєкт, що обіцяє величезну економічну вигоду.

І не тільки. Не менш важливим є екологічний аспект. Останніми роками, через зміну клімату, Миколаївщина надто потерпає від нестачі опадів. Поготів – улітку, коли під час тривалої посухи та високої температури повітря Південний Буг та інші ріки й водойми регіону страждають від маловоддя. Відповідно, це завдає значних труднощів для забезпечення питною водою населення та задоволення господарчих потреб нашої області, неабияк шкодить довкіллю.

Так от, у рамках реалізації проєкту добудови Ташлицької ГАЕС передбачається підняття води в Олександрівському водосховищі від нинішніх 16,0 метра до вищої позначки. Наповнення великого штучного резервуару планується здійснювати під час весняних паводків. А під час літньої посухи частину накопиченої води «випускатимуть» у Південний Буг, дозволяючи таким чином запобігти катастрофічному зменшенню води нижче по течії.

Існує два варіанти збільшення верхньої позначки наповнення Олександрівського водосховища. Перший із них передбачає граничну відмітку в 16,9 м, що дозволить працювати всім шести агрегатам. «Але, – підкреслив П. Вірич, – цього недостатньо, аби ефективно поповнювати запаси річки Південний Буг у літній період».

А ось за позначки 20,7 метра це завдання буде цілком до снаги. За такого сценарію загальний об’єм Олександрівського водосховища становитиме 72 мільйони кубометрів води, з яких 46 мільйонів можна використати задля задоволення потреб народного господарства та вирішення нагальних екологічних завдань.

Павло Вірич запевнив, що НАЕК «Енергоатом» працює виключно у правовому руслі держави України, відтак у процесі реалізації цих планів не буде порушено жодного закону.

Наразі триває опрацювання результатів громадського обговорення оцінки потенційного впливу на довкілля в разі реалізації проєкту добудови Ташлицької ГАЕС. Інформація була максимально відкритою, відтак будь-хто охочий мав змогу вільно ознайомитися з нею та за потреби внести власні зауваження чи доповнення. Щоправда, через карантин це можна було зробити не під час «живих» зустрічей в аудиторіях, а за допомогою електронної пошти. Також триває обробка і систематизація отриманих відгуків, і лише потому буде винесено остаточний вердикт щодо доцільності добудови Ташлицької ГАЕС, зокрема збільшення рівня води в Олександрівському водосховищі.

У разі позитивного висновку з метою збільшення рівня води у водосховищі здійснюватиметься комплекс будівельних, гідротехнічних та природоохоронних заходів, археологічних досліджень тощо. Так, при розширенні водойми буде затоплено частину земель, проте атомники натомість готові облаштувати аналогічну площу в районі вище по течії Південного Бугу, зі збереженням всіх представників місцевої флори та фауни. До речі, процес переселення червонокнижних видів уже розпочато, у тісній співпраці з науковцями Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ.

Водночас керівник Енергоатому П. Котін зробив особливий наголос на тому, що у вартість цього проєкту закладено 910,6 млн грн на соціально-екологічну програму розвитку регіону – покращення медичного і соціально-побутового обслуговування населення Миколаївської області та розвиток інженерних комунікацій. На такі програми із цієї суми вже витрачено 191,8 млн грн. Конкретний перелік «соціалки», на який витрачатимуться кошти, затверджений рішенням Миколаївської обласної ради.

* * *

Звісно ж, при будь-якому будівництві неможливо уникнути негативного впливу на довкілля. Проте необхідно зважати і на очевидні переваги, що їх надасть зведення нових виробничих потужностей для економіки держави та регіону, здійснення природоохоронних заходів тощо. Сподіваємось, що остаточне рішення буде зваженим та максимально врахує всі «плюси» та «мінуси».

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Оставить комментарий