Туризм розвивають… равлики

Галицинівська територіальна громада — одна з найуспішніших на Миколаївщині.

Створена у 2017 році, вона об’єднала шість населених пунктів, де проживає понад дев’ять тисяч мешканців. Протягом усього періоду існування є бездотаційною, має потужний економічний потенціал. На її території працює 241 суб’єкт господарювання – юридична особа та 155 фізичних осіб-підприємців. Громада активно співпрацює з міжнародними донорами, посольствами та міністерствами країн ЄС і США. За час такої співпраці було реалізовано 17 малих та великих проєктів.

Галицинівська територіальна громада не проти ділитися власним досвідом та допомагати розвиватися сусіднім громадам шляхом міжмуніципального співробітництва.

А поділитися є чим. Окрім успішно реалізованих проєктів у галузях освіти, культури, підтримки малого та середнього бізнесу, в планах керівництва та небайдужих членів громади – розвиток туризму. Голова Галицинівської ОТГ Іван Назар переконаний, що це – «актуальний напрям роботи, який істотно впливає на економіку, транспорт, торгівлю, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів і є одним з найперспективніших для структурного відновлення економіки».

По делікатеси – до Галицинового

А займатися туризмом та пропонувати неординарний туристичний продукт у Галициновому є кому. Декілька років тому на території громади розпочало діяльність сімейне фермерське господарство «Пан Равлик». Його засновники, Костянтин та Ольга Пономаренки, розповіли, що перед тим як зупинити свій вибір на вирощуванні равликів, проаналізували безліч варіантів. Вивчали роботу схожих фермерських господарств в Україні та Європі, досліджували споживчі ринки. «В результаті зрозуміли, що поєднання сприятливого клімату півдня України, родючих земель, працьовитості наших людей і постійно зростаючого попиту на світових ринках зробить цей бізнес успішним», – каже Ольга Пономаренко.

За кілька місяців адаптували 500 квадратних метрів приміщень під всі процеси розведення равликів. Розробили систему опалення і вентиляції, побудували і сертифікували холодильне приміщення, обладнали інкубатор для малька, автоматизували систему зміни циклів вологості та осушення. Отже, повністю підготувалися для того, щоб прийняти перші дві тонни маточного стада, яке прибуло з найкращих равликових ферм Європи.

У господарстві спеціалізуються на повному циклі вирощування равликів Helix Aspersa Muller: це не виноградний равлик, а сірий французький, який відрізняється за смаковими якостями від виноградного і має більший попит. «Спочатку ми збиралися вирощувати равлика і продавати його як сировину. Потім цей бізнес трансформувався через те, що ми зіткнулися з певними проблемами з експортом, – розповіла Ольга. – Дуже складно зібрати всі документи для цього, отримати номер TRACES. У перший рік ми равлики не експортували. Другий рік нам трохи підірвав коронавірус. За кордоном зменшилася кількість туристів, було закрито багато кафе і ресторанів. Тому вони не так активно закуповують равликів».

Для того щоб вийти з цієї ситуації і не залишитися наодинці зі своїм вирощеним продуктом, молоді підприємці почали розвивати туризм. Вони запрошують відвідати ферму, ознайомитися з її роботою та скуштувати страви з равлика. А пропонують тут справжні делікатеси: класичне ескарго по-бургундськи; равлик маринований з кампілло, зеленню і лимоном у соєвому соусі; равлик з пряними травами під вершковим соусом; канапки з паштетом з печінки равлика і часниковим маслом; жульєн із равликів і грибочків, запечений під пармезаном. Вартість такої дегустації з келихом білого сухого крафтового вина становить 350 гривень.

І охочих поласувати смаколиками вистачає. За півроку, як родина організувала таку туристичну локацію, на фермі побувало чотири тисячі гостей. Нині Пономаренки розширюють і покращують виробництво. Розвивають і нові напрями: виробництво делікатесної ікри равликів та муцину, виділення і консервація слизу равликів, заготівля м’яса та печінки равликів у вигляді напівфабрикатів.

Але й на цьому не зупиняються. Фермери активно просувають амбітний проєкт з відновлення річкового сполучення в Галицинівській громаді. Його реалізація принесе зиск й іншим громадам та додасть туристичної привабливості регіону.

Проєкт, що об’єднає громади

Відновлення та розвиток водного сполучення в Галицинівській громаді «Лиманівська бухта» – така загальна назва проєкту, який господарство та громада подали на конкурс з отримання гранту. Загальна його вартість становить 625 тисяч гривень, з яких частину коштів внесе Галицинівська ТГ, частину – «Пан Равлик» та інші підприємці, а найбільшу частину ініціатори сподіваються отримати через грант. Суть задуму полягає в тому, щоб розширити туристичні можливості регіону та зв’язати річковим транспортом місцевості, що розташовані вздовж Бузького лиману, становлять неабиякий інтерес серед туристів. Це – саме Галицинове, стародавня Ольвія, село Радсад, Станіславський каньйон у Херсонській області, маяки, розташовані на узбережжі лиману.

Ініціатори проєкту Пономаренки пояснили: «Історично та географічно наша громада розташована в привабливій інвестиційно-економічній зоні України, на лівому березі Бузького лиману. Незважаючи на таке вигідне розташування, в нас відсутні причали, які б дали змогу розкрити водний потенціал громади. Встановлення причалу буде поштовхом у створенні нових унікальних туристичних маршрутів і в межах громади, і у співпраці з сусідніми громадами та містом Миколаїв».

Цей проєкт абсолютно вписується в Стратегію розвитку Галицинівської ТГ на 20182026 роки та Програму економічного розвитку на 2018-2021 роки. Реалізувати його можна за п’ять місяців, протягом яких планують розробити сам проєкт, виготовити та змонтувати причал, здійснити благоустрій набережної зони. Розробники очікують на такі результати: створення нової зони відпочинку для жителів і гостей громади, покращення туристичної інфраструктури, активізація молоді та приватних підприємців, створення передумов для міжмуніципальної співпраці, розроблення принаймні одного водного маршруту, залучення не менш як 100 тисяч туристів на рік.

Так, усе видається масштабним, амбіційним і майже нереальним. Натомість, коли є сили, бажання, віра в успіх та підтримка, все обов’язково вийде.

Олена ІВАШКО,
«Голос України»

Оставить комментарий