Чекають у моря… газу

Коблеве – приморське село на теренах колишнього Березанського району – є дуже відомим у всій країні. Адже сюди в літній період намагаються потрапити на відпочинок сотні тисяч українців, а також закордонних туристів. Та, попри популярність курортної зони, ще до 2007 року коблевчани не мали в своїх оселях такого очевидного блага цивілізації, як природний газ. Тож неважко уявити радість сельчан, коли нарешті блакитний вогник запалав на їхніх кухнях, а за рахунок індивідуального опалення у житлових приміщеннях стало тепло й затишно, а також вдалося заощадити значні кошти.

Але пенсіонерка Галина Титова звернулася до редакції «РП» із зовсім не веселим повідомленням. За словами жінки, з 1 квітня постачання газу до її квартири та помешкань ще декількох квартир триповерхового будинку було вимкнено і, за її словами, ніхто не поспішає відновлювати газопостачання. Аби детальніше розібратися, що трапилося, кореспондент «РП» вирушив у відрядження до приморського села.

Адреса, звідки надійшов гострий сигнал, – вул. Одеська, 8, перший під’їзд. Як розповіла мені Галина Семенівна, попри День сміху, їй 1 квітня було не до жартів. Адже вранці того дня вона відчула в квартирі запах газу й негайно зателефонувала за номером «104».

Галина Титова: труба є, газу – катма.

– Аварійники з Березанки, прибувши за викликом, визначили, що причиною витоку стала труба, яка закріплена ззовні нашої будівлі, якраз навпроти мого вікна. Вона просто лопнула. Газівники поставили на неї заглушку і пломбу, внаслідок чого без газу опинилися моя та ще дві квартири на нашому стояку. На моє запитання щодо повторного підключення до мережі працівники порадили звертатися до сільської ради, – згадує Галина Титова.

До розмови долучається ще одна пенсіонерка, Любов Полоз:

– Коли газифікували Коблеве і безпосередньо наш будинок, з нас «викачали» кучу коштів, – зазначає літня жінка. – Попри те, що замовником робіт була сільська рада, з нас брали гроші буквально за все – навіть за те, що людина підходила із сірником до плити і перевіряла, чи є газ. Але коли нещодавно сталася ця поломка, все скинули на нас і зробили заручниками ситуації.

До речі, «жертвами» аномальної ситуації стали прості, але заслужені люди. Та ж Галина Титова чверть століття пропрацювала вихователем у дитячому садочку, а Любов Полоз має 30-річний досвід роботи вчителем сільської школи.

Якщо стисло проаналізувати причини цього неподобства, то у сільраді посилаються на те, що трубу передали на баланс газівників, а ті відхрещуються від цього майна.

Справді, ще 13 з гаком років тому, а саме рішенням Коблівської сільської ради № 21 від 28 листопада 2007 року, було вирішено, цитую, «передати безкоштовно газопровід сіл Коблеве та Ленінка (нині – Виноградне. – Ред.), балансова вартість якого складає 2360100.00 грн, на баланс Очаківського УЕГГ».

Мешканці цього будинку залишилися без газопостачання.

На практичне виконання волі коблівських депутатів було складено відповідні авізо та акт приймання-передачі майна, а саме газопроводів середнього і низького тисків. Серед іншого вказано і газопровід низького тиску по вулиці Одеській. Про те, що було прийнято об’єкти газопостачання, засвідчує підпис начальника Очаківського УЕГГ І.Д. Ткаченко, завірений відповідною печаткою підприємства.

Водночас, ані на баланс ОСББ «Надія 2009», ані на баланс Комунального підприємства «Коблівський сількомунгосп» газопровід по вулиці Одеська, 8 ніколи не приймався, що засвідчують відповідні довідки.

То хто винен у нинішніх негараздах?

Ще 1 квітня, одразу ж після візиту газівників, Галина Титова звернулася із відповідним зверненням на ім’я Коблівського сільського голови Володимира Панича. Пенсіонерка попросила голову громаду про одне – вирішити питання щодо відновлення газопостачання до її квартири.

Але минуло вже понад півтора місяця – а віз і нині там. За порадою газівників, Галина Титова майже не щодня оббиває пороги сільради – «ходжу туди як на роботу», гірко жартує пенсіонерка. Але від тих відвідин – поки що ні жарко, ні холодно в квартирах, що опинилися підключеними до злощасного стояка. Попри те, що зі своєю бідою, а також проблемою мешканців інших «знегазованих» квартир, Галина Семенівна куди тільки не зверталася – і на «гарячі лінії» уряду та облдержадміністрації, і до Антимонопольного комітету, а тепер – і до редакції нашої газети.

До прикладу, «антимонопольщики» відхрестилися від проблеми, мовляв – це не їхня компетенція. А державні структури всі запити коблівської пенсіонерки перенаправили до… «Миколаївгазу». У цій компанії зазначили, що відключення газопостачання відбулося відповідно до глави VI розділу 7 пункту 1 підпункту 8 Кодексу газорозподільних систем. Водночас у газовій компанії звернули увагу на те, що «даний газопровід не знаходиться на балансі АТ «Миколаївгаз». Для вирішення порушеного у зверненні питання з приводу заміни крана та відновлення газопостачання власнику або балансоутримувачу даних мереж необхідно звернутися до Клієнтського простору «104.UA» (смт Березанка, вул. Центральна, 27) з відповідними заявами. При цьому дані послуги надаються споживачам на платній основі, згідно з діючим прейскурантом підприємства».

Проте виникає резонне запитання: а хто саме є тим власником або ж балансоутримувачем «труби», адже і сільська рада, і ОСББ, судячи з їх офіційних повідомлень, такими не являються?..

Реагуючи на звернення громадянки Г.С. Титової від 01.04.2021, сільська рада в особі секретаря С. Талохи у відповіді, що датована 7 травня 2021 року, констатувала:

«На жаль, станом на сьогодні, надати допомогу Вам у вирішенні питання безпосередньо виконавчим комітетом не маємо змоги, оскільки у відповідях газопостачальної компанії порушується питання господарських взаємовідносин між двома організаціями, а це тягне за собою процес інвентаризації майна, на який згоди від АТ «Миколаївгаз» ми ще не отримали. А так як виконавчий комітет Коблівської сільської ради не являється постачальником природного газу та компанією, що займається транспортуванням природного газу, а безпосередній постачальник відмовляє Вам у наданні послуг, чим порушує Ваші права, рекомендуємо Вам звернутися за захистом своїх прав до суду».

Отакої! Літнім людям, які жодного відношення до газової мережі не мають, у сільраді порадили відстоювати свої права у суді. А це, як відомо, процес і довготривалий, і фінансово затратний.

Тож, аби краще зрозуміти позицію органу місцевого самоврядування з порушеного питання, я зустрівся із секретарем сільради Світланою Толохою (сільський голова В. Панич на момент мого візиту перебував у відпустці. – Ред.).

– Це вже другий такий випадок у нашій громаді, – взяла слово Світлана Аркадіївна,  – коли газове господарство дозволяє таке відношення до наших людей. На 14-му році використання нашої ж труби, яку ми передали газівникам для експлуатації, з’ясувалося, що частина газопроводу не перебуває у їх на балансі. До речі, акт приймання-передачі майна складало саме газове господарство, за участю нашого представника. А тепер вони знаходять у цьому акті якийсь рядочок, що нібито цієї труби у них немає. І це при тому, що майже 14 років жодних питань з цього приводу не виникало!

«Але що роблять нормальні люди в таких випадках? – продовжила С. Толоха. – Приїжджають та ініціюють проведення інвентаризації майна, з тим, щоб з’ясувати причину отієї помилки. Адже самостійно виправити неточності, без участі газівників, ми не можемо. А вони замість цього просто відключають людям газ. Це знущання над людьми і порушення їхніх прав!».

За словами Світлани Аркадіївни, подібна ситуація стосується не тільки будинку № 8 по вулиці Одеській, а й інших багатоповерхівок села. Відтак, за її словами, перед пересічними абонентами постає дилема у випадку виникнення якоїсь надзвичайної пригоди: викликати аварійників і залишитися потім без газу, чи?…

В. Панич і Г. Титова.

Водночас Коблівська сільська рада звернулася на адресу АТ «Миколаївгаз» та головного фахівця з експлуатаційної діяльності Березанської дільниці АТ «Миколаївгаз» Романа Гойпанича з офіційною пропозицією, а саме – з ініціативою повернення на баланс у Коблівську сільраду газопроводу, що був побудований за кошти громади та переданий газівникам. Кінцева мета такого кроку – знайти іншу газопостачальну організацію. Відповіді від газівників на момент підготовки цього матеріалу поки що не надійшло…

Поспілкувалися ми і з самим паном Гойпаничем.

– Для того, щоб дана труба належала «Миколаївгазу», сільська рада повинна була або передати нам її на баланс, або укласти договір на експлуатацію. Але цього зроблено не було.

– Натомість сільська рада стверджує, що передали газопроводи вам на баланс ще в 2007 році…

– Це не так. Те, що передавали, все є і у них – зокрема авізо, акт приймання-передачі, де написані діаметри труб та з чого вони виготовлені. Усе, що стосується багатоповерхового житла, ніде не вказано в специфікації.

– Що потрібно зараз зробити, аби відновити газопостачання людям?

– Укласти акт розмежування.

– Хто повинен це зробити?

– Власник або балансоутримувач даного будинку.

– Тобто, ви вважаєте, що в усьому винна сільська рада?

– А моя в чому провина?

– Але якщо труба фактично не перебуває на чиємусь балансі, то яким чином ви подавали по ній газ раніше?

– А ми неодноразово зверталися з даного питання до Коблівської сільської ради. Так, можна вимкнути від газопостачання всі будинки до одного, але ми розуміємо, що там живуть люди. Але коли сталося таке, що лопнула труба, – ну, вибачте… До їх відома доводилося, що буде біда, що треба щось робити. Адже по факту вони передали нам тільки вуличні газопроводи.

* * *

Отже, як бачимо, і сільська рада, і газопостачальна організація наводять свої аргументи в обґрунтування власної позиції. Ось тільки у підсумку через неузгодження їхніх дій та відверте непорозуміння страждають прості люди – такі, як Галина Титова та її сусіди по багатоквартирному будинку. Тож закликаємо обидві сторони негайно сісти за стіл перемовин та дійти згоди. Третього – не дано.

Андрій ТЮРІН
Фото автора

P.S. Журналісту «РП» все ж вдалося «побіжно» поспілкуватися з Коблівським сільським головою Володимиром Паничем, який, попри свою відпустку, якраз поспішав на сесію сільської ради. Володимир Михайлович зазначив, що його позиція повністю збігається з аргументами, котрі озвучила секретар С. Толоха. І пообіцяв сприяти відновленню газопостачання в квартири «знегазованого» під’їзду. Це добре. Ось тільки хотілося б, щоб права та інтереси членів громади її чиновники відстоювали наполегливіше. Бо такими темпами – і до нового опалювального сезону рукою подати…

Оставить комментарий