Другий рік без синочків…

Усі щасливі сім’ї щасливі однаково, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму. Так стверджував великий письменник і філософ Лев Толстой, і з ним важко не погодитися. Поготів прикро, коли сімейні узи розриваються, і через ворожнечу та чвари між колишніми чоловіком та дружиною страждають найуразливіші члени вже колишньої родини – діти.

Упорядкувати ці відносини, з метою врахування інтересів обох батьків, а головне – щоб мінімізувати негативні наслідки «розриву» для дітлахів, й покликані різноманітні державні та судові органи. Проте історія, яку нам розповів первомайчанин Дмитро Ткачук, викликає серйозні сумніви щодо спроможності деяких «державних мужів» виконувати покладені на них суспільством обов’язки.

Сімейне щастя було недовгим

Близько десяти років тому Дмитро зустрів Олену Жигалюк, і згодом пара стала жити разом. Офіційно відносини ніде не реєстрували, проте Дмитро і Олена перебували у фактичних шлюбних стосунках. Тривалий час чоловік та жінка чекали на плоди свого кохання. Зрештою влітку 2016 року лелека змилостився та завітав до їхнього обійстя, причому одразу з двома згортками: народилися двійнята Віктор та Дмитро.

Проте сімейне щастя було не надто довгим. У 2019-му цивільний шлюб дав тріщину, а кінцевий розрив стався в серпні того ж року, відколи Дмитро і Олена перестали жити спільно. Братики залишилися з мамою, при цьому, як каже чоловік, колишня дружина всіляко перешкоджала йому в побаченні з дітьми. Відтак невдовзі Д. Ткачук звернувся до мерії м. Первомайська, аби впорядкували процедуру його спілкування з синами.

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради № 580 від 13 грудня 2019 року було встановлено порядок побачення Д. Ткачука із малолітніми дітьми, а саме: щоп’ятниці з 16.00 до 20.00 та щосуботи з 10.00 до 20.00 за місцем проживання батька в місті Первомайську.

Чому було прийнято саме таке рішення?

По-перше, було взято до відома те, що батько позитивно характеризується, не має шкідливих звичок та турбується про своїх синів. До речі, психологічний висновок за результатами консультацій та діагностики практичного психолога Ю. Мудрої довів, що діти дуже прив’язані до батька.

Дмитро Ткачук: «Моїх дітей ховають за цим високим парканом».

По-друге, було враховано, що між чоловіком та колишньою дружиною склалися неприязні стосунки. Відтак було прийнято рішення: щоб менше травмувати психіку дітей, проводити такі зустрічі без присутності матері.

Таке рішення виконкому Первомайської міської ради цілком узгоджується з положеннями Сімейного кодексу (СК) України. Так, згідно зі статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до статті 157 цього Кодексу, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Проте Дмитро Ткачук, намагаючись діяти у чіткій відповідності до вищезгаданого рішення виконкому Первомайської міської ради, зіткнувся зі значним спротивом при спробах спілкуватися з власними дітьми.

«Дружина не дає можливості зустрітися із хлопчиками…»

– У грудні 2019 року, перед Новим роком, я відвідав своїх синів, але все завершилося грандіозним скандалом. Діти кричали: тато, тато, ми хочемо бути з тобою… А востаннє я бачив діток ще в березні 2020 року, – бідкається Дмитро Ткачук. – Колишня дружина найняла приватну охорону з якихось відморозків, які не дають можливості зустрітися із хлопчиками. Спочатку дітки ходили в незаконний дитячий садок, облаштований в одній із квартир у багатоквартирному будинку. Але після того, як про це повідомили ЗМІ, вона швиденько віддала малих у комунальний заклад. У мене початок спілкування з дітьми – в п’ятницю після 16.00, але їх забирали з дитсадка раніше цього часу, буквально вихоплюючи звідти. У підсумку один синок став уписюватися, другий – заїкатися.

Значну роль у цій історії відіграли органи Феміди. Ще в січні 2020 року адвокатеса Олени Жигалюк звернулася до Первомайського міськрайонного суду з позовом в інтересах своєї клієнтки, а 11 березня було змінено предмет позову: суд просили обмежити час спілкування батька з дітьми першою та третьою п’ятницею місяця з 10.00 до 18.00, а також другою та четвертою суботою місяця з 11.00 до 19.00, крім періоду оздоровлення. Таким чином, мати домагалася зменшити час спілкування братів із татом з 14-ти годин на тиждень до восьми.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказала, що «жодного висновку Управлінням у справах дітей Первомайської міської ради зроблено не було». Крім того, «не було направлено відповідних запитів до правоохоронних органів щодо наявності чи відсутності факту насильства відносно Жигалюк О.В., оскільки вона часто викликала поліцію у зв’язку з влаштуванням скандалів у її будинку Ткачуком Д.В.». Також, на думку матері дітей, на комісії з питань захисту прав дитини не було звернено уваги на її зауваження щодо малолітнього віку дітей та їх стану здоров’я, необхідності спеціального харчування.

Проте суд дійшов висновку, що на підтвердження своїх слів позивачка не надала жодних підтверджень, тому її аргументи не було взято до уваги.

Водночас, у цій же судовій справі розглядався зустрічний позов Дмитра Ткачука – про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у виховному процесі. Також позивач просив збільшити час спілкування зі своїми синами – щоп’ятниці з 10.00 до 20.00 з правом ночівлі та щосуботи з 10.00 до 20.00.

Дослідивши матеріали справи, Феміда дійшла висновку, що Олена Жигалюк і справді перешкоджала батькові у спілкуванні з рідними дітьми відповідно до рішення виконкому Первомайської міської ради. І це було підтверджено документально – актами від 21.12.2019, 28.12.2019, 03.01.2020, 04.01.2020, 20.01.2020, 11.01.2020. А загалом, як зазначає Дмитро Ткачук, лише за рік з вини колишньої дружини було зірвано понад сто його побачень з дітками!

Зрештою суддя О.В. Мельничук ухвалив: визначити спосіб участі Д. Ткачука у спілкуванні з дітьми у повній відповідності до рішення виконкому Первомайської міської ради, а також зобов’язати Олену Жигалюк не перешкоджати татові у такому спілкуванні.

Здавалося б, справедливе та зважене рішення, яке було прийнято шляхом аналізу наданих доказів та врахування рекомендацій фахівців. Але є одне суттєве «але».

Коли Феміда не квапиться

Позови колишнього подружжя один до одного датовані січнем 2020 року, а об’єднані вони в одне провадження 6 лютого, розглядати справу доручили судді Мельничуку. Та попри те, що йшлося про долю маленьких дітей, 2016 року народження, та вимушений розрив їхніх відносин з одним із батьків, судовий розгляд здійснювався надто неквапливо.

Зі скарги Дмитра Ткачука до Вищої ради правосуддя від 22.12.2020:

«Суддею Первомайського міськрайонного суду Мельничуком Олександром Володимировичем тривалий час продовжує здійснюватися безпідставне затягування розгляду цивільної справи № 484/37/20.

Судове засідання та розгляд справи по суті було призначено на 27.03.2020. Згідно з частиною другою статті 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з початку розгляду справи по суті.

Отже, з урахуванням вимог ЦПК України розгляд справи по суті мав завершитися не пізніше 26 квітня 2020 року, проте справа не була розглянута у цей строк. Ба більше, її розгляд триває і досі, а суддею Мельничуком О.В. у черговий раз безпідставно задовольняються клопотання Жигалюк О.В. та її представника про відкладення розгляду справи».

На обґрунтування своєї скарги Д. Ткачук наводить конкретні дати, коли судові засідання не відбувалися, здебільшого – через задоволення суддею клопотань другої сторони судового процесу. Загалом засідання переносилися аж десять разів! При цьому, як зазначив скаржник, відповідачка не відвідала жодного з призначених судових засідань, що стосувалися визначення способу участі батька у вихованні дітей.

На переконання Дмитра Ткачука, суддя Мельничук свідомо затягував судовий процес і, як припускає, робив це явно не безкорисливо. До того ж, як акцентував тато двох близнюків, «судді Мельничуку О.В. достовірно відомо, що весь цей час відповідачка Жигалюк О.В. умисно перешкоджає Ткачуку Д.В. у побаченні та спілкуванні зі своїми двома малолітніми дітьми».

За таких обставин 22 грудня 2020 року Дмитро Ткачук попросив Вищу раду правосуддя притягнути суддю О.В. Мельничука до дисциплінарної відповідальності. І тут сталося справжнє диво – вже за тиждень після надходження скарги вищезгаданий служитель Феміди – овва! – нарешті виніс рішення у даній судовій справі.

Напевно, отримав «чарівного пенделя» зі столиці?..

Гадаєте, шановні читачі, Олена Жигалюк, отримавши на руки судове рішення, поспішила його виконати, зокрема в частині неперешкоджання батькові дітей у спілкуванні з дітьми?

Олена Жигалюк спілкуватися з журналістом відмовилася
Олена Жигалюк спілкуватися з журналістом відмовилася.

Та де там!.. Ба більше: жіночка швидесенько написала апеляційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду, таким чином додавши Дмитрові Ткачуку ще більших моральних страждань. Адже він і надалі не мав змоги спілкуватися зі своїми дітьми відповідно до рішення виконкому міськради та вердикту суду першої інстанції. При цьому, вочевидь, Олена Жигалюк вирішила «покарати» колишнього чоловіка, у своїй позовній заяві попросивши Феміду обмежити час спілкування з дітьми лишень… трьома годинами на тиждень. Отакої!

Дмитро Ткачук переконаний: колишня дружина подала апеляційну скаргу виключно з метою подальшого затягування справи та щоб не дати йому можливості спілкуватися з рідними діточками. На підтвердження своїх слів він наводить такий факт: Олена Жигалюк, подавши апеляцію, «забула» навіть оплатити судовий збір. Проте ці кошти сплатив… сам батько дітей, в надії пришвидшити розгляд справи.

До честі колегії суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду (в складі С.Ю. Колосовського, О.В. Локтіонової, О.О. Ямкової), вони діяли куди як оперативніше, ніж їхній первомайський колега. І вже 31 березня колегія винесла Постанову, згідно з якою апеляційну скаргу О.В. Жигалюк було відхилено повністю, а апеляційну скаргу представника Д.В. Ткачука – задоволено частково, а саме: право останнього на побачення з власними дітьми доповнено ще й святковими днями, у період з 10.00 до 14.00.

Постанова набрала законної сили з моменту прийняття, а саме – з 31 березня 2021 року. Натомість і цього разу мати дітей «не змирилась» із судовим вердиктом і подала касаційну скаргу на дану Постанову.

Отакої!

Як виконувалося рішення суду?

А тепер – про те, як виконувалося судове рішення Миколаївського апеляційного суду, датоване 31 березням цього року. Не будемо зупинятися на деякому зволіканні із надходженням постанови суду до державних виконавців славного міста Первомайська. Але, зрештою, у 20-х числах квітня згадане судове рішення опинилося у руках представників Державної виконавчої служби. Відповідно було відкрито виконавче впровадження.

І що?..

30 квітня мало відбутися перше побачення тата з дітьми після надто тривалої розлуки, за адресою проживання батька. О 16.00 державні виконавці прибули за адресою проживання батька дітей, адже саме ця адреса вказана в судовій постанові. Натомість дітей там не застали, відтак – склали акт про невиконання рішення суду. І лише ввечері того ж дня до Дмитра Ткачука зателефонував державний виконавець та повідомив: мати нібито сповістила ДВС про те, що діти не прибули до тата з поважної причини – захворіли.

Варто одразу зазначити: у судовому рішенні нічого не мовиться про те, як діяти у випадку хвороби дітей. Проте щонайменше викликає подив те, що діти захворіли саме того дня, коли мали прийти на побачення із батьком, – у п’ятницю, 30 квітня! Саме такі довідки виписала фізична особа-підприємець, лікарка Жанна Качуровська з м. Южноукраїнська.

Та й, як каже Дмитро Ткачук, він спілкувався з працівницями дитсадка, котрі зазначили, що напередодні з дітками все було гаразд. І лише 30 квітня вони «раптово» захворіли, причому з різними діагнозами!

До того ж, як стверджують незалежні педіатри, до яких звернулася редакція, незначний характер захворювань (не будемо розкривати лікарську таємницю) аж ніяк не перешкоджав зустрічі діточок із рідним татом. Навіть якщо повірити, що лікарка дотримувалася клятви Гіппократа і не фальсифікувала документи, то маленькі могли спокійно лікуватися і під дбайливим наглядом батька, який проживає в сусідстві з місцем проживання дітей та має чималий досвід лікування. Зрештою, саме чинне законодавство зобов’язує і тата, і маму на паритетних засадах брати участь у вихованні дітей та догляду за ними. Але, як гірко зітхає Дмитро, де-факто наша країна продовжує жити в умовах матріархату.

Отже, 30 квітня і 1 травня судовий вердикт виконано не було. Утім Дмитро Ткачук не дочекався своїх рідненьких синочків удома і 7, і 8 травня. Найбільш резонансні події розгорнулися у п’ятницю, 7 травня, у чому мав змогу переконатися і кореспондент «Рідного Прибужжя». Після того, як головний державний виконавець Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лідія Горбулінська документально оформила черговий недопуск дітей до батька, той вирушив до місця проживання маленьких на сусідній вулиці.

«Бойовик» із травмуванням дитячої психіки

І тут сталося маленьке диво: дітки не тільки побачили батька скрізь загратовані вікна другого поверху, а й стали махати тому ручками. Та розчулений тато недовго бачив своїх рідненьких: хтось, вочевидь, няня, швиденько забрала малих від вікна і опустила штори.

Неважко уявити, якого значного психологічного шоку вкотре зазнали малолітні дітки!

А далі події розгорталися, як у крутому бойовику. Дмитро Ткачук викликав до фактичного місця перебування власних дітей поліцію – з тим, щоб правоохоронці зафіксували та відреагували на факт злісного невиконання судового рішення.

Та першими до будинку матері дітей прибули на крутих автівках сама Олена Жигалюк та її новий чоловік (чи то пак співмешканець, достеменно не відомо. – Ред.). При цьому сама жінка відмовилася виходити із машини і в грубій формі відмовила журналісту в своїх коментарях. А майже водночас із мешканцями будинку біля воріт стали збиратися особи характерної зовнішності, дуже схожі на так званих сумнозвісних «тітушок». Хлопці відмовилися представлятися журналісту і повідомили, що «просто стоять і дивляться».

Поліцейські стали вимушеними учасниками «цирку».

Коли ж поліція взяла пояснення у заявника – Дмитра Ткачука та зажадала відповідних роз’яснень від Олени Жигалюк, та надто довго зволікала, запершись у своїй автівці. І лише, вочевидь, за порадою свого адвоката почала надавати відповідні покази. І цей «цирк» тривав близько двох годин, а його вимушеними «глядачами» стали навіть самі стражі правопорядку. Доходило до абсурду, якщо не маразму: жінка відмовлялася давати пояснення, поки… місце події не залишить її колишній чоловік. І це за присутності озброєних поліцейських та за умови чемної поведінки Дмитра Ткачука!

Принагідно і мати дітей написала заяву буцімто про хуліганські дії другої сторони. Але їх не було і близько, чому є майже з десятка свідків, зокрема автор цих рядків. Натомість рішення суду щодо допуску дітей до тата цинічно не виконується, внаслідок чого чоловік ось уже другий рік відірваний від своїх улюблених синочків!

Зазначимо і таке: на переконання Дмитра та кількох свідків, водійка перебувала в стані сп’яніння. Із цією інформацією батько дітей звернувся до поліцейських. Але «копи» тільки розвели руками: а що, мовляв, ми можемо зробити, адже жінка сиділа в авто…

Як, напевно, ви вже здогадалися, шановні читачі, тато не зумів поспілкуватися з рідними синами ані того дня, ані наступного. Тож ми звернулися по коментарі до відповідальних чиновників, які могли би забезпечити виконання судового рішення.

Говорять посадовці…

– Я перебуваю тут (за місцем проживання батька. – Ред.), аби фіксувати факт виконання або невиконання рішення суду, – розповіла головний державний виконавець Лідія Горбулінська. – Наразі рішення суду не виконано. Чому? Треба розбиратися. Але я не маю правових підстав надати правову оцінку діям лікаря. У разі ж систематичного невиконання судового рішення з неповажної причини я маю право оштрафувати і звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Поспілкувалися ми і з завідувачкою ДНЗ № 34 «Зіронька» Іриною Цісар.

– Мама повідомила, що дітей не було в дитсадку 30 квітня, 6 і 7 травня по сімейних обставинах. Якщо дітки відсутні в ДНЗ протягом нетривалого часу, то жодних довідок батькам надавати не потрібно. А ось у середу (6 травня. – Ред.) братики були в садку.

Одразу невеличка, але важлива ремарка. Якщо діти хворіють починаючи з 30 квітня і через це вони чотири рази не мали змогу спілкуватися з рідним татом, то яким чином їх водили до садка «посередині» цих дат?..

– А що це за тривожна кнопка встановлена у вашому дитсадку і з чиєї ініціативи? – запитую Ірину Михайлівну.

– Це служба охорони «Сармат», вона охороняє весь садочок. Із «Сарматом» договір уклав наш заклад, а послуги оплачує Олена Жигалюк. Тривожну кнопку я натисну, якщо хтось буде порушувати дисципліну, буянити…

– А Дмитро Ткачук колись порушував порядок?

– Ні, такого не було. Жодних конфліктних ситуацій не виникало.

Натомість Дмитро Ткачук, який стоїть поруч і слухає нашу розмову, зауважує: попри те, що ДНЗ працює до 17.00, жодного разу діток у садку він не застав після 16.00. Ба більше: за ними приїжджають якісь охоронці.

А яке бачення ситуації у керівника органу, який напряму має опікуватися долею подібних дітей? Про це ми запитали у начальника Управління у справах дітей Первомайської міської ради Наталії Перкової.

– По-перше, – зазначила Наталія Миколаївна, – батько може звернутися до суду через те, що не виконується рішення суду та виконкому міськради. За невиконання рішення суду відповідає Державна виконавча служба, і вони мають якось на це реагувати. Вони чомусь написали на Управління соцзахисту населення, а мали б звернутися до Органу опіки та піклування, що його очолює міський голова, – з тим, щоб від цього органу призначили одного чи декількох представників, які були б присутні під час спілкування батька з дітьми. І вже після документування недопуску дітей до тата слід звертатися до суду. Відповідні роз’яснення Державній виконавчій службі надано, а чому вони не читають норми закони – то інше.

– А як розцінюєте дану ситуацію в цілому?

– Ми все пояснювали та роз’яснювали другій стороні, що діти мають спілкуватися і з батьком, адже тато має ті ж самі права, що і мама. Але не допомогло. Тож єдиний крок – актувати недопуски та звертатися до суду.

– Чим мама аргументує свою позицію?

– Тим, що просто не приїжджали і не брали дітей (отакої! – Ред.).

– А чи має батько право прийти до дитячого садочка та побачити власних дітей?

– Однозначно – він має на це право, адже не позбавлений батьківських прав. До того ж судом не визначено місце проживання дітей, зокрема біля матері. Тож вона безпідставно не дає дітей.

Загалом, ця конфронтація – дуже неправильно. Адже порушено права батька, а передусім – права дітей на спілкування з татом.

А ось лікарка Жанна Качуровська відмовилася від спілкування з журналістом «РП». Мабуть, є що приховувати?..

* * *

Ми розповіли про дану кричущу ситуацію, коли через зволікання судових органів та неузгодженість дій чи непрофесіоналізм чиновників грубо порушуються права малолітніх дітей та їхнього тата. Відтак надсилаємо дану публікацію на реагування до державних та правоохоронних органів – з тим, щоб найшвидше було відновлено законність та справедливість. Беремо цю тему на свій особливий контроль, а про розвиток подій інформуватимемо читачів «РП».

Також нам стало відомо, що даною темою зацікавилися деякі центральні телеканали. Тож крапки над «і» поки що не розставляємо.

Андрій ТЮРІН
Фото автора

51 Comments on “Другий рік без синочків…”

  1. Добрый день, Андрей, что либо изменилось после вашей статьи?

    1. Ні, нічого не змінилося. ДВС просто спостерігає за розвитком подій та не поспішає втручатися в ситуацію.

  2. Да уж….👮‍♂️ эти ребята МОЛОДЦЫ! Они наверно ей и помогают! А вы о законе 😂

  3. Привет милиции, название поменяли на полицию – а жизненная позиция не изменилась 😎

  4. Якби закон місцевою владою дійсно виконувався , то цієї статті не було б в наявності. Тому що вона б була не потрібна, для вирішення прав обох батьків над дітьми.

  5. Да уж… рассмешили, читала всякое про наш город, ну такого ещё не видела и не читала …
    интересный у нас регион, если не аборт девочке во врадиевке сделают насильно , то детей законному отцу не дают.
    По Интеру уже про Врадиевку была передача , может Дмитрий и вам обратиться на телевидение.
    А то в нашем клоповнике не шелохнётся без денег ни один чиновник. Знаю к сожалению на своём опыте.

    1. Так денег пусть отец даст , может шелохнётся чиновник какой-нибудь😂

  6. Складывается такое впечатление, что еще немного и Отец вообще не будет иметь прав на ребенка, только обязан будет платить алименты и содержать бывшую жену.

  7. Какой-бы «святой» не делали бы, некоторые комментаторы эту мать, это не дает ей права:
    препятствовать в общении детей и папы.
    не развивать детей и лишать их нормального общения с социумом.
    травмировать и издеваться над детской психикой, отчуждая родственников (это вообще-то насилие).
    постоянно и систематически нарушать Законы Украины.
    жаловаться всем на нехватку материальных средств (и обвинять в этом Отца детей!?).

  8. Погребнюк Дмитро пишет в коментах про делёжку бизнеса и маски-шоу, только я в текущей статье прочитал только про выполнение решения суда о встрече отца с сыновьями, или это не вся статья в интернете? Есть ещё какая-то, просто интересно?

  9. Декілька років з дружиною та дітьми проживаю в Польщі, сам з Миколаєва. Андрій ваша стаття тільки підтвердила моє переконання про те що країна не змінилася , а наша область сама гірша в цій країні. Ганьба місцевій владі. А батькові хочу побажати терпіння та вдалої вдачі. Ця стаття не сміття як пишуть деякі коментатори , це крик вашої душі.

  10. Доброї ночі, шановна громада!
    Була приємно здивована, що до нашого міста завітала обласна преса (за це дуже вдячна). Я проживаю в місті більше 50 років, і також як писали раніше коментатори – чула багато різної інформації про родину матері дітей та особисто про неї (на жаль не завжди позитивної) . А також я більше чим 40 років особисто знаю родину батька дітей , і це адекватне правове подружжя та Дмитра теж знаю багато років з самого дитинства , його життя складалося по різному за весь цей час, але те що він так наполегливо приймає спроби бачитися та піклуватися про своїх дітей це безсумнівний факт.
    І в мене всього одне питання – де наша юридична система, де наша влада, де компетентні органи? Чому громадяни Вашої громади мають вибачте «вигризати» те , що зазначено конституційними правами громадянина України. Не бажаючи опускатися до рівня різних коментаторів , та писати бруд або лестощі про героїв цієї статті, лише зазначу – дуже сумно що влади як не було в нашому місті так і нема. А вам Андрій велике особисте Дякую, що освітлюєте питання таких міст та громад як наша.

    1. Да! Автор, – красавец! Не побоялся в то “кубло” лезть! Одно только фото из окна машины ” под кайфом” чего стоит😏

  11. Если изложенное в статье – правда. Это полный сюр :( А в переди суды, которые могут растянуться на месяцы или даже годы :(((

  12. Сайт, що дозволяє писати коменти під фейковими іменами – жовта преса. Це не серйозно і є пережитком 90-х. То ж і контент викликає дуже багато запитань.
    Ну а тепер по темі. Чужа сім’я – тепний ліс. Яке право ми маємо судити, чи звинувачувати цих людей? Невже усі ми святі і не маємо “скелетів у шафі”? Що за середньовіччя ви тут розвели?
    Єдині дві людини, котрих мені, дійсно, шкода – діти. Уявіть себе на їх місці, а краще своїх дітей на міс ці Сашка та Віті. Уявіть собі їх психологічний стан, після постійних скандалів, судів, купи автівок і людей з автоматами під вікном їхнього дому!!!
    Якими виростуть, кого любитимуть ці діти в дорослому житті? Вони любитимуть обох батьків, тільки маму, чи тата? Або ненавититимуть їх і разом з ними весь світ?
    Ми тут написали комент, включили “знатоків, розумників, експертів, всезнаючих” і ппішли пити каву, а страждання які ви завдали дітям – на вічно зарубцюються у їх серці. Невже ви думаєте, що дітям приємно читати гидоту про свою матір і в результаті вони вам скажуть “так, друзі, дякую що ви те написали, ви нам дуже допоогли”?
    Мамі і, особливо татові хочу сказати наступне: ваші відносини, знатоки-коментатори, бізнес, все це НЕ ВАЖЛИВО!!! Діти – єдині люди, котрі в старості вас будуть любити і за вами доглядати. Жоден з нас, тут присутніх, ваших друзів, знайомих цього не робитиме НІКОЛИ!
    Зробіть так, щоб діти любили вас і були щасливими, навіть, якщо ви не живете разом.
    Ви ніколи не вирішете цей конфлікт, судами, статтями, “масками-шоу”, дільожкою бізнесу і.т.д. І тут ніколи не буде одного переможця. Цей супротив може вирішитися лише двома людьми – Оленою та Дмитром. Наодинці, в спокійній атмосфері, сховавшись від усього світу, без свідків та порадників, чітким розумінням – від нас залежить майбутнє наших дітей.
    То ж думайте Дмитро, думайте Олена. Зустрічайтеся, розмовляйте, знаходьте правильні рішення, розставляйте вірні приорітети, а не ось це все…
    Для всього світу, ви – ні що і ні хто, для ваших дітей, ви – весь світ.

    1. Це Ви все добре написали і правильно. Але… хто не виконує рішення органу опіки та законне рішення суду – батько чи мати?..
      у мене все

      1. Якщо жінка пішла на такий шлях, значить на це є вагомі підстави!

      2. Яка різниця? Дітям всеодно.
        Взагалі, батьки мають бути гідним прикладом для своїх дітей.
        Дана статя – гідний вчинок? Ця війна між батьками – гідний приклад? Коментатоори – гідно вчиняють? Ми є гідним суспільством, взагалі?
        Відстаьте від цієї сім’ї. Дайте їм самим вирішити це непорозуміння. І хай Богть обом розуму та мудрості.

  13. Мені от цікаво, хто саме захищає цю мати?
    Вона ж займається торгівлею наркотеків (через 2 аптеки, які відомі всім в місти), спочатку цим займався її батько, а після його смерті “бізнес” перейшов до неї.

    Люди, спочатку розберіться кого саме захищаєте!!! Від наркотиків в нашому місті постраждало багато людей…

  14. А почему только про отца гадости пишите, дорогие жители «живущие в этом городе многие годы»?
    А про мать совсем ничего не пишите?
    Получается хорошего про мать нечего написать?

    1. “А про мать совсем ничего не пишите?”
      Для таких, особо умных, в статье прямо написано – мать прямым текстом “послала” журналиста, что многое говорит про неё…

    2. Якщо мати сторонніх осіб матюкає, то як же вона вдома з дітьми спікується???

  15. Алена , Замечательная любящая своих деток мать .А вы люди запомните что в жизни две стороны медали .

  16. А я считаю, что статья правильная. Каким бы ни был отец ребенка, он же отец и имеет право видеться с детьми. Тем более, что он через суд доказал своё право на детей. Дети вырастут и сами поймут кто есть кто

  17. Не зная семьи, нечего судить по одной только статье. Постоянно смотрела этот интернет ресурс, все всегда чётко и грамотно выложено, но эта статья, извините…. Живу в этом городе з самого рождения, городок небольшой поэтому некоторых личностей знаю даже очень. Так вот почему открыли только одну сторону медали? Почему редакция не поинтересовалась на самом деле кто такой Ткачук “Орех”, почему “Орех” да его в городе только под таким прозвищем и знают, еще знают как нарушителя закона, который мочиться на патрульные машины, а еще его очень хорошо люди знают и наверное по сегодняшней день вспоминаю, как он кидал всех на деньги, как он обманным путём брал деньги в кредит на чужих людей и те оставались без жилья и работы. Да и вообще много чего интересного…. Поэтому уважаемый главный редактор, обратите внимание на статьи такого рода, неужели деньги уплаченные за такую лживую статью, стоят престижа Вашей газеты, которого вы добивались столько лет?!!!

    1. Работала в годы “становления” жигалюк в банке. Почему-то 70% кредитов было заполнено алёной жигалюк. Гены…? Кстати, можно проверить…..

  18. Это не две недели, это два года. Вы ждете годами, пока дом, о котором вы мечтали, начнет выглядеть так, как вы его себе представляли. Подробнее смотрите на портале [url=http://pzforum.net/]pzforum.net[/url].

  19. Дети имеют право общаться со своим отцом, впутывать детей из-за своих личных обид, это подло для женщины…

  20. Бідні діти, мати геть не дбає про їх інтереси.
    Через таких жінок, потім думають, що всі жінки саме такі!!!

  21. Знаю эту “Я же мать!” не даёт видеть детей отцу уже более 2-х лет!
    Ставит свои личные обиды и интересы выше своих детей…
    Таких вообще нужно лишать родительский прав, тем более постоянно пьяная ездит по городу…

    1. 😅А вы следите я вижу за ней . Раз знаете что пьяная постоянно 👍🏻😹Может вместе пьёте ? Фантазёёёр👍🏻

      1. Там и следить не надо. Ведь автор всё написал сам😂

  22. Так розумію, що хто платить, той і замовляє музику в даному випадку статтю. Адже татко такий “хороший”, що аж до сліз…. Якби його не знало все місто можливо і повірив би, а так шкода, що за гроші продається і пишиться все.

  23. Настолько невероятно, что даже не вериться. Какой-то угрюмый сериал :(

Оставить комментарий на Николай Михайлович Cancel reply

Your email address will not be published.