Топ‑20 корупційних порушень у земельній сфері

У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) склали перелік з 30 найбільших корупційних ризиків у сфері земельних відносин. Для того, щоб їх усунути, НАЗК переважно рекомендує ухвалити законопроєкт № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Отже, на думку НАЗК, топ‑30 корупційних ризиків виглядають таким чином.

  1. Зловживання під час видачі та анулювання сертифіката інженера-землевпорядника (інженера-геодезиста)

«Чинна процедура видачі та анулювання сертифікатів містить низку корупційних факторів, обумовлених недостатнім рівнем врегулювання повноважень членів Кваліфікаційної комісії про видачу, позбавлення, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (інженера-геодезиста), склад якої затверджується наказом Держгеокадастру, і фактично цим самим органом і контролюється. Законодавством не передбачений перелік підстав для анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, що призводить до того, що навіть орфографічна помилка може стати причиною анулювати сертифікат, а отже, вимагати хабар за продовження дії сертифіката», – вважає НАЗК.

  1. Конфлікт інтересів при складанні документації інженерами-землевпорядниками

«Вимоги Закону України «Про запобігання корупції», зокрема в частині заборони не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, не поширюються на сертифікованих інженерів-землевпорядників, які здійснюють свою незалежну професійну діяльність у складі юридичних осіб та/або як фізичні особи-підприємці. Відсутність передбаченої законом заборони на складання документації із землеустрою в умовах наявності приватного інтересу, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість інженера-землевпорядника, є джерелом корупційного ризику. Така неврегульованість не виключає можливості виготовлення документації з землеустрою інженером-землевпорядником для замовника, який є пов’язаною особою, або навіть для власних потреб», – вважає НАЗК.

  1. Безкоштовна передача земельних ділянок фіктивним житлово-будівельним кооперативам

«Згідно з положеннями ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва можуть передаватися безоплатно. З 2009 року юридичні особи організаційно-правової форми «житлово-будівельний кооператив» вже не реєструються. Натомість група громадян може створити юридичну особу – обслуговуючий кооператив із назвою «житлово-будівельний кооператив».

Оскільки законодавством критерії та вимоги до членів такого кооперативу не встановлені, на практиці цей механізм широко використовується для втілення корупційних схем. Під час реалізації цих схем недоброчесні посадові особи у змові з приватними будівельними компаніями утворюють з підставних осіб такий «кооператив» та звертаються із заявою до органів місцевого самоврядування для безкоштовного виділення земельної ділянки для будівництва. Після виділення ділянки фіктивних заявників виводять зі складу кооперативу, а побудоване житло продається як звичайна комерційна забудова.

  1. Корупційна зміна цільового призначення земельної ділянки

«Процедура зміни цільового призначення земельної ділянки в Україні є застарілою та організаційно складною, що створює умови для поширення корупційних практик. Головним чинником, який породжує корупційні зловживання при прийнятті рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, є безоплатність процедури. Так, у результаті переведення земель із сільськогосподарського призначення до категорій, які дозволяють житлову та громадську забудову, ринкова вартість ділянки може збільшитись у сотні разів. Тож на сьогодні в більшості випадків успішне погодження зміни цільового призначення залежить не від відповідності такого цільового призначення потребам комплексного розвитку території, а від суб’єктивного рішення посадової особи, як вмотивованої неправомірною вигодою.

  1. Зловживання при укладанні договорів про спільну діяльність (спільну обробку ділянки)

«Інструментом для тіньового виведення державних та комунальних земель є корупційні зловживання правом постійного користування земельною ділянкою підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності. За інформацією Держгеокадастру, понад 757 тиcяч гектарів земель сільськогосподарського призначення наразі перебувають на праві постійного користування таких суб’єктів. Чинне законодавство обмежує повноваження постійних користувачів щодо розпорядження земельними ділянками. Натомість поширеною практикою серед таких суб’єктів є укладення договорів про спільну діяльність (обробку земельної ділянки). Цей вид договору походить із положень Цивільного кодексу України, зокрема ст. 1132-1143, а також ст. 176 Господарського кодексу України, які передбачають право суб’єктів господарювання разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб’єкта господарювання.

  1. Передача прав на земельну ділянку в обхід процедури аукціонів
  2. Протиправна забудова на землях, які передані підприємствам, установам та організаціям на праві постійного користування
  3. Відмова від права постійного користування земельною ділянкою на користь третіх осіб
  4. Незаконне виведення особливо цінних земель через механізм отримання ділянки для обслуговування будинку
  5. Продаж інформації про місце розташування вільних земельних ділянок
  6. Погодження відведення земельної ділянки за процедурою безоплатної приватизації за неправомірну вигоду
  7. Підроблення рішень органів місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки
  8. Зловживання правом безоплатного отримання земельних ділянок та «повторна приватизація»
  9. Залучення фіктивних заявників для виведення земельних ділянок шляхом використання механізму безоплатної приватизації
  10. Використання земельних пільг учасників бойових дій у корупційних схемах
  11. Зловживання під час здійснення контрольних (наглядових) функцій у сфері земельних відносин та землеустрою
  12. Отримання неправомірної вигоди за реєстрацію земельної ділянки
  13. Маніпуляції при прийнятті рішень щодо погодження експертизи землевпорядної документації, продаж «позитивних» висновків
  14. Зловживання під час проведення агрохімічної паспортизації земель
  15. Зловживання при видачі спецдозволів для зняття та перенесення родючого шару ґрунту

* * *

У травні НАЗК перевірить організацію роботи із запобігання та виявлення корупції в Держгеокадастрі. НАЗК сподівається, що до цієї перевірки Держгеокадастр проведе оцінку корупційних ризиків у своїй роботі та підготує власну антикорупційну програму з їх усунення, адже попередня програма органу закінчилася ще минулого року, зазначають у НАЗК.

За матеріалами видання «Судебно-юридическая газета»

Оставить комментарий

Your email address will not be published.