Про повірку водолічильників

Відомо, що час від часу засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, піддають повірці з метою встановлення їхньої придатності для проведення вимірювань із заданою точністю. У разі недотримання заданої точності засіб вимірювальної техніки ремонтують і знову перевіряють або замінюють (абзац перший частини першої ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»). Такий порядок дозволяє споживачу оплачувати фактично отриману продукцію.

У побуті для потреб водопостачання засобом вимірювальної техніки є водолічильник. Його міжповірочний інтервал складає 4 роки. Не так уже й багато, але не так і мало. Головне, хто ж має робити (оплачувати) повірку?

МКП «Миколаївводоканал» (далі  МКП), яке саме і постачає споживачам Миколаєва питну воду та здійснює водовідведення, неодноразово в засобах масової інформації та в щомісячних рахунках-повідомленнях закликало споживачів виконати повірку водолічильників, бо термін їхнього міжповірочного інтервалу, мовляв, вийшов. Оскільки далеко не усі споживачі поспішили повірити водолічильники за власний кошт, то МКП почало вже тиснути на споживачів. Наприклад, у розрахунку-повідомленні за травень 2020 року МКП заявило, що в разі не проведення повірки розрахунки за послуги будуть проводитися за нормами споживання. А це у двічі-тричі більше від сум, що розраховуються за показами лічильника. Слід зазначити, що МКП зобов’язувало споживачів повірити водолічильники за власний кошт, але не посилалося на норми закону, які споживачів до цього зобов’язують.

В оголошенні, які МКП розмістило на стінах житлових будинків і інших конструкціях поряд з вхідними дверима до будинків, було зазначено, що відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі – Закон) обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку.

Лише в попередженні від 16.12.2020 МКП нарешті конкретно вказало, що цю норму містить абзац перший частини другої ст. 6 Закону. Так що повірку вузлів розподільного обліку Закон поклав на споживачів. Але цю норму Закон не поширив на водолічильники.

Слід зазначити, що є різними засобами вимірювальної техніки водолічильники і вузли розподільного обліку. Водолічильники мають циліндричну форму діаметром і висотою 5-10 см та вагою менше одного кілограма. Їх встановлюють, у більшості випадків, у житлових приміщеннях, зокрема в квартирах. І майже не проводиться обслуговування водолічильника (споживачу необхідно лише оберігати його від механічних пошкоджень). Вузол же обліку представляє собою комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки) допоміжного обладнання та матеріалів до них, який призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води (пункт п’ятий частини першої ст. 1 Закону). Вузол розподільного обліку на відміну від вузла обліку забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів (пункт шостий там же). Вага такого вузла становить десятки кілограмів і розміщують його в нежитлових приміщеннях, як правило, у підвалах, в окремо обладнаному там приміщенні. На відміну від водолічильника обслуговування вузла обліку включає комплекс заходів з огляду, опломбування/розпломбування, періодичної повірки (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу), ремонту засобів вимірювальної техніки, що належать вузлу обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювань тощо.

Як бачимо, вузли обліку і водолічильники є істотно різними засобами вимірювань, які відрізняються один від одного як складом пристроїв, так і організацією обслуговування. І якщо обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку (споживачів), то є безпідставним поширення цього положення і на водолічильники. Але хто ж тоді має повіряти водолічильники?

Звернемось до Закону України «Про захист прав споживачів». У реченні другому абзацу першого частини четвертої ст. 17 цього Закону зазначено, що на вимогу споживача продавець (виконавець) зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

Оскільки контрольно-вимірювальний прилад (у нашому випадку водолічильник) без повірки є просто металобрухтом, то водопостачальник, надаючи водолічильник у користування, повинен його повіряти. Якщо повіряти, то і ремонтувати. А коли цього недостатньо, то і замінювати.

Таким чином, МКП «Миколаївводоканал» має і повіряти, і ремонтувати, і замінювати водолічильники, а усілякі його спроби покласти цей обов’язок на споживачів є неправомірними.

Святослав Марченко,
голова Миколаївської обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини

Оставить комментарий