Коли «Укртелеком» не на зв’язку…

Попри швидкий розвиток мобільної телефонії, чимало миколаївців, насамперед літнього віку, продовжують користуватися «традиційними» телефонами. Послуги стаціонарного зв’язку, як відомо, практично монопольно надає компанія «Укртелеком». Звісно ж, ця комунальна послуга, як і інші, надається на договірних засадах. Тож, цілком природно, клієнти, які воліють відмовитися від стаціонарних телефонів, мали б зробити це в будь-який момент. Проте, як свідчать пошта  «РП» та дзвінки до редакції, це далеко не так…

Нещодавно до «Рідного Прибужжя» звернулася Тетяна Левенець, мешканка міста Миколаєва. Слід одразу зазначити, що Тетяна Григорівна – людина більш ніж відома та шанована. Лікарка, акушерка-гінеколог вищої категорії тривалий час очолювала пологове відділення Миколаївської міської лікарні № 5 (раніше – Жовтнева ЦРБ). Тож завдячуючи зусиллям та піклуванню цієї жінки та очолюваного нею колективу вперше побачили цей світ тисячі маленьких миколаївців… Крім того, Тетяна Левенець неодноразово представляла і захищала інтереси своїх земляків у місцевих радах різного рівня представництва.

Нині ж Тетяна Григорівна – на заслуженому відпочинку. І ось з якою проблемою вона зіштовхнулася.

– Уже рік як я проживаю в Одеській області зі своїм 90-річним чоловіком (також шанований лікар. – Ред.), – повідомила наша читачка. – У Миколаєві, в Корабельному районі, в мене залишилася квартира зі стаціонарним телефоном. Але, оскільки ним не користуюсь, а абонентну плату сплачую регулярно, то вирішила відмовитися від цієї послуги. Проте зараз це можна зробити тільки за допомогою телефону 37-00-36.

Як неважко переконатися, цей номер належить Центру обслуговування абонентів м. Миколаєва. Проте…

«Ось уже місяць не можу додзвонитися на цей телефон, аби повідомити їм необхідні дані, – поскаржилася Тетяна Григорівна. – А коли вони знімають слухавку, то я чую лише розмови операторів».

Про подібну проблему ми неодноразово чули і від інших наших читачів. Але для «чистоти експерименту» вирішили самі зателефонувати на вказаний номер. Протягом майже двох днів нам цього не вдалося! І лише з «енної» спроби на тому кінці дроту нам відповіла дівчина, яка представилася Оленою. Зачувши про труднощі, з якими стикаються миколаївці, а це переважно люди похилого віку, Олена лише відрізала: «Хто хоче, той додзвонюється».

Отакої!

Коли ж ми поцікавилися, яким чином журналісту газети можна з порушеного питання поспілкуватися з керівниками миколаївського «Укртелекому», то дівчина повідомила: прийом громадян здійснюється у віддаленому, тобто телефонному режимі.

Нічим нам не зарадили і в прес-центрі компанії «Укртелеком», що в місті Києві. За вказаним контактним номером телефону нам взагалі ніхто не відповів…

Зважаючи на масовість скарг громадян і таке безвідповідальне ставлення компанії до комунікації з клієнтами, можна припустити: «Укртелеком» не надто воліє розставатися зі своїми абонентами, тож і використовує різні надумані підстави, зокрема світову пандемію коронавірусу, задля того, аби «пригальмувати» відтік власних клієнтів, а відтак – і грошей, які стягуються з людей.

Утім наше припущення, судячи з усього, зовсім не голослівне. Ось деякі з коментарів, які залишили миколаївці під сторінкою Центру обслуговування абонентів (надаємо мовою оригіналів):

«Очень удобно указывать номер телефона для связи, а потом по нему не отвечать!!!!! А если вам посчастливилось дозвониться по указанному для связи номеру, вам ответят, что обслуживание по телефону производится с 12.00 до 17.00!!!! Ни на какие вопросы оператор не отвечает! Трубку просто бросают! Телефон домашний не работает уже месяц! На заявки – реакции «0»!!! Просто ужасное обслуживание!»

«Это кошмар!!! График работы с 8-12 с понедельника по пятницу, запускают по 2 человека, очереди человек по сорок (в основном пенсионного возраста). Занимают очередь с 6 утра, чтоб попасть на прием и ждут на жаре, сознание теряют.  Беспредел!»

«Специалисты неподготовленные, очень часто во многих вопросах некомпетентны. Все нормальные компании 21-го века имеют свой полноценный сайт с возможностью получения нужной информации через личный кабинет пользователя. Тут же хочешь не хочешь, а нужно ехать именно в офис, который собственно остался один на весь город. Информация, которую водафон и другие предоставляют бесплатно, в Укртелекоме платная! Если есть возможность, то лучше не связываться с Укртелекомом!»

«Интернет работает максимально ужасно и ущербно! Пока я скачиваю файлы за 3 часа (через укртелеком), мои знакомые скачивают это за 20 минут(не через wi-go укртелеком)».

«Обслуживание в отделении хорошее, решили все проблемы. Но на горячую линию дозвониться не реально, чтоб поговорить с живым человеком. Два месяца телефон не работал».

«Уже 3 месяца не работает телефон, звонила на горячую линию раз 5, никто ничего не делает!!! Буду отказываться!!!»

«Невозможно решить вопрос. Не хотят разговаривать. Телефоны указанные в списке постоянно заняты. Людей не пускают».

«Хоть кто-то смог к ним дозвониться?»

«В Укртелеком невозможно попасть. Единственный офис на весь Николаев работает с 8 до 12 дня. Постоянная очередь. По телефону связаться и проконсультироваться невозможно».

«Почти 2 месяца не работает телефон! Дозвониться никуда не могу! Но мне регулярно звонят по поводу долга. Сервис на грани фантастики! Включили автоответчик и что дальше? С завидным упорством мне сообщают, что я не сделала свой выбор! Удивительное пренебрежение по отношению к клиентам! Безобразная компания! Хочу отключиться! Скажите, как?»

А ось із цим, як переконалася наша читачка Тетяна Левенець, також виникають надто великі перешкоди.

Зазначимо, що за часів президента Януковича «Укртелеком» відійшов у приватні руки, а кінцевим бенефіціаром став добре відомий українцям олігарх Рінат Ахмєтов. Тоді, як і під час великої приватизації в Україні, людям розповідали казочки про нібито «ефективного власника», яким нібито може бути лише недержавна структура.

Що ж вийшло на практиці? Як бачимо, де-факто компаніямонополіст на ринку стаціонарної телефонії, і не тільки, поводиться з клієнтами, немов слон у посудній лавці. А тим, бідолашним, і пожалітися особливо немає куди. Ну хіба що в газету…

Андрій ТЮРІН

P.S. Коли цей номер уже було підготовлено до друку, до нас перетелефонувала Тетяна Григорівна і повідомила, що їй все ж таки вдалося додзвонитися на контактний телефон Центру обслуговування абонентів. За її словами, операторка спілкувалася ввічливо, проте всіляко вмовляла не відмовлятися від послуг «Укртелекому», а перейти на інший тарифний план. Та все ж Тетяна Левенець наполягла на відключенні послуги стаціонарного зв’язку. Добре, що проблема зрештою вирішилася, проте скількох нервів та часу це коштувало літній людині…

Добавить комментарий