«Реорганізували» школу… Наступний крок – «скорочення» села?

Незабаром в українських школах мають пролунати перші дзвінки, і мільйони учнів зручно вмостяться за шкільними партами. Ось тільки дітям, що навчаються у 5-9 класах Нововолодимирівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнегуватського району, замість опанування знань у рідній школі з перших днів нового навчального сезону доведеться ще й щодня долати чималі відстані по розбитих ущент дорогах – з тим, аби дістатися закладів освіти у сусідніх селах.

Так вирішив засновник Нововолодимирівської школи – Березнегуватська районна рада. Якщо точніше, то процесуально рішення було оформлено на 44-й позачерговій сесії райради, що відбулася 29 липня 2020 року. Отже, до Дня знань школярі, їхні батьки та педагогічний колектив отримали від депутатів навряд чи приємного «подарунка».

Ну і що тут дивного, скажете ви. Адже за часів незалежності в Україні були реорганізовані або ліквідовані тисячі шкіл, причому цей негативний процес не припинявся за жодної влади. Що показово, здебільшого «школомор» позначився на сільських закладах середньої освіти. Аргументація чиновників при згортанні мережі середньої освіти за цей час майже не змінювалася: мовляв, мала кількість учнів «спричиняє» значне фінансове навантаження на бюджет. Принагідно можновладці обіцяли й «цукерку» у вигляді нібито зростання у подальшому освітнього рівня школярів.

Діяли по усталеній «схемі» й березнегуватські депутати. У сесійній залі з палкою промовою виступив голова райдержадміністрації Владислав Дмитрів, який також є депутатом райради поточного скликання. Очільник президентської вертикалі у Березнегуватському районі звернувся до депутатів районної ради з пропозицією підтримати проєкт рішення з даного питання і… розблокувати питання щодо внесення змін до районного бюджету. Чиновник пояснив, що якщо під час цієї сесії не підтримати даний проєкт рішення, то на Нововолодимирівську школу необхідно буде виділити кошти з районного бюджету в сумі близько 800 тисяч гривень. Але ж, зазначив голова РДА, наразі конче потрібні кошти і на підготовку до опалювального періоду, і на фінансування проєкту «Нова українська школа», зокрема ремонт корпусу «Г» Березнегуватської ЗОШ І-ІІІ ступенів. А ще ж, додав В. Дмитрів, слід винайти кошти на заробітну плату працівникам районної дитячої бази відпочинку ім. М. В. Башкірова та інші потреби.

Як написано у протоколі сесії, голова райдержадміністрації «закликав депутатів районної ради включити здоровий глузд, думати про майбутнє та прийняти виважене рішення».

Цікаво, а про майбутнє нововолодимирівських дітей та долю села чиновник подумав? Чи заткнути поточні фінансові «діри» у районному бюджеті для пана Дмитріва важливіше, ніж незручності для якихось там дітей та їхніх батьків із «глухого» села, а також те, що чимало педагогів залишаться без роботи? І, до речі, хто персонально дохазяйнувався до ручки у районі, що навіть грошей на найнагальніші потреби не вистачає?.. Шкода, що очільник РДА не озвучив прізвища цілком конкретних горе-чиновників.

У глобальному ж сенсі йдеться про виживання самого населеного пункту. Нагадаю загальновідому аксіому: не буде школи – не буде села. Та що до того можновладцям-»врємєнщікам», котрі міняються у владних кріслах зі швидкістю, достойної іншого застосування?

Звісно ж, народжуваність у колись процвітаючій Нововолодимирівці катастрофічно низька, але хіба ж не влада винна у тому, що у людей немає роботи? Тож молоді батьки роз’їхалися світ за очі в пошуках робочих місць та можливості прогодувати власні родини. А не стане повноцінної школи – то можна забивати й останній цвях у домовину цього села. Утім нинішня так звана децентралізація загрожує прискореними темпами згорнути мережу не лише шкіл, а й усіх інших соціальних об’єктів, а з ними – і населених пунктів у сільській місцевості. Але то – тема окремої розмови, до якої ми ще обов’язково звернемося у майбутніх публікаціях.

Та повернемось до перебігу подій на липневій сесії Березнегуватської райради. В унісон очільнику виконавчої вертикальної гілки влади вторила й керівниця представницького владного відгалуження.

Голова районної ради Раїса Богуш зауважила, що «якщо ми сьогодні не понизимо школу в ступені і не будемо підвозити дітей з 5-9-х класів до іншого навчального закладу, то в школі залишиться одна – три дитини і вони не зможуть навчатися на індивідуальній формі навчання у зв’язку з тим, що законодавством не передбачена оплата за таку форму навчання. Накладно буде і для батьків, вони повинні будуть створити умови та забезпечити навчання дітей дистанційно, екстерном або на домашньому навчанні». Також посадиня додала, що діти будуть підвозитися до Маліївської або Новосевастопольської школи, де навчатимуться в повному класі і матимуть можливість здобувати якісну освіту в соціумі.

Суцільна турбота про дітей та їхніх батьків! А чому б голові районної ради не було б провести роботу щодо залучення до фінансування Нововолодимирівської школи благодійних коштів, як це передбачено Статутом даної школи?

До речі, у районі вже багато років присутній «видатний меценат» Миколаївської області та, водночас, однопартієць Раїси Богуш по «Нашому краю» – Юрій Кормишкін. Його підприємства мають багатомільйонні зиски від використання 10 тисяч гектарів землі Державного підприємства «ДГ «Реконструкція» того ж Березнегуватського району, про що неодноразово писала наша газета. То чому б «латифундисту» не поділитися «чесно заробленим» з місцевою громадою, аби утримати на плаву сільську школу? Принаймні, весь Миколаїв увішаний бордами з рекламою цієї партії, а це – задоволення не з дешевих.

Варто також зазначити, з районного бюджету залюбки виділяють кошти на фінансову поміч школі селища Березнегувате, яке є центром відповідної ОТГ. А чим сільська школа та сільські дітки гірше?..

І лише депутат Євген Трубніков висловив на сесії критичну думку. За його словами, питання щодо Нововолодимирівської школи недоопрацьоване, адже, на його переконання, необхідно було зібрати в селі людей і роз’яснити ситуацію.

Депутат мав рацію. Адже, відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника.

Отже, і справді це резонансне питання спочатку потрібно було обговорити з громадою села Нововолодимирівка. Але цього зроблено не було, чим, вочевидь, грубо порушено норми чинного законодавства.

Проте березнегуватські чиновники вирішили «схитрувати». У порядок денний і, відповідно, на голосування було винесено не питання реорганізації Нововолодимирівської школи, а, цитую, «Про пониження ступеня та перейменування Нововолодимирівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Березнегуватської районної ради Миколаївської області».

Власне кажучи, і сама пані Богуш, звертаючись до депутатів, зазначила, що нібито «пониження ступеня школи не є реорганізацією і законом не передбачено проведення громадських слухань з даного питання».

Отакої!

Будь-якій здравомислячій людині зрозуміло, що пониження ступеня освітнього закладу і є реорганізацією. Та й у згаданому вище Законі України «Про повну загальну середню освіту» ви не знайдете виокремленого порядку дій щодо пониження ступеня закладу освіти.

Але, напевно, чиновники навмисно вдалися до словесної і понятійної казуїстики – саме для того, щоб уникнути зайвих клопотів та неприємних емоцій під час зустрічі з громадою села Нововолодимирівки. До того ж величезні дорожні ями і вибоїни на шляху до віддаленого села не кожен м’який начальницький зад витримає. Та й, на відміну від нововолодимирівських та багатьох інших сільських школярів, лощеним чиновникам не доведеться щодня долати кілометри в шкільному автобусі по суцільному бездоріжжю.

Але і сам процес голосування пройшов не так, як того хотілося організаторам цього захоплюючого «дійства». Лепетиський сільський голова Микола Михальчук, який був присутній на сесії, згадує:

– За ухвалення такого проєкту висловилися лише 13 депутатів, а для прийняття рішення потрібно 14 голосів. Тоді всі кинулися вмовляти змінити свою точку зору депутата Трубнікова, котрий утримався. Голова адміністрації мало не наввипередки бігав перед депутатом, мовляв, і табір залишиться без зарплати, і бюджет полетить шкереберть, якщо не понизити ступінь школи. Зрештою, начебто вмовили його. Ось тільки при цьому забули поставити це резонансне питання на повторне голосування. Натомість – швидесенько записали до протоколу: «за» – 14, проти – один депутат (Олена Лактіонова. – Ред.), рішення прийнято.

А це – ще одне грубе порушення чинного законодавства. Цікаво, чи звернули прокурори увагу на це неподобство, а також на те, що рішення про реорганізацію загальноосвітнього закладу приймалося без дотримання вимог Закону?.. Чи було вжито якихось заходів реагування?

Зазначимо, що свій голос за згортання шкільної мережі у с. Нововолодимирівці дали представники різних сил, у тому числі тих, хто розхвалюють себе перед виборцями як опозиційні. І лише депутати фракції «Нової держави» майже в повному складі не з’явилися на сесію, протестуючи таким чином проти розгляду скандального питання.

До речі, голова райради, вмовляючи проголосувати за пониження ступеня Нововолодимирівської школи, повідомила, що «педагогічний колектив школи, сільська рада підтримують дане рішення».

Ну, гаразд, сільська рада, люди, як кажуть, «підневільні» від районної влади. Та невже навіть самі учителі добровільно згодилися записатися до категорії безробітних?..

Задля пошуку відповіді на це запитання ми завітали до Нововолодимирівки, де зустрілися, зокрема, і з педагогами, тепер уже – майже колишніми. Учителі наразі отримали на руки попередження про майбутнє скорочення своїх посад.

– Нас зібрала директор школи і повідомила, що буде реорганізація школи, після чого наказала підписати документи. У Нововолодимирівській школі залишиться лише один учитель, частину переведуть до Маліївської ЗОШ, решті запропонували шукати роботу, – обурюється Оксана Гросу, вчитель з 14-річним педагогічним стажем. – Звичайно, народжуваність у нас дуже мала. Але якщо не буде школи, то невдовзі не буде й самого села.

Кепський настрій і у вчителя фізкультури Олександра Фомича. «Всі ми були категорично проти фактичного закриття школи. Іншої роботи тут немає, але жодної вільної вакансії мені не запропонували».

Та й всі мешканці села, з якими вдалося поговорити, не сприйняли ідею стосовно пониження ступеня загальноосвітньої школи. На думку людей, директор школи, сільський голова та районний депутат мали б організувати спротив цим планам, але цього не сталося.

Депутат Євген Трубніков у телефонній розмові напряму так і не відповів – він особисто виступає за чи проти реорганізації школи?

– Розумієте, тут… палиця на два кінці, – філософськи почав депутат. – Школа була приречена, багато батьків забрали своїх дітей та віддали в іншу школу. А в цілому, якщо брати політику в нашій країні, то села гинуть, залишаються лише хутори.

Та чи не відбуваються отакі горезвісні «реорганізації» та «реформи» в тому числі завдяки пасивній позиції місцевих депутатів?

*  * *

Незабаром мають відбутися місцеві вибори. Цікаво, що розповідатимуть своїм виборцям депутати, котрі голосують за закриття шкіл, медичних закладів та інших важливих об’єктів, без наявності яких населені пункти перетворюється на якісь резервації, в яких поки що живуть люди? Точніше, не живуть, а ще якось існують…

Невже це і є кінець епохи бідності? Чи, можливо, ось такі «народні обранці» та чиновники свідомо підставляють Президента?

Утім ці всі питання із розряду риторичних. Натомість є й конкретніші запитання, на які ми сподіваємось отримати відповідь із обласної прокуратури, а саме: наскільки відповідала вимогам законодавства процедура реорганізації Нововолодимирівської загальноосвітньої школи Березнегуватського району?

Тож крапку поки що не ставимо. Далі буде.

Андрій ТЮРІН

One Comment on “«Реорганізували» школу… Наступний крок – «скорочення» села?”

  1. В дополнение к статье хочу добавить еще одну: в которой описывается. что в районе действительно чиновники не соблюдают законодательсто Украины.Антатолий Кутишевский

    Очередная фатальная ошибка отдела образования Березнеговатского района.

    14 августа 2020 года состоялся конкурс на должность директора Малеевской школы 1-111 ступеней.

    Конкурс проведен был с грубейшими нарушениями. который показал истинную сущность нашей системы. когда предпочтение отдают. не профиссионализму. а сомнительной репутации.

    Конкурсная комиссия не смогла обеспечить равные права для кандидатов. а именно:

    1.пункт 6. подп.6. цитирую: ознайомлення кандідатів із закладом освіти.його трудовим колективом. та предствниками батьківського самоврядовання закладу освіти. Комиссия не предоставила такой возможсти тем самим лишила одного кандидата составить более объективный план развития школы. который и повлек за собой уменьшение баллов.

    2.нарушение: один из кандидатов во время письменного конкурса попросилась сесть по дальше. за спинами членов комиссии. так как камера которая снимала конкурс не давала ей возможность списать правильные ответы. Тем самым выиграла конкурс.

    3.нарушение пункта 13 Положения…Члены конкурсной комиссии обязаны: заявлять самоотвод если возникла для этого необходимость.а необходимость была. в одного из кандидатов была родственница. правда дальняя.но родственница. которая и подыграла на результат другого кандидата.

    4.Система оценивания- по баллу от каждого члена комиссии в таких условиях. также ставила одного из кандидатов в неравные условия. это дало возможность одному из членов комиссии уменьшить баллы проигравшему кандидату.

    5. пункт 10 Положення утвержденного районным отделом образования Березнеговатського району. намерено было изменено: в Типовом положении Департамента Николаевского областного отдела образования указывается: …для проведения конкурса основатель утверждает персональный состав конкурсной комиссии по равным количеством представителей каждой из сторон. определенным Законом Украины ” Об общем среднем образовании” в нашем конкурсе. было два депутата. остальные члены комиссии работники отдела образования. заинтересованные лица .Перед началом конкурса состав комиссии не объявлялся хотя в комиссии произошли изменения. кандидатов для комиссии не представили. Члены комиссии с документами кандидатов не ознакомлены. Комиссия даже не имела понятия. все ли документы были кандидатами сданы. Аудитория для проведения конкурса подготовлена не была.

    Комиссия даже не досужилась более тщательно разобраться при подведении итогов: почему профессионал набрал меньше баллов . это же было очевидно: при освещении вопросов. манерой держаться на публике.
    излагать свою точку зрения.
    В заключение хочу сказать.что: проведение данного конкурса было формальным. так как кандидатура уже была согласована. до его проведения. подведя итоги конкурса он был проведен со значительными процедурными и содержательнимы недостатками и нарушениями. а это ставит под сомнения эффективность такого конкурса. когда кандидатуры не обсуждались в коллективе. не было связи с родителями и с общественностью. Самое страшное. что в нашем обществе входит в обычай. что на руководящую должность берут личность из судимостью или из сомнительной репутацией.. а профессионализм уже никого не интересует.

    Учитывая все вопиющие нарушения . считаю что работа конкурсной комиссии была не объективной и подписание контракта отложить и провести повторный конкурс более профессионально. учитывая все изложенные факты. После моей статьи. администрация должна была приостановить заключение контракта с новым директором и назначить служебное расследование. Но увы. ничего подобного не произошло. Судьба наших детей ни кого в районе не интересует. Анализируя ситуацию последних лет. Руководство района в основном для поселка Березнеговатое и нам не понятно. наши села в ходят в структуру района или нет.

    Хочу обратиться к родителям не ужели вам все равно. кто будет руководить нашей школой и обучать наших детей. В районе уже началось закрытие школ. а при таком руководстве наша на очереди. Я думаю. что вы приймите правильное решение или нас ждет участь Красного Става.

Добавить комментарий