Право на землю: чиновник і Закон

Гарантоване державою право кожному українцю отримати у власність до двох гектарів землі для ведення особистого селянського господарства так і залишається для багатьох громадян не більше ніж красивим гаслом. Поготів, коли претендент намагається діяти чітко по закону, тобто – не даючи хабарів чиновникам. І лише окремим громадянам, та й те після тривалого напруженого протистояння з системою, вдається відстояти своє конституційне право на землю.

Ветеран вирішив оформити ділянку під ОСГ

68-річний баштанський пенсіонер Олександр Присяжний усе своє трудове життя був тісно пов’язаний із сільським господарством. Тривалий час Олександр Андрійович очолював міжрайонну екологічну інспекцію (Баштанський, Новобузький, Березнегуватський, Казанківський та Снігурівський райони).

– Тоді мені мало не в кожному з цих районів пропонували оформити два гектари у власність, – каже ветеран. – Проте я рішуче відмовився, адже був посадовою особою і жив по закону. До того ж не хотів, щоб хтось це пов’язав із моєю професійною діяльністю.

За словами О. Присяжного, тривалий час йому вистачало на життя пенсії держслужбовця. Проте в певний час уряд «заморозив» збільшення «державних пенсій», і грошей стало катастрофічно бракувати на найнеобхідніше – їжу, оплату комунальних платежів, одяг. Тоді, декілька років тому, Олександр Андрійович і згадав про гарантовану державою можливість взяти у власність сільгоспземлю під ОСГ.

Пенсіонер уподобав собі землю запасу державної форми власності у межах Доброкриничанської сільської ради Баштанського району. Показово, що про вільні землі на території району О.А. Присяжний дізнався від районного представника Держгеокадастру. Затим він отримав викопіювання земельної ділянки від землевпорядника та заручився підтримкою депутатів сільської ради.

Здавалося б, до здійснення мрії – рукою подати. Та потім баштанський пенсіонер переконався: «на дурняка» обзавестися земелькою – справа практично не підйомна, поготів – коли дієш у чіткій відповідності до закону.

У 2017 році О.А. Присяжний звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах Доброкриничанської сільської ради.

Причини різні, результат – однаковий

10 липня того ж року ГУ Держгеокадастру вперше відмовляє заявнику в наданні дозволу на підставі того, що копії документів буцімто не засвідчені належним чином.

Але і після повторного звернення до Головного управління Держгеокадастру баштанський пенсіонер зазнав фіаско! Цього разу у Держгеокадастрі назвали (чи, радше, вигадали?) іншу причину. Посилаючись на пункт 7 статті 118 Земельного кодексу, у земельному відомстві пояснили, що Головним управлінням визначено перелік земельних ділянок із зазначенням відповідного району, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в ІІІ та ІV кварталах 2017 року на території Миколаївської області. А, мовляв, оскільки земельна ділянка до цього переліку не входить, то на «чолобитній» заявника знову поставили жирний штамп – «Відмовити!».

Щоправда, у самому Земельному кодексі ні про які переліки і графіки зовсім не йдеться. Адже у п. 7 статті 118 таке не прописано.

«Настирливий» пенсіонер на цьому не зупинився і 14 лютого 2018 року знову звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

І що ви думаєте?

Вгадали!

У Держгеокадастрі без жодних докорів сумління вкотре відмовили літній людині у його законній вимозі, пославшись цього разу вже на перший квартал 2018 року.

«Хотіли від мене грошей»

– Тоді я остаточно зрозумів, що мене цинічно водять за ніс, – обурюється Олександр Присяжний. – Вони просто хотіли від мене грошей. Напряму, звичайно, мені про це не казали, але інші відвідувачі установи «підказали»: без хабара в цій установі робити немає чого.

І все ж Олександр Андрійович ще сподівався на якусь справедливість та здоровий глузд. Відтак написав листа на ім’я очільника Головного управління Держгеокадастру. У листі ветеран без зайвих еківоків зазначив, що і сам на службі ніколи хабарів не брав, й іншим не пропонував «могорича». На завершення свого листа Олександр Присяжний зауважив, що він все одне домагатиметься свого, діючи у законний спосіб.

Олександр Андрійович Присяжний.

Та що таке буква та дух Закону для земельних чинуш? Судячи з наших численних публікацій, листів та дзвінків до редакції наших читачів, у коридорах Держгеокадастру вже давно вітає стійке і затхле «амбре» хабарництва та цинізму. У земельному відомстві, мотивуючи відмову, послалися на… Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі – Стратегія).

Власне кажучи, пенсіонер з Баштанки не отримав жодної конструктивної відповіді на свій «крик відчаю». Відтак – змушений був у залі Феміди захищати свої законні права та інтереси.

Отже, О.А. Присяжний звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з вимогою зобов’язати відповідача – Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області – надати йому можливість отримати земельну ділянку у власність. Принагідно позивач попросив суд стягнути з відповідача 10 тисяч гривень матеріальної і 2000 грн – моральної шкоди за два роки поневірянь та страждань.

Суд став на сторону Закону та пенсіонера

Справу розглядав суддя В.В. Біоносенко. Слід сказати, що детально дослідивши справу, слуга правосуддя насамперед спирався не на «стратегії» і «переліки», а на Конституцію та інші закони України, які, як відомо, мають вищу сили, ніж відомчі інструкції та підзаконні акти.

Зважаючи на суспільний резонанс порушеної теми, процитую частину рішення Миколаївського окружного адміністративного суду № 468/669/18а:

«Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи (у нашому випадку – Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області. – Ред.) передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування обєкта вимогам закону, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку» (виділено нами.  – Ред.).

Така вимога міститься в п. 7 статті 118 Земельного кодексу.

Суд дійшов висновку, що вищезгадана Стратегія, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.17 № 413, не є нормативно-правовим актом, який визначає невідповідність місця розташування земельних ділянок. Адже, як зазначено в судовому рішенні, «Стратегія є лише очікуванням, бажанням уряду, напрямком, за яким планується побудувати управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, а не самим регулятором». До того ж Земельний кодекс, як нормативний акт, має вищу юридичну вагу по відношенню до постанови Кабінету Міністрів.

Отже, вирішив суд, відмова ГУ Держгеокадастру Олександру Присяжному в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою була незаконною! Також рішенням суду дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області стосовно відмови О.А. Присяжному у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було визнаними протиправними. Відповідно, земельне відомство зобов’язали видати такий дозвіл.

Пересічним громадянам – зась до землі…

Таким чином, Олександру Андрійовичу таки вдалося, після тривалої тяганини, зіпсованих нервів та незаконної протидії з боку державних чиновників, «вибити» собі земельну ділянку, гарантовану державою.

Утім, навіть отримавши «на горіхи» від суду (проте жодного дисциплінарного чи іншого покарання посадовці ГУ Держгеокадастру не понесли), недобросовісні чиновники продовжили свою сумнівну «практику» відмовляння громадянам в отриманні землі.

У цьому вкотре переконався Олександр Присяжний, адже серед потерпілих від свавілля чиновників ГУ Держгеокадастру – його найближчі родичі: син Віталій Присяжний, донька Людмила Шклярова, онучки Ірина та Анна Шклярови, дружина Лідія Маковей. Усі вони намагалися отримати земельні ділянки під ОСГ у межах Привільненської сільської ради Баштанського району. Відмови підписав перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру Юрій Лостік, про «скромні статки» якого не так давно писала наша газета.

На чому, цікаво, так «розжився» колишній міліціонер? Злі язики подейкують, що якраз на торгівлі державною земелькою, яку роздають за хабарі, а ті громадяни, котрі не хочуть чи не мають можливості заплатити, отримують відмови у наданні дозволів на розроблення проєктів із землеустрою.

Щодо відмов вищезгаданим громадянам, то здебільшого причина формулюється таким чином: «земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності».

– Але це неправда, – зазначає Олександр Присяжний, – бо я спілкувався із Привільненським сільським головою Віктором Вербою і землевпорядником сільської ради. Вони повідомили, що ніякого акта передачі земельної ділянки громаді немає.

* * *

Ось так «розподіляють» землю у Головному управлінні Держгеокадастру в Миколаївській області. Виходить, якщо громадянин воліє отримати земельну ділянку, то це можна зробити двома шляхами: або через хабар або за допомогою судового рішення? А як же закони та Конституція України?..

Андрій ТЮРІН

Добавить комментарий