Помилки геометрії, або Хто розірве «бермудський трикутник» чиновницької байдужості та безвідповідальності?

До редакції звернувся мешканець с. Капустиного Вітовського району Сергій Петров, який поскаржився на бездіяльність чиновників від землі, зокрема – першого заступника, а донедавна – й виконувача обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області Юрія Лостіка. Ось уже протягом кількох років громадянин, через помилкові дані в Державному земельному кадастрі, не може стати повноцінним власником спадщини – будинку, що залишився йому в спадок від матері. А оскільки іншого житла у нього немає, то, як жартує Сергій Анатолійович, поки він де-юре є безхатченком…

С. Петров.

У будинку по вулиці Горького, 8 с. Капустиного Сергій Петров проживав разом із матір’ю з 1981 року. У 1984-му на жінку було оформлено свідоцтво на право власності на нерухомість. Технічна документація на будинок датується 1989 роком, відповідні копії документів знаходяться в сільській раді. «У 1996 році мама, – повідомив С. Петров, – а також найближчі наші сусіди – Макаров та Григоренко (прізвища змінені. – Ред.) – оформили державні акти на землю, у кожного приблизно по 25 соток. Усі сусіди майже одночасно у 2011 році отримали й земельні акти нового зразка. А технічну документацію на їхні присадибні земельні ділянки одночасно у 2010 році робив Миколаївський науково-дослідний інститут землеустрою за присутності землевпорядника Коларівської cільскої ради (сьогодні – Каравелівська сільрада. – Ред.). Виготовлену інститутом техдокументацію було затверджено сесією Коларівської сільської ради 23 липня 2010 року».

Як наголошує Сергій Анатолійович, а це важливо у світлі подальших подій, проєктну документацію тоді було складено правильно – з повною відповідністю до встановлених межових стовпів. Відповідно, земельні ділянки за адресами: вул. Горького, 6, 8 та 10 розташовані послідовно одна за одною, з півдня на північ. Дана «геометрія» зафіксована й у Генеральному плані селища Капустиного. Цей документ зберігається в Каравелівській сільській раді Вітовського району.

– У вересні 2014 році мама померла, – продовжує С. Петров, – і вже за декілька днів нотаріус, реагуючи на моє звернення, відкрила спадкову справу. Вивчивши та перевіривши наявні документи, вона заявила, що із земельною ділянкою все гаразд – вона має державний акт нового зразка. Натомість, аби успадкувати будинок, порадила мені звернутися до Бюро технічної інвентаризації та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю. Після звернення до цих установ до мене приїхав фахівець із приладом геолокації. Після досліджень він заявив, що мій будинок розташований на чужій землі, відтак за таких обставин процес оформлення об’єкта нерухомості на мене неможливий…

Як згодом з’ясує Сергій Анатолійович, у 2017 році земельну ділянку, на якій розташований будинок, державним кадастровим реєстратором було внесено до Національної кадастрової системи. Але при цьому прямокутник землі, який він успадкував, виявився повернутим убік, унаслідок чого відбулося накладення одну на одну земельних ділянок, розташованих за адресами Горького 6, 8 і 10. Як фактичний наслідок, відповідно до кадастрових даних будинок Петрова більшою своєю частиною розташований не на «своїй» землі, а на земельних ділянках сусідів – Макарова та Григоренко! Якщо зайти до Публічної кадастрової карти, то легко переконатися, що на ній порядок розташування є наступним, з півдня на північ: спочатку іде земельна ділянка за адресою Горького, 8. Потім – Горького 6, і лише затим – Горького, 10. Зрозуміло, що це суперечить не лише реальному розташуванню земельних ділянок, а й здоровому глузду!

Чому так сталося?

Під час власного розслідування Сергій Анатолійович з’ясував, що відповідно до витягу НВ‑4804614932018 від 11.04.2018 земельну ділянку, розташовану за адресою с. Капустине, вул. Горького, 8, було зареєстровано державним реєстратором Відділу у Вітовському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 4 травня 2017 року.

А ще раніше, у 2015-2016 роках, держреєстратор вніс до Національної кадастрової бази земельні ділянки суміжників Петрова, котрі проживають за адресами: вулиця Горького, 6 та вул. Горького, 10. «Вони за своїм фактичним розташуванням на місцевості не мають ані спільної межі, ані спільних ситуаційних зон, – каже Сергій Анатолійович, – але помилково були накладені одна на одну, та на домоволодіння моєї матері. Тож потім, аби приховати власну помилку, за домовленістю з приватною земельною фірмою, яка підробила технічну документацію, оцифрувавши у власному офісі державний акт, держреєстратор вніс до кадастрової бази даних у 2017 році земельну ділянку Горького, 8, наклавши її на фактичне розташування суміжної земельної ділянки та домоволодіння власника по вул. Горького, 6.

– При цьому для мене очевидно, – зазначає С. Петров, – що державну реєстрацію земельної ділянки було здійснено саме на підставі підробленої документації із землеустрою! Так, у Витягу зазначено, що технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлено 19 січня 2017 року фізичною особою-підприємцем Геніх В.С. Проте ані мама, яка померла в 2014 році, ані я, набувши спадщини в 2018-му, навіть теоретично не могли замовляти землевпорядну документацію в 2017 році!

Отже, Сергій Петров переконаний, що такий «єралаш» стався через те, що кадастрові плани земельних ділянок його сусідів-суміжників при занесенні їх до кадастрової бази не виготовлялися в натурі (на місцевості), а одразу вносилися до Національної кадастрової системи на підставі наявних паперових державних актів на землю та схем, які там містилися. Принаймні, сам Сергій Анатолійович не пам’ятає, щоб колись до нього приїздили якісь фахівці, котрі б здійснювали землевпорядні роботи. «Усе це робилося в офісі, не виходячи від комп’ютера», – впевнений наш читач. За такої «схеми» й не дивно, що земельні ділянки сусідів Петрова, котрі мають номери 6 і 10, наклалися одна на одну і водночас на домоволодіння за адресою вул. Горького, 8. Зі свого боку, земельна ділянка Сергія Петрова «змістилася» на південь і перекрила домоволодіння його сусідки Григоренко.

– До такого абсурду призвела сумнівна практика «оцифровки» в офісі паперових державних актів на землю, – переконаний Сергій Анатолійович, – без виїзду на місце та без виготовлення технічної документації «в натурі». Але ані один із керівників Головного управління Держгеокадастру Юрій Лостік, ані його підлеглі не визнають цього очевидного порушення.

І справді, у Головному управлінні Держгеокадастру мали б, переконавшись у очевидних порушеннях «геометрії» в розташуванні земельних ділянок у Національній кадастровій системі, виправити ці недоречності. Таким чином були б відновлені законні права та інтереси ні в чому не винного громадянина. Адже у результаті кадастрової помилки Сергій Петров натепер позбавлений можливості успадкувати та оформити на себе будинок померлої матері. Ба більше, йому навіть уже тричі відрізали електроенергію, бо він де-юре не є власником будівлі!

Натомість ходіння ошуканого громадянина по чиновницьких кабінетах та письмові звернення до посадовців земельного відомства призвели лише до втраченого часу та зіпсованих нервів.

Так, очільник ГУ Держгеокадастру Юрій Лостік надав таку відповідь заявникові, датовану 9 квітня 2019 року:

«Відповідно до вимог пунктів 152 та 153 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі – Порядок), у разі виявлення фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37».

Далі повідомляється, що до заяви додаються погоджена документація із землеустрою та оцінки земель з виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у Державному земельному кадастрі, та документ, що підтверджує оплату послуг з внесення до кадастру.

До речі, а чому сам Юрій Лостік, коли дізнався про очевидні нестиковки у Державному земельному кадастрі з реальним станом речей, не ініціював інвентаризацію земель у межах селища Капустине Каравелівської сільської ради з метою подальшого виправлення помилок у Державному земельному кадастрі? Адже таку можливість передбачає вищезгаданий Порядок.

Клопітно, марудно? Чи… грошей не заробиш на нещасних землевласниках?

Таким чином, відповідальність та фінансові збитки за внесення помилкових даних до Державного земельного кадастру перекладаються на плечі та гаманець громадянина, права якого було порушено. Адже ж чиновники Держгеокадастру замість стандартної відписки могли детально розібратися у ситуації та виправити допущені помилки, а також – покарати винних у цьому. Чому вони цього не зробили? Чи не тому, що діють у тісній «зв’язці» із приватними землевпорядними організаціями? До речі, чимало із цих «фірмочок» розташовані в одній будівлі із Головним управлінням Держгеокадастру – під однією, так би мовити, «кришею»… Відтак простому громадянину добитися правди вельми проблематично, що, власне, й підтверджує гіркий досвід Сергія Петрова.

Цікаво, що в 2019 році Сергій Анатолійович за взаємною згодою переуступив частину своєї земельної ділянки іншому громадянину. Здавалося б, при цьому цілком можна було усунути помилки та відверті недоречності у Державному земельному кадастрі, адже кожна із новоутворених ділянок отримала свій унікальний кадастровий номер. Але цього не сталося, адже наявні розбіжності Миколаївський земельний інститут автоматично переніс на новоутворену земельну ділянку

– Співробітники земельного інституту, – зазначає Сергій Анатолійович, – у неформальній бесіді мені повідомили, що на них тисне керівництво Держгеокадастру – з тим, щоб не виправляти помилки «геометрії». Так, директорка інституту Олена Сандольска була шокована накладенням земельних ділянок моїх суміжників та особисто пообіцяла мені виправити геометричні помилки за додаткову оплату землевпорядних робіт. Але її підлеглі відмовилися виконувати її доручення, заявивши, що Олена Євгенівна, яку щойно призначили на посаду виконувача обов’язків директора інституту, «дуже забагато на себе бере». Тож під тиском впливової людини з Держгеокадастру вони зробили поділ на підставі віртуальної інформації, котра не існувала на папері, а техдокументацію не було виготовлено на місцевості.

Коли ж Сергій Петров звернувся до Відділу у Вітовськомурайоні ГУ Держгеокадастру із заявою щодо невідповідності фактичних та зафіксованих у кадастрі меж та поворотних точок земельної ділянки, то там тільки констатували: «У Відділі відсутні спеціалісти, які володіють відповідним технічним і технологічним забезпеченням для надання аргументованої відповіді».

Ні до чого не призвели й неодноразові звернення Сергія Петрова до начальника ГУ Держгеокадастру Юрія Лостіка, адже, за словами чоловіка, «той відповідав не по суті, й у дуже грубій формі направляв мене розбиратися до приватної землевпорядної фірми, яка буцімто виготовляла техдокументацію на земельну ділянку, яку я прийняв у спадщину».

Отаке замкнене коло. Вирватися з нього – завдання не з простих, поготів коли стикаєшся з відвертим непрофесіоналізмом та окозамилюванням з боку «чиновників від землі». Відтак Сергій Петров наразі готує документи для подачі судового позову. Саме за допомогою Феміди Сергій Анатолійович сподівається розірвати «бермудський трикутник» чиновницької байдужості та безвідповідальності.

Андрій ТЮРІН

6 Comments on “Помилки геометрії, або Хто розірве «бермудський трикутник» чиновницької байдужості та безвідповідальності?”

  1. Ну,что? Добился правды? 20 лет еще по судам протаскаешся и ничего не добьешся. В Госгеокадастр Госкорупция всегда назначает только нужных им людей,через которых чиновники и высокооплачивымые судьи получают земельные участки.Так просто они их не сдадут.

  2. Одноклассник.Серега,держись! Прочел о твоих боданиях с земельной мафией.Восхищен. За Лостика знаю. Он специально ошибки делает,что бы брать бабло с облапошенных им людей типа на “исправление ошибок”.Берет он помногу. И даже с очень больших людей.Тебе не по карману.Так что только борись,Серый. И побеждай.

  3. Сергей Петров правды не найдет.Могу спорить.Раньше техдокументы на землю составляли либо местные органы власти,либо государственные землеустроительные организации с обязательным выездом на место и присутствием представителя местного органа власти-депутата и землеустроителя с учетом генплана населенного пункта,линий застройки,акта согласования границ с соседями и т.п. А теперь это лишнее.Частные фирмы рисуют схемы у себя в кабинетах,фабрикуют спутниковые координаты и АБСОЛЮТНО ЗАКОННО легализуют их через госгеокадастр,который ложит зем.участки в соседние районы и области,а то и в речки и Азовское море. Ну и что они нарушают за что их можно привлечь к ответственности?

  4. Сергею Петрову еще повесло,что он лишь с 2014 года наследсво оформляет.В том же самом Капустино проживает Николай Сова,так он наследство своей покойной матери с 1997 года оформить не может. А неоформленное наследство,в наши времена грозит отключением жилья от электроэнергии.

  5. В который раз убеждаюсь, что в нашме геокадастре действительно бермудский треугольник. Ничего доказать невозможно. Может просто денег хотят? Сергей, держитесь. Удачи Вам!

  6. Госгеокадастр- темное и грязное болото.Правды и справедливости там искать бесполезно.

Добавить комментарий