Ви запитували? Ми відповідаємо!

Володимир Щербина, м. Первомайськ:

– У якому випадку трудовий договір з найманим працівником треба знімати з реєстрації в службі зайнятості?

Обласний центр зайнятості:

– Це питання регулюється Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженим наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260, яким затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, що використовує найману працю. Але, починаючи з 2015 року, КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір у службі зайнятості. Відповідно до частини третьої ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням працедавця, і повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу. У разі звільнення працівників, оформлених на роботу після 01.01.2015, підприємці до служби зайнятості не звертаються й оформлюють таке звільнення розпорядженням. Щодо розірвання трудових договорів, які укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника, як і раніше, потрібно звертатися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації.

Для зручності роботодавців та найманих працівників зняти зареєстровані до 01.01.2015 трудові договори можна в будь-якому центрі зайнятості, але обов’язково мають бути присутні обидві сторони договору.

Загальний порядок заповнення трудової книжки не змінився. Він регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58.

Юрій Вікторович, м. Южноукраїнськ:

– Як задекларувати доходи від індивідуальної адвокатської діяльності?

Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області:

– Адвокат, у разі отримання протягом 2019 року доходів від індивідуальної адвокатської діяльності, зобов’язаний подати до 1 травня 2020 року до контролюючого органу за місцем проживання Декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік,а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка – до 1 серпня 2020 року.

У разі отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (п. 3 ст. 4 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 Податкового кодексу України адвокати, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПКУ.

Борис Шуліченко, м. Миколаїв:

– Як бути, якщо раніше вже було призначено громадські слухання з питання екологічного впливу на довкілля?

Офіційний портал Мінекоенерго:

– Для недопущення поширення на території України коронавірусу COVID‑19, з метою дотримання заборон щодо проведення масових заходів кількістю понад 10 осіб, а також у зв’язку із обмеженням транспортних сполучень (у тому числі внутрішньообласного), вбачається за необхідне утриматись від проведення громадських слухань, запланованих на період дії карантину.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, – уповноважений центральний орган зобов’язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Тобто із зазначеної норми вбачається, що громадське слухання є обов’язковою, проте не виключною формою громадського обговорення.

З урахуванням практики застосування положень Закону «Про оцінку впливу на довкілля» не вбачається за можливе спрогнозувати точну кількість учасників майбутніх слухань, але середньостатистичним показником є 10-50 учасників/на 1 слухання.

Для забезпечення безперервності виконання обов’язків та завдань, покладених на органи державної влади, рекомендуємо якомога ширше користуватися засобами електронного зв’язку; провести інформаційно-роз’яснювальну роботу із суб’єктами господарювання на предмет перенесення майбутніх дат громадських слухань; поінформувати органи місцевого самоврядування про необхідність вжиття заходів ефективного інформування громадськості засобами електронного зв’язку; повторно оприлюднити на офіційних веб-сайтах департаментів/управлінь покрокові інструкції (із зазначенням телефонів, контактних осіб та адрес, у тому числі електронних, на які приймаються зауваження та пропозиції) для надання зауважень та пропозицій по розпочатих процедурах ОВД на період дії карантину.

А представникам громадськості свої зауваження та пропозиції пропонуємо надсилати на відповідні електронні адреси. Суб’єктам господарської діяльності радимо нові громадські слухання планувати на період після завершення дії карантину.

І.П. Дорош, Новобузький район:

– Заплатити за комунальні послуги стало важче відділень менше, людей більше. Чи будуть стягувати пеню за несвоєчасну сплату комуналки та відкликати субсидії?

Міністр соціальної політики Марина Лазебна:

– Субсидію не забиратимуть у пенсіонерів, у яких виникне заборгованість за комунальні послуги в період карантину. Це вже прийняте рішення. Якщо виникне така заборгованість, то не буде ні пені, ні штрафних санкцій. Я дуже прошу людей заспокоїтися і не ходити у банки платити за комуналку, а убезпечити себе. Зараз не ходіть, не створюйте такі черги.

Якщо ж сплатити комунальні послуги вкрай необхідно, можна звернутися по допомогу до соціальних працівників, дітей чи онуків, або здійснити платіж онлайн.

Галина Іванівна, смт Березнегувате:

– За якими квитанціями платити за транспортування газу? Чому не зроблено «розшифровку» тарифу на транспортування газу? І квитанцію досі не отримала…

Прес-служба АТ «Миколаївгаз»:

– У березні Вам має прийти квитанція, в якій буде зазначено, скільки треба заплатити безпосередньо за газ як за товар, і скільки окремо за його доставку. За газ Ви платите компанії-постачальнику ТОВ «Миколаївгаз Збут», а за його доставку – газорозподільній компанії АТ «Миколаївгаз». У квитанції будуть написані реквізити як першої, так і другої компанії. У них різні рахунки, тому важливо не переплутати.

Рахунок АТ «Миколаївгаз» для сплати за доставку газу: № UA593264610000026004300004893 в АТ «Ощадбанк» МФО 326461.

Якщо Ви не знаєте, скільки Вам потрібно платити за доставку, можете отримати консультацію за номерами Контакт-центру: (0512) 777-104 або (067) 65-70-104.

Гроші, які Ви сплачуєте за доставку газу, спрямовуються: на витрати газу при регулюванні тиску у газовій систем, приладове обстеження газових мереж, ремонт мереж та їх модернізацію, закупку необхідного обладнання та матеріалів для здійснення цих робіт, оплату праці співробітників компанії, утримання аварійно-диспетчерської служби, встановлення та обслуговування лічильників, роботу Центрів обслуговування клієнтів та онлайн-сервісів для клієнтів, сплату податків тощо.

АТ «Миколаївгаз» щомісяця друкує квитанції для всіх своїх клієнтів. Компанія уклала договір з «Укрпоштою» на їх доставку по всій області. Якщо Ви не отримали квитанцію, звертайтесь до вашого листоноші або відділення «Укрпошти», яке обслуговує ваш район або населений пункт.

Олена Іванченко, м. Миколаїв:

– Чи передбачена відповідальність для керівників, які вимагають від працівників переходити на неповний робочий день чи брати відпустку без збереження зарплати, мотивуючи таке рішення карантином?

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державна служба України з питань праці:

– Частиною першою статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною першою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) визначено, зокрема, що право громадян України на працю, – тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, – забезпечується державою.

З метою правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів звертаємо увагу на наступне.

Статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином, випадки відсторонення працівника від роботи чітко прописані законодавством.

Водночас, абзацом другим частини першої статті 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. У частині другої даної статті вказується, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення прописаних у частині першій вимог.

З огляду на зазначене та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих людей, у випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу.

Крім цього, звертаємо увагу, що відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22-24, 30-34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим пропонуємо роботодавцям, за можливості, максимально забезпечити використання дистанційної форми праці та (або) гнучкого режиму робочого часу (в т.  ч.і для зменшення скупчення людей у «часи пік»), запроваджувати режим роботи на умовах скороченого та неповного робочого часу з урахуванням вимог, визначених законодавством, а також максимально сприяти реалізації права працівників на отримання, за їх проханням, оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпусток без збереження заробітної плати, якi надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.

Добавить комментарий