Як «ощасливлюють» довірливих громадян

Поліція при цьому замість розслідування злочинів штампує постанови про закриття кримінальних проваджень. 

Здається, шахраї існували завжди, у будь-які часи та серед усіх народів. Не перевелися любителі легкої наживи й у наші часи. Але вряди-годи подальшому «розвитку» кримінального «бізнесу» сприяють не лише довірливі громадяни, а й, своєю бездіяльністю, правоохоронні органи.

Позика за п’ять хвилин

На гачок пройдисвітів попалася й мешканка обласного центру Наталя Логвінова. Маючи статус інваліда третьої групи та, відповідно, невеличке пенсійне утримання від держави, жінка намагалася знайти будь-яке додаткове джерело доходів. Відтак працювала на одній із миколаївських фірм, де роздавала і газети, і рекламні листівки. Згодом перейшла на аналогічну роботу до іншої «компанії». Але коли у вересні минулого року там не стало роботи, Наталя почала шукати нову підробітку. І тут несподівано їй запропонував співбесіду чоловік середнього віку, який назвався Олегом Олександровичем Счастлівим.

– Він крутився біля Станіслава, мого попереднього роботодавця, – зазначає Н. Логвінова, – тож не можна сказати, що я з ним познайомилася десь на вулиці. Якось Олег Олександрович на автівці забрав мене від мого будинку та довіз до офісу по проспекту Богоявленському. Він сказав, що у нього до мене є пропозиція, але про це я в жодному разі не повинна комусь розповідати. При цьому він запитав, чи брала я колись так звані швидкі кредити.

Слід зазначити, що йдеться про так звані позики, що їх видають у численних ларьках та будочках з відповідними зазивними назвами на кшталт «Гроші за п’ять хвилин!». А нещодавно позики почали видавати і за допомогою Інтернету, причому для взяття досить-таки великих сум потрібно лише повідомити свої особисті дані з паспорта та коду, а також телефоном поспілкуватися з надавачами кредитів та відповісти на їхні запитання.

– Я відповіла, що ні, не брала, – продовжує Наталя Логвінова. – Тоді він довірливим голосом повідомив мені, що має на меті розширити свій бізнес – придбати два ноутбуки і ще якесь обладнання. Відповідно, запропонував мені робоче місце із місячною зарплатою в 10 тисяч гривень. Але для здійснення цих планів йому не вистачає певної суми грошей, відтак Олег Олександрович попросив мене взяти кредити на своє ім’я. Я здивувалася і запитала, чому він не бере позику на своє прізвище. «Мені, на жаль, не дають. Допоможіть мені!» – мало не слізно попросив Олег Олександрович.

«Бізнесмен» запевнив шукачку роботи, що, окрім солідної зарплати, він щомісяця перераховуватиме на її банківську картку кошти за кредит. «Та ще й «зверху» накину три тисячі», – щедро пообіцяв чоловік. І, на знак довіри, вручив Наталі ключ від офісу, в якому, окрім столів та стільців, більше нічого не було.

Далі він, попередньо сфотографувавши жінку, повів до одного з інтернет-клубів, де протягом двох днів за допомогою комп’ютера та Інтернету оформив кредити в різних фірмах зі швидкого кредитування. Також «шеф» детально проінструктував жінку, як саме потрібно відповідати на запитання кредиторів у телефонній бесіді. Після завершення всіх процедур «бізнесмен» зняв готівку із банківської картки Наталі на загальну суму 44 тисячі гривень!

Ані грошей, ані кримінальної справи…

При цьому, щоправда, Олег Счастлівий від руки написав дві розписки, що він взяв у Н. Логвінової 12 і 16 тисяч гривень відповідно, і зобов’язується їх повернути до 24 вересня того ж року. Взяття сум підтвердив і свідок – В.А. Рожок, якого Наталя називає другом «бізнесмена». На ще одну суму розписку взагалі оформлено не було.

Як ви вже, шановні читачі, напевно, здогадалися, ані в означений час, ані пізніше Олег Олександрович так і не віддав жінці позичені гроші. Більше того, їй декілька разів надходили смски, що на її ім’я брали й інші кредити! Отож згодом на мобільний телефон Наталі Логвінової почали по декілька разів на день надзвонювати з кредитних фірм та надсилати телефонні повідомлення, вимагаючи негайно повернути позики, та ще з величезними відсотками, що набігали день у день. Почалися й погрози, дехто звинуватив позичальницю у шахрайстві… Тепер невідомі навіть погрожують відібрати у Наталі квартиру та посадити в тюрму. А загальна сума боргу вже наближається до 90 тисяч гривень, що є астрономічною, явно непідйомною сумою для інваліда з пенсією у дві тисячі гривень.

– Я неодноразово телефонувала Олегу Счастлівому та нагадувала йому про борг, – каже ошукана жінка. – Але він здебільшого не виходив на зв’язок. Щоправда, пару разів виплатив мені зарплату – 1400 гривень та ще й якісь копійки. Неодноразово я приходила і до дверей офісу, але там майже ніколи нікого немає. Згодом Олег взагалі кудись зник, а його мобільний не відповідає…

– Наталя – людина з інвалідністю, дуже довірлива. Вона вчасно не зорієнтувалася та довірилася малознайомій людині, – каже Олена, подруга Наталі. – Це, я вважаю, великий гріх обдурити таку нещасну та беззахисну людину.

Здавалося б, поновити порушені права громадянки мала б наша доблесна поліція. Натомість…

Ще 24 вересня, не отримавши в означений термін позичені О. Счастлівому кошти, Наталя Логвінова написала відповідну заяву до Інгульського відділу поліції. За даним зверненням було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 статті 190 Кримінального кодексу України «Шахрайство». Але на цьому, схоже, поліція й зупинила поновлення прав ошуканої громадянки.

Наталя Логвінова наприкінці минулого року повторно звернулася до Інгульського відділу поліції, бажаючи дізнатися: чи робиться щось поліцією у рамках кримінального провадження? Натомість звідти їй прийшла письмова відповідь за підписом слідчого Валерія Абросімова. У листі, датованому 28 грудня 2019 року, В. Абросімов повідомив, що дане кримінальне провадження закрито «у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення», причому – ще постановою від… 23 листопада 2019 року. Хоча сам лист з поліції Наталя отримала за місцем свого проживання тільки… 17 січня 2020 року.

Але чому про закриття кримінальної справи вчасно не повідомили потерпілу? І чому, зрештою, слідчий не знайшов складу злочину в тому, що жінку ошукали на велику суму грошей?..

Журналіст виконує роботу поліції

У згаданій постанові Валерій Абросімов указав, що грошима Н. Логвінової заволоділа «невстановлена особа». Далі, посилаючись на наявність розписки про повернення боргу, слідчий зробив висновок, що «між заявником та особою, на яку вказує заявник, склалися цивільно-правові відносини, тож спори мають вирішуватися згідно цивільного законодавства».

Представником потерпілої, у рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги, є досвідчений адвокат Володимир Басараб. Володимир Васильович звернувся до Інгульського відділу поліції 24 грудня 2019 року із заявою про залучення його до кримінального провадження в якості представника потерпілої, але, що цікаво, йому навіть не повідомили, що провадження було закрито ще місяцем раніше!

Ось так працює «реформована поліція».

– Можу сказати, що в даному випадку поліція взагалі нічого не робила, – з обуренням каже Володимир Басараб. – Адже матеріали кримінального провадження містять лише витяг з ЄРДР, заяву потерпілої, поверхневий протокол її допиту та дві копії розписки про отримання грошей. Тож закриття кримінального провадження вважаю незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник потерпілої вказує, що намірів повернути позичені гроші у її кривдника навіть не було. А написання розписок свідчить лише про намагання шляхом створення цивільно-правових відносин ввести в оману. Крім того, його підзахисна мала відносини не з «невстановленою особою», а з цілком конкретною людиною, що, зокрема, підтверджує й свідок В.А. Рожок. Але поліція навіть не спромоглася його опитати!

Журналіст «РП» виконав цю роботу замість правоохоронців та в офісі на проспекті Богоявленському розшукав та поговорив з Владиславом Рожком. Той підтвердив, що справді, за його присутності Олег Счастлівий взяв гроші у Н. Логвінової та зобов’язався їх повернути. «Я можу і слідчому це підтвердити, – сказав чоловік, – але звідти до мене ніхто не звертався».

Запитую у Владислава: як можна поговорити із самим Олегом Счастлівим?

«Я і сам дивуюсь, – каже мій співрозмовник, – він поїхав на пару днів до Херсона, проте вже немає два тижні. А поки я охороняю офіс, до мене постійно приходить орендодавець приміщення та нагадує, що накопився чималий борг за оренду».

Отже, сподіваємось, ці відомості стануть у пригоді слідчим Інгульського відділу поліції у разі, якщо Ленінський районний суд скасує постанову слідчого Абросімова (у цьому у адвоката Басараба, який подав відповідну скаргу, немає жодних сумнівів).

Ошукали пенсіонерку

До речі, Володимир Басараб звертає увагу й на ще такий важливий нюанс. За його словами, усі ці «фірмочки» та «будочки», що видають кредити мало не безхатченкам, існують у напівсірій юридичній зоні. Адже схема в цих ділків однакова: будь-що заманити людину до себе та видати їй позику, а потім – продати великий борг (а він наростає у фантастичній прогресії) колекторським компаніям. Методи ж у тих – відверто бандитські. Утім це вже тема іншої публікації.

Та повернемося до ситуації, в яку потрапила Наталя. За наявною інформацією, Олег Счастлівий «ощасливив» своєю діяльністю не лише Наталю Логвінову, але ще й ряд миколаївців. Серед них – і 70-річну пенсіонерку Людмилу Іванову. Якось у людному місці на площі Перемоги роздавали рекламні листівки, в яких пропонувалося взяти кредит «за п’ять хвилин». Людмила Валентинівна на той час якраз задумала придбати новий мобільний телефон, але їй бракувало 2,5 тисячі гривень. По ці гроші вона й відправилася за адресою, вказаною на рекламній листівці. Це був один із офісів у будівлі торгового центру «Марк Плаза» по проспекту Центральному.

– Там мені запропонували взяти ще й два пільгові кредити, – згадує пенсіонерка. – Я, дурепа, погодилася. Два хлопці та дівчина дуже довго вовтузилися біля комп’ютера, мало не прилипли до нього. Згодом мені таки видали 2850 гривень, а також ще два кредити по 975 і 400 гривень. Але коли прийшла додому та подивилася ті папірці, то виявилося, що я повинна через місяць повернути… вдвічі більше. Я перетелефонувала на цю фірму, але чоловік, який представився Олегом Олександровичем Счастлівим, запевнив: не хвилюйтеся, вам нададуть ще один пільговий кредит.

Але і це ще не все! Коли Людмила Валентинівна спускалася з другого поверху «Марк Плази», внизу вже на неї чекав… так-так, той самий Олег Олександрович!

– Він мені повідомив, – зазначає пенсіонерка, – що буцімто співробітники йому дуже заздрять, тому, мовляв, він не хоче розмовляти за їхньої присутності. Чоловік запропонував: давайте знімемо з банківської картки 2850 гривень, і ви мені їх передасте, щоб прискорити процес отримання пільгового кредиту. Олег Олександрович запевнив, що він поверне мені ці гроші, та ще й 30 відсотків «зверху» в якості подяки.

За словами Людмили Іванової, вона на екрані банкомату набрала пароль своєї банківської картки, а вже потім чоловік перевів ці гроші «у невідомому напрямку». За три дні вона зателефонувала йому і нагадала про борг. Олег Олександрович призначив зустріч, але на неї не з’явився.

«Слідчий поспівчувала…»

Годі й казати, що пенсіонерка, відчувши себе жертвою шахрайських дій, 8 вересня 2019 року звернулася із відповідною заявою до Інгульського відділу поліції.

– До мене вийшла жінка-слідчий, зараз не можу згадати її прізвище, – каже Людмила Валентинівна. – Вона мене опитала та поспівчувала, сказавши, що я сама винна в тому, що сталося. Ця жінка повідомила також, що мій слідчий – Рамазанов. Але він спілкувався зі мною лише телефоном. Коли ж перед Новим роком я пішла до відділу поліції, то мені винесли виписку з ЄРДР, в якій написано: справу закрито ще 4 листопада. Мене дуже здивувало, що в постанові про закриття кримінального провадження вказано, що на зупинці громадського транспорту до мене підійшла невідома особа, яка запропонувала взяти кредит. Але ж це неправда, адже особа є відомою!

Бажаючи отримати постанову на руки, 70-річна пенсіонерка повторно звертається до Інгульського відділу поліції.

«До мене вийшов якийсь молодий хлопець, який назвався новим слідчим у моїй справі та сказав, що справа наразі перебуває в прокуратурі, і що, мовляв, він мені перетелефонує за 10-15 днів. Минуло декілька тижнів, але він досі «телефонує», – з обуренням додає Людмила Валентинівна.

* * *

І приклад Наталі Логвінової, і халепа, в яку потрапила пенсіонерка Людмила Іванова, яскраво доводять: правоохоронні органи і пальцем не поворухнули, аби убезпечити миколаївців від усякого роду пройдисвітів та захистити їхні законні права та інтереси. Чому так відбувається – через профнепридатність, небажання працювати чи, страшно навіть припустити, «кришування» незаконної діяльності з боку «нової поліції»?

На ці запитання сподіваємось знайти відповіді, направляючи дану публікацію на реагування на адресу начальника Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області Олександра Анохіна.

Андрій ТЮРІН

Добавить комментарий