Злочин без покарання: іде третій рік…

Незабаром виповниться два роки, як наша газета на своїх сторінках розповіла про «торжество законності» в Первомайському районі (стаття «Правосуддя знову переноситься…», «РП» від 01.03.18). Та за цей тривалий період у цій резонансній справі так і не було поставлено остаточну крапку. Адже днями до редакції знову звернулася мати загиблого Олега Костенка і повідомила: судовий процес досі триває, й кінця-краю йому не видно…

Позбавив життя – і під домашній арешт

Нагадаємо, що в червні 2017-го мешканка с. Синюхин Брід Лідія Миколаївна Костенко втратила сина. Здоровий та повний життєвих сил 41-річний чоловік помер у лікарні внаслідок ножових поранень, що, відповідно до даних досудового розслідування, їх йому завдав односелець Олександр Л. Сталася трагедія на тлі конфліктної ситуації.

Що саме трапилося того трагічного літнього дня? Процитуємо частину обвинувального акта прокуратури:

«У ході досудового розслідування було встановлено, що 11 червня 2017 року о 14.15 під час розмови Л. з його дружиною та поскаржилася, що її образив сусід Костенко, і такі образи мають довготривалий характер. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення О. Костенку тілесних ушкоджень, о 14.25 Л. взяв господарський ніж і, заховавши його, прийшов до домоволодіння, де проживав Костенко. Л., перебуваючи перед вхідними дверима будинку, покликав Костенка та спровокував сварку. Реалізуючи свій злочинний намір, Л. почав завдавати удари в голову. Отримавши опір від потерпілого, який намагався чинити призупинити дії Л., останній взяв у праву руку ніж і завдав ним удару в область живота, у результаті чого завдав тому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення внутрішніх органів, що спричинило смерть потерпілого у лікувальному закладі 15.06.17…».

За цим фактом було порушено кримінальне провадження за ознаками ч. 2 статті 121 Кримінального кодексу України «Умисне тяжке тілесне ушкодження». Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Зрозуміло, що стаття – більш ніж серйозна, адже фактично було вбито людину. Проте обвинуваченому чомусь було обрано надто гуманний запобіжний захід – домашній арешт. Це, а також постійне перенесення в подальшому судових засідань, викликало неабияке обурення в селі, адже люди припустили: процес навмисно затягується. Понад сто чоловік підписалися під зверненням до «Рідного Прибужжя», в якому вимагали справедливого покарання для злочинця. До речі, сам Олег Костенко користувався неабиякою повагою з боку земляків: працьовитий, добрий, гарний сім’янин та батько.

Віз правосуддя у трясовині зволікання

Слід сказати, що слідчі в даному випадку спрацювали професійно та оперативно: вже 25 вересня 2017 року, за три місяці з моменту смерті Олега, матеріали досудового розслідування потрапили на розгляд до Первомайського міськрайонного суду. Здавалося б, незабаром людина в мантії має поставити крапку в цій зовсім не детективній історії.

Натомість первомайську Феміду спіткав… справжній «полтергейст». Судові засідання закривалися, щойно розпочавшись. Здебільшого з однієї і тієї ж причини: один із двох захисників обвинуваченого, відомий одеський адвокат, регулярно не з’являвся до зали суду, посилаючись на зайнятість в інших процесах. Доходило до абсурду: скажімо, цей адвокат пропонував зручну для нього дату наступного засідання. Але потім, заздалегідь та достеменно знаючи про дату слухань, сам же не з’являвся у приміщенні суду!

Ця, вочевидь, «хитромудра» адвокатська тактика приносила неабиякі «дивіденди» його підзахисному – Олександру Л., котрий і завдав смертельного поранення ні в чому не винній людині. Без чоловіка залишилася дружина, без батька – син, без сина – мати. Проте сам обвинувачений ось уже понад два з половиною роки як ні в чому не бувало насолоджується життям на волі.

Чому ж спостерігається таке довготривале зволікання у досить легкій кримінальній справі, яка не вимагає якихось складних експертиз та розглядів? Тим паче, що й сам обвинувачений не заперечує своєї причетності до трагедії. Зазвичай такі «побутові злочини» швидко, протягом якихось місяців, закінчуються вироком суду, а винний опиняється там, де йому і належить. Чому ж у випадку з Олександром Л. віз правосуддя постійно зупиняється, щойно зрушивши з місця?..

70-річна Лідія Костенко переконана: тяганина сталася через відверте потурання обвинуваченому як з боку прокурора, так і зі сторони судді.

«На жодному із попередніх засідань, а їх було вже понад двадцяти, вони не були на нашому боці, – зазначає Л.М. Костенко. – Адвокат підсудного постійно не з’являється до суду, а які він писав причини неявки, суддя жодного разу не повідомив. Ось, до прикладу, 21 листопада мали, нарешті, розпочати дебати та виносити вирок. Але адвокат з Одеси знову не з’явився. Відклали слухання на 24 грудня. І знову його не було!».

За словами Лідії Миколаївни, відверто цинічне затягування справи підтверджується і тим, що адвокати обвинуваченого ініціювали ще одну експертизу. Здавалося б, і первомайський, і миколаївський експерти зробили однозначний висновок: смерть Олега настала внаслідок отриманих ножових поранень. «Але зараз намагаються всю провину перекинути на… лікарів, мовляв, не догледіли хворого», – з обуренням каже Л.М. Костенко. Отже, тепер має відбутися й ще експертиза в м. Києві.

Принцип невідворотності покарання: теоретично і в реальному житті

Мати Олега впевнена: обвинувачений, маючи у власності досить-таки велику земельну ділянку – близько 30 гектарів, отримує з неї непоганий дохід, яким ділиться і з прокурором, і з суддею. Ті ж, у свою чергу, всіляко підіграють кривднику її сина. «Батько вбивці, – каже Лідія Миколаївна, – навіть не приховує, що платить і прокурору, і судді. Сказав, що сидіти він все одно не буде – все віддасть, а витягне його».

Ми не можемо стверджувати, що так воно і є насправді. Адже в цивілізованому суспільстві діє презумпція невинуватості. Але хіба і прокурор Сергій Мойсеєнко, і суддя Олександр Мельничук не знають про ще один із наріжних принципів сучасного правосуддя – принцип невідворотності покарання?.. Та й у статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України чорним по білому записано: завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування та судового розгляду – з тим, аби винна особа понесла заслужене покарання. Хіба про це не знають пани, наділені владними повноваженнями? Та чомусь у випадку з Олегом Костенком судовий процес затягнувся на дивовижно тривалий термін.

– Матері можна тільки поспівчувати, – каже адвокат потерпілої Микола Вдовиченко. – Адже є і об’єктивні, і суб’єктивні чинники того, що відбувається. То один із захисників обвинуваченого повідомляє, що він не може взяти участь у судовому засіданні, то суддя пішов на лікарняний чи відпустку. А це все – підстави для того, щоб переносити судові засідання.

 

– Я не можу чітко стверджувати, що це умисне затягування справи, – додає ще один адвокат, Сергій Сторчак. – Але зважимо на те, що судовий процес у зовсім не складному кримінальному провадженні триває вже третій рік. І це – в резонансній справі, адже злочин стосується життя і здоров’я людини. До того ж сім’я втратила годувальника й змушена чекати на відшкодування не тільки моральних, а й матеріальних збитків. Таким чином, нівелюється принцип невідворотності покарання. Захищаючи права обвинуваченого на захист, чи подбали належним чином про права потерпілих?..

За словами С. Сторчака, він не є прихильником загострення відносин зі своїми колегами. «Проте коли на останньому засіданні лише за 20 хвилин до його початку одеський адвокат повідомив, що його вкотре не буде в суді, то я клопотав, щоб направити відповідну інформацію на реагування до Ради адвокатів Одеської області. Але суддя обмежився винесенням попередження», – зазначає Сергій Олександрович.

Цікаво, а хто винесе попередження конкретним первомайським судді та прокуророві, а також – усій системі українського правосуддя? Адже рівень довіри суспільства до судової влади продовжує залишатися на стабільно низькому рівні.

«Людей можна вбивати тим, у кого є гроші. Від в’язниці вони все одно відкупляться», – робить свій сумний висновок Лідія Костенко.

* * *

Редакція «Рідного Прибужжя» надсилає цю публікацію на реагування Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

Андрій ТЮРІН

 

Олена Костенко, вдова:
– Судовий процес іде вже два з половиною роки, і кінця-краю не видно. І це попри те, що всі докази очевидні. Відзначу, що суд дуже поблажливий до обвинуваченого – і суддя йому поступається, і прокурор. Платити у мене немає змоги, щоб я могла з ними змагатися. Під час виборів я дуже сподівалася на Зеленського, але змін на краще у сфері правосуддя поки що не помітно.

 

Олександр Зубко, Синюхинобрідський сільський голова:
– Судовий процес затягується, відтак рішення суду досі немає. Де ж та справедливість?.. А все це може призвести до самосуду, адже обвинувачений, як ні в чому не бувало, щодня ходить серед людей і не зазнав жодного покарання. Нерви ж у родичів загиблого не залізні. В інших випадках не встиг щось зробити, а вже посадили. А тут постійні переноси судових засідань…

 

Кримінально-процесуальний кодекс України. Стаття 2. Завдання кримінального провадження:
«Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

 

Василь СІРЕНКО, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України, член Конституційної Асамблеї:
– Однією з вічних, довгих тем для незалежної України є корупція в українських судах. Корумпованість судів України визнають усі, а от реальних заходів з припинення корупції в судах не вживають, тому що владні чиновники самі «годуються» від корумпованих судів і суддів. Корумпованими судами легко управляти, маніпулювати свідомістю суддів, стверджувати мерзенний владний принцип: «Друзям – усе. Іншим – закон».

Добавить комментарий