Громадські слухання: в атмосфері конструктиву та доброзичливості

У попередніх публікаціях наша газета детально розповідала про наміри інвестора – компанії ДТЕК – збудувати на території трьох сільських рад Березанського району – Анатолівської, Краснопільської та Ташинської – Тилігульську вітряну електростанцію (ВЕС) загальною потужністю 565 МВТ. Ми надали слово як скептикам цього проєкту, так і прихильникам. Принагідно журналіст «РП» разом з мешканцями сільських рад, на території яких планується звести ВЕС, виїхав у Запорізьку область, де ДТЕК вже декілька років експлуатує подібний енергетичний об’єкт та успішно співпрацює з місцевою громадою.

«Зелена» електроенергія, що її вироблятимуть потужні вітряні енергоустановки, має за допомогою підстанції (ПС) «Тилігул» та заходів ліній електропередач (ЛЕП) надходити до Об’єднаної енергетичної системи України. 15 жовтня в актовій залі Березанської районної ради відбулися громадські слухання звіту з оцінки впливу на довкілля (далі – Звіт) цього проєкту. Загалом процес громадського обговорення зазначеного звіту триває з 12 вересня, під час якого громадськість протягом щонайменше 25 робочих днів має змогу надавати свої зауваження та пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності. Кінцевий термін обговорення – 18 жовтня.

Слід сказати, що замовником будівництва підстанції є Національна енергетична компанія «Укренерго», яка належить державі, а фінансує будівництво – ТОВ «ДТЕК Тилігульська вітроелектростанція». Після здачі промислового об’єкта в експлуатацію його єдиним власником та балансоутримувачем стане держава в особі «Укренерго». Варто підкреслити, що ПС «Тилігул» потужністю 330 кВ стане своєрідним технологічним і логістичним серцем усієї великої Тилігульської вітроелектростанції, адже саме сюди за допомогою «судин» – ліній електропередач – надходитимуть «зелені» кіловати.

Олександр Погорілий.

…Отже, вівторок 15 жовтня, актова зала Березанської райради. На громадські слухання прибули близько 80 представників громад сіл Прогресівки, Ташиного, Краснопілля, Анатолівки та Щасливого. Головувала на слуханнях головний спеціаліст відділу впливу на довкілля Міністерства енергетики та захисту довкілля України Юлія Романенко. Серед інших «спікерів» заходу – представник замовника, директор Миколаївського Ремонтно-експлуатаційного центру (РЕЦ) Олександр Спеціальний, експерт з природоохоронної діяльності НЕК «Укренерго» Валентина Весневська, директор ТОВ «Укрекоконсалт» Дмитро Гулевець та директор ТОВ «ДТЕК Тилігульська ВЕС» Олександр Погорілий. Саме ці уповноважені особи й відповіли на всі запитання, що були поставлені представниками сільських громад.

Відкриваючи захід, Юлія Романенко підкреслила, що процес громадського обговорення Звіту відбувається у відповідності до Закону України про оцінку впливу на довкілля. Цей нормативний акт зобов’язує суб’єкти господарювання оцінити ймовірний вплив на довкілля від планованої діяльності та представити його на розгляд громадськості.

Дмитро Гулевець.

Представник замовника Олександр Спеціальний повідомив, що будівництво відбуватиметься поблизу селища Крутоярка – тут планується будівництво підстанції 330 кіловольт та двох ліній електропередач потужністю 330 Кв, котрі будуть підживлені до діючої ЛЕП. При цьому орієнтовна довжина однієї лінії становить близько одного кілометра.

Про потенційний вплив планованого об’єкта на здоров’я людей, тварин та екології розповів керівник фірми, яка безпосередньо готувала Звіт з оцінки впливу на довкілля. Дмитро Гулевець зазначив, що проєктом передбачається побудувати саму підстанцію та 9-10 опір для ліній електропередач. Задля цих цілей буде використано до п’яти гектарів землі.

Загалом ризики будівництва такого об’єкта можна порівняти зі спорудженням звичайного будинку. Під час будівництва періодично будуть курсувати вантажівки з будматеріалами та конструкціями. Але це відбуватиметься по новозбудованих або відремонтованих існуючих дорогах, а одразу після запуску підстанції та ліній електропередач цей фактор буде зведено нанівець.

Небезпек для водного середовища немає, адже водоносні шари розташовані на значній відстані від енергетичного об’єкта. Лінію електропередач та підстанцію планується встановити на землях енергетики, при цьому жодного дерева в полезахисних лісосмугах пошкоджено не буде. А відстань до найближчого об’єкта природозаповідного фонду – РЛП «Тилігульський» – становить десять кілометрів, чого достатньо для уникнення потенційних ризиків.

Як наголосив Д. Гулевець, при розробці Звіту серйозна увага приділялася історико-культурній спадщині. Було проведено археологічні дослідження, які не виявили на місці майбутнього будівництва жодного цінного матеріалу.

Після промови Дмитро Гулевець вичерпно відповів на кожне запитання, що пролунало із зали.

Що ж найбільше цікавило людей?

Мешканець села Щасливе Василь Климчук запитав, чи не несуть загрозу «приховані» випромінювання – тобто, ті, що не фіксуються органами людського слуху?

– Кожен трансформатор має свої показники, і вони вписуються в гранично допустимі санітарні норми, в тому числі щодо ультразвуку, – відповів Д. Гулевець. – Але якщо ви не житимете безпосередньо біля трансформатора, то ніякого впливу не буде.

На «земельне» запитання від учасників громадського обговорення відповів директор ТОВ «ДТЕК Тилігульська ВЕС» Олександр Погорілий. Він підкреслив, що земля, на якій планується побудувати підстанцію, ще в 2011 році отримала категорію промислової.

– Щоб зменшити ризики впливу на людей та довкілля, – додав О. Погорілий, – замовником – «Укренерго» було прийнято рішення побудувати більш коштовну, але сучасну закриту, відтак – більш безпечну підстанцію. При її будівництві планується використати здебільшого дороге імпортне обладнання від провідних світових виробників.

Коли і в якому обсязі місцевим громадам слід очікувати соціальні преференції від промислового об’єкта?

Олександр Погорілий зазначив, що, власне, початок будівництва ВЕС означатиме і старт реалізації соціальних зобов’язань та ініціатив компанії. Якщо вдатися до мови цифр, то це – близько 1250 євро за кожен мегават встановленої потужності електростанції. Неважко підрахувати загальну цифру соціальних інвестицій, помноживши цей показник на потужність Тилігульської ВЕС. Інвестиції в регіони присутності – це стала практика компанії ДТЕК ВДЕ. Так, з 2013 року їх сума склала близько 1,2 млн євро. До речі, над пріоритетністю соціальних проєктів, на які спрямовуватимуться доволі значні суми, вже наразі працюють робочі групи за участі представників як районних структур, так і місцевих громад.

Поставили Дмитрові Гулевцю й «глобальне» питання: чи можна порівняти шкоду від діяльності атомних та вітряних електростанцій?

– Тенденція є такою, – зауважив Д. Гулевець, – що весь світ наразі намагається перейти до використання відновлювальних джерел енергії. Так, вважається, що найдешевший кіловат виробляють атомні електростанції. Але при цьому у тарифі зовсім не враховується утилізація відпрацьованого ядерного палива. Де його дівати? До того ж, потенційний ризик від діяльності АЕС і вітряної електростанції навіть важко порівняти, досить лише згадати гіркий досвід Чорнобиля…

Як зазначив директор Тилігульської ВЕС Олександр Погорілий, розрахунковий термін зведення підстанції «Тилігул» – один рік. При будівництві планується залучити як вузькоспеціалізованих фахівців, так і місцевих мешканців.

На завершення зустрічі пролунало традиційне для подібних заходів запитання: чи немає можливості здешевлення електроенергії для мешканців навколишніх сіл?

Олександр Погорілий нагадав, що тарифною політикою займається виключно держава, і приватні компанії не мають впливу на ціноутворення. Зі свого боку, ДТЕК ВДЕ бере на себе соціальні зобов’язання, про які говорилося вище, тому зиск від діяльності Тилігульської ВЕС згодом відчує кожна громада, кожен мешканець, що проживатиме на території довкола енергетичного об’єкта.

* * *

Варто зазначити, що громадські слухання мали досить конструктивне та доброзичливе русло. Таким чином було зроблено ще один вагомий крок у реалізації «зеленого» проєкту компанії ДТЕК.

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Добавить комментарий