Тилігульська ВЕС: позиція інвестора

У минулому номері «РП» ми розмістили публікацію «Вітряки: кому прибуток, а комусь – головний біль». У цій публікації йшлося про наміри побудувати вітряні енергетичні установки на території Ташинської та ще двох сільських рад Березанського району. Місцева громада неоднозначно ставиться до даного проекту – є як прихильники, так і противники цієї ідеї.

У згаданій статті не було висвітлено позицію інвестора – ТОВ «ДТЕК Тилігульська вітроелектростанція», адже відповіді на наші запитання від керівництва компанії не надійшли в обумовлений газетними технологічними нормами термін. Враховуючи те, що наше видання завжди надає висловитися усім сторонам, що мають відношення до проблеми, наразі розміщуємо інтерв’ю директора ТОВ «ДТЕК Тилігульська ВЕС» Олександра Погорілого.

– Чому орієнтовна площа проектування становить 35 тисяч гектарів?

– Велика цифра – 35 тисяч гектарів – привертає увагу людей. Та хочу підкреслити, що мова йде про площу розробки детального плану територій (ДПТ), проведення моніторингових досліджень, визначення екологічних ризиків та обмежень. Це не означає, що на всій цій площі буде вестися будівництво.

Вітроелектростанція (ВЕС) зі всіма об’єктами займатиме всього близько 550 гектарів. 300 з них – це кабельні мережі, що будуть прокладені під землею. Тобто кабелі не завадять у майбутньому використовувати ріллю за цільовим призначенням – для вирощування агрокультур. У свою чергу 244 га – під’їзні дороги, обладнання ВЕС, будівля адміністративно-диспетчерського пункту та інші об’єкти енергетичної інфраструктури.

– На якій площі будуть безпосередньо розташовуватися об’єкти Тилігульської ВЕС?

– Надаю вам детальний розподіл території, де будуть розташовані вітротурбіни, споруди та будівлі ВЕС. Усього це 244 га (в порядку спадання):

151,4 га – під’їзні шляхи та радіус доріг із розширенням;

47,36 га – майданчики під будівництво фундаментів вітротурбін та виконання будівельно-монтажних робіт;

21 га займатиме майданчик для розташування будівельного містечка та бетонно-розподільчого вузла;

9,68 га – підстанції збору потужностей та центральна підстанція збору потужностей;

9 га – майданчики під будівництво фундаментів метеорологічних щогл та виконання будівельно-монтажних робіт;

5 га – адміністративно-диспетчерський пункт;

0,64 га – пожежне депо на два машино-місця;

0,01 га – розподільчий пункт.

Як бачите, це зовсім не та цифра, про яку ми говорили на початку розмови.

– Яким саме чином (механізм) ці землі перейдуть у користування ВЕС?

– Компанія ДТЕК веде свою діяльність виключно відповідно до законодавства України. Діючі норми вказують, що для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств необхідне відповідне цільове призначення земельних ділянок. Таким чином, для оформлення прав на земельні ділянки необхідно розробити та затвердити проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення. Після цього земельні ділянки можуть використовуватись з метою розміщення об’єктів енергетики.

Компанія укладатиме договори оренди земельних ділянок із сільськими радами. Завдяки цьому громади будуть отримувати орендну плату за користування ними.

– Як будете влагоджувати відносини з орендарями земельних паїв, адже частина землі в оренді до 2025 року?

– Ми будемо компенсувати збитки, які поніс орендар при обробці земельної ділянки. Існує механізм, передбачений чинним законодавством, який буде застосовуватися в таких випадках. Також, окрім компенсації збитків, ми пропонуємо орендарям компенсацію втраченої вигоди.

– Яка найменша відстань передбачена проектом від вітряка до найближчого житла?

– Законодавством України передбачено, що вітроустановки можна розташовувати не ближче ніж за 700 метрів до жилих будівель. Ми обов’язково дотримуватимемося всіх нормативних вимог, а також археологічних та інших природоохоронних обмежень. При розташуванні вітротурбін ми запроектували більшу відстань від населених пунктів, аніж передбачено законом – від 1 км.

Згідно з проектом найближча вітротурбіна від будинків с. Краснопілля буде знаходитися на відстані 1,4 км, від с. Ташине – більше 2 км.

– При будівництві ВЕС важка техніка курсуватиме по дорозі Березанка – Краснопілля – Ташине? Це неминуче зруйнує дорогу… Згодні?

– Компанія дотримується нормативних обмежень при перевезенні вантажів: якщо клас дороги має обмеження щодо ваги, то норми будуть дотримані. Більш того, для реалізації проекту ми самостійно плануємо побудувати велику мережу технологічних доріг, бо наразі стан існуючих доріг незадовільний. Можна сказати, що в деяких місцях їх практично немає.

Також справедливо буде зазначити, що на практиці значно більший негативний вплив на стан автомобільних доріг, особливо сільських, мають перевантажені зерновози з нарощеними бортами в причепах та інший негабаритний транспорт.

– Ви плануєте побудувати лише під’їзні шляхи до своїх об’єктів і встановити там шлагбауми? Тоді яким чином землекористувачі добиратимуться до своїх наділів? Які документи треба мати при собі, аби проїхати шлагбаум?

– У рамках будівництва Тилігульської ВЕС встановлення шлагбаумів не передбачається, бо розташування вітроустановок відбуватиметься на великій території. Окрім того, більшість доріг є сполученнями між населеними пунктами, тому жодних обмежень не буде.

Щодо інших вітроелектростанцій компанії, то шлагбауми є тільки на Ботієвській ВЕС, де вітротурбіни скупчені на одній території. Там проїзд закритий шлагбаумами лише вночі, але за першим дзвінком землекористувача він відкривається в будь-який час.

Вітроелектростанції є популярними об’єктами промислового туризму. В соціальних мережах безліч фотографій туристів на фоні вітряків. Ми підтримуємо туризм на територіях і не заважаємо відвідуванню будь-якими зацікавленими особами майданчиків вітряків або фото- та відеозйомкам за умови, що люди не шкодять обладнанню.

– При будівництві вітряків та сотень кілометрів ліній комунікацій (підземних та наземних) будуть неминуче «потоптані» приватні поля та розорені польові дороги. Яким чином відшкодовуватимете заподіяну шкоду?

– З кожним власником земельної ділянки буде укладатися договір сервітуту на прокладення кабелю. Всі умови будуть погоджені з власником. При виникненні позаштатних ситуацій, які спричиняють збитки, компанія їх відшкодовує. Це прямо передбачено чинним законодавством.

Перед початком робіт обов’язково розробляється робочий проект землеустрою, в якому вказані обсяги виконання робіт та заходи з рекультивації. Компанія вже зараз розробляє проекти рекультивації певних ділянок. Якщо поверхневий шар буде порушений, то він обов’язково буде відновлений. Ця процедура прописана в законодавстві, і ми завжди суворо її дотримувалися під час інших проектів. Це відпрацьована методика, згідно з якою ми працюємо і в інших регіонах.

– Вітряки планується встановити на місці лісозахисних насаджень. Це призведе до швидкого розорювання орного шару землі. Як компенсуватимете цю шкоду?

– По-перше, тільки частину вітряків планується встановити в лісосмугах. По-друге, для їх встановлення не потрібно вирубувати всі дерева, тільки незначну частину під майданчик вітряка. Це загальноприйнята практика. Деякі дослідження навіть показують, що вітротурбіна компенсує вітер, тобто виконує функцію лісозахисних насаджень зі зменшення ризику вітрової ерозії ґрунтів. Наприклад, усі вітряки Ботієвської ВЕС розміщені в лісосмугах, і за 7 років роботи ВЕС не зафіксовано жодного негативного впливу на ґрунт.

Наразі за ініціативою компанії проводиться додаткове дослідження щодо оцінки втручання в функціонування лісових насаджень та визначень можливого впливу проекту на орний шар ґрунтів, яке буде представлене на розгляд компетентних органів.

Щодо механіки компенсації втрат, то спільно з зацікавленими сторонами створюються спеціальні комісії, до яких входять у тому числі представники місцевих рад, Держгеокадастру, екологічної інспекції. Такі комісії визначають розмір компенсацій згідно з діючим законодавством. У двох сільських радах такі комісії вже створені.

– Яку шкоду несуть вітряки для людей та природи? Яким чином ВЕС впливають на показники діяльності сільського господарства?

– Вплив вітротурбін за умови дотримання норм будівництва та експлуатації на природу та людей мінімальний, про що свідчить безліч вітчизняних та світових досліджень. Найрозвиненіші країни Європи встановлюють вітропарки та сонячні станції, поступово відмовляючись від вуглецевої енергетики. В деяких з них, наприклад, у Данії, Німеччині, Голландії, частка відновлюваної енергетики сягає 40-50% у загальному відпуску електроенергії. Ми використовуємо найкращі світові практики та співпрацюємо зі всесвітньо відомими виробниками обладнання, щоб дотриматися високих міжнародних стандартів з охорони навколишнього середовища при будівництві наших вітропарків.

У компанії є великий досвід будівництва та експлуатації вітроелектростанцій (Ботієвська та Приморська вітроелектростанції), який доводить, що вплив вітряків на навколишнє середовище мінімальний. Але є безліч міфів, які поширюються задля того, щоб сповільнити розвиток зеленої енергетики, яка виробляє екологічно чисту енергію. Протягом літа ми організовували екскурсії на Ботієвську ВЕС для всіх охочих жителів Анатолівки, Краснопілля, Ташиного та Прогресівки. Вони побачили на власні очі роботу ВЕС та мали можливість поспілкуватися з місцевим населенням і впевнитися у відсутності ризиків для їх життя, здоров’я, урожаїв та худоби.

Також проект будівництва Тилігульської ВЕС проходить процедуру Оцінки впливу на довкілля, в рамках якої проводяться наукові дослідження для підтвердження відсутності негативних впливів ВЕС.

– Наскільки мені відомо, термін служби вітряків – до 25 років, а договір оренди землі під ними планується – на 49 років. Навіщо?

– 25 років – гарантійний термін роботи вітротурбін. Але при належній експлуатації термін функціонування вітропарку може бути продовжений. Наведу приклад з автомобілем. Двигун може бути розрахований на пробіг 200 тис. км,але це ж не значить, що потім на автомобілі не можна їздити. Якщо зробити капітальний ремонт двигуна чи замінити його, то можна і далі проїздити ще 200 тис. км або й більше.

– Де сплачує (сплачуватиме) податки ваше підприємство – за місцем реєстрації в Голосіївській ДПІ м. Києва?

– Наразі проект знаходиться на стадії запуску, тому головний офіс вказаний у м. Києві. Це прискорює процес узгодження великої кількості дозвільних документів та вирішення поточних робочих питань. Одразу після старту активної фази будівництва, коли основні роботи вже будуть проходити безпосередньо на майданчику будівництва, адреса розташування головного офісу буде змінена на локацію об’єкта, тобто Березанський район.

Але згідно з законодавством низка податків надходить до місцевих бюджетів незалежно від місця реєстрації об’єкта. Це орендна плата за землю, ПДФО, податок на нерухомість, спецводокористування, тощо.

– Директор ВЕС О. Погорілий на громадських слуханнях (23.07.19, Березанська РДА) пообіцяв з кожного мегавата потужності сплачувати в бюджет місцевої громади 1250 євро. Чому саме така цифра? Чи такі ж саме розцінки і в інших ВЕС компанії ДТЕК в інших регіонах України? Де гарантія того, що Договір соціального партнерства виконуватиметься в подальшому?

– Компанія реалізує програми соціального партнерства зі всіма територіями, де проводить свою діяльність. Щорічно протягом усього періоду роботи вітроелектростанції ми виділяємо кошти та допомагаємо громадам реалізовувати проекти з розвитку соціально-економічної інфраструктури.

Це відбувається наступним чином: разом із громадами ми формуємо перелік проектів (з описом запланованих робіт, бюджету, термінів виконання), що лягають в основу програми соціального партнерства на найближчі три роки. Потім цю програму затверджують жителі села на громадських слуханнях та ухвалює сільська рада. Цей документ підписується зі сторони сільської ради та керівництва компанії, після чого він стає обов’язковим до виконання з обох сторін.

У Краснопіллі та Анатолівці цей процес вже стартував, і в серпні були проведені перші зустрічі з громадами. Наразі робочі групи в селах уже проводять опитування громадської думки, щоб сформувати перелік напрямів для фінансування. На наступній зустрічі ми будемо обирати черговість виконання проектів та визначати їх вартість. Після цього – виносити на громадські слухання та підписувати програму.

1250 євро за мегават потужності – це зовнішній бенчмарк (еталон), який використовують компанії під час формування орієнтовного бюджету соціальних інвестицій. Приблизно такий обсяг соціальних інвестицій виділяють закордонні компанії, орієнтовані на довгостроковий та сталий розвиток територій, що будують ВЕС у Запорізькій області. Фінальна сума соціальних інвестицій у рамках проекту Тилігульської ВЕС також буде залежати від обсягу та вартості проектів, які громади запропонують для програм соціального партнерства.

Щодо прикладів фінансування, то при будівництві Приморської ВЕС (100 МВт) минулого року ми інвестували в громади 5 млн грн, і 3 млн грн у 2019 р. У Ботіївську громаду ми інвестували більше 10 млн грн з 2012 року. Ще понад 5 млн грн соціальних інвестицій Ботіївська громада освоює цього року. Додатково громади влітку отримали від компанії близько 1,5 млн грн у рамках конкурсу міні-грантів «Громада своїми руками» для реалізації соціальних ініціатив мешканців м. Приморська, с. Ботієве, Приморський Посад.

Андрій ТЮРІН

Добавить комментарий