«НАБРИДЛО ВАШЕ «МИЧАННЯ»: як у Зеленського збираються контрабанду побороти

Нова влада оголосила війну контрабандистам і пообіцяла припинити нелегальні трафіки у найкоротші терміни. В Офісі президента кажуть, що успіхи вже є, а бізнес їх ще не бачить. «Це «мичання» вже отут стоїть. Я думаю, головні проблеми – це люди. У мене до вас прохання – написати заяви про звільнення».

Так під час візиту до Ужгорода Президент Володимир Зеленський дав зрозуміти керівникам обласних митниць, що їхній час вийшов. Через два дні після цих слів своїх крісел позбулися голови Чернівецької, Волинської, Львівської та Закарпатської обласних митниць.

Усіх чотирьох було звільнено в рамках «боротьби з контрабандою».

Побороти контрабанду Зеленський почав обіцяти з перших днів президентства. Зокрема він запевняв, що проблему з контрабандою нібито буде вирішено у найкоротші терміни.

На підтвердження своїх намірів він доручив першому заступнику голови Служби безпеки України, виконуючому обов’язки голови СБУ Івану Баканову посилити боротьбу з контрабандою і відзвітувати йому про результати через два тижні.

Відтоді минув місяць, але про зміни на митниці нічого не чути, хоча в команді Зеленського вважають інакше.

Як нова команда планує боротися з контрабандою і від чого буде залежати успішність цього проекту?

Скільки коштує Україні контрабанда

Назвати хоча б орієнтовні цифри насправді ніхто не може. Усі заявляють про гігантські масштаби контрабанди. Ні чиновники, ні громадськість детально це питання не досліджували.

Свого часу прем’єр Володимир Гройсман казав, що обсяг тіньових оборудок у деяких секторах економіки сягає 60-80%, в абсолютних цифрах – 70-100 млрд. грн. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков теж називав цифру 100 млрд. грн на рік.

У даному випадку йдеться про гроші, які проходять повз державний бюджет. Про масштаби контрабанди можна скласти певне уявлення хіба що з досліджень незалежних агентств.

Приміром, за оцінками експертів компанії в галузі маркетингових досліджень Kantar, сума неотриманих податків до бюджету України лише на тютюнювому ринку у 2019 році становила 4,64 млрд. грн.

Як зазначають дослідники, понад 3,6 млрд. штук сигарет продаються саме на чорному ринку, а понад 54% контрабанди та підробки поширюються через вуличних торговців і на відкритих ринках.

Оцінити масштаби контрабанди могла б Державна митна служба, але відомство наразі може звітувати лише про виявлені правопорушення та фіскальний ефект, якого вдалося досягти в результаті припинення таких випадків.

При цьому суму штрафів і податкових донарахувань Держмитслужби важко зіставляти з оцінками нелегальних товарних потоків на сотні мільярдів.

У 2018 році суди нарахували штрафів та конфіскацій на 483,8 млн. грн., у січні-червні 2019 року – на 430,12 млн. грн. Фактично стягнуто до держбюджету 60,5 млн. грн.

Державна митна служба на запит ЕП надала таку інформацію про структуру виявленої контрабанди та правопорушень на митниці.

Наркотики та зброя. За даними Держмитслужби, у 2018 році було 1060 випадків незаконного переміщення наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів. У першому півріччі 2019 року таких випадків було 519.

Найбільш резонансні з них трапилися у березні 2019 року. При контролі на митному посту «Лужанка» Закарпатської митниці митники знайшли 30 кг героїну.

На митному посту «Південний» Одеської митниці в контейнері, що надійшов з вантажем «банани» судном з Еквадору, виявлено 257 кг кокаїну. Наркотики були приховані у чотирьох тюках.

Крім того, у 2018 році було зафіксовано 556 фактів переміщення зброї та боєприпасів через кордон. За шість місяців 2019 року кількість таких випадків сягнула 246.

За словами заступника голови Офісу президента Олексія Гончарука, точних цифр про масштаби контрабанди не має ніхто. Порахувати її обсяги просто неможливо, наголошує він.

«Упевнено можна сказати, що загальний обсяг бюджетних втрат сягає мільярдів доларів щорічно. Скільки цих мільярдів – п’ять, сім чи десять – покаже час. Думаю, що дуже швидко, протягом найближчих років, нам стануть зрозумілі ці масштаби», – заявив він ЕП.

Як будуть боротися з контрабандою у Зеленського

9 липня Президент Володимир Зеленський видав указ, у якому окреслив першочергові плани щодо боротьби з контрабандою. Документ можна поділити на три складові.

Перша стосується переважно налагодження процесів з обміну інформацією та відкриття даних про митну вартість.

Зокрема Зеленський пропонує створити окремий інформаційний ресурс, на якому добровільно і публічно будуть декларуватися товари, які ввозяться єдиною партією. Крім цього, пропонується оприлюднювати знеособлену інформацію про митну вартість товарів, які перетинають кордон.

Друга – пропонується створити Міжвідомчу комісію з питань боротьби з контрабандою та корупцією на митниці.

Третя – згадана комісія повинна винести на розгляд Ради національної безпеки та оборони проект програми боротьби з контрабандою.

Крім цього, Зеленський «рекомендував» Генпрокуратурі, СБУ і Нацполіції не доручати митникам проводити огляди транспортних засобів, крім випадків у рамках кримінальних проваджень.

За словами Гончарука, в останні місяці команда Президента з різних митниць отримувала сигнали про те, що контрабанда зупинилася.

«Поданий Президентом сигнал про старт боротьби з контрабандою налякав багатьох контрабандистів», – запевняє він.

Проте підприємці, які мають справу з митницею, так не вважають. На останній зустрічі Президента з бізнесом Зеленському повідомили, що це була лише тимчасова зупинка нелегальних товарних потоків.

«Звісно, ми розуміємо, що це несистемне рішення і його недостатньо. Системним рішенням може бути повне перезавантаження кадрового складу митниці», – парирує Гончарук.

«Якщо одна і та ж людина десять років керує митницею, то можна скільки завгодно ставити експерименти щодо боротьби з контрабандою і практикувати різні підходи, але в кінцевому результаті ці люди тебе переграють.

Я дуже розраховую на те, що Максиму Нефьодову (голова Державної митної служби. – ЕП) вдасться створити нову інституцію з хорошим кадровим складом», – наголошує заступник голови Офісу президента.

На думку Нефьодова, який поділився своїм баченням боротьби з контрабандою в інтерв’ю ЕП, перш за все, треба оновити склад митниць і прибрати з митних пунктів представників інших органів.

«Кадровий склад митниць треба оновлювати. Представників інших органів влади на митних постах не повинно бути. Повернення кримінальної відповідальності за порушення митних правил не на часі», – наголосив він.

Як зазначає Гончарук, повне перезавантаження кадрового складу митниці – це головний фактор і перший крок.

Другий – налагодження обміну інформацією з митницями інших країн. Це дозволить бачити реальні обсяги товарів, що перетинають кордон.

Третій – ліквідація політичної корупції. «Контрабанда в країні існує, бо весь цей час з неї годувалися політики. Зараз це гарантовано припиниться, бо, на мій погляд, у нової команди такої мотивації нема», – запевняє заступник голови ОП.

Щодо питання присутності представників різних контрольних органів на митниці його позиція така: це той випадок, коли кількість не означає якість.

«Практика з полісменами на митниці мала короткостроковий ефект. Поки митники з поліцейськими не домовилися, контрабанда десь припинилася, десь загальмувала.

Потім на місцевому рівні всі домовилися й ефект потроху зійшов нанівець. До того ж, схоже, цей експеримент не знайшов підтримки на найвищому політичному рівні», – зазначив Гончарук.

Хто і як боровся з контрабандою

Завдання побороти контрабанду ставив перед собою не один уряд.

У 2005 році прем’єр Юлія Тимошенко оголосила про початок програми «Контрабанда – стоп!». Планувалося тотально оновити законодавство.

Тимошенко також обіцяла запровадити білі і чорні списки імпортерів та експортерів, створити «мобільні групи постаудитконтролю» з представників митниці, прикордонників, МВС, СБУ, Міністерства транспорту.

Передбачалося, що вони матимуть право зупиняти товар після перетину кордону, проводити перевірку, за необхідності – донараховувати податки та митні платежі.

У 2012 році Президент Віктор Янукович вніс у Верховну Раду законопроект, який скасував кримінальну відповідальність за товарну контрабанду. З того часу опинитися за ґратами можна було лише за контрабанду наркотиків, отруйних речовин, культурно-історичних цінностей та зброї.

У червні 2018 року прем’єр Володимир Гройсман анонсував старт програми «Україна без контрабанди» і запропонував парламенту повернути кримінальну відповідальність. Рада цю ідею не підтримала.

Уряд Гройсмана також реанімував ідею створення мобільних груп з боротьби з контрабандою і створив з цією метою Міжрегіональну митницю. Ці ініціативи не мали успіху.

Також Гройсман дозволив поліцейським перебувати в зонах митного контролю у пунктах пропуску через кордон.

Про ризики

Плани команди Зеленського багато в чому схожі на плани попередників. Якими будуть результати – невідомо. Уже зараз зрозуміло, що на це знадобиться не кілька тижнів, а значно більше часу.

До того ж, є низка інших факторів, від яких залежатиме реалістичість намірів президентської команди.

Перший фактор – наявність у партії спільних підходів до вирішення проблеми.

«Слуга народу» отримала більшість у парламенті і може ухвалювати рішення самостійно. Головне – щоб партія не розкололася при розгляді ключових питань. Тоді для ухвалення рішень доведеться шукати голоси в інших партіях, що затягне процес.

Другий фактор – збереження політичної пов’язаності керівництва Мінфіну з митною та податковою службами. В останні роки ДФС (тепер розділена на ДПС та ДМС) потерпала від відсутності повноцінного керівництва та корупційних скандалів.

Керівники новостворених служб Максим Нефьодов і Сергій Верланов були призначені при міністрі фінансів Оксані Маркаровій і, як кажуть у кулуарах, здатні знайти спільну мову і один з одним, і з міністром. Що станеться, якщо міністр фінансів буде змінений, передбачити важко.

Третій фактор – оновлення Митного кодексу та врегулювання питання відповідальності за контрабанду.

«Посилення відповідальності необхідне, однак саме по собі воно не спрацює. З цього точно не потрібно починати. Якщо зараз підвищити відповідальність, то це призведе до збільшення розміру хабарів», – вважає Гончарук.

Він наголошує, що спочатку потрібно змінити процеси, людей і налагодити обмін інформацією, а потім посилювати відповідальність.

Однак проблема не тільки в зміні кадрів чи правоохоронній реформі. Чинний Митний кодекс був ухвалений у 2012 році. На той момент він вважався якісним, однак багато його новел через відсутність підзаконної бази та політично-бізнесові інтереси не запрацювали. Надолужувати втрачене можна починати вже зараз.

Галина КАЛАЧОВА,
«Економічна правда»

Добавить комментарий