ГРОШІ В ЯМУ: cнігурівчани вкрай не задоволені якістю ремонту міських доріг

Тема незадовільного стану автомобільних доріг загального користування не сходить з газетних шпальт та екранів телевізорів. І справді, проблема є більш ніж нагальною: за якістю дорожнього покриття Україна посідає одне з останніх місць у світі, натепер поступаючись навіть багатьом африканським країнам. А Миколаївщина, до того ж, є аутсайдером у межах України…

Але якщо за стан шляхів міжнародного та національного значення відповідає уряд, то піклуватися про стан місцевих, комунальних доріг – прямий обов’язок місцевих органів влади. Тож багато мешканців міста Снігурівки дивуються, спостерігаючи за ходом, а головне – за підсумком ремонтних робіт: гроші на полагодження автодоріг з міського бюджету виділяються регулярно. Натомість з не меншою регулярністю «полатані» ділянки за декілька місяців знову лякають вибоїнами та ямами. Зрозуміло, що через це автомобілісти не лише відчувають дискомфорт, пересуваючись по нерівних ділянках, а й вряди-годи зазнають чималих матеріальних збитків, витрачаючись потому на дорогий ремонт власних автівок. Звісна річ, така ситуація аж ніяк не сприяє безпеці дорожнього руху.

Буваючи в Снігурівці, автор цих рядків особисто неодноразово переконувався у справедливості масового невдоволення містян станом автомобільних доріг. Повсякчас водієві потрібно бути напоготові, аби не вскочити в яму або добряче не підстрибнути на «пагорбах», що утворилися внаслідок… чергових ремонтів.

Навіть візуально зрозуміло: значний акцент місцева влада робить на полагодженні двох основних автомобільних шляхів степового містечка – вулиць Центральної та Суворова. Як правило, йдеться про ямковий ремонт: автодороги внаслідок численних латань перетворилися на своєрідні «пральні дошки». Снігурівчани щоразу спостерігають звичну картину: варто відремонтованій ділянці так-сяк перезимувати, як на ній знову з’являються ремонтники з лопатами. Мине ще невеличкий проміжок часу – і ситуація повторюється.

Ще більш невтішна картина – на периферійних транспортних артеріях районного центру. Так, вулиця Валерія Бойченка, що починається від ринку та тягнеться паралельно вулиці Центральній, є доволі небезпечною для проїзду, а на окремих її ділянках необачливий водій може втратити диски та скати свого залізного коня. Як зазначає член виконкому Снігурівської міської ради Геннадій Шиян, ця вулиця не знала ремонтів ще з радянських часів, коли була збудована!

Повертаю на вулицю Шевченка, але ситуація надто не поліпшується. Ба більше: після ремонту водопроводу з одного боку дороги будівельники залишили по собі рештки колишнього тротуару та купи землі вперемішку із сміттям. Тож, враховуючи відсутність тротуару на сусідньому боці вулиці, пішоходи змушені виходити на проїжджу частину.

Що вже казати про ті вулиці, які не мають твердого покриття. Після дощу на них утворюються непролазна багнюка та величезні калюжі, що їх не всяка автівка здолає.

Та все ж повернемось до доріг з асфальтовим покриттям. 20 травня, під час роботи сесії Снігурівської міської ради, планувалося виділити з бюджету додаткові кошти на ремонтні роботи, проте депутати не підтримали пропозицію виконавчої влади про черговий «транш» на латання міських доріг.

Чому стався «демарш»? Невже обранців громади влаштовує нинішня ситуація зі станом автошляхів?

– Ні, не влаштовує, – каже голова бюджетної комісії Снігурівської міської ради Лариса Муравко. – Але депутатів і мешканців міста насамперед не задовольняє низька якість ремонтних робіт, коли асфальт кладеться на невеличку глибину. Щось там побризкали-помазали, розкидали лопатами і… ремонт завершений! Члени нашої комісії не проти того, щоб вільні бюджетні кошти спрямовувалися на ремонт доріг, але спочатку потрібно оцінити якість попередніх робіт, на які тільки цьогоріч було виділено 630 тисяч гривень. Наразі ж процес виділення коштів призупинено, бо навіщо заривати в яму ще півмільйона гривень?..

Цілком погоджується зі своєю колегою і депутат міськради Любов Воронова, котра вважає: ремонт автодоріг не відповідає жодним технологічним нормам.

– А чи може бути інакше, коли замість гарячого в ямки кладеться холодний асфальт? – обґрунтовує свою думку Любов Миколаївна. – Тож не дивно, що після зими сніг сходить разом із дорожнім покриттям. Крім того, на останній сесії ми навіть не почули від представників мерії, яка саме фірма буде займатися ремонтом автошляхів. Про гарантію взагалі не йдеться. Це запитання було поставлено міському голові Леоніду Голоблі, натомість не пролунало жодної відповіді.

Зважаючи на таку ситуацію, депутат Л. Воронова запропонувала замість «закопування» грошей в асфальт закумулювати кошти та спрямувати їх на придбання нового автобуса для обслуговування міських маршрутів.

Ще один депутат, Раїса Друзь, зазначає, що нинішня ситуація з якістю автодоріг виникла не сьогодні, а накопичувалася роками.

– Сказати, що в цьому напрямку нічого не робиться, не можна, але і якість ремонту зовсім не та, якої б хотілося. Загалом така організація, як Снігурівський райавтодор, у районі не потрібна, бо вони фактично нічого не роблять. Можливо, у мера Голоблі немає сильних заступників. А взагалі він… чуйна людина.

Нам поталанило зустрітися й з людиною, яка безпосередньо займалася ремонтом снігурівських автодоріг. Петро Кримцев свого часу працював робітником у райавтодорі і якось діставна горіхи від свого начальства через те, що… поклав в яму надто багато асфальту.

– Зате минуло ось уже десять років, і відремонтована ділянка стоїть досі, – розповідає чоловік. – У нас зараз здійснюють ремонт іногородні фірми, бо своїм не довіряють, але і «чужинці» роблять абияк. Хіба служитиме тривалий час дорога, якщо на неї кинули лише жменьку щебеню та асфальту?

Член виконавчого комітету міської ради Геннадій Шиян, як і чимало його земляків, також украй не задоволений якістю ремонтних робіт. Як професійний будівельник, Геннадій Михайлович здивований тим, що ремонти автошляхів здійснюються без гарантійних термінів експлуатації. Виходить, якщо наступного дня після ремонту щойно відремонтована дорога «розсиплеться», то за це ніхто не нестиме відповідальності?

Аби отримати від виконавчих органів влади бодай якусь конкретну інформацію щодо ремонту дорожнього покриття та реконструкції даху одного з багатоповерхових будівників міста, Г. Шиян звернувся до Снігурівського міського голови Леоніда Голоблі із запитом на отримання публічної інформації. Але надані копії документів виявилися настільки низької якості, що громадський активіст не зміг прочитати всі дані. Крім того, частина документації виявилася порожньою – повністю чисті аркуші були лише… акуратно пронумеровані.

– Це все зроблено навмисно, – переконаний Геннадій Шиян, – з тим, щоб не можна було докопатися до суті. Але і наявної інформації достатньо, щоб зрозуміти: ремонти зроблено неякісно, із порушенням технологій.

– Чому Ви так вважаєте?

– Бодай тому, що ямковий ремонт має витримувати принаймні декілька років експлуатації, а не півроку, як у Снігурівці. І це не випадково, адже у проектно-кошторисній документації зазначена глибина у 50 міліметрів, а по факту виходить і 20 міліметрів, і п’ятнадцять. Я детально вивчив документи стосовно ремонту доріг у 2018 році Снігурівським райавтодором. Так ось: в акті виконаних робіт написано, що при ремонті вулиці Суворова перевезено 11,55 тонни асфальту, але при цьому підрядник отримує кошти за нібито використані 27,832 тонни. «Різниця» становить понад 16,28 тонн, або ж 35,5 тисячі гривень. При ремонті вулиці Центральної аналогічна сума дорівнює 34,8 тис. грн. Крім того, в документах зазначено, що підрядник при ремонті автодоріг використовував бортові автомобілі до 3 тонн та дорожні котки. Але такої техніки у підрядника немає вже багато років! Відтак у реальності ямки трамбувалися звичайними лопатами та ручними котками.

З виявленими фактами Г. Шиян звернувся до начальника Снігурівського відділу поліції Д. Носова. На думку громадського активіста, ці порушення «тягнуть» на статті 191 та 358 Кримінального кодексу – відповідно, «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» і «Підроблення документів». До речі, документи підписані мером міста паном Голоблею.

Але ось що цікаво. Геннадій Шиян звернувся до поліції 20 травня, а вже наступним числом датована відповідь від начальника Снігурівського відділу поліції Д. Носова, в якій зазначено, що проведено ретельну (! – Ред.) перевірку, за результатами якої у зв’язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення прийнято рішення про припинення подальшого розгляду заяви.

Напевно, у снігурівській поліції працюють генії правопорядку, адже протягом одного робочого дня зуміли провести «ретельну» перевірку численних фактів та надати їм юридичну оцінку.

Утім це припущення. А фактом є те, що за поданням мерії на сесії міськради, що відбулася 20 травня, з місцевого бюджету було виділено понад 8 тисяч гривень на придбання ноутбуку для поліції. Показово, що виділення коштів попередньо навіть не було розглянуто на засіданні бюджетної комісії міської ради.

Можливо, це була плата за лояльність?..

Як би там не було, Геннадій Шиян наразі обжалував відмову снігурівських поліцейських у прокуратурі, а в разі подальшого ігнорування своєї заяви має намір звернутися до суду та Державного бюро розслідувань. Адже, як і всі його земляки, він бажає користуватися автодорогами нормальної якості, а не «місячним пейзажем», на який, до того ж, витрачаються значні кошти снігурівської громади.

До речі, протягом останніх двох років до Снігурівського міського голови неодноразово зверталися з діловими пропозиціями представники березнегуватської фірми Амаяка Антоняна, яка добре зарекомендувала себе на ремонті доріг у Великоолександрівському районі Херсонської області та в селах Снігурівського району. Але якісні послуги з ремонту автодоріг у місті Снігурівці чомусь виявилися не потрібні…

Ямковий ремонт «імені мера Голоблі» триватиме і надалі?..

Андрій ТЮРІН
Фото автора

P.S. Попри своє перебування у Снігурівці у день мого відрядження, міський голова Леонід Голобля від спілкування з журналістом «РП» ухилився.

Добавить комментарий