СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ: чергові «ляпи» Дмитра Оборонька…

Наша газета раніше неодноразово розповідала про досить дивні кадрові рішення директора Миколаївського обласного центру зайнятості (ОЦЗ) Дмитра Оборонька по відношенню до керівництва Первомайського міськрайонного центру зайнятості (на той момент, нині – філія. – Ред.). Незаконні накази, кримінальне провадження, зрештою, судові рішення, що довели хибність дій керівництва обласної служби зайнятості… На жаль, наразі конфлікт ще триває, про що свідчить чергове звернення до редакції «Рідного Прибужжя» директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського ОЦЗ Вадима Дудченка…

«Екскурс» в історію конфлікту

Для початку, гадаємо, варто стисло нагадати про суть конфлікту, що спалахнув усередині важливої соціальної служби.

Отже, у 2016 році Первомайський центр зайнятості та його багаторічний керівник Вадим Дудченко відчули на собі неабияку «турботу» з боку обласного керівництва. До міста на злитті Південного Бугу та Синюхи, починаючи з лютого, зачастили численні перевіряльники та «допомагальники» з обласного центру зайнятості. На відрядження витрачалися чималі кошти, а кінцевою метою такої прискіпливої уваги, на переконання Вадима Дудченка, було усунути його з посади та поставити на директорське місце особу, пов’язану родинними зв’язками з одним із керівників Державного центру зайнятості. Варто зазначити, що на той момент сам Дмитро Оборонько мав неприємну приписку «виконувач обов’язків» у позначенні посади директора обласного центру зайнятості, відтак, як ми тоді припустили, Дмитро Миколайович мав на меті «вислужитися» перед вищим керівництвом та стати повноцінним «господарем» будівлі по вулиці Нікольській, 68 – саме за цією адресою у Миколаєві розташовується обласний центр зайнятості.

Достеменно не знаємо, чи то мав місце дивовижний збіг обставин, чи то справді «нагорі» достоту оцінили «гнучкість» пана Оборонька, але факт залишається фактом: у липні 2016 року «потрібну людину» призначають заступником директора Первомайського МРЦЗ, створюючи для цього зайву штатну одиницю (!), а вже наступного місяця Дмитро Оборонько позбавляється неприємної приставки «в. о.» у назві своєї посади.

Вадим Дудченко тоді спромігся втриматися на посаді, хоча це і коштувало йому здоров’я та зіпсованих нервів. Натомість, вочевидь, своєю непоступливістю Вадим Леонідович настільки розлютив свого безпосереднього начальника, що на нього згодом посипався цілий град дисциплінарних стягнень. Зазнала «гонінь» і заступниця Дудченка Олена Кривошапко, котра була лояльною до директора Первомайського МРЦЗ.

Зрештою, і Дудченка, і Кривошапко Дмитро Оборонько «витурив» з роботи, підписавши накази про звільнення. Не зважив при цьому очільник ОЦЗ ані на 20 років сумлінної праці Вадима Дудченка в державній службі зайнятості, що підтверджуються близько 40-ма відзнаками, ані на те, що Олена Кривошапко – мати-одиначка, яка виховує малолітню дитину.

Зазначимо, що своє звільнення Олена Кривошапко оскаржила в суді, довівши правову нікчемність позиції Дмитра Оборонька. Суд повністю став на бік матері-одиначки і відновив її на роботі. У свою чергу, Дмитро Миколайович відповів гривнею за свої незаконні і, вочевидь, волюнтаристські рішення. Якщо бути точним, то пан Оборонько за прийняття незаконного рішення виклав із власної кишені 21 тисячу 361 гривню 44 копійки. Крім того, правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за заявою О. Кривошапко.

Відстояв свої порушені трудові права і Вадим Дудченко: рішенням Первомайського міськрайонного суду від 21 квітня 2017 року було повністю задоволено позов В. Дудченка до Миколаївського обласного центру зайнятості щодо визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

«Гоніння» на непокірного директора

Вочевидь, такий перебіг подій та принциповість Вадима Дудченка неабияк розлютили Дмитра Оборонька, принаймні, з квітня 2017 року він отримав від директора ОЦЗ нову купу доган та інших дисциплінарних стягнень. Вряди-годи доходило до абсурду: Дмитро Миколайович доручив директору Первомайського МРЦЗ пояснити факт відсутності на робочому місці протягом… 13 хвилин.

А одну із своїх чергових доган Вадим Дудченко отримав за те, що дозволив собі звернутися до окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень суб’єкта владних повноважень.

Скажіть, шановні читачі: що це, як не відверте свавілля та невігластво «царька» місцевого «замісу»? Адже, здається, Дмитру Обороньку цілком було до снаги, уважно ознайомившись з рішеннями судів та визнавши власну неправоту, нарешті поставити крапку в довготривалому конфлікті та приступити до конструктивного співробітництва з метою виконання нагальних завдань державної служби зайнятості.

Але, на жаль, неприємна історія мала продовження, а значні кошти та зусилля працівників обласного центру зайнятості, судячи з усього, і надалі витрачаються на «цькування» та усунення з посади бунтівного директора з Первомайська. А тут іще й оказія трапилася слушна – розпочалася реорганізація центрів зайнятості по всій країні.

«Реформування по-первомайськи» одразу ж стартувало дивним чином: ліквідкомісію очолив не повноправний директор Первомайського МРЦЗ Вадим Дудченко, а… його заступниця. Згодом, а саме 15 листопада 2017 року, керівником новоствореної Первомайської філії обласного центру зайнятості було призначено знову ж таки не Дудченка, а заступника директора МРЦЗ Лесю Омельченко. Натомість Вадима Дудченка попередили про скорочення посади директора Первомайського МРЦЗ у зв’язку зі скороченням штатів.

Показово, що 24 працівники Первомайського міськрайонного центру зайнятості були переведені на відповідні посади до Первомайської філії, натомість питання про переведення директора Дудченка вирішено не було!

З 18 січня 2018 року Вадим Дудченко, ще в якості директора МРЦЗ, бере декретну відпустку по догляду за дитиною віком до трьох років. Ще за місяць, а саме 16 лютого, він подав на ім’я керівника обласного центру зайнятості заяву про переведення його на посаду директора Первомайської філії Миколаївського ОЦЗ. На це Дудченко отримав відмову: дана посада, мовляв, не є вакантною, бо на той момент її обіймала Леся Омельченко.

Вадим Дудченко, який до того ж має вищу юридичну освіту, вирішив і надалі відстоювати правову позицію в залі Феміди. Відповідач – обласний центр зайнятості – заперечив проти позову, вважаючи, що посада директора філії, як структурного підрозділу Миколаївського ОЦЗ, не є тотожною посаді директора Первомайського МРЦЗ, відтак договори мають укладатися заново на конкурентних засадах. На думку відповідача, з урахуванням ділових та професійних якостей на місце директора філії заслуговувала інша людина, а не Вадим Дудченко…

Чергові поразки директора ОЦЗ

Натомість, гадаємо, Дмитро Оборонько зазнав чергової болісної поразки. Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 20 липня 2018 року відмову Миколаївського ОЦЗ у переведенні В.Л. Дудченка з посади директора Первомайського МРЦЗ на посаду директора Первомайської філії було визнано незаконною. Ось так, Дмитре Миколайовичу!

Миколаївський апеляційний суд цілком погодився з вердиктом колег із суду першої інстанції. Судовою постановою від 6 листопада 2018 року Миколаївський обласний центр зайнятості було зобов’язано перевести Вадима Дудченка на посаду директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості.

Гадаєте, директор обласного центру зайнятості Дмитро Оборонько негайно виконав судовий вердикт щодо поновлення порушених трудових прав Вадима Дудченка? Та де там! Замість цього обласний центр зайнятості звернувся до суду із заявою про… відстрочення виконання зазначеної Постанови Миколаївського апеляційного суду. Установа, керована Д. Обороньком, аргументувала свій позов тим, що посада директора Первомайської міськрайонної філії не є вакантною – її обіймає Леся Омельченко. Але і Первомайський міськрайонний, і апеляційний суди вкотре довели правову нікчемність позиції позивача, зазначивши: відповідно до статті 430 Цивільного правового кодексу суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Натомість державна виконавча служба чомусь не домоглася негайного виконання судового рішення щодо переведення В. Дудченка на посаду директора філії, відтак він був змушений оскаржувати в судовому порядку бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Дмитра Сазонова. «Підозрюю, – зазначає Вадим Леонідович, – що мав місце банальний «договірняк» між керівництвом обласної служби зайнятості та Головного управління юстиції щодо умисного невиконання рішення суду, затягування виконання виконавчого провадження тощо».

Зволікання вилилося в копієчку

Важливо зазначити, що внаслідок невиконання рішення суду обласний центр зайнятості зазнав чергових фінансових втрат. Так, сума виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження становила 14 тисяч 892 гривні. А 17 січня 2019 року боржник – Миколаївський обласний центр зайнятості – був оштрафований на 5100 гривень за невиконання виконавчого документа.

Гадаєте, ці та інші кинуті «на вітер» кошти були б зайвими, скажімо, для працевлаштування безробітних?..

І все ж 18 лютого 2019 року, коли, за наявними даними, настав дедлайн – мали б відкрити кримінальне провадження за умисне і злісне невиконання рішення суду, директор ОЦЗ Дмитро Оборонько все ж спромігся підписати наказ про переведення Вадима Дудченка на посаду директора Первомайської філії. Ще раз підкреслимо: судове рішення не виконувалося понад три місяці! Хіба допустимо таке свавілля у правовій державі, тим паче, коли йдеться про керівника обласної установи?

Отже, з 22 лютого 2019 року В. Дудченко приступив до виконання своїх обов’язків.

– Як Вас зустріло вищестояще керівництво? – запитую директора Первомайської міськрайонної філії.

– Дуже «радо», – із сарказмом зазначає Вадим Дудченко. – Протягом того періоду, що я перебуваю на посаді директора філії, не припиняються намагання зробити умови праці для мене нестерпними, з тим, щоб, напевно, я сам написав заяву на звільнення.

– З чого робите такий висновок?

– Насамперед, у майже повному ігноруванні мене з боку директора та інших керівників Миколаївського ОЦЗ – протягом перших декількох тижнів після поновлення на роботі мені ніхто не телефонував, не ставив завдання. Крім того, протягом двох з половиною тижнів п’ять працівників обласного центру зайнятості перебували у відрядженні у Первомайську, де проводили незаконну інвентаризацію нашої філії. При цьому ніхто не зважав на мої службові записки щодо незаконності цих дій.

– Чому такі дії були незаконними?

– Тому, що немає передавального акта про передачу матеріальних цінностей від обласного центру зайнятості до Первомайської міськрайонної філії і, відповідно, передачі їх мені. Відтак перевитрати державних коштів становили, за найскромнішими підрахунками, десятки тисяч гривень. І, до речі, наказом від 28 лютого 2019 року сам пан Оборонько фактично визнав власну помилку, скасувавши подальше проведення інвентаризації.

«Шоу» в стінах державної установи

Нарешті, Вадиму Дудченку таки наказують 29 березня прибути до керівництва обласного центру зайнятості. Проте, коли Вадим Леонідович прибув до приймальні ОЦЗ та розписався у журналі реєстрації відвідувачів, йому запропонували зачекати в коридорі. Чекати довелося… цілий день, але його так і не запросили на «аудієнцію» ані до Дмитра Оборонька, ані до його заступників. І це при тому, що, за словами В. Дудченка, весь цей час до приймальні заходили з паперами працівники центру зайнятості. Сам директор Первомайської філії вважає, що це була відверта спроба продемонструвати, «хто в домі господар».

Але найцікавіше чекало на бунтівного директора з Первомайська ще попереду. 2 квітня він приїжджає до Миколаєва, де в якості одного із учасників судового процесу бере участь у засіданні за позовом ще одного незаконно звільненого працівника Первомайського центру зайнятості – Наталі Батурської.

– Там же, у суді, мені вручили доручення з’явитися до обласного центру зайнятості. Попри те, що я того дня, відповідно до чинного законодавства, був звільнений від виконання службових обов’язків, я все ж прийшов до будівлі ОЦЗ. У кабінеті директора, крім Дмитра Оборонька, на мене чекали його заступники, керівники відділів, загалом не менше десятка осіб.

За словами В. Дудченка, конструктивної розмови не вийшло.

– Мені запропонували пояснити, – зазначає Вадим Леонідович, – чому я 29 березня… не прибув до Оборонька. Я розповів, що цілий день просидів у коридорі біля приймальні директора, чекаючи на виклик. До того ж, того дня я зустрівся з начальниками трьох відділів обласного центру зайнятості. Проте ці три спеціалісти, на мою думку, під примусом, засвідчили, що я у них того дня не був. А секретар сказала, що я до приймальні «тільки заглянув».

Далі, за висловлюванням В. Дудченка, продовжилася «публічна порка». Йому навіть запропонували назвати прізвища всіх атовців, котрі звернулися по послуги до служби зайнятості Первомайщини.

Вадим Дудченко.

– Але ж я навіть не готувався до цього питання! – обурюється Вадим Дудченко. – Натомість навпроти мене сидів Оборонько з включеним диктофоном та заздалегідь підготованим списком учасників АТО. Здогадуюсь, для чого робилося це «шоу», – щоб упіймати мене на неточності і потім звинуватити у некомпетентності. Тому я відмовився виконувати незаконну вказівку, тим паче, що цей «допит» відбувався вже поза межами робочого часу.

В. Дудченко наводить іще один приклад упередженого, на його думку, ставлення до нього з боку керівництва ОЦЗ. Наказом Миколаївського ОЦЗ від 26 березня 2019 року директору Первомайської міськрайонної філії наказали прибути до Миколаєва на курси з охорони праці. «Я впевнений, що це робилося з метою не дати мені отримати відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації і вже з цим формулюванням усунути з посади, – каже Вадим Леонідович. – Проте згідно з вимогами чинного трудового законодавства не допускаються у відрядження батьки без їх згоди, якщо вони мають дітей віком до трьох років, а я належу до цієї категорії. Такої згоди я не давав, про що і проінформував пана Дмитра Оборонька службовою запискою».

Натомість В. Дудченком самостійно, ще до дати видачі наказу, було фактично пройдено курс навчання з питань охорони праці і отримано свідоцтво про функціональне навчання у сфері цивільного захисту. Отже, Дмитро Оборонько знову спіймав облизня?

Ще одна пастка для Дудченка?

Проте, судячи з усього, в обласному центрі зайнятості не полишили спроб будь-що усунути з посади непокірного керівника Первомайської філії. Так, при звільненні Л. Омельченко ані в її трудовій книжці, ані в наказі про звільнення не зазначили конкретну статтю Кодексу законів про працю, відповідно до якої припиняються трудові відносини з працівником.

– Це – грубе порушення трудового законодавства, і я не маю жодних сумнівів, – коментує Вадим Дудченко, – що це було зроблено навмисно, з тим, щоб незабаром поновити звільнену особу на роботі у зв’язку із незаконним звільненням. Відповідно до такого «сценарію» я мав би бути звільненим з посади директора філії. На підтвердження цієї версії говорить той факт, що, навіть не дочекавшись першого судового засідання за позовом Омельченко, обласний центр зайнятості у своєму відзиві на позов повністю визнав позовні вимоги і навіть згодився заплатити за вимушений прогул. Але «бліц-криг» моїм опонентам не вдався, адже суд задовольнив моє клопотання, і я вступив у судовий процес в якості третьої сторони зі своїми самостійними вимогами. Адже, у разі задоволення позову, будуть порушені мої трудові права.

9 квітня мало відбутися судове засідання у даній справі. Проте по суті слухання не відбулося – не з’явився відповідач, бо йому… не вистачило часу підготуватися.

Виходить, відомство Оборонька ще й відволікає увагу суддів від розгляду інших справ, затягуючи слухання судової справи?

«Пішітє пісьма»…

З метою більш об’єктивного висвітлення конфліктної ситуації редакція телефоном звернулася по коментар і до директора Миколаївського обласного центру зайнятості Дмитра Оборонька.

– Зверніться до приймальні, бо я в районі. Вам скажуть, на котру годину, і підійдете, – сказав у відповідь Дмитро Миколайович, і поклав слухавку.

Ми, як і порадив Д. Оборонько, зателефонували до секретаря приймальні, яка записала наш контактний номер телефону і пообіцяла згодом передзвонити.

Проте протягом наступних декількох годин нам ніхто так і не перетелефонував. Відтак ми повторно набрали номер мобільного пана Оборонька і нагадали йому про його ж обіцянку призначити журналісту «РП» дату зустрічі.

– Слухайте, – несподівано запропонував Дмитро Миколайович, – направте на прес-службу питання…

– Я хотів з Вами зустрітися, а не з прес-службою.

– З якого приводу Ви хочете зустрітися? Дудченко працює, за останній період не було жодної догани… Що Ви хочете почути?..

– Вадим Дудченко навів факти упередженого ставлення до нього, тож я хотів, щоб Ви прокоментували.

Після того як журналіст почав наводити фактичні дані, пан Оборонько несподівано повідомив, що «втрачається зв’язок». І одразу ж наш співрозмовник, пославшись на зайнятість, порадив направити письмовий запит на обласний центр зайнятості.

Що ж, пристаємо на цю пропозицію. Ось тільки запитання пролунають у публічній площині, на сторінках «РП».

Отже, Дмитре Миколайовичу, надайте, будь ласка, відповіді на наступні запитання:

– Чи вважаєте Ви нормальним те, що внаслідок недолугих юридичних дій з Вашого боку Миколаївський обласний центр зайнятості уже зазнав та, напевно, ще зазнає чималих фінансових збитків – йдеться, насамперед, про незаконні звільнення Наталі Батурської, Олени Кривошапко, Вадима Дудченка, штрафи з боку державної виконавчої служби, проведення незаконної інвентаризації Первомайської філії, судові витрати тощо?

– Чому протягом декількох місяців Ви, попри вимоги чинного законодавства, не виконували рішення суду щодо негайного поновлення трудових прав директора Первомайської міськрайонної філії Вадима Дудченка?

– Чому звільнення Лесі Омельченко було здійснено з очевидними порушеннями трудового законодавства? Відтак на якій підставі їй виплачується допомога по безробіттю?

– Чому, коли Вадим Дудченко на Вашу вимогу прибув 29 березня 2019 року зранку до обласного центру зайнятості, протягом робочого дня з ним так ніхто і не зустрівся? Ви справді вважаєте, що його цього дня не було в приміщенні обласного центру зайнятості? Чи були Ви цього дня на робочому місці в своєму робочому кабінеті?

– На якому етапі знаходиться кримінальне провадження, порушене за заявою Олени Кривошапко щодо порушення її прав як матері-одиначки? Чи являєтесь Ви фігурантом даного кримінального провадження?

– Прокоментуйте, будь ласка, те «шоу», що відбулося 2 квітня ц.  р. у приміщенні обласного центру зайнятості.

– І найголовніше. Дмитре Миколайовичу, як вважаєте, чи такими своїми діями Ви дискредитуєте імідж державної служби зайнятості?

Щиро дякуємо, пане Оборонько, за, сподіваємось, вичерпні та чесні відповіді на наші запитання.

Андрій ТЮРІН

P.S. На початку квітня Дмитро Оборонько відзначав свій день народження. Попри всі попередні образи, Вадим Дудченко зателефонував своєму безпосередньому керівникові та привітав його з датою, побажавши насамперед мудрості. Приєднуємось до цього побажання!

16 Comments on “СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ: чергові «ляпи» Дмитра Оборонька…”

  1. А мне кажется, статья написана не в защиту Дудченка, а против Оборонько. Был бы это какой-то Ваня Пупкин, не интересен был бы и Дудченко. А в этом случае подгребают всех мосек на слона.

    1. Статья не ПРОТИВ Оборонько, а ПРО Оборонько. И неча на зеркало пенять, коль рожа крива…

  2. Как не крути, а Вадим Леонидович – это герой нашего времени! Умничка, так держать! Ломайте систему. А вы пан Оборонько клипы не снимайте, вы не звезда, лучше спуститесь на землю и займитесь безработными.

    1. Ничего , скоро Оборонько другие песни запоет. Это когда откроют уголовные дела

  3. Насколько известно, Оборонько сейчас отдыхает на заграничном курорте. Да и вообще любит рестораны, роскошь. За какие спрашивается, шишы? Бизнесом он не владеет, значит..

  4. Лично знаком с Омельченко…с уверенностью могу сказать: ,,что играть роль бедной и несчастной это ее призвание….Оскар Ваш…

    1. Омельченко не знаю, но идти на спорное место и не понимать чем это может закончиться. Есть два варианта ответа – это либо большая смелось подпитанная договоренностью, либо большая глупость. Что уж теперь голову пеплом посыпать

  5. Прочитав статтю і коментарі – стало смішно. Таке враження, що не Оборонько звільняв Дудченко та інших працівників, а навпаки. Коментатори нібито оправдуються замість Оборонька. Ясно тільки одне – це тривалий конфлікт, який треба припинити. Може і дійсно вже пора Обороньку вже стати нарешті мудрим і зайнятися тим, за що йому держава платить зарплату – працевлаштовувати людей на работу, а не робити їх безробітними

  6. Давно знаю и уважаю Лесю Омельченко. Очень хочу ошибиться, но мне кажется, что у нее мало шансов на победу в борьбе с профессиональным “ходоком по трупам”. В нашем обществе деньги, подлость и вранье берут верх над интеллигентностью и порядочностью. А жаль…

  7. Не могу сказать за Оборонько, поскольку его лично не знаю, но уверен, что рядом с таким фальсификатором, манипулятором и откровенным подлецом как Дудченко, десять Оборонек скромно “курят” в сторонке. Что же журналист не пробил обстановку, в которой находится коллектив центра занятости после возвращения в него Дудченка? Почему не расспросил о своем “герое” в городских и районных службах, наконец, у нас в городском депутатском корпусе? А при таком “отбеливании” “героя” 200 % понятно, что статья заказная, что подтверждает, что журналистика как и проституции – кто платит, тот и пользует. Совет Обороньке: воспользуйтесь теми же методами и будет вам удача.

  8. Ганьба руководству Державной службы занятости! этот Объегорько – ворюга из ворюг, а киевское начальство его прикрывает . надо полагать, не бесплатно.

  9. Як на мене, описана ситуація у статті як раз дуже схожа на правду. А правда, як відомо, коле очі. Із преси відомо, що працював у Дмитра Обронька його заступник – Картавцев В.Ю., якого вироком суду визнали винним у отриманні хабару. Так що дійсно, не все так гарно у цьому Миколаївському ОЦЗ…..

  10. Побажання: візьміть пана Дудченка до себе в штат газети. Адже вміти так брехати, обливати брудом інших, самому в це вірити, ще й переконувати в цьому інших – це талант.

  11. Суцільна брехня щодо “білого та пухнастого” дудченка

Добавить комментарий