Ощадбанк вирішив «заощадити» на сільській філії?

Наша газета вже неодноразово писала про численні факти «оптимізації» соціально-культурної та інфраструктурної сфери у сільській місцевості. Якщо говорити більш зрозумілою мовою, то на сторінках «РП» йшлося про закриття у районах загальноосвітніх шкіл, поштових відділень, медичних закладів тощо. Усі такі «реформи» влада підносила як нечуваний прогрес та благо для сільських мешканців, які, втім, були дещо іншої думки, і це ще м’яко сказано. А днями редакція «Рідного Прибужжя» отримала черговий тривожний дзвінок – цього разу з села Шевченкове Вітовського району. Наш читач повідомив: під загрозою закриття опинилася місцева філія Ощадбанку.

Відділення стало нерентабельним?

Шевченкове – досить велике село, тут проживає близько 3 тисяч осіб. Розташований населений пункт уздовж європейського автошляху Е 58, в двадцяти кілометрах від обласного центру, якщо їхати в бік Херсона. Село є центром Шевченківської сільської об’єднаної територіальної громади, до складу якої входить 12 населених пунктів.

Філія обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ 10014/069 розташована в самісінькому центрі села, а якщо точніше – в одному із приміщень «Укрпошти», на умовах оренди. Сама будівля має пристойний вигляд, ба навіть виблискує досить-таки новеньким блакитним дахом. Поблизу ощадкаси, як називають установу місцеві мешканці, ми побачили декілька «припаркованих» велосипедів. Усередині ж відділення – черга із охочих здійснити платежі, передусім – за комунальні послуги. Працівниця Валентина Шайдюк радо вітає кожного відвідувача, клієнти у відповідь також привітно здоровкаються із жінкою, яка працює тут уже близько 10 років і яку вони дуже добре знають.

– Щодня у нашій філії обслуговується близько 250-300 чоловік, – розповідає Валентина Дмитрівна. – Люди сплачують комунальні платежі, отримують пенсії і заробітні плати, здійснюють платежі за дитсадок, сплачують адміністративні штрафи водіїв і таке інше. У будь-якому випадку намагаюсь сумлінно виконувати виробничі завдання і плани.

Запитую: чи справді є загроза закриття відділення у селі Шевченкове?

– Так, – сумно зазначає Валентина Шайдюк. – Кажуть, що у нас нерентабельна установа…

– Це досить дивно, – вважає місцевий мешканець Ярослав Білецький, який стоїть у черзі до віконця і став свідком цієї розмови, – бо тут завжди багато клієнтів, люди сплачують за комуналку, роблять інші платежі. На мою думку, Ощадбанк має чималий зиск від роботи цього відділення, тож це неправильно – закривати таку потрібну для села установу.

Єдиний банк на всю округу

Дізнавшись, що до них завітав журналіст «РП», місцеві мешканці стали наперебій висловлювати свою незгоду та обурення щодо планів закриття філії Ощадбанку в селі Шевченкове. Як виявилося, люди нещодавно написали колективний лист до банку (його підписали близько 800 осіб!), в якому висловили цілковиту незгоду з намірами ліквідувати єдине банківське відділення у великому селі та, відповідно, в окрузі. Адже у Шевченківській філії отримують банківські послуги й мешканці сусідніх населених пунктів, навіть приїжджають із Снігурівського району і з сусідньої Херсонщини! Загалом у Шевченківському відділенні обслуговується до 10 тисяч чоловік, а це, для порівняння, – населення цілого районного центру.

Важко уявити райцентр без жодної банківської установи. Ба більше: у багатьох районних центрах є філії не одного, а одразу декількох банків.

Утім давайте надамо слово самим сільським мешканцям. Що вони думають з приводу планів «оптимізувати» Шевченківську філію Ощадбанку?

Ольга Михайлівна Геращенко, пенсіонерка:

– Я хоча і прописана у Миколаєві, але останні роки, після смерті батьків, проживаю у Шевченковому. Щомісяця сплачую в ощадкасі комунальні платежі та отримую пенсію. Я – проти закриття відділення, бо тоді доведеться їздити аж до Миколаєва. А це для мене – додаткові фінансові витрати, адже автобусний квиток коштує 22 гривні, і це тільки в один бік. Та й часу на поїздку витрачається чимало. До того ж не всі старенькі через стан здоров’я зможуть здійснити таку виснажливу подорож.

А ось Михайло Павлович Капустін завітав до банківського відділення із сусіднього села Зоря, яке розташоване на відстані десяти кілометрів від Шевченкового.

– Усі мої земляки користуються банківськими послугами у Шевченковому, і для нас стане неабиякою прикрістю, якщо цю філію закриють. Судіть самі: до центру громади можна легко доїхати – або на велосипеді, або з кимось на попутці. А дістатися Миколаєва від Зорі – дуже проблематично й незручно. Автобус у будні дні ходить лише двічі на тиждень, та й за проїзд доводиться заплатити 70 гривень в обидва кінці. Чи по кишені це звичайному пенсіонерові, який отримує пенсію у 1,5-2 тисячі гривень?

… На місцевому ринку жіночки торгують нехитрим скарбом – картоплею, капустою, молоком, іншими продуктами харчування. В один голос мої співрозмовниці заявляють, що налаштовані категорично проти закриття місцевого відділення Ощадбанку.

– У жодному разі не потрібно цього робити! – кажуть вони. – Для сільських мешканців буде дуже складно і фінансово обтяжливо діставатися банку в місті Миколаєві. А подивіться, скільки сіл поряд із нами, і всі їдуть у наше банківське відділення, бо свого не мають. Якщо влада нас не почує, то ми перекриємо трасу!

Сільський голова сповнена оптимізму

Звісно ж, редакція не поділяє необхідність вдаватися до настільки радикальних дій, адже від блокування траси постраждають сотні ні в чому не винних водіїв і пасажирів, які пересуваються насиченим автошляхом. Але ж, зі свого боку, і влада має дослухатися до думки людей – з тим, щоб не доводити тих до крайніх заходів.

Тож – саме час спитати думку з цього приводу керівництва Шевченківської об’єднаної територіальної громади, адже саме місцева влада має бути найближче до людей і наполегливо відстоювати їхні законні права й інтереси.

– Справді, є лист від керівництва Ощадбанку про те, що Шевченківська філія є неприбутковою, і розглядається питання щодо її подальшого функціонування, – розповіла сільський голова Тетяна Шакунова. – Також повідомляється, що робота виконується не в повній мірі. Тобто відсутні зарплатні проекти, депозитних вкладів обмаль, немає й страхових операцій. Відтак – відділення є економічно нерентабельним. Отримавши цей сигнал, ми зібрали всіх депутатів, викликали й працівницю філії. Порадившись, вирішили провести в селах громади інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням про основні послуги банку, зокрема закликаємо фермерів та підприємців робити депозитні вклади у нашій філії. Я, до прикладу, й сама раніше не знала, що в ощадкасі можна замовити залізничні квитки, отримати якісь інші послуги.

Як зауважує Тетяна Петрівна, сільська рада зі свого боку чимало платежів направляє саме до місцевого відділення Ощадбанку, а це – додаткові фінансові надходження до банківської установи: з кожної квитанції банк отримує певну суму. Утім, за словами сільського керманича, активніше вести «агітацію» мусить і сама працівниця філії Ощадбанку.

– У будь-якому разі, – сказала на завершення розмови Тетяна Шакунова, – ми ведемо перемовини з районним і обласним керівництвом Ощадбанку, діалог триває. Принаймні, позитивний досвід маємо, коли два роки тому вдалося відстояти пересувні пункти «Укрпошти» в малих селах нашої сільської ради.

Держава… осторонь проблем села?

Отже, як зрозуміло із спілкування з сільським головою, значною мірою неприбутковість філії пов’язана з тим фактом, що люди не роблять значних депозитних вкладів у Ощадбанку.

– А з чого ми їх робитимемо, – здивовано знизає плечима місцева мешканка Любов Ординська, –якщо пенсія становить 1800 гривень, а за комуналку слід заплатити 2100 гривень? Та й раніше, ще за часів СРСР, ми клали чималі кошти на депозит в ощадкасу, але де поділися наші гроші?..

Зрозуміти людей цілком можна. Тим паче, що питому вагу сільського населення становлять літні люди, єдине джерело доходів яких – мізерні пенсії, здебільшого це 1,5-2 тисячі гривень. Та й для молоді знайти високооплачувану роботу в селі практично неможливо. Тож важко уявити, що за нинішньої бідності та злиднів, суцільної зневіри сільські мешканці, поготів пенсіонери, побіжать до банку відносити останні копійки. Варто взяти до уваги і те, що за часів незалежної України збанкрутував далеко не один банк, унаслідок чого люди залишилися без власних заощаджень, відтак – серйозно підірвано довіру до банківської системи. У декілька разів знецінилися банківські вклади населення і після стрімкої девальвації гривні, коли курс долара збільшився у 2,5-3 рази. І де тоді була держава?..

По-друге, чи варто зважати виключно на економічну доцільність при вирішенні питання про функціонування філії, адже у підсумку сільські жителі будуть позбавлені життєво необхідної фінансової послуги? І тим самим буде порушено пункт 12 Статуту Акціонерного товариства «Ощадбанк, відповідно до якого метою діяльності банку в тому числі є «всебічне банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб». Адже у разі закриття філії люди отримають суцільний пшик, а не банківські послуги.

А якщо зважити на те, що єдиним власником Ощадбанку є держава в особі Кабінету Міністрів України, то чи не сама держава має подбати про підтримання банківської мережі у сільській місцевості? За логікою речей, державний банк, що отримає прибуток у міських відділеннях, міг би спрямувати частину доходів на утримання та розвиток деяких своїх сільських філій. Звичайно, куди як простіше закрити (ліквідувати, реорганізувати), ніж зберегти те, що функціонує і потребує підтримки. І, до речі, у приміщенні філії у с. Шевченковому я побачив обмаль наочної рекламної продукції, в якій би повідомлялося про основні послуги та нові можливості банківської установи. То як дізнатися про це клієнтам банку?.. І хіба брак інформації не впливає на успішність функціонування банківського відділення?

Зрештою, постає головне питання, і воно стосується не тільки цього конкретного випадку. На що згодом перетворяться наші села, якщо в них не буде школи, дитсадкаяя, клубу, медичного закладу, тієї ж банківської установи? На індіанську резервацію?.. Але ж, наскільки відомо із повідомлень ЗМІ, корінні народи в американських резерваціях мають необхідний для задовільного існування мінімум об’єктів соціально-культурного призначення, відтак аналогія, напевно, недоречна. Тож і маємо таке безвідповідальне ставлення влади до села, яке, як відомо, є духовною і культурною колискою української нації.

Банкіри відмовчуються…

А що з приводу небезпеки закриття філії у селі Шевченкове думають самі банкіри? Аби отримати відповіді на зовсім не другорядні запитання, журналіст «РП» спробував узяти коментар у керівництва обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Зателефонували, представилися та попросили прокоментувати дану ситуацію. В установі пообіцяли передзвонити та призначити зустріч для газетяра, але не зробили цього навіть після нашого повторного нагадування.

Розцінюємо таку закритість як неповагу не стільки до газети, як передусім до тисяч мешканців Шевченківської громади, які, власне, і звернулися до редакції у надії зберегти філію банку в їхньому селі. Тож, сподіваємось, у ситуацію втрутиться і керівництво облдержадміністрації, і керівні органи АТ «Ощадбанк» у Києві, куди надсилаємо дану публікацію на реагування. Про розвиток подій інформуватимемо своїх читачів.

Андрій Тюрін
Фото автора

Добавить комментарий