Ліс рубають – тріски корупції летять

У публікації «Захисні лісосмуги: чорна смуга триває…» («РП» від 07.02.19) редакція порушила тему збереження полезахисних насаджень у Миколаївській області. У статті, зокрема, розповідалося про затримання на гарячому знищувачів лісосмуг у Баштанському районі. Завдяки злагодженим та рішучим діям членів громадської організації «Альянс демократично-правового руху» («АДПР») у складі її структурних підрозділів – Бюро запобігання корупції та Бюро безпеки – лиходіїв не лише спіймали на місці вирубки дерев (загалом було спилено декілька кубометрів деревини), а й викликали оперативно-розшукову групу Баштанського відділу Головного управління Національної поліції. Дії браконьєрів були запротокольовані та відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 1 статті 246 Кримінального кодексу «Незаконна рубка лісу». Утім ця історія мала несподіване продовження.

Як розповів керівник громадської організації «АДПР» Олександр Чхайло, коли ватажка «бригади» браконьєрів Ельвіса А.після проведення слідчих дій відпустили з приміщення відділу поліції, той невдовзі подав заяву до правоохоронних органів про нібито незаконне позбавлення його волі з боку членів громадських формувань, тиск і таке інше. «Таку інформацію нам надали сумлінні працівники поліції», –зазначив Олександр Ігорович.

О. Чхайло вважає це помстою Альянсу за активну громадянську позицію та викриття корупційних схем. Адже, як зізнався сам «чорний лісоруб» на місці затримання, його діяльність «кришує» співробітник управління внутрішньої поліції Євген П., який, за уточненими даними, є капітаном поліції. Зокрема Ельвіс А. повідомив, що наприкінці грудня його було затримано поліцейськими під час вирубки лісосмуг у Вітовському районі, проте від відповідальності за скоєне його «відмазав» саме Євген П. Звісно, що не безплатно – за словами лісоруба, «такса» становила 5 тисяч гривень. У редакції є інформація про те, що даний браконьєр здійснював свою незаконну діяльність також на території інших районів Миколаївщини, зокрема Баштанського та Березанського, причому вирубка дерев вряди-годи проводилася навіть посеред білого дня, як це сталося 29 січня минулого року, коли «чорних лісорубів», власне, й викрили члени громадської організації.

Тож чому протягом тривалого часу такі, як Ельвіс А., знищують природні багатства області? Чи не тому, що їх злочини прикривають перевертні у погонах?

На всі ці нагальні запитання тепер мають надати відповідь слідчі Територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР), розташованого у місті Миколаєві. Саме туди керівник ГО «АДПР» відніс відповідну заяву щодо корупційної діяльності поліцейських-зрадників. З громадським активістом зустрівся не лише працівник слідчого відділу, а й заступник начальника територіального підрозділу Державного бюро розслідувань.

– Сьогодні ми маємо маніпулювання, – зазначив Олександр Чхайло. – Замість того, щоб боротися із незаконними вирубками полезахисних лісосмуг, недобросовісні поліцейські всіляко покривають ці злочини та намагаються «перевести стрілки» на нас. Проте ми діяли у чіткій відповідності до Закону, а саме частини 38 Кримінального кодексу (КК). До того ж ми виконали свій громадянський обов’язок і діяли в чіткій відповідності до наших статутних завдань, а це, зокрема, боротьба з корупцією і збереження природних багатств Миколаївщини.

Справді, у зазначеній статті КК йдеться про те, що не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставляння її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Зазначимо, що журналіст «РП» був присутній на місці затримання, і до браконьєрів не застосовувалося жодних заходів фізичного впливу. Ба, більше: по приїзді слідчо-оперативної групи громадські активісти навіть напоїли «чорних лісорубів» гарячим чаєм та запропонували бутерброди.

– Миколаїв стомився від продажних «мєнтів», – каже О. Чхайло, – Тож ми попросили Державне бюро розслідувань детально розібратися з «мєнтовським бєзпрєдєлом». Мою заяву щодо вчинення протиправних дій з боку капітана поліції Євгена П. у ДБР не лише прийняли, а й запевнили, що проведуть об’єктивне розслідування.

* * *

Варто зазначити, що публікація в «РП» отримала неабиякий резонанс і з боку наших читачів. Ось який коментар на статтю залишив у соціальній мережі Фейсбук мешканець Миколаєва Володимир Новгородов:

– Це провина не людей, котрі ріжуть дерева в лісосмугах, а уряду – з їхніми тарифами на газ, з їхніми пенсіями. Раніше росли в посадках акації, дуби та інші породи дерев, а сьогодні лише один молодняк. Поки люди не в змозі на свої зарплати і пенсії оплатити комуналку, обігріти власні оселі, попит на дрова буде і надалі. Уряду є над чим замислитися, якщо вони дбають про захист народу і України.

Водночас деякі читачі акцентують увагу на недостатній активності органів правопорядку в цьому напрямку.

– Завжди знайдеться розумник, – пише киянин Володимир Затхєй, – який піде рубати посадку – на дрова, на шашлик, на паркан. І це корелює не стільки з цінами на комунальні послуги, скільки з активністю правоохоронців.

Долучився до дискусії і відомий миколаївський еколог, заслужений природоохоронець України Олег Деркач:

– Проблема лісосмуг не тільки в тому, що їх рубають, а й в тому, що немає догляду за ними і відтворення. Дерева потрібно поливати, підживлювати, обрізати. Неабияк страждають лісосмуги і через випалювання стерні, і через збільшення попиту в дровах. Але оскільки господаря немає, то ніхто цим не займається, через що полезахисні насадження перестають виконувати свою функцію.

На думку еколога, не мають будь-якого вагомого впливу на ситуацію і державні природоохоронні органи. Вирішити проблему, як вважає Олег Деркач, можливо шляхом передачі полезахисних лісосмуг у власність об’єднаних територіальних громад. «А як варіант, – каже Олег Михайлович, – можна віддавати лісові масиви під охорону тим сільгосппідприємствам та фермерським господарствам, котрі обробляють масиви ріллі, що розташовані поблизу насаджень. Але, знову ж таки, всі ці питання потрібно узгодити на законодавчому рівні. І, в будь-якому разі, потрібно підвищувати екологічну освіченість населення, щоб люди розуміли, якої великої шкоди завдає знищення полезахисних насаджень».

* * *

Отже, редакція поки що не ставить крапку на цій актуальній та злободенній темі. Сподіваємось, що на захист полезахисних лісосмуг встануть не лише громадські активісти та пересічні мешканці, а й держава та місцеві органи влади. Бо інакше наступні покоління замість родючих чорноземів отримають у спадок пустелю та «місячні пейзажі».

Андрій ТЮРІН

Добавить комментарий