Захисні лісосмуги: чорна смуга триває…

Мабуть, сьогодні немає потреби доводити суспільну користь від використання полезахисних лісосмуг. Ці рукотворні насадження довкола земель сільськогосподарського призначення захищають грунт від водної та вітрової ерозії, затримують сніг, а отже – дорогоцінну вологу навесні. Поготів важко переоцінити позитивну роль таких лісосмуг на півдні країни з її непростими природно-кліматичними умовами, зокрема частими суховіями та посухами. Загалом, як підрахували вчені, полезахисні насадження дозволяють отримувати урожайність на 20 відсотків вищу від «звичайної». Крім того, ці штучні насадження служать домівкою для багатьох видів диких птахів та тварин. А те, що може відбутися з нивами та полями внаслідок безлісся, яскраво ілюструє приклад сусідньої Херсонщини, де через відсутність рослинності свого часу утворилася єдина пустеля в Європі – Олешківські піски. Лише завдяки активному створенню лісових насаджень вдалося зупинити масштабний наступ пісків на родючі грунти.

Були державними – стали «нічийними»

На Миколаївщині, втім, як і по всій Україні, у 50-70 роках минулого століття було створено розгалужену мережу полезахисних лісосмуг та інших багаторічних лісових насаджень. Робилося це методом «народного будівництва» – до висадження дерев залучали як працівників колгоспів та радгоспів, так і школярів, учителів, інших мешканців сіл. Тож згодом лісосмуги стали звичним елементом південноукраїнського пейзажу.

Але так сталося, що після розпаювання земель сільгосппризначення земля під лісосмугами залишилася державною, а самі дерева – «нічийними». Цим і скористалися так звані «чорні лісоруби» – підприємливі ділки, котрі заради власного збагачення почали масово знищувати багаторічні захисні насадження, залишаючи по собі лише пеньки та захаращені чагарники. Звісно, з сокирою в ліс навідуються й пересічні селяни – з метою заготівлі дров для обігріву власної оселі, але вони становлять незначну частину від загальної кількості браконьєрів.

На жаль, попри численні наради, звернення та інші заходи, влада поки не в змозі дати рішучу відсіч «чорним лісорубам». Поготів проблема державного масштабу загострилася в останні два-три роки, коли різко подорожчав природний газ, відтак потреба населення в дровах істотно збільшилася. А там, де є попит, невдовзі, як відомо, виникає й пропозиція… Тож наразі, за оцінками громадських активістів, в області уже знищено або ж варварським чином пошкоджено до 70 відсотків полезахисних лісосмуг.

Серед інших регіонів Миколаївщини від діяльності «чорних лісорубів» неабияк потерпає й Баштанський район. Неодноразово місцеві громади били на сполох, закликаючи владу, зокрема правоохоронні органи, бодай на дещицю зменшити вал незаконної діяльності. Та де там… При цьому ділки знахабніли настільки, що вряди-годи ведуть свою незаконну діяльність не лише під покривом ночі, а навіть удень!

Браконьєрів затримали на гарячому

Зневірившись у спроможності місцевої влади та правоохоронців навести лад у лісосмугах, мешканці села Костичі Баштанського району, а це здебільшого фермери та мисливці, звернулися по допомогу до громадських активістів. Протягом кількох днів тривало «полювання» на зловмисників, і ось, нарешті, ті були схоплені на гарячому – під час незаконної вирубки дерев у лісосмугах!

Отже, 29 січня у першій половині дня до громадської організації «Альянс демократично-правового руху» (скорочено – «АДПР») надійшов сигнал з Баштанщини: «чорні лісоруби» спилюють акації у лісосмугах на відстані декількох кілометрів від села Костичі. Група швидкого реагування у складі бійців Бюро безпеки та Бюро запобігання корупції ГО «АДПР» негайно виїхала на місце подій. Вирушив у термінове відрядження і кореспондент «РП».

Завдяки злагодженим та професійним діям хлопців у камуфляжу кривдники природи були спіймані, що називається, на гарячому! Браконьєри вже встигли заготовити декілька кубометрів деревини, а це здебільшого – великі акації віком у 40-50 років. «Чорними лісорубами»
виявилися два чоловіки 1982 року народження, один із яких – місцевий мешканець Ельвіс А., а інший – уродженець Луганської області, який, як згодом з’ясувалося, перебував у розшуку за скоєння злочину та ухиляння від суду.

– Так, це ми пиляли дрова… без документів, – щиросердно
зізнався ватажок «бригади» Ельвіс А. – В усьому винний я…

Добуті незаконним способом дрова браконьєри планували за допомогою автомобіля підвищеної прохідності ГАЗ‑66 вивезти спочатку до села, а у подальшому – до Миколаєва, де і реалізувати. Зазначимо, що кубометр дров коштує від 600-700 гривень і вище, залежно від породи дерева. Неважко порахувати можливий «навар» нечистоплотних ділків.

І хоча сам браконьєр стверджує, що за рік спиляв близько 70 кубометрів деревини, у цьому є серйозні сумніви. Адже, як кажуть місцеві мешканці, протягом останніх двох-трьох років «чорними лісорубами», а діяло до чотирьох «бригад», був фактично знищений не один десяток кілометрів дорогоцінних лісосмуг. У цьому легко переконатися, проїхавши місцевими грунтовими дорогами – «лисих», понівечених ділянок під лісосмугами набагато більше, ніж повноцінних лісосмуг!

Якщо врахувати, що для тутешньої місцевості притаманні численні балки та круті схили, то шкоду від злочинної діяльності слід вимірювати не
лише вартістю спиляних дерев, а й тією величезною шкодою, яка завдається природі та господарчій діяльності через ерозію грунту. Попросту кажучи, чорноземи з полів елементарно «сповзають» у балки, а замість родючого шару землі може залишитися маловрожайна цілина…

Хто покриває «чорних лісорубів»?

Та що до того таким, як Ельвіс? Він, судячи з усього, – далеко не новачок у незаконному «бізнесі». Чоловік зізнається: наприкінці минулого року його під час незаконної заготівлі дров затримали поліцейські у Вітовському районі. Проте проблему, каже зловмисник, начебто допоміг «владнати» співробітник Головного управління поліції у Миколаївській області, Євген П. «Я йому винен «п’ятірку» за те, що він мене «відмазав», – навіть похвалився Ельвіс.

Наразі цю інформацію передано для перевірки співробітникам обласного управління Служби безпеки України.
Сподіваємось, що, якщо інформація підтвердиться, то зрадник отримає по заслугах. Адже саме через таких перевертнів у погонах розмах незаконної діяльності набув нечуваних масштабів. «Чорні лісоруби» безсмертні, – сумно зазначає один із мешканців села Костичі. – Їх вже ловили на гарячому правоохоронці, але щоразу вони виходили сухими з води».

Зазначимо, що на виклик громадської організації «АДПР», яка здійснила громадянське затримання «чорних лісорубів», прибула слідчо-оперативна група Баштанського відділу Національної поліції. Наразі відносно двох чоловіків порушено кримінальне провадження за ознаками статті 246, ч. 1 Кримінального кодексу «Незаконна порубка лісу». Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого. Олександр Чхайло, керівник громадської організації, сповнений рішучості проконтролювати хід розслідування даного кримінального провадження та подальшої передачі матеріалів до зали суду – з тим, щоб браконьєри відповіли за всією суворістю закону.

Та чи співрозмірне таке покарання з тими значними збитками, що завдаються природі та людям?.. Можливо, вже давно пора посилити відповідальність за шкоду, що завдається не лише нинішньому, а й прийдешнім поколінням українців?

На місцях розводять руками…

До речі, а що ж місцева влада Костичів? Хіба їй байдуже те варварство, що відбувається на території сільської ради?

– Ні, не байдуже, – запевнила телефоном Костичівський сільський голова Світлана Згурська. – Я неодноразово виїжджала разом із мисливцями на подібні виклики. Але що ми можемо зробити, ми ж не правоохоронці? Ось мені телефонують о сьомій вечора, мовляв, їдьте у посадку. Але що я, жінка, можу зробити? Тим паче, що зараз у населення на руках дуже багато зброї.

За словами сільського керманича, лісосмуги «закріплені» за найближчими землекористувачами, але це також мало впливає на ситуацію. Проводилися і численні наради у районі за участю представників райдержадміністрації, поліції та сільських голів району. Та що ті «засєдаловки» для зухвалих браконьєрів, котрі, судячи з усього, мають надійну «кришу» в правоохоронних органах?..

«От якби був відповідний закон, і браконьєрів суворо карали, ситуація б кардинально змінилася на краще, – розмірковує С. Згурська. – Проблему слід вирішувати на державному рівні!».

До того ж, як справедливо зазначає сільський голова, браконьєрству «сприяють» надзвичайно висока ціна на газ та суцільне безробіття й безгрошів’я населення.

А яка ситуація в інших районах? Судячи з повідомлень у ЗМІ та власних вражень від поїздок Миколаївщиною, справи кепські скрізь…

– У нас незаконна порубка лісу вже закінчилася, – спочатку спантеличує Володимир Вербина, член виконкому Галицинівської сільської ради Вітовського району. – Річ у тім, що у нас уже знищено близько 90 відсотків місцевих лісосмуг. Причому левову частку браконьєрів становлять не місцеві мешканці, а «зальотні» ділки, насамперед із сусіднього Миколаєва. На жаль, поліції немає до цього діла. Думаєте, вони нічого про це не знають? Знають, тож, можу припустити, мають з цього певний відсоток.

За словами активіста, ця проблема – надто серйозна, аби її
не помічати. Пан Володимир наводить такий приклад: років зо вісім тому на одному з полів, яке не було «загороджене» захисною лісосмугою, потужний вітер видув верхній шар землі разом із урожаєм пшениці. Рослини було вирвано із корінням!

Екологічна інспекція констатує

Є в державі така структура – Державна екологічна інспекція України. Уже із самої назви цього державного органу вбачається, що захист природного середовища, в тому числі полезахисних лісосмуг, – завдання саме екологічної інспекції. Власне кажучи, відповідні функції щодо контролю за використанням полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень прописані і в Положенні про Державну екологічну інспекцію України.

Це – на папері. А в реальності?

Як розповів начальник одного з відділів Державної екологічної інспекції у Миколаївській області Микола Мацуєв, в їхньої структури немає ані достатньо кадрів (далеко не в кожному районі є бодай один екологічний інспектор), ані повноважень, аби ефективно протистояти лісовим браконьєрам.

– Так, ми беремо участь у рейдах, але вони малоефективні, – зауважує М. Мацуєв, – адже затримати браконьєрів під час рубки дерев дуже важко. Здебільшого ми підраховуємо суми збитків за поданням органів поліції.

Але що цікаво: за словами Миколи Миколайовича, минулого року в екоінспекції зробили близько 35 таких розрахунків, натомість кримінальні справи були відкриті лише у 3-5 випадках. То про яку ефективність боротьби з «чорними лісорубами» може йтися?..

– Але головна проблема в тому, що це питання досі не вирішено на законодавчому рівні, – вважає М. Мацуєв. – Наша пропозиція – закріпити полезахисні лісосмуги за відповідними сільськими радами.

Обласні депутати пишуть звернення. Але…

Миколаївська обласна влада неодноразово розглядала стан збереження полезахисних лісосмуг та висловлювала значну стурбованість з цього приводу. Адже хто, як не обласні депутати, щодня стикаються з цією проблемою на своїх округах. Серед останніх рішень у цьому напрямку – прийняте 5 липня
2018 року Звернення депутатів Миколаївської облради до Кабінету Міністрів щодо врегулювання питання організації використання полезахисних лісосмуг та земельних ділянок під ними.

Депутати констатували, що більшість лісосмуг є непереданими у власність чи постійне користування, а отже, охорона та догляд за ними не здійснюються. Відтак повноважні представники обласної громади закликали Кабмін вирішити питання щодо передачі відповідних земельних ділянок до комунальної власності. Самі ж лісосмуги можна передати у постійне користування державним та комунальним спеціалізованим підприємствам, а також в оренду – фізичним та юридичним особам.

Минуло вже понад півроку, та жодного конструктивного рішення «нагорі» не прийнято. Відтак браконьєрські сокири, як і раніше, і вдень, і вночі продовжують знищувати зелені обереги сільгоспугідь Миколаївщини.

Вихід усе ж є!

Але вихід є навіть за нинішньої правової невизначеності полезахисних лісосмуг. Депутат, член екологічної комісії обласної ради Юрій Крет, який чимало часу свого професійного життя віддав служінню лісомисливській галузі Миколаївщини, має своє бачення збереження багаторічних насаджень навіть за нинішніх несприятливих умов.

– У позаминулому році я разом з іншими депутатами брав участь у виїзному засіданні обласної ради на Кривоозерщині, – зазначає Юрій Всеволодович. – Тоді ж я звернув увагу своїх колег на те, що в районі практично не знищено жодної лісосмуги, як це спостерігається в інших регіонах. Чому так, запитаєте? Та тому, що в штаті Кривоозерської райдержадміністрації було збережено посаду агролісомеліоратора. Цей фахівець у тісній співпраці з екологічним інспектором та сільськими радами контролює стан полезахисних лісосмуг. Від цього мають користь як екологія, так і люди. Адже на ті дерева, які є посохлими або хворими, тамтешньому населенню видаються дозволи на рубку, звісно ж, за помірними тарифами. Відтак місцеві мешканці зацікавлені в тому, щоб на їхній території не було «чорних лісорубів». Варто якомусь чужаку з’явитися на теренах тієї чи іншої сільської ради, як у нього одразу поцікавляться метою його візиту.

Як зазначає досвідчений лісівник, найбільше страждають від браконьєрів дубові насадження, адже молодий поріст від них майже не з’являється в умовах лісосмуг, та й ростуть дуби дуже повільно. Натомість акація, яка має народну назву «королева полів», дає рясний молодняк біля пенька, але нові насадження ще потрібно якось упорядковувати. Хто це робитиме? Та й для того, щоб виросло нове дерево, потрібно щонайменше 40 років. У будь-якому разі, впевнений Ю. Крет, держава має подбати про правовий статус полезахисних лісосмуг і створити належні умови для їх збереження та подальшого розвитку.

* * *

А поки що… Поки що з різних куточків області надходять тривожні сигнали про нові випадки незаконної рубки полезахисних лісосмуг. Напевно, в української влади є більш нагальні питання, ніж проблема лісових насаджень. Проте як би так не сталося, що коли держава зверне
свою увагу на проблему захисту полезахисних лісосмуг, то і захищати вже буде нічого…

Андрій ТЮРІН
Фото автора

2 Comments on “Захисні лісосмуги: чорна смуга триває…”

  1. Высаженные леса и лесополосы – это страшное наследие сувэцькои влады. Проведём на примере бандеровцев дэкомунизацию. Встанэмо з колин! Хорошо, что, на юге и востоке Украины нет бурштына. Сейчас бы всё именем майдана, именем ливуруции гыдности всё перерыли. Вливаемся пустынями и болотами, замулячеными ричками до риднои эвропэйськои симьи! Путин – пуйло! Гэроям – слава!

  2. Не в ту сторону смотрите журналисты-товарищи. У людей денег нет. За экорогией смотреть некогда…

Добавить комментарий