Володимир ЛІСНІЧЕНКО: «У 2018 році ми здійснили повне завантаження блока № 3 паливом Westinghouse. І це можна вважати знаковою подією»

Підбиваючи підсумки 2018 року, генеральний директор ВП ЮУАЕС Володимир Лісніченко розповів про втілені проекти, про проблеми, з якими стикалася галузь, і про виклики, які належить здолати підприємству.

– Володимире Анатолійовичу, давайте почнемо з того, що на слуху. У 2018 році ЮУАЕС збільшила відсоток завантаження в енергоблоки ядерного палива виробництва компанії Westinghouse. Як проходить дослідна експлуатація цього палива? Чи планується і коли переведення усіх блоків станції на паливо Westinghouse?

– Хочу нагадати, що експлуатація палива компанії Westinghouse розпочалася на ЮУАЕС ще в 2005 році. Тоді до активної зони блока № 3 вперше було завантажено шість дослідних (пілотних) тепловиділяючих збірок американського виробництва. Через п’ять років, у 2010-му, в третій блок була завантажена перевантажувальна партія, що складається з 42 касет Westinghouse. А у минулому році ми здійснили повне завантаження цим паливом блока № 3. І це можна вважати знаковою подією.

По-перше, тому що до цього моменту паливо Westinghouse на українських АЕС експлуатувалося лише в змішаних завантаженнях з російським. Тобто третій блок-мільйонник нашої АЕС став першим енергоблоком у країні, який працює виключно на паливі компанії Westinghouse.

По-друге, в 2019 році ми зможемо завершити дослідну експлуатацію цього палива і перейти до промислової. Переведення американського палива до категорії промислової експлуатації означатиме, що це паливо без проблем зможуть застосовувати й інші країни, чиї атомні станції були побудовані за технологіями часів Радянського Союзу, – Болгарія, Індія, Іран, Китай, Чехія.

Нагадаю, сьогодні касети Westinghouse експлуатуються на ЮУАЕС і на ЗАЕС (усього – на шести енергоблоках. – Авт.), а в цілому програму диверсифікації* палива збільшено до семи з п’ятнадцяти українських атомних реакторів.

У наших подальших планах здійснити повне завантаження палива Westinghouse також до активної зони блока № 2, на сьогодні він завантажений американським паливом на 50%. Статися це може до 2020 року.

– Різного роду експерти з питань енергетики попереджають про небезпеку завантаження американських паливних збірок в атомні реактори радянської розробки через невідповідності форми паливних касет конструкції реактора. За їх словами, завантаження американських паливних збірок на ЮУАЕС у дослідному режимі кілька разів призводило до аварійної зупинки енергоблока в зв’язку з позаштатною ситуацією. Прокоментуйте, будь ласка, ці заяви.

– Перше, на чому хочу наголосити: жодної аварійної зупинки енергоблока, пов’язаної з експлуатацією палива Westinghouse, не було. Щодо позаштатної ситуації, про яку Ви згадуєте, її було зафіксовано лише один раз, у 2012 році. Тоді під час чергового перевантаження палива були деформовані дистанціонуючі ґратки, інакше кажучи, елементи каркаса. При цьому проблем з розгерметизацією палива не було.

А про «низку подій» заявляють лише представники Російської Федерації, якій, з очевидних причин, не подобається, що Україна поступово переходить на використання палива Westinghouse замість російського. Що стосується громадських організацій, які протестують проти використання палива Westinghouse, то, судячи з їхніх вимог і так званих аргументів, вони уявлення не мають, як функціонує атомна галузь країни. Створюється враження, що ці люди працюють на агресора: в умовах військового конфлікту на Донбасі вишукують «проріхи» на стратегічно важливих об’єктах.

На сьогодні збірки палива Westinghouse експлуатуються на Южно-Українській АЕС у повній відповідності з вимогами безпеки. Більше того, після інциденту в 2012 році наші американські партнери усунули всі недоліки касет, а в 2014-му Westinghouse завершила цикл стендових випробувань збірок допрацьованої конструкції, покращивши їхні експлуатаційні властивості.

– Як Ви вважаєте, чи не поставить Україну перехід на американське паливо в залежність від іншого монополіста замість Росії?

– Враховуючи, що співпраця України з Westinghouse фактично ведеться з початку 2000-х років, і за цей період наша країна не потрапила в тотальну залежність, не варто вважати, що це станеться в майбутньому. Навпаки, диверсифікація була нам необхідна, щоб вийти з залежності від російських тепловиділяючих збірок. Ще кілька років тому, якби РФ припинила постачати нам ядерне паливо, Україна опинилася б у складній ситуації. Сьогодні ж ми диверсифікували постачання і тим самим забезпечили собі енергетичну незалежність.

– Які ще амбітні проекти реалізовувалися на ЮУАЕС у 2018 році?

– По-перше, тривала реконструкція системи технічного водопостачання атомної станції. Вона передбачає реалізацію трьох проектів: будівництво 5 бризкальних басейнів, облаштування струменеспрямовуючої споруди в акваторії Ташлицького водосховища, а також комплексу споруд для заповнення та підживлення водойми-охолоджувача. Один з них – струменеспрямовуюча завіса – вже працює, розділяючи зону скидання і зону забору води, яка використовується для охолодження технологічного обладнання другого контуру АЕС. Це дозволяє у жаркі літні місяці знизити температуру потоку і, зрештою, генерувати додаткову електроенергію.

По-друге, ми продовжували курс на досягнення цілей «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», яка передбачає збільшення потужності українських електростанцій. І ми в цьому сенсі не є винятком.

По-третє, згідно з вищезгаданою стратегією, ми працювали над проектами продовження термінів експлуатації енергоблоків ЮУАЕС. Виробниче життя першого і другого блоків уже продовжено – до 2023-го і 2025 року відповідно. Перший енергоблок ЮУАЕС успішно відпрацював 5 років після того, як 2 грудня 2013 року був продовжений термін його експлуатації. З моменту продовження він виробив більше 33 млрд. кіловат-годин електроенергії.

Сьогодні ми активно працюємо над підготовкою до продовження експлуатації енергоблока № 3.

– Якщо говорити про безпеку модернізованих атомних «мільйонників», наскільки вони надійні, чи є світовий досвід продовження експлуатації ядерних реакторів?

– Робота з продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС повністю відповідає загальносвітовій практиці. За даними МАГАТЕ, з майже 450 реакторів, які на сьогодні працюють у світі, вік більше 280-ти вже перевищив початковий проектний термін. Таким чином, у світі більше половини всіх реакторів працює у надпроектний термін. Отже Україна в цьому процесі не виняток. Як я вже говорив, у 2013 році на 10 років був продовжений розрахунковий строк служби першого блока ЮУАЕС,у 2015-му – другого. Естафету прийняв енергоблок № 3. У лютому 2020-го він перетне 30-річний рубіж експлуатації.

Технічно обґрунтоване і економічно доцільне продовження терміну експлуатації блоків АЕС при дотриманні вимог національних норм і правил з ядерної і радіаційної безпеки та рекомендацій МАГАТЕ належить до першочергових завдань, які визначені «Енергетичною стратегією України до 2030 року».

При цьому експлуатація енергоблоків після досягнення проектного терміну служби можлива лише у разі внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки.

– Чи збільшилася частка виробництва електроенергії на ЮУАЕС з початку російської агресії проти України? Чи правда, що коли б не атомна енергетика, Україні загрожували б віялові відключення і режим жорсткої економії електроенергії?

– Я б не ставив питання виробництва електроенергії у залежність від агресії Росії проти України. В Україні, в принципі, виробництво електроенергії зростає. При цьому частка атомних станцій у загальному виробітку електроенергії до початку російської агресії складала приблизно 48%. Зараз вона досягла 56%, а в деякі періоди збільшувалася до 68%.

Найбільший виробіток АЕС за останні 5 років припадав на 2014-2015 роки. Тоді атомні станції «підхопили провал» теплової генерації і дійсно, можна сказати, вберегли енергосистему від віялових відключень. В останні 3 роки кількість генерованих «атомних» кіловат дещо скоротилася. Це, перш за все, пов’язано з тим, що Енергоатом працює над продовженням строків експлуатації діючих енергоблоків. Щоб підготувати їх до дострокової експлуатації та привести у відповідність до сьогоднішніх вимог безпеки, слід виконати широкомасштабні реконструктивні та модернізаційні роботи, реалізація яких потребує збільшення тривалості планово-попереджувальних ремонтів. Це автоматично зменшує загальний час роботи блока в енергосистемі. Так, 2018 року продовжено виробниче життя третього рівненського та четвертого запорізького блоків.

Варто зазначити також, що Енергоатом працює над програмою заміщення потужностей і в короткостроковій перспективі має резерви для збільшення енерговиробітку на базі існуючих. Тож говорити про імовірність якихось віялових відключень не варто.

Я вже називав проекти, які реалізуються безпосередньо на ЮУАЕС. І вони, безумовно, дозволять компанії підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності.

– Влітку 2018 року на ЮУАЕС проходили обшуки СБУ в зв’язку із закупівлею кабелів, що не відповідали необхідному рівню безпеки. Як вирішилася ситуація з «фальшивими кабелями»? Які заходи вживаються, щоб не допустити подібних ситуацій у майбутньому?

– Співробітники СБУ спільно з адміністрацією ЮУАЕС блокували використання неякісного устаткування на нашій станції. Кабель, що не відповідав вимогам, які були виставлені під час торгів з його придбання, був замінений. Система безпеки випробувана, і зараз ми працюємо на стовідсотковій потужності.

Щоб не зашкодити слідству, прізвища фігурантів справи назвати не можу. Проте скажу, що, крім взаємодії зі слідчими органами, ми провели власне внутрішнє розслідування і надалі ретельніше перевірятимемо комерційні структури, які беруть участь у торгах на постачання устаткування для станції.

Крім того, президент Енергоатома Юрій Недашковський звернувся до співробітників силових структур із закликом при отриманні подібної оперативної інформації повідомляти про неї енергетикам, аби будь-яка проблема на АЕС вирішувалася якнайшвидше.

– Враховуючи негативний світовий досвід трагедій у Чорнобилі та на Фукусимі, які заходи вживаються для підвищення безпеки АЕС?

– Поза сумнівом, безпека АЕС забезпечується за рахунок послідовної реалізації концепції глибокоешелонованого захисту, заснованого на застосуванні системи фізичних бар’єрів на шляху поширення радіоактивних речовин і іонізуючого випромінювання, а також системи технічних і організаційних заходів із захисту фізичних бар’єрів і збереженню їх ефективності, з метою захисту персоналу, населення та довкілля.

На ЮУАЕС розроблено та узгоджено перелік ядерно небезпечних робіт (тобто робіт, які можуть призвести до ядерної аварії. – Авт.), а також відповідні регламенти, програми та інструкції, дотримання яких гарантує безаварійне виконання ядерно небезпечних робіт на етапах транспортування, перевантаження, експлуатації і зберігання ядерного палива. Документація в обов’язковому порядку містить інформацію про цілі та умови проведення ядерно небезпечних робіт, заходи щодо забезпечення безпеки, розподілу обов’язків і відповідальності під час виконання робіт, порядок виконання операцій, а також про критерії і контроль за виконанням робіт.

На атомній станції регулярно проходять перевірки Держатомрегулювання щодо дотримання вимог ядерної і радіаційної безпеки, а також захищеності АЕС.

У цілому з виконання постфукусімських заходів Україна є одним з лідерів у Європі.Так, на нашому енергоблоці № 1 повністю завершено реалізацію постфукусімських заходів, які входять до КзПБ (Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій. – Авт.). З 2011 року тут виконано 16 постфукусімських заходів. Два завершальні – «Впровадження системи примусового скидання тиску з гермооболонки реакторного відділення» та «Приладове забезпечення під час і після запроектних аварій» – реалізовані в 2018 році.

Виконання постфукусімських заходів на другому та третьому енергоблоках триває. Наприклад, впроваджено систему примусового скидання тиску з гермооболонки блока № 2. Вона призначена для запобігання пошкодженню залізобетонних конструкцій контайнмента в разі розвитку важкої аварії.

– В уряді вже не вперше звертають увагу на проблему відтоку кадрів з України. Чи стикається ЮУАЕС з міграцією висококваліфікованих фахівців за кордон? Наскільки критична ця ситуація? Чи може допомогти у вирішенні проблеми підвищення заробітних плат і соціальних гарантій атомників?

– На жаль, атомна енергетика, як і інші галузі економіки країни, стикається з проблемою відтоку кадрів. Лише у 2017-2018 роках, у переважній більшості з ініціативи студентів, було розірвано третину договорів на підготовку молодих фахівців для ЮУАЕС. Крім того, за цей період за власним бажанням з підприємства пішли 12% молодих спеціалістів. Що стосується висококваліфікованих працівників, то, наприклад, у цеху теплової автоматики та вимірювань на сьогодні налічується два десятки вакансій.

Я бачу дві глобальні причини такого стану речей. По-перше, падіння престижу професії атомника, по-друге, низький рівень зарплати та відсутність житла. Переконаний, що допомогти у вирішенні проблеми зможе підвищення заробітної плати і соціальних гарантій атомників. Ведеться робота з НКРЕКП стосовно підвищення тарифу для атомної енергетики, у тому числі в частині збільшення фонду оплати праці.

– Наскільки велика роль Южно-Українського енергокомплексу в розвитку регіону в розрізі децентралізації? Чи тривають відрахування коштів за ризик проживання в зоні спостереження АЕС? Чи доходять ці кошти до громад?

– У регіоні триває створення об’єднаних територіальних громад. На жаль, Южноукраїнськ «пасе задніх» у цьому процесі. Але це ніяк не впливає на рівень відрахувань за ризик проживання в зоні спостереження ЮУАЕС. Ми свої зобов’язання виконуємо чітко.

Загалом компенсаційні відрахування за ризик проживання в зоні спостереження Южно-Української АЕС отримують п’ять районів: Арбузинський, Братський, Вознесенський, Доманівський, Первомайський, два міста – Вознесенськ, Южноукраїнськ і Миколаївська область. Відповідно до закону, до спецфондів обласного бюджету надходить 30%, районних бюджетів – 55%, бюджетів міст-супутників – 15% від загальної кількості перерахувань.

Субвенція спрямовується ​​на будівництво, реконструкцію, капітальні і поточні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури, мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання і водовідведення, забезпечення населення засобами індивідуального захисту органів дихання і препаратами йодиду калію.

Хоча, звичайно, ми розуміємо: щоб місцеві громади могли вирішувати свої актуальні проблеми, сьогоднішніх відрахувань недостатньо, оскільки вартість матеріалів і робіт за останній час значно зросла. З урахуванням значення для розвитку економіки регіону такого підприємства, як ЮУ АЕС, на нас покладається велика роль у фінансуванні багатьох соціальних проектів.

Я як депутат Миколаївської обласної ради свого часу виступив з пропозицією збільшити розмір відрахувань за проживання в зоні спостереження АЕС, проте на сьогодні питання залишається відкритим. Більше того, навіть у рамках чинного законодавства ці кошти не перераховувались регіонам у повному обсязі, хоч, ще раз підкреслю, НАЕК «Енергоатом» свою частину фінансових зобов’язань чітко виконує.

І ще про законодавство. Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зупинено дію Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» в частині, що стосуються заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на територіях зон спостереження АЕС. Фінансових відрахувань атомної компанії ці зміни не торкнуться. Тобто кошти в держбюджет на компенсацію ризику проживання в 30-кілометрових зонах АЕС Енергоатом відраховуватиме й надалі. А от дію статей, що обумовлюють їх розподіл, на поточний рік зупинено. Сподіваюся, що ця міра тимчасова і компенсаційні надходження до бюджетів області, регіону та міста-супутника відновляться. Повірте, ми, атомники, у цьому зацікавлені не менше територіальних громад, бо хочемо, щоб територія, де розташовано наш енергокомплекс, була процвітаючою, сучасною, перспективною. Щоб люди зрозуміли, що сьогодні АЕС – надійний партнер, а також запорука розвитку та стабільності регіону.

– Дякую за інтерв’ю.

Світлана КОСТЕНЮК

* Диверсифікація постачань – розосередження закупівель між різними джерелами (країнами) з метою послаблення критичної залежності від якого-небудь одного джерела постачань.

One Comment on “Володимир ЛІСНІЧЕНКО: «У 2018 році ми здійснили повне завантаження блока № 3 паливом Westinghouse. І це можна вважати знаковою подією»”

  1. Нэма жытла, мала зарплатня…. А царские сёла с дворцами растут как грибы. С кацапами война. Почему до сих пор стоимо на колинах, закупаем у врага ядэрнэ палыво и нэ тильки? Сколько можно чмокать в дупу Путина-пуйла?! Надо конкретно перейти на дупу, веренее, добрососедские отношения “захидных парнэрив”. А москаляку – на гилляку! А ядерные отходы на зло врагу будем прятать себе под подушку. Для будущих поколений это хорошее наследие. Как в Крыму 1200 бочек с ипритом и люизитом с 1941г. по всему побережью, начиная от Керченской протоки. Всё это хорошо, вселяет надежды на лучшее…. Мы вжэ почти у нате, еэсе…. А когда и у нас (как и у них) в сети будет не 190, а 220?

Добавить комментарий