Сергій Харічев: «Підвищення ефективності роботи ядерних енергоблоків – один з головних пріоритетів атомників»

Нещодавно в ЗМІ пройшла інформація про те, що підписано акт приймання струменеспрямовуючої споруди Ташлицького ставка-охолоджувача Южно-Української АЕС. Також час від часу розповсюджується інформація про проект, який має складну назву «Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1..3 на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах Южно-Української АЕС». Чому виникла необхідність впровадження цього проекту? Це та інші питання я адресував заступникові начальника виробничо-технічної служби ВП ЮУАЕС Сергію ХАРІЧЕВУ.

– Сергію Петровичу, невже проектувальники Южно-Української АЕС припустилися такої серйозної помилки на етапі проектування АЕС?

– Ні, ніяких помилок проектувальники не допустили. Відповідно до затвердженого технічного проекту ЮУАЕС оборотне водопостачання першої черги 1  АЕС потужністю 2000 МВт базувалося на Ташлицькому водосховищі, а енергоблок № 3 мав уводитися спільно з пусковим комплексом Ташлицької ГАЕС. Це б забезпечило додаткове охолодження Ташлицького водосховища за рахунок цілодобового водообміну між Ташлицьким ставком-охолоджувачем та Олександрівським водосховищем.

У зв’язку з неготовністю об’єктів пускового комплексу Ташлицької ГАЕС до моменту пуску енергоблока № 3, а потім і забороною на будівництво (Постанова Ради Міністрів України № 271 від 26.10.89) енергоблок № 3 було введено в експлуатацію без додаткового охолодження Ташлицького водосховища.

– Чи знайшли тоді вихід з ситуації, що склалася?

– Так. З урахуванням недостатньої охолоджувальної здатності водосховища Мінатоменерго СРСР 14 липня 1989 р. бувзатверджений «Регламент роботи ЮУАЕС у складі трьох енергоблоків з оборотною системою циркуляційного водопостачання на Ташлицькому водосховищі», відповідно до якого потужність станції в складі трьох енергоблоків обмежувалась величиною 2000 МВт узимку і 1850 МВт – у жаркий період.

Актом державної комісії з приймання в експлуатацію блока № 3 від 21.12.89 фактична потужність ЮУАЕС у складі трьох енергоблоків також була встановлена 2000 МВт зі зниженням у літній період до величини 1850 МВт.

– Але ж станція в зимовий період працює на повній потужності. Як таке можливе?

– Справа в тому, що екологічною вимогою «Регламентуј», що призводить до обмеження електричної потужності станції в зимовий період до 2000 МВт, є забезпечення заданої температури води р. Південний Буг у зоні змішування продувальних вод з водою річки (не більше +3 ОС від максимально зафіксованої природної температури). За відсутності продування обмеження не діяло. На підставі цього Мінатоменергопромом СРСР 23.01.90 було затверджено «Рішення про порядок застосування Регламенту роботи Южно-Української АЕС», відповідно до якого дозволялася робота станції на потужності більше 2000 МВт у зимовий період. За умови дотримання технічних і екологічних вимог, викладених у «Регламентіј».

Уточнені розрахунки, виконані в процесі розробки «Регламенту продувки Ташлицької водойми-охолоджувача» показали, що продувка Ташлицького водосховища за мірою впливу на термічний режим р. Південний Буг не може розглядатися як лімітуючий чинник, що призводить до обмеження потужності станції у зимовий період.

У 1996 році на підставі накопиченого досвіду експлуатації трьох енергоблоків, що працюють на Ташлицькому водосховищі, відсутності порушень «Регламенту продувки Ташлицької водойми-охолоджувача», а також розрахунків щодо прогнозування температури циркуляційної води для різних рівнів потужності станції були отримані дані про допустимі потужності станції за місяцями року (технічне рішення № 01-2/3790 від 19.11.96, затверджене Держкоматомом України 19.11.96). Допустимі потужності ЮУАЕС наведені в таблиці.

У квітні 2015 року, з урахуванням накопиченого досвіду експлуатації, на зміну вимог технічного рішення № 01-2/3790 було оформлено технічне рішення № ТР.0.3104.3474 від 06.04.2015 «Про можливість відхилення припустимої сумарної потужності енергоблоків ЮУАЕС від величин, які зазначені у технічному рішенні Держкоматому України від 19.11.1996 № 01-2/3790», згідно з яким за безумовного виконання вимог, викладених у технологічних регламентах безпечної експлуатації енергоблоків і інструкціях з експлуатації систем і обладнання АЕС, вважати допустимим відхилення сумарної потужності ЮУАЕС від величин, вказаних у технічному рішенні № 012/3790, з урахуванням прогнозованих і фактичних метеорологічних умов у районі ЮУАЕС, а також з врахуванням інерції зміни температури води у Ташлицькому водосховищі, за умови не перевищення температури у водосховищі вище ніж 33 ОС.

– Як ви враховуєте допустимі потужності при плануванні роботи станції?

– Виходячи зі значень допустимих потужностей, наведених у таблиці, ремонти енергоблоків на ЮУАЕС планувалися так, щоб у літній період року в роботі перебували не більше двох енергоблоків.

– Але це дозволило зняти лише критичність проблеми?

– Цілком вірно. Тому для зняття обмежень потужності станції, викликаних недостатньою охолоджувальною здатністю Ташлицького ставка-охолоджувача, ЮУАЕС в 1991 р. дала завдання Харківському інституту «Енергопроект» на проектування додаткових охолоджувачів. Інститут розробив проектну документацію на будівництво комплексу споруд бризкальних установок для охолодження споживачів енергоблока № 3. Однак, через відсутність грошових коштів, бризкальні установки у той час не були побудовані.

– Мені відомо, що Ташлицька ГАЕС експлуатується з 2006 року. Чому питання недостатньої охолоджувальної спроможності все ще стоїть на порядку денному?

– Тому що нині ведеться добудова Ташлицької ГАЕС за уточненим проектом, який не передбачає водообміну між Ташлицьким та Олександрівським водосховищами. З уведенням в експлуатацію першої черги ГАЕС потужністю 300 МВт дзеркало Ташлицького водосховища зменшилось з 8,6 км² до 8,5 км², а після введення в експлуатацію Ташлицької ГАЕС у повному обсязі потужністю 900 МВт його площа складе 7,3 км². При такій площі ставка-охолоджувача без бризкальних басейнів проблемна спільна робота в літній період навіть двох енергоблоків АЕС.

Крім цього, упровадження заходів програми підвищення КВВП2   АЕС НАЕК «Енергоатом» у повному обсязі призведе до подальшого скорочення термінів ремонтів і підвищення ефективності використання наявної потужності енергоблоків. Так, за рахунок упровадження на АЕС вдосконалених типів ядерного палива (ТВЗ-А і ТВЗ-WR) тривалість експлуатації паливних завантажень зросте, що неминуче призведе до необхідності зупинки деяких енергоблоків для перевантаження ядерного палива у зимовий період, одночасної роботи трьох енергоблоків у літній період і часткового зміщення термінів ремонтів на двох енергоблоках.

З урахуванням викладеного, зрозуміло, що назріла гостра необхідність проведення реконструкції системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС.

Нині, відповідно до «Плану заходів з реалізації етапу «Реформування енергетичного сектора (до 2020 року)», ці роботи ведуться.

– Що необхідно виконати в рамках реконструкції системи технічного водопостачання?

– Реконструкція системи техводопостачання ЮУАЕС передбачає виконання наступних робіт: будівництво бризкальних споруд, будівництво насосної станції підживлення Ташлицького водосховища № 2 та перепрокладання напірних водоводів Ду 1200 і Ду 1600 у глибинний водозабір, будівництво струменеспрямовуючої споруди в Ташлицькому водосховищі.

Виконання реконструкції техводопостачання ЮУАЕС дозволить забезпечити оптимальні умови роботи трьох енергоблоків АЕС впродовж усього року (включаючи дотримання оптимального паливного циклу).

– Це повністю вирішить проблему?

– Спільна робота Ташлицького водосховища та бризкальних басейнів дозволить уникнути розвантажень енергоблоків у літній період через недостатню охолоджувальну здатність водосховища.

У теплий період року за умови спільної роботи водосховища та бризкальних споруд середньомісячна температура води, що надходить на конденсатори турбін при роботі трьох енергоблоків, не перевищить 30,7 градуса.

Комбінована схема роботи Ташлицького водосховища та бризкальних споруд надійна в експлуатації. Вона забезпечить маневреність роботи охолоджувачів залежно від кількості працюючих енергоблоків і пори року.

– Ви згадали про конденсатори. В останні два роки я неодноразово в ЗМІ зустрічав інформацію про заміну конденсаторів на 1 та 2 енергоблоках, і що цей захід збільшує виробництво електроенергії вашого підприємства без підвищення потужності. Можна докладніше про це?

– Другий чинник, що негативно впливає на ефективність роботи ЮУАЕС, – застарілі конденсатори турбін, що виробили свій ресурс. Трубки конденсаторів схильні до забруднення, що призводить до порушення теплообміну, погіршення вакууму в конденсаторі, і як наслідок – до зниження виробітку електричної енергії при постійній тепловій потужності реакторної установки.

Конструктивні елементи конденсаторів схильні до корозійних ушкоджень, що призводить до порушення щільності конденсаторів та необхідності періодичного розвантаження енергоблоків для їх ущільнення.

У 2012 році була виконана оцінка технічного стану конденсатора енергоблока № 1. У звіті оцінки було зазначено: «Для надійної та економічної роботи енергоблока № 1 необхідно в найкоротші строки виконати заміну конденсатора турбіни». В результаті на ЮУАЕС була розроблена спеціальна програма з заміни конденсаторів основних турбін і конденсаторів ТЖН 3 на трьох енергоблоках. На сьогоднішній день можна констатувати, що в період ППР4 -2015–ППР‑2018 виконана повна заміна конденсаторів на енергоблоках № 1 і № 2. На енергоблоці № 3 планується виконати заміну конденсаторів у ППР‑2019–ППР‑2020.

– Що дає заміна конденсаторів?

– Заміна конденсаторів турбін на енергоблоках ЮУАЕС забезпечує досягнення щільності трубних систем конденсатора та підвищення надійності роботи енергоблоків, отримання поглибленого розрахункового тиску пари в конденсаторі, приріст електричної потужності турбоустановок за рахунок поліпшення вакууму, покращення ВХР5  2-го контуру, зниження експлуатаційних витрат на придбання хімічних реагентів, виключення мідьвмісних сплавів у 2-му контурі, а також підвищення надійності експлуатації парогенераторів за рахунок зменшення впливу корозійного чинника пошкодження їх теплообмінних трубок.

Хочу зазначити, що два проекти, про які сьогодні йшла мова, та ціла низка інших, які втілюються на нашому майданчику нині та заплановані на майбутнє, мають на меті перш за все підвищення ефективності та надійності роботи ядерних енергоблоків. Бо це – один із головних пріоритетів діяльності нашого колективу.

– Дякую за інтерв’ю.

Олександр Арабов

1 перша черга – технологічна складова АЕС, що складається з двох енергоблоків;

2 КВВП – коефіцієнт використання встановленої потужності;

3 ТЖН – турбопривід живильного насоса;

4 ППР – планово-попереджувальний ремонт;

5 ВХР – водно-хімічний режим.

Добавить комментарий