Освіта: операція «Оптимізація»

Цілком оптимістичний, здавалося б, термін «Оптимізація», мешканці сільської глибинки здебільшого сприймають у негативному сенсі. Адже, якщо відкинути красиві гасла та обіцянки, фактично йдеться про закриття у сільській місцевості шкіл, медичних закладів, поштових відділень тощо. Ось і жителі села Піщаний Брід Веселинівського району стривожені намірами влади оптимізувати діяльність місцевої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. «Рефрен» від чиновників до болі знайомий: рівень освіти дітей потрібно покращувати, а грошей, як завжди, обмаль…

Від ініціативної групи села, яка бореться за збереження статус-кво Піщанобрідської ЗОШ, редакцію відвідали Валентина Тарасюк і Олена Соколова. Валентина Павлівна – досвідчений педагог, багато років викладає у школі українську мову і літературу. А Олена Юріївна, пропрацювавши три роки вчителем, наразі трудиться в іншій сфері, та їй все одно болить доля села. В один голос активістки кажуть: не буде школи – згодом не стане й нашого села.

У Піщанобрідській ЗОШ І-ІІ ст.щороку навчається до 40 дітей, цього навчального сезону за парти сіли 37 дітей. Освітній заклад розташований у пристосованому приміщенні, під одним дахом також знаходяться сільський клуб і бібліотека.

У відкритому зверненні до різних органів влади та осередків політичних партій батьки школярів та інші мешканці села зазначають, що вони не проти реформи в освітній галузі. Проте, на думку людей, не варто стригти всіх під одну гребінку. Так, міністр освіти Лілія Гриневич акцентувала на необхідності оптимізації тих шкіл, де навчається менше 25 учнів. Крім того, за словами міністра, пониження ступеня шкіл-філій можливо лише за умови організації якісного підвезення дітей, що передбачає наявність автобусів і відремонтованих доріг.

І ось тут виникає чимало питань щодо доцільності оптимізації саме Піщанобрідської школи. Адже, як ми уже зазначили вище, дітей у тамтешній школі навчається істотно більше, ніж 25, та й демографічна ситуація, судячи з наявної інформації, принаймні не погіршується, відтак ця чисельність учнів буде стабільною.

Щодо доріг… Автошлях Берізки – Миколаїв уже давно не витримує жодної критики, адже від «траси» залишилися суцільні вибоїни та ями. Відтак чимало автомобілів рухається не автодорогою, а грунтовими дорогами, та й то це можливо за сухої погоди. Тож кожна поїздка до дитсадка в сусідній Широколанівці (Піщанобрідський ДНЗ було закрито ще в 2000-х роках) перетворюється для малечі на непросте випробування. Та й чи до нормального навчання буде школярам після набитих в автобусі гуль та синців?

– Хочемо звернути увагу громадськості, – каже Валентина Тарасюк, – і на те, що наша школа у цьому приміщенні перебуває з 2005 року. Кошти на її оснащення та ремонти здебільшого давали батьки учнів, а з районного бюджету було профінансовано реконструкцію системи опалення та придбано обладнання на кухню. І, до речі, будівля школи – це майнові паї, які колишні працівники колгоспу віддали на суспільно корисну справу.

Щодо витрат на опалення освітнього закладу, то активісти зазначають: це – не такі вже й великі кошти, адже взимку на обігрів приміщень витрачається близько 10 тисяч кубічних метрів газу. Але варто взяти до уваги, що частину комунальних послуг – за газ і електроенергію – оплачує сільська рада, адже в одній будівлі розташовані сільський клуб і бібліотека. До того ж, з метою економії коштів, частина обслуговуючого персоналу школи працює на 0,5 ставки.

– У червні цього року, – розповіли Валентина Тарасюк і Олена Соколова, – відбулося засідання постійної комісії Веселинівської райради, на якому розглядалося питання реорганізації Піщанобрідської ЗОШ. Батьки учнів випадково дізналися про це…

За словами В. Тарасюк, у серпні вона та інші вчителі вийшли на роботу, аби, як завжди, підготуватися до нового навчального року. Але передсвятковий настрій зіпсувала звістка про те, що вже у вересні на сесії райради планують розглянути питання пониження ступеня ЗОШ у селі Піщаний Брід.

На думку активістів, питання оптимізації Піщанобрідської школи найбільше «просуває» голова Веселинівської райдержадміністрації Анатолій Філімонов. Мовляв, коштів на утримання даної ЗОШ у районному бюджеті катма, а рівень знань низький.

– Але це не відповідає дійсності, – парирують прихильники збереження школи в її нинішньому статусі. – Щороку діти нашої школи беруть участь у районних учнівських олімпіадах з різних предметів, часто займають призові місця. Вихованці нашої школи потому гідно навчаються у 10-11 класах Широколанівської і Степківської ЗОШ і також стають переможцями олімпіад, отримують золоті та срібні медалі. Щодо класів індивідуального навчання, то це суцільна неправда, що нібито вчитель зустрічається з такими учнями двічі на рік – 1 вересня і 31 травня. Насправді вчителі проводять уроки у повному обсязі, про що свідчать і результати: минулого навчального року одна така дитина закінчила школу із золотою медаллю, інший учень – із срібною нагородою.

Та все ж, судячи з усього, влада вирішила вчинити по-своєму. Ба, напередодні навчального року до Піщанобрідської школи навіть не завезли новенькі парти для першокласників. Це, напевно, і стало останньою краплиною, через яку увірвався терпець піщанобрідської громади. На знак протесту проти планів чиновників понизити статус школи місцеві мешканці 30 серпня перекрили трасу Берізки – Миколаїв. І лише після цієї надзвичайної події очільник РДА Філімонов надав письмову розписку, що школу в с. Піщаний Брід не буде реорганізовано. Люди зітхнули із полегшенням – принаймні, на ближчий рік.

І все ж проблему, напевно, не знято з порядку денного. Відтак редакція «Рідного Прибужжя» звернулася по коментарі до деяких відповідальних осіб.

Широколанівський сільський голова Людмила Черній на початку нашої бесіди відверто спантеличила:

– Школа знаходиться на районному бюджеті. То чи Ви думаєте, що від мене щось залежить?

Дивна позиція. Тож нагадую сільському керманичу її функції і повноваження як представника громади – захисника і виразника її інтересів на різних рівнях.

– Чи є якісь резерви у сільської ради, щоб якимось чином допомогти навчальному закладу у с. Піщаний Брід?

– Ні, немає. Все упирається в кошти. Чого вони не хочуть у Широкий Лан? У нас хороша школа, – наполягає на своєму сільський голова.

Голова Веселинівської райдержадміністрації Анатолій Філімонов також не бачить можливостей «не реформувати» Піщанобрідську школу.

– Питання стоїть не лише по цій школі, а й по деяких інших, – заявив глава району. – Будемо понижати ступінь. Це все ж таки кошти районного бюджету. Усі техпрацівники і кочегари утримуються за кошти райбюджету. Сьогодні гарний господар не допустив би, щоб на тридцять учнів припадало двадцять учителів.

– 37 учнів.

– Ну, нехай буде 37. Ви вважаєте, що це школа? До того ж, початкову школу ми не чіпаємо. А всі інші учні навчатимуться у шикарній Широколанівській школі, що розташована в трьох кілометрах (за іншими даними, до п’яти-шести кілометрів. – Ред.).

– Але ж дорога до цієї школи не є шикарною?!

– Ну, шановний, ні Філімонов, ні Савченко, ні Порошенко не винні в тому, що 30 років не робили доріг. І сьогодні ми за один рік не зробимо. Та й дорога, яка там є, вона не гірше, ніж на Кропивницький. Та й три кілометри… я сам свого часу ходив у школу по шість кілометрів. І ніхто нікого нікуди не возив.

Отакої! Виходить, потрібно рівнятися не на кращі зразки, а брати за приклад для наслідування те, що найгірше? То, можливо, будемо запозичувати досвід найбідніших африканських країн? А сентенцію про «папєрєдніков» навіть і коментувати немає бажання – це вже надто заяложена тема навіть для анекдотів…

– Якщо керуватися Вашою логікою, Анатолію Вадимовичу, то можна скорочувати шкільну мережу безкінечно. А якщо раптом не вистачить грошей на опорну школу – то що, і її закривати? Подібні сигнали, до речі, вже надходять з області.

– Ну, мене не цікавлять інші райони. Я працюю вже п’ятий рік, і в мене всі вчителі вчасно отримують заробітну плату плюс процентну надбавку.

Зрештою, голова РДА таки підтвердив: цього навчального року Піщанобрідська ЗОШ функціонуватиме у звичайному режимі, без пониження ступеня навчального закладу. Проте з наведеної вище розмови стає зрозумілим: пан Філімонов не відмовиться від планів «оптимізувати» і Піщанобрідську, і деякі інші школи району.

Утім депутат районної ради від села Піщаний Брід Олена Головань категорично не згідна з керівником району.

– Хочеться, щоб школа була, а село жило, а не занепадало, – сказала Олена Георгіївна. – Щодо коштів, то їх треба шукати. Довкола нашого села є декілька тисяч гектарів землі. То хіба з цієї площі не можна утримувати одну маленьку школу? Поготів якщо врахувати: у нашому селі налічується 90 дітей дошкільного і шкільного віку. А ви подивіться, яким транспортом возять наших діточок до Широколанівського ДНЗ – машина застаріла, з даху в дощ тече вода…

– Ну, реформи йдуть в усіх галузях. Можливо, і райдержадміністрація оптимізовує свою роботу…

– Ви що, смієтесь? Я за родом занять доволі часто відвідую райдержадміністрацію. Так от: у нас взимку діти не навчаються, бо треба економити газ, а у них в приміщеннях настільки жарко, що зайти не можливо. То де ж та економія, про яку так печуться чиновники?

Цікаво, а якою є ситуація по області в цілому? І чи збережеться у нинішньому вигляді Піщанобрідська та інші сільські школи Миколаївщини? Аби знайти відповіді на ці зовсім не риторичні запитання, ми поставили питання директору Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації Олені Удовиченко.

– Освітянська реформа впроваджується й у Миколаївській області, – розповіла Олена Олександрівна. – Так, станом на 1 вересня ц.  р. розпочали новий навчальний рік 19 опорних навчальних закладів, у той час як минулого року їх було тільки сім. Щодо малокомплектних шкіл, то в них важко організувати нормальний навчальний процес. Чимало таких дітей перебувають на індивідуальній формі навчання, що ускладнює їхню подальшу соціалізацію.

Водночас Закон України «Про освіту» чітко регламентує, що держава фінансує навчальні заклади там, де є початкова школа, за будь-якої кількості учнів. А школи І-ІІ ступенів або І-ІІІ ступенів фінансуються за рахунок держави у випадку, якщо там є не менше 25 учнів. Якщо чисельність менше цієї цифри, то це вже відповідальність органів місцевого самоврядування.

– А як же «власник» школи при реорганізації навчального року враховує думку місцевої громади, батьків учнів зокрема?

– У Законі України «Про освіту» залишається триєдина форма співпраці між школою, батьками та учнями. Влада обов’язково має проінформувати громадськість про свої плани щодо реорганізації навчальних закладів. Перед створенням опорного закладу чиновники повинні провести моніторингову та аналітичну діяльність, а саме провести розрахунки та показати кінцевий результат – скільки буде вчителів, які предмети викладатимуться, яка матеріально-технічна база у закладі, якість і результативність навчання. Також потрібно обов’язково здійснити роз’яснювальну роботу з батьками та показати переваги навчання в нових умовах. Але в кінцевому випадку батьки школярів мають право на вибір навчального закладу, якщо, звичайно, в школі навчається більше 25 учнів.

– А як бути із підвезенням учнів до школи в іншому населеному пункті за умови вкрай поганих доріг?

– Так, це серйозна проблема. Батькам важливо, щоб дитина була довезена до школи у безпечних умовах. Департамент освіти зібрав інформацію від відділів освіти районів щодо стану доріг від опорних навчальних закладів до філій і від «звичайних» шкіл до сіл. Ці відомості ми довели до відома Департаменту інфраструктури облдержадміністрації.

* * *

Отже, доля Піщанобрідської школи досі залишається невизначеною. Як бачимо, конфлікт інтересів не розв’язано: голова райдержадміністрації не полишив плани «реформувати» даний навчальний заклад, батьки ж дітей категорично проти. Як би там не було, ми впевнені: у таких важливих питаннях, як освіченість молодого покоління, обов’язково має бути знайдений консенсус, який повинен піти на користь усім сторонам навчального процесу. І гроші тут – не головне, адже йдеться про майбутнє покоління.

Водночас нам, журналістам, цікаво дізнатися думку з означених проблем й представників влади та батьківських комітетів з інших районів області. Чи все йде гладко у процесі реформи освітянської галузі?

Отже, крапку поки що не ставимо.

Андрій ТЮРІН

2 Comments on “Освіта: операція «Оптимізація»”

  1. Хотіла б я перевірки фактичного відвідування дітьми школи, і найголовніше – рівня їх знань. Чому Ви не спитали з/п Валентини Павлівни? Було б зрозуміло за кого так турбуються ініціатори: за себе чи дітей.

    1. Шановна Світлана, то Ви вважаєте доцільним закриття шкіл у селах?Керуєтесь принципом:на зло ворогам козу продам, щоб діти молока не пили? Зарплата вчителя не є секретом. Ви можете ознайомитися з тарифною сіткою. Зразу зрозуміло, що Ви далекі від рельних зарплат вчителів. А якби й мільйон заробляли? То що з цього? Людина кожну свою копійку відпрацьовує! З неба з.п. нікому не падають. Заздрість погана штука. Не забувайте про те, що в першу чергу треба залишатися людиною і включати мізки і здоровий глузд! Не має школи-не має села!

Добавить комментарий