Діяльність ВП ЮУАЕС у рамках нового Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII, який набув чинності 17 грудня 2017 року, запроваджує новий природоохоронний інструмент, що визначає порядок здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище, строки цієї процедури, права та обов’язки господарників, котрі мають наміри проводити будь-яку плановану діяльність. Під дію вказаного закону підпадає підвищення рівня Олександрівського водосховища у складі проекту добудови Ташлицької ГАЕС Южно-Українського енергокомплексу.

Основні новації Закону

Основним нововведенням Закону є запровадження нового дозвільного документа – висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД), який замінить висновок державної екологічної експертизи. Яким підприємствам треба діяти згідно з новим Законом? Практично усім, хто має наміри розпочинати будь-яке велике будівництво.

Оцінка впливу на довкілля має виявляти характер, інтенсивність і ступінь впливу планованої господарської діяльності на здоров’я населення і стан довкілля. Зокрема, оцінюється вплив на флору, фауну, ґрунти, повітря, воду, ландшафт, а також на історичні пам’ятки та об’єкти культурної спадщини.

Методологія ОВД дістала своє визнання майже в усіх розвинених країнах. У червні в 1988 р. була введена в дію Директива ЄС № 337/85 «Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище». Відповідно до цього документа, для країн – членів ЄС, проведення ОВД є обов’язковим для видачі дозволу на впровадження усіх значних проектів.

Раніше в Україні таку роль відігравала «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС), відповідно до законів «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу» та Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1-95 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд».

З 17 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який фактично відміняє дію закону України «Про екологічну експертизу» та вводить новий, більш сучасний порядок проведення оцінки впливу на навколишнє середовище. Без наявності висновку про оцінку впливу на довкілля суб’єкт господарювання не має права здійснювати заплановану діяльність.

Добудова Ташлицької ГАЕС крізь призму нового законодавства

Використовувати енергію річок люди навчились давно та не завжди по-господарськи. За даними екологічних паспортів регіонів, тільки у басейні Південного Бугу знаходяться 44 екологічно небезпечні об’єкти. Найбільше їх у Вінницькій області – 24. На Миколаївщині таких підприємств налічують 10. А от забруднювачів поверхневих вод більше всього на Черкащині. У Миколаївській області до переліку таких потенційно небезпечних підприємств потрапили Миколаївський та Первомайський водоканали, Миколаївський глиноземний завод, публічне акціонерне товариство «Возко», що у Вознесенську, Южноукраїнське водоканалізаційне господарство.

Ще одна хвороба річок Бузького басейну – зарегульованість стоку. Тут знаходиться приблизно 200 водосховищ та майже 7 тисяч ставків, найбільше серед річок України.

У каскаді Бузьких водойм Олександрівське водосховище – найнижче. Воно має комплексне призначення: використовується для зрошення, питного водопостачання та для енергетики – забезпечує роботу Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС, які є складовими Южно-Українського енергокомплексу.

Фахівці, які слідкують за станом Південного Бугу, констатують той факт, що з року в рік прослідковується зменшення водності річки. Але це біда не тільки Бугу. В Україні протягом останніх років наповнюваність річок становить лише 20% від необхідного.

Однією з причин маловоддя є кліматичні зміни. Були роки, коли через сильну посуху з верхів’їв Бугу надходило всього 5-7 кубометрів води, тоді як з Олександрівського водосховища у пониззя, згідно з санітарними нормами, енергетики мають пропускати не менше 17 кубометрів за секунду.

На Олександрівській ГЕС в експлуатації знаходяться два гідроагрегати. Ташлицька ГАЕС теж працює двома агрегатами, які одночасно виконують роль потужних насосів і високооборотних турбін. Дозволений рівень Олександрівського водосховища на сьогодні становить 16,0 м. Для роботи агрегатів ГАЕС достатньо 14,4 метра. Тож у посушливий період, коли з верхів’їв Бугу приходить мало води, частину водосховища спрацьовують. 13,80 млн. м3 використовуються для водогосподарських потреб Миколаївської області. У такому режимі водосховище працює з 2010 року. Для координації питань, пов’язаних з раціональним використанням водних ресурсів, забезпечення населення та галузей економіки водою було створено Міжвідомчу комісію з узгодження режимів роботи водогосподарських систем, що знаходяться на Південному Бузі. Також введено в дію правила експлуатації каскаду водосховищ басейну річки. Саме запас Олександрівського водосховища та спрацювання водойм, які знаходяться у верхній течії Бугу, дозволяють згладжувати посушливий період і перешкоджають виникненню несприятливої санітарно-епідеміологічної обстановки у пониззі річки. Слід зазначити, що регулювання стоку Бугу по всьому руслу ініціював саме Южно-Український енергокомплекс.

Проект добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції передбачає введення у дію 3, 4, 5, 6 агрегатів та збільшення верхньої водойми ГАЕС. Минулого року проведено комплексну експертизу проектної документації за усіма напрямками і отримано позитивний експертний звіт. Актуалізована вартість будівництва становить 14 254 384 тис. грн. Нині проект уже пройшов узгодження в Міністерстві економіки, Міністерстві енергетики і вугільної промисловості, Мінрегіоні, НКРЕ та КП. Після узгодження проекту Міністерством фінансів і Мінприроди він має бути затверджений Кабінетом Міністрів.

У процесі проходження комплексної експертизи уточненого проекту добудови ТГАЕС южно-українським енергетикам вдалося зберегти соціальноекологічну програму розвитку регіону, яка реалізується в його рамках. Кошти спрямовуються на прокладення нових і реконструкцію існуючих інженерних комунікацій, покращення медичного та соціально-побутового обслуговування населення Миколаївської області. Перелік об’єктів, що фінансуються згідно з цією програмою, включено до загального проекту добудови ТГАЕС. «Ми змогли переконати експертів урахувати витрати на виконання заходів соціальноекологічної програми в сумі 910 мільйонів гривень», – зауважив О. Коріков, заступник начальника управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС. – На 162 млн. грн. роботи вже виконано, залишок (748 млн. грн.) ще належить освоїти».

Згідно з проектом завершення будівництва Ташлицької ГАЕС розглядаються два варіанти наповнення Олександрівського водосховища: перший до позначки 16,9 м, що забезпечить роботу Ташлицької ГАЕС у складі шести агрегатів і створення додаткового резерву води для господарських потреб області; другий – до рівня 20,7 м, який дасть можливість згладжувати практично увесь маловодний період на річці. Енергетики наголошують – заповнюватимуть водойму лише під час піку весняних паводків, коли наповненість річки дозволятиме акумулювати воду, яка транзитом мала б сплисти в море.

Наміри ВП ЮУАЕС стосовно підняття рівня Олександрівського водосховища будуть підкріплені виконанням нової Оцінки впливу цього проекту на довкілля.

На сьогодні залишається чинним діючий висновок Мінприроди щодо рівня Олександрівського водосховища 16,0 м. Таким чином, документ ОВД буде обгрунтовувати заповнення водойми до 16,9 м та 20,7 м. При цьому обов’язково мають бути враховані рекомендації екологічної експертизи, яка була виконана Громадською радою при Міністерстві екології та природних ресурсів України в грудні 2017 року.

Учасники ОВД

У процедурі оцінки впливу підняття рівня Олександрівського водосховища на навколишнє середовище братимуть участь замовник (ним у даному випадку виступає ДП «НАЕК «Енергоатом»), виконавець робіт з оцінки впливу (з цим учасником процесу енергокомпанія ще визначається) і громадськість.

Замовник повністю відповідає за підготовку документації щодо запланованої діяльності відповідно до нормативних вимог.

Виконавець робіт з оцінки впливу на довкілля нестиме відповідальність за повноту і достовірність зроблених оцінок.

Третій учасник ОВД – громадськість регіону. У процесі оцінки впливу на довкілля має бути забезпечене своєчасне та ефективне інформування громадськості, яка може включатися в процес на будь-якому з етапів проведення ОВД. Лише після аналізу результатів громадських слухань виконавець готує остаточний варіант матеріалів з оцінки впливу на довкілля.

Повідомлення про початок ОВД підняття рівня Олександрівського водосховища було внесено до Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля 17 квітня 2018 року. Реєстраційний номер справи 2018416564/960. У повідомленні вказано обсяг досліджень та прогноз впливу на довкілля. Відкритий інтернет-ресурс забезпечує повний доступ до усіх даних на будь-якому етапі проведення Оцінки впливу на навколишнє середовище. Сюди зацікавлені сторони можуть вносити пропозиції та зауваження. Ведення реєстру покладене на Міністерство екології та природних ресурсів України.

Мінприроді відводиться також основна роль і у роботі з громадськістю. Міністерство (або консультанти, яких воно винайме) виступатиме модератором на громадських слуханнях, щоправда, проводитимуться вони за кошти замовника, яким у даному випадку є НАЕК «Енергоатом».

Питання формування водогосподарської ємності Олександрівського водосховища отримало широкий суспільний резонанс. На сторінках преси та інтернет-видань з’явилося чимало звинувачень на адресу ЮУАЕС, яка нібито просуває шкідливий для довкілля й історичної спадщини проект. Слід погодитись: у виступах громадських екологів є багато слушних зауважень, та є й ганебне перекручування фактів. Поєднання здорових емоцій та достовірної інформації з обох сторін могло б створити проект, який би задовольнив і замовника будівництва, і громадськість.

Для довідки. Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка є оператором вітчизняних АЕС, першою серед енергетичних підприємств України сертифікувала систему менеджменту відразу за трьома міжнародними стандартами якості. У числі яких – стандарт ISO 14001, набір правил з впровадження ефективної системи екологічного управління. Цей факт вказує на те, що «Енергоатом» і Южно-Українська АЕС, зокрема, забезпечують гармонійне співіснування складного технічного виробництва та довкілля, ефективно використовують природні ресурси і не допускають погіршення стану навколишнього природного середовища.

Юлія Дікусар

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


*