«Гаряча» ціна за холодне повітря

2-2Ця історія триває вже понад десятиліття. За всі ці роки мешканка Миколаєва, пенсіонерка Марія Василівна Єфанова, фактично не користується послугами Миколаївської теплоелектроцентралі (ТЕЦ), проте тепловики справно нараховують їй усе нові й нові суми боргу за нібито користування не отриманою де-факто послугою. Чому так відбувається й що робити надалі, в цьому розбирався журналіст «Рідного Прибужжя».

Раділа,але недовго

Так сталося, що дану квартиру в 10-поверховому будинку за адресою Свиридова, 7 Марія Василівна придбала влітку далекого 2004 року. Незадовго перед тим помер її чоловік, і жінка вирішила продати 4-кімнатну квартиру в центрі обласного центру, натомість придбати меншу за площею квартиру собі, та ще й забезпечити житлом доньку.

Та не встигла Марія Василівна як слід порадіти придбанню, як почалися серйозні проблеми. Із похолоданням та стартом опалювального сезону в квартирі тепліше не стало.

– Батареї в усіх двох кімнатах та на кухні були холодні, – згадує М.В. Єфанова. – Я одразу звернулася з цього питання до ЖЕК № 10, але там мені сказали: «Женщина, это Ваша личная собственность. Чего Вы сюда пришли? Сами решайте свои проблемы».

За словами пенсіонерки, вона неодноразово намагалася зафіксувати недотримання температурного режиму в її квартирі, але всюди: і в ЖЕК‑10, і в ТЕЦ – організації, яка постачає тепло в цей будинок, отримувала відкоша. «На мої листи ніхто навіть не відповів», – обурюється Марія Василівна. Натомість при особистих зверненнях пенсіонерки у житлово-експлуатаційній конторі «посилали» в ТЕЦ, а в теплопостачальній організації спантеличеного споживача… «переадресували» в ЖЕК. Ба більше: за її спогадами, одного разу в житлово-експлуатаційній конторі її настільки «допекли», що «швидка» забрала жінку в лікарню. Але батареї так і залишалися холодними…

Не мали ніякого зворотного ефекту і звернення Марії Василівни до Миколаївської ТЕЦ з проханням відключити централізоване опалення в її квартирі. Тим паче, що в період 2005-2007 років така можливість для окремих споживачів була передбачена на законодавчому рівні, за умови облаштування індивідуальної системи альтернативного опалення квартири.

Тож перші зими Марія Єфанова радше не жила, а виживала. Лягаючи у ліжко, «заправляла» його пляшками з гарячою водою, також включала електрообігрівальні прилади.

Радикальний крок як жест відчаю

Зрештою, після одного з опалювальних сезонів, терпець у пенсіонерки увірвався, і вона, за порадою одного із місцевих фахівців у галузі теплоенергетики, в травні 2007 року обрізала теплові радіатори в своїй квартирі. Точніше, цю нехитру операцію виконали досвідчені майстри, котрі перед тим влаштували індивідуальне опалення у її сусідів по будинку. Навіть транзитні труби, по яких мало доставлятися тепло, були надійно обгорнуті ізоляційним матеріалом, що не пропускає теплоносій. Тож з того моменту практично жодна кілокалорія дорогоцінного тепла, що її постачала ТЕЦ, не надходила в квартиру пенсіонерки.

Варто зазначити, що споживач пішов на такий радикальний крок вимушено, через небажання відповідальних осіб вирішувати її проблему з холодними батареями. Але, як би там не було, у підсумку від теплопостачання споживач де-юре відключилася самовільно, без дотримання належного порядку. Це значною мірою й спричинило подальші клопоти для літньої людини, до речі, 1943 року народження.

Вважаючи, що позбавилася послуг монополіста, з опалювального 2007-2008 року М.В. Єфанова перестала оплачувати послуги Миколаївської ТЕЦ. Але рахунки від тепловиків, як і раніше, продовжували регулярно надходити до поштової скриньки пенсіонерки. І знову Марія Василівна стала звертатися до ТЕЦ – і письмово, і в усній формі – з тим, щоб офіційно зафіксували відсутність в її квартирі централізованого теплопостачання, відтак – припинили нарахування плати за ефемерне тепло. Та єдине, чого дочекалася нещасна пенсіонерка, – це того, що в травні 2011 року в її квартирі побували представники житлово-експлуатаційної організації та виписали штраф за самовільне відключення від системи теплопостачання.

«Звертаюся до вас уже вчетверте, – написала М.В. Єфанова на ім’я начальника ТЕЦ наприкінці 2012 року. – На всі мої попередні звернення відповіді не було. Переконливо прошу Вас розібратися по-людськи, справедливо, адже я пережила стільки років терору…».

Гадаєте, щось змінилося, і представники ТЕЦ склали відповідний акт про відсутність послуги? Де там…

IMG_4830111111111111

М.В. Єфанова у себе вдома.

Влада лише обіцяла…

Принагідно Марія Василівна стукала й у владні кабінети, сподіваючись знайти порозуміння і отримати захист від «ненав’язливих» монополістів.

– Намагалася я потрапити до тодішнього мера Юрія Гранатурова, – розповідає М.В. Єфанова, – але мені сказали, що він надто зайнятий, тож направили до його заступника Гайдаржи. Він мене одразу обнадіяв: «Вирішимо Ваше питання!». Але через певний час чиновник сказав, що нічого не виходить, і порадив звернутися за місцем проживання, тобто до Ленінського райвиконкому.

Там, у свою чергу, «переадресували» жінку на адвоката, помічника одного з народних депутатів. Він наказав жінці зібрати необхідний пакет документів задля того, аби узаконити фактичний стан речей, тобто – відсутність централізованого теплопостачання.

– Коли я оббігала всі інстанції і зібрала необхідні «бумажки», – продовжує свою гірку розповідь Марія Василівна, – то мені сказали, що потрібен акт про відключення квартири від теплопостачання за підписом представника Миколаївської теплоелектроцентралі. Але адвокат, який займався моєю справою, згодом зателефонував і повідомив: «Я розмовляв із начальником ТЕЦ, а той мені сказав, що йому немає чим платити зарплатню робочим, а тут, мовляв, ми будемо якоюсь бабусею займатися…».

Згадавши це, літня жінка вкотре під час нашої бесіди заплакала…

А борг зростає

Отже, поки беззахисну пенсіонерку по зачарованому колу «ганяли» від однієї інстанції до іншої, борг за неіснуюче тепло поступово наростав. Як квінтесенція такої абсурдної ситуації – попередження від Миколаївської ТЕЦ, яке Марія Василівна отримала якраз напередодні цьогорічного 8 Березня. З тексту «святкового вітаннячка» пенсіонерка дізналася, що вона завинила теплопостачальникам аж 10 тисяч та ще п’ять з копійками гривень. І ці величезні для неї кошти пенсіонерка має терміново, протягом семи днів, сплатити. «Але таких грошей у мене немає й близько», – скрушно зазначає бабуся.

– Інакше як знущанням з літньої людини дану кричущу ситуацію я не назву, – зазначає Валентина Сиза, голова Інгульського осередку Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль». Валентина Іванівна, до речі, взялася допомогти Марії Василівні вирішити її багаторічну проблему, тож жінки разом оббивають пороги різноманітних інстанцій. Були, зокрема, й у Валентина Гайдаржи, який наразі пішов на підвищення – обіймає посаду заступника голови облдержадміністрації з різних питань, у тому числі – з питань… житлово-комунального господарства. Мабуть, чиновник настільки «плідно» допомагав таким, як Марія Єфанова, перебуваючи на аналогічній посаді в місті Миколаєві, що його титанічні зусилля не могли не помітити «нагорі».

Звернулися Валентина Іванівна і Марія Василівна й до секретаря міської ради, виконувача обов’язків міського голови Тетяни Казакової. Та також пообіцяла допомогти пенсіонерці. Проте чи дочекається пенсіонерка дієвої допомоги від влади?

Життя за межею бідності

Як живеться за такого нелюдського ставлення літній людині, котра, до того ж, має статус «Діти війни» та «Ветеран праці»? Протягом багаторічної сумлінної праці Марія Василівна дала путівку в життя сотням працівників аграрної ниви, викладаючи у спеціалізованому навчальному закладі. А на пенсію пішла, працюючи на виробничій ділянці у Миколаївському лісгоспі.

Побувавши у квартирі пенсіонерки, автор цих рядків пересвідчився: Марія Василівна живе хоч і у затишних умовах, але дуже бідно. Жодної ознаки розкоші! Ба, навіть холодильник з метою економії не включений, а виконує функції складу.

Натомість температурний режим за умов відсутності централізованого теплопостачання задовільний. Світ не без добрих людей, і декілька років тому родичі покійного чоловіка М.В. Єфанової установили в її квартирі металопластикові вікна та утеплили ззовні стіни помешкання, а також – придбали два сучасні електрообігрівачі. Але навіть за умови отримання субсидії на житлово-комунальні послуги значна частина невеличкої пенсії (близько 1700 грн.) сплачується за електрику, газ, воду, утримання житлового фонду тощо.

Крім того, Миколаївська ТЕЦ у минулі роки неодноразово подавала судові позови проти пенсіонерки як злісного боржника за її послуги. І наразі із пенсії Марії Василівни згідно з рішеннями судів щомісяця вираховується 20 відсотків. На руки залишається трохи більше 1300 гривень – жалюгідні за нинішніх реалій кошти, яких не вистачає навіть на придбання ліків. До речі, пенсіонерка каже, що вона навіть викликів до суду не отримувала, через що не мала змоги захистити власні інтереси у протистоянні з ТЕЦ.

Відказатися від послуг ТЕЦ можна. Теоретично…

У розпорядженні редакції є відповіді від Миколаївської ТЕЦ, котрі вони надавали в 2015 та 2016 роках, реагуючи на письмові звернення органів влади. По-перше, тепловики стверджують, що вони надали відповідь М.В. Єфановій на її лист від 2006 року щодо відключення квартири від централізованого теплопостачання (сама Марія Василівна, про що зазначалося вище, категорично спростовує це. – Ред.).

У своїх відповідях ТЕЦ посилається на «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630. Згідно з даними Правилами споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого теплопостачання. Надалі йдеться про досить складний та забюрократизований порядок узгодження подібного відключення як з органами місцевої влади, так і з постачальником.

Це справді так. Проте у своїх відповідях представники Миколаївської ТЕЦ чомусь не вказали той важливий факт, що постановою від 31 жовтня 2007 року уряд заборонив відключатися від послуг централізованого теплопостачання окремим помешканням у багатоквартирних будинках. Відмовитися від послуг монополіста можна наразі лише за умови згоди всіх без винятку мешканців такого будинку, що, як зрозуміло, практично нереально. То чи не є ця словесна еквілібристика черговим знущанням з 75-річної бабусі, здоров’я якої, до речі, серйозно підірвано через багаторічну проблему?

І що, зрештою, робити споживачеві, якщо він самовільно відрізався від неякісної послуги, як у випадку з Марією Єфановою?

Сам теплопостачальник вказує на п. 1.4.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, згідно з яким власник, який допустив самовільне переобладнання, що призвело до порушення конструктивних елементів, зобов’язаний призвести приміщення до попереднього стану за власний кошт.

У цьому ж пункті зазначається, що «у разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку».

Але, по-перше, зазначимо, що пенсіонерка через матеріальну скруту не має фінансової можливості відновити радіатори центрального опалення. А, по-друге, права інших споживачів не було порушено, про що свідчить протокол зборів ОСББ «Свиридова 7» (правонаступник ЖЕК‑10. – Ред.). Та й, судячи з усього, ніякого погіршення технічного стану багатоквартирного будинку не відбулося.

Хто відмовиться від «зайвих» грошей?

Чому ж тоді Миколаївська ТЕЦ не зафіксує факт відсутності централізованого теплопостачання в квартирі М.В. Єфанової та не припинить збільшувати заборгованість за «віртуальне» тепло?

– На жаль, на законних підставах теплопостачальна організація наразі не може відключити опалення в даній квартирі, – зауважує Володимир Кутуков, відповідальний за стан інженерних комунікацій ОСББ «Свиридова 7», – відтак для ТЕЦ даний власник квартири залишається споживачем тепла. Однак Марія Василівна має оформити з тепловиками акт щодо відсутності в її квартирі самої послуги, що дає право припинити нарахування плати за тепло.

Зазначимо, що такий варіант цілком узгоджується із статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», а саме: споживач повинен здійснювати оплату теплопостачальній організації за ФАКТИЧНО ОТРИМАНУ (виділено нами. – Ред.) теплову енергію. То чому тоді тепловики ось уже понад десять років не поспішають скласти такий акт та припиняти врешті-решт виставляти рахунки за «повітря»?

– А хто ж добровільно відмовиться від «халявних» грошей? – прямо висловлюється В. Кутуков. – Теплопостачальника можна зрозуміти. До того ж, на жаль, наша реальність є такою, що органи влади якщо не лобіюють, то принаймні не втручаються у діяльність монополістів.

У програші ж, як бачимо, залишається пересічний споживач.

Миколаївська ТЕЦ – журналістам: пишіть листа…

Ми спробували взяти коментар й у іншої сторони конфліктної ситуації. У приймальні Миколаївської ТЕЦ нам запропонували звернутися до заступника генерального директора з фінансово-економічних питань ПрАТ «Миколаївська електроцентраль» Євгена Голокоза. Тривалий час додзвонитися до цієї посадової особи не вдавалося, зрештою, Євген Валерійович узяв слухавку та призначив зустріч із журналістом на певну дату. Коли автор цих рядків у призначений час завітав до кабінету зазначеного посадовця ТЕЦ, з’ясувалося, що заступник гендиректора чудово ознайомлений із ситуацією, адже, за його словами, проблемою М.В. Єфанової опікуються наразі і облдержадміністрація, і місто. Проте відповідати на запитання журналіста у формі інтерв’ю Євген Голокоз відмовився – мовляв, юридична служба рекомендувала редакції нашої газети надати письмовий запит та направити на адресу ТЕЦ. І лише тоді, невідомо коли саме, теплопостачальна організація надасть відповіді на запитання, котрі, на наше переконання, не потребують якоїсь додаткової перевірки, адже ситуація вкрай кричуща і «тягнеться» вже понад десять років.

Тож, враховуючи соціальну важливість порушеної теми, надсилаємо дану публікацію на реагування відповідальним особам облдержадміністрації та Миколаївської ТЕЦ. Чекаємо на дієву реакцію від чиновників ОДА і теплопостачальної організації. І головне – висловлюємо надію, що, нарешті, багаторічну проблему 75-річної Марії Єфанової буде вирішено.

Андрій ТЮРІН

Фото автора

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


*