Гроші на вітер: Що з того матиме місцева громада?

Із недавніх пір ще однією з візитівок Миколаївщини, поготів це стосується її приморської частини – Очаківського та Березанського районів, стали вітрові та сонячні електростанції. Це й не дивно, адже природно-кліматичні умови півдня України якнайкраще підходять для зведення об’єктів «зеленої» енергетики. Але якщо зародження нового напрямку в енергетиці місцеві мешканці спостерігали хто із цікавістю, а хто навіть із захватом, то натепер ситуація дещо помінялася.

Адже, маючи певний досвід «сусідства» із потужними виробничими об’єктами, люди висловлюють перестороги вже на етапі планування подібних енергетичних парків. Ось і мешканці Куцурубської сільської об’єднаної територіальної громади Очаківського району запросили журналіста «РП», аби висловити свій протест проти того, яким чином впроваджується на їхній території енергетичний проект.

Як гриби після дощу

У тісному приміщенні сільського клубу – яблуку немає де впасти. Попри холоднечу, у помешканні доволі гаряче: мешканці Солончаків, Парутиного, Матросівки та інших сіл, поблизу яких планують встановити 142 вітроенергетичні установки загальною потужністю 300 мВт, не приховують свого розпачу. За їхніми словами, райдержадміністрація, не враховуючи інтересів громади, будь-що намагається «пропхати» проект приватного інвестора – товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-Українська вітроелектростанція». Засновником даної компанії є… кіпрська фірма, а серед кінцевих бенефіціарних власників числяться одна громадянка США та двоє підданих британської королеви.

То чим так зацікавив заморських і заокеанських пані та панів берег причорноморський?

Напевно, тим, що «зелена» енергетика – дуже перспективний і прибутковий вид бізнесу. Держава, оголосивши курс на розвиток альтернативної енергетики, заохотила потенційних інвесторів привабливою пропозицією: ціна на кіловат електрики, що видобувається з енергії вітру чи сонця, оплачується виробнику з державного бюджету за тарифом, що у декілька разів перевищує ціну на «традиційну електроенергію». Відтак, відомий вислів «гроші на вітер» набуває в даному випадку іншого змісту. Не дивно, що останнім часом подібні об’єкти з’являються на теренах тієї ж Очаківщини чи Березанщини як гриби після дощу.

В. Стрельцов і З. Петрович демонструють план будівництва.

– Ми не проти розвитку цієї галузі, – каже один із активістів, мешканець с. Солончаки Вадим Стрельцов. – Проте при цьому потрібно максимально врахувати думку громади.

Норми витримані, але…

Здавалося б, Куцурубська ОТГ, відповідно до ще одного курсу держави, мала стати повноправним господарем на своїй землі. Але ось заковика: ще донедавна всіма землями державної власності поза межами населених пунктів територіальних громад розпоряджалися територіальні підрозділи Держгеокадастру. Тож наразі всі дозволи та погодження в рамках проекту надавалися «вищестоящими органами», в тому числі – Очаківською райдержадміністрацією.

Досить подивитися на детальний план території та розміщення вітряків на теренах Куцурубської ОТГ, як стане зрозумілим: частина велетенських виробничих об’єктів зводитиметься у безпосередній близькості до сіл, а деякі із них «примикатимуть» на відстань близько кілометра (за словами людей, найближчі вітряки планують розмістити навіть у семистах метрах від крайніх домівок).

Водночас, діючими державними будівельними нормами допускається будівництво подібних об’єктів на мінімальній відстані у 400 метрів. Проте противники такого близького сусідства з вітряками задаються питанням: яким чином норми, що були утверджені ще у 80-х роках минулого століття, враховують усі шкідливі наслідки від роботи саме вітрових електростанцій, котрі стали надбанням новітнього часу?..

Місцеві мешканці мають і цілком практичний досвід. Декілька років тому іншою приватною фірмою вже були встановлені вітряки поблизу Солончаків. Так от: за словами місцевих мешканців, шум від їх роботи добре чути при «попутному» вітрі. І це – при відстані у два кілометри від села. А що буде, якщо об’єкти альтернативної енергетики наблизяться впритул до села, та ще й «підперезають» села з кількох боків?

До речі, вплив вітряних електростанцій на людський організм науковцями достеменно ще не вивчено, дослідження з цього приводу тривають. Проте, окрім шуму, противники будівництва вітряків поблизу населених пунктів указують також на небезпеку погіршення стану здоров’я через негативний вплив низькочастотних вібрацій та інші чинники. Утім давайте послухаємо, про що саме йшлося під час зустрічі з журналістом.

«А про живих подбали?»

– У пояснювальній записці про що тільки не йдеться, навіть цілі сторінки розповідають про мертвих (давні археологічні пам’ятки на території ОТГ. – Ред.). А про живих подбали? Про здоров’я людей – якихось 2-3 рядки, – обурюється вже згаданий вище Вадим Стрельцов. – Відтак це питання до кінця не вивчене. Тож я вважаю, що владі не варто «витанцьовувати» перед інвестором, а потрібно переглянути проект і віддалити вітряки від сіл.

Безперечно, є і плюси від розвитку «зеленої» енергетики: приватна фірма регулярно платитиме кошти за користування землею під своїми об’єктами. Також інвестор обіцяє перед початком виробничої діяльності зареєструватися в Куцурубській ОТГ – з тим, щоб до сільського бюджету надходили й інші види податків, а це вже мільйони гривень. Принаймні відповідний меморандум днями укладений між місцевою громадою та ТОВ «Південно-Українська вітроелектростанція».

Щоправда, мешканець Куцурубу, юрист Олександр Іваницький, попереджає: такий документ є радше договором про добрі наміри і не створює перед іншою стороною юридичних зобов’язань. Тож меморандум потрібно закріпити бодай гарантійним листом від фірми-інвестора.

Цілком слушне зауваження. Адже, як вдалося почути під час зустрічі, інший інвестор, який збудував вітряки на території громади, також багато чого обіцяв – і відремонтувати дорогу Парутине – Миколаїв, і як слід загорнути орний шар землі після закінчення будівництва, і ще багато чого. Що з того вийшло, наочно щодня бачать і відчувають усі мешканці громади. Тож, напевно, не варто наступати на ті ж самі граблі.

Чи враховані норми екологічного законодавства?

Зиновій Йосипович Петрович – відомий на Миколаївщині та в Україні науковець, захисник флори та фауни. Як фахівець з орнітології, З. Петрович вважає, що вітряки завдаватимуть непоправної шкоди птахам, поготів під час масових міграційних перельотів. За його словами, щороку один вітровий агрегат здатен вбити близько 100 представників пернатого царства.

– У багатьох країнах такі небезпечні об’єкти не ставлять уздовж берегової лінії, адже саме там пролягають основні шляхи пересування птахів під час міграцій, – каже науковець. – Птахи здебільшого здійснюють перельоти вночі і, сприймаючи мерехтіння від вітрових електростанцій за світило, летять назустріч своїй смерті.

Водночас Зиновій Петрович звернув увагу на суттєве порушення під час впровадження проекту будівництва вітрової електростанції. За його словами, при затвердженні головою райдержадміністрації містобудівної документації (відповідне розпорядження датоване 5 січня 2018 року) було повністю проігноровано вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». А саме: проект побудови вітрових електростанцій, що мають певну потужність, а вітряки на території Куцурубської ОТГ підпадають під цю категорію, мав би пройти певну процедуру, яка передбачає цілий комплекс заходів. Серед них – громадське обговорення з обов’язковим врахуванням пропозицій громадян та подальше затвердження звіту про оцінку впливу на довкілля з боку уповноваженого органу, а саме – управління екології природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації.

До речі, 21 грудня 2017 року у с. Парутиному відбулися громадські слухання проекту містобудівної документації. Проте, як стверджує З. Петрович, цей захід ні за форматом, ні за змістом не відповідає тим нормам, що містяться у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля». Відтак головою Очаківської районної екологічної асоціації «Зелений світ» Б.І. Зубцем направлена заява до обласної прокуратури, в якій міститься заклик вжити заходів щодо відміни розпорядження голови Очаківської РДА як такого, що було прийнято з порушенням чинного законодавства. Поінформоване про дану ситуацію й профільне міністерство, тож чекаємо дієвої реакції від захисників державних інтересів.

Під час зустрічі з мешканцями громади журналіст «РП» дізнався іще про одну істотну небезпеку, що може виникнути з початком будівництва. Вітрові агрегати здебільшого планують розмістити в районі полезахисних лісосмуг, відтак сотні, тисячі дерев, вочевидь, знищать. Але ж ці насадження, як відомо, й створювалися з метою зупинення ерозії грунтів у степах України. І хоча інвестор обіцяє компенсувати завдану шкоду шляхом висадження нових деревцят або іншим чином, селяни висловлюють сумнів щодо успішності укорінення нових дерев в умовах сучасного клімату. Зрештою, на те, щоб дерева почали ефективно захищати ріллю від руйнівних природних факторів, знадобляться довгі роки…

РДА та інвестор заспокоюють

Порушувалися під час розмови й інші питання, що турбують людей: і потенційний ризик значного здешевлення вартості житла та земельних ділянок, що розташовані неподалік від силових агрегатів, і питання безпеки праці виноградарів та інших селян, що трудитимуться прямо під лопатями небезпечних об’єктів, і багато інших питань. Неабияк обурило людей і те, що жодне критичне зауваження, висловлене під час громадських слухань, не було враховано районною державною адміністрацією при затвердженні містобудівної документації.

До речі, під час зустрічі журналіста з людьми, а зібралося близько семи десятків місцевих мешканців, жоден, повторююсь – ЖОДЕН громадянин не підтримав запропонований проект у його сьогоднішньому вигляді. Ось так поки на практиці враховуються побажання об’єднаної територіальної громади – повноважних, як люблять повторюватися високопосадовці, господарів на власній землі.

Однак, попри все, голова ОТГ Інна Копійка налаштована знайти спільний знаменник з інвестором, адже проект обіцяє нові перспективи перед громадою – як у вигляді нових робочих місць, так і додаткових надходжень до зовсім не розкішного сільського бюджету. Але поки, як зауважила І. Копійка, роль ОТГ по узгодженню проекту будівництва вітрового парку зведена до мінімуму.

У свою чергу, перший заступник голови Очаківської РДА Сергій Стовманенко повідомив, що «по закону ми не можемо відмовити у погодженні проекту».

– Як ви вирішите, так і буде, – водночас «заспокоїв» людей посадовець.  – Ми на вашому боці, і вас підтримаємо.

Утім, про щирість цих слів судити не нам, а самим мешканцям громади. Але позаяк варто нагадати чиновнику, що у Парутиному зовсім нещодавно відбулися громадські слухання, на яких переважна більшість людей категорично висловилася проти будівництва вітрової електростанції у безпосередній близькості до житлових будівників. І що з того – хтось врахував думку людей?

На жаль, на зустріч із представником «РП» не було запрошено представників інвестора. Тож ми телефоном зв’язалися із директором ТОВ «ПівденноУкраїнська вітроелектростанція» Романом Шпановим. Той переадресував на представника компанії Андрія Хохлова з м. Києва.

– Як так сталося, що проект передбачає будівництво вітряків якраз поблизу населених пунктів? Чи не можна запланувати їхнє будівництво дещо далі від житлових будинків?

– Ми почали займатися цим проектом ще з 2008 року, – повідомив А. Хохлов. – Тоді були узгоджені всі питання. А загалом, у світі та Європі нормальним вважається розміщення в 300-400 метрах.

– Проте в тій же Німеччині люди активно протестують проти такого близького «сусідства», бо і самопочуття у людей погіршується, і нерухомість різко падає в ціні… То хіба не можна знайти порозуміння з людьми?

– Один вважає так, інший зовсім інакше… Потрібно жити по закону. Нам погодили розміщення вітряків на такій відстані, і ми нічого не порушили. Проте більшість людей підбурюють місцеві фермери. А загалом ми відкриті до діалогу – звертайтеся, пропонуйте.

Щодо негативних чинників, то представник компанії запевнив: вони планують встановити на вітряках безредукторні агрегати, що дозволить істотно знизити рівень шуму. А перші кіловати вітрової електроенергії очікується отримати наприкінці 2019 року.

Андрій Хохлов навів й інші «плюси», які має отримати від діяльності нового промислового об’єкта місцева громада. Проте так і не зрозуміло: чи будуть максимально враховані інтереси людей? Адже жити по сусідству з вітряками доведеться саме їм…

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Добавить комментарий