Учитель, журналіст, патріот: нашому колезі Семенові Тупайлу виповнилося вісімдесят!

Як відомо, кожна велика водойма бере початок із малесенького життєдайного струмочка. Ось і море життя Семена Тупайла взяло відлік із маленького містечка Баранівка на мальовничій Житомирщині, звідки корені героя цього нарису. Сталася ця знаменна подія рівно вісім десятиліть тому, 25 січня 1938 року.

Народжений у один день і рік (!)із Володимир Висоцьким (чи помиляються зірки?), Семен Тупайло у майбутньому став справжнім співцем незалежності нашої держави, невтомним захисником культурної і духовної спадщини українського народу.

Але це буде згодом. А на початку буремних 40-х маленький Сьома відчув усі тяготи Другої світової, адже родина зазнала евакуації до далекого Сибіру. Напівголодне існування, карткова система, 40-градусні морози… По війні – повернення до неньки України. У Лисій Горі Первомайського району, де осіли Тупайли, юнак не лише навчався на відмінно у місцевій школі, а й достоту милувався красою Прибузького краю та його солов’їною мовою. Тож невипадково справою життя Семена Тупайла став філологічний напрямок, пропаганда і звеличення рідного слова. Промовистий факт: при вступі до Миколаївського педагогічного інституту ім. В. Бєлінського сільський школяр набрав найвищий бал, а за декілька років закінчив альма-матер із відзнакою – єдиний з усього випуску.

Дебютувавши на трудовій стезі вчителем у сільській школі на Веселинівщині та відслуживши в армії, наш герой згодом пристав до берегів Миколаївського культосвітнього училища. І не просто пристав, а міцно, майже на три десятиліття, пов’язав свою трудову біографію з відомою на теренах усієї Миколаївщини кузнею культармійських кадрів. Маючи енциклопедичні знання та широкий кругозір, Семен Володимирович викладав майбутнім діячам культурного фронту українську мову і літературу, а також – географію, естетику, інші дисципліни, завідував кафедрою. Сотні, тисячі учнів С.В. Тупайла щиро дякують своєму Учителеві не тільки за ґрунтовні знання, а й за правильно обраний дороговказ у цьому непростому житті. Досить сказати, що у послужному списку знаного педагога – 50 тисяч проведених уроків, а серед його випускників – ректор та провідні викладачі вишів, народні артисти, очільники відділів освіти і установ галузі у різних куточках Миколаївщини.

А нам, газетярам «Рідного Прибужжя», особливо приємно відзначити, що Семен Володимирович є нашим колегою. Тільки-но вийшовши 1994 року на трудову пенсію, активний та досвідчений педагог пристав на пропозицію видатного поета, майбутнього лауреата Шевченківської премії Дмитра Креміня. Тож відділ національно-культурного відродження, очолюваний Дмитром Дмитровичем, поповнився повноцінною «бойовою» одиницею, а Національна спілка журналістів України збагатилася потужним і невтомним працівником газетної справи.

І хоча Семен Тупайло у своїй журналістській діяльності висвітлював різні теми культурного і освітнього життя регіону, найбільшу популярність на теренах Миколаївщини він здобув, ведучи авторську рубрику «А мова – як море». До речі, цей масштабний і патріотичний проект Семена Володимировича читачі пам’ятають і понині! У цій регулярній добірці неухильно відстоювався державний статус української мови, розміщувалися цікаві матеріали про знаних поборників українського слова – педагогів, митців, громадських діячів, наводилися складні приклади перекладів та правильного вживання лексичних одиниць.

Кожний номер цієї популярної рубрики, а загалом вийшло 240 випусків «А море – як море», читачі «РП» чекали з нетерпінням, а телефон і редакційна пошта приносили все нові теми від шанувальників творчості Семена Тупайла. Тож цілком заслужено рубрика тричі визнавалася лауреатом республіканських премій, а також обласної премії ім. М. Аркаса та премії ім. В. Чорновола. Семен Володимирович вів постійні мовознавчі розділи й в інших газетах регіону. Не цурався С.В. Тупайло й громадської діяльності, зокрема два роки він був членом бюро правління Миколаївської обласної організації Національної спілки журналістів України. Семен Володимирович є автором посібників «Українська мова для технікумів», «Посібник вивчення української мови в технікумах», «Параллельное изучение украинского и русского языков в средних и высших учебных заведениях».

Семен Тупайло також бережно зберігає медаль «За доблестный труд», три грамоти переможця обласного журналістського конкурсу «Золоте перо», численні відзнаки від органів виконавчої влади і місцевого самоврядування тощо.

Та чи не найбільшою нагородою для сьогоднішнього ювіляра є його велика родина. З дружиною Беллою Михайлівною Семен Володимирович пліч-о-пліч крокує життям ось уже понад 55 років! Гордістю батьків є діти й онуки, а справжньою втіхою та розрадою – три правнуки. Наведемо ще один цікавий факт: Семен Володимирович став першим у своєму роду, хто здобув вищу освіту. Нині ж його нащадки можуть похвалитися 12 дипломами про закінчення вишів.

Сьогодні шанований Семен Володимирович Тупайло здолав черговий поважний життєвий рубіж. Від щирого серця колектив редакції «РП» вітає заслуженого ветерана з 80-річним ювілеєм та бажає йому довголіття і міцного здоров’я, невичерпного оптимізму, безмежної радості та всіх інших гараздів.

З роси і води!

Колектив газети «Рідне Прибужжя»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


*