Злочин без покарання, або Вперед, до Чикаго 30-х…

Наша редакція продовжує тримати на контролі резонансний злочин, що мав місце ще в червні минулого року. Попри те, що з моменту його скоєння минуло півтора року, миколаївська поліція демонструє чи то свою повну професійну безпорадність, чи то незацікавленість у розслідуванні цього кримінального провадження. Ба більше: відсутність покарання «породжує» все нові злочини.

Нагадаємо читачам про нашумілі події, що сколихнули медіа-простір не лише Миколаївщини, а й всієї України. Отже, вночі 21 червня 2016 року невідомі злочинці пошкодили сім автобусів марки «Еталон», що належали товариству «Авто-Експрес». Транспортні засоби знаходилися вночі на охоронюваній території по вулиці Будівельників. Але це не стало на перешкоді бандитам: зв’язавши та пригрозивши розправою охоронцеві, вони підпалили автобуси та зникли у темряві ночі. Унаслідок цього шість автобусів згоріли вщент, а загальний матеріальний збиток становив близько 2,5 мільйона гривень.

Судячи з усього, цей злочин – не банальне хуліганство, а чітко спланована акція з метою усунення конкурента з ринку пасажирських автоперевезень. Адже раніше керівництву ТОВ «Авто-Експрес» телефоном неодноразово надходили погрози з вимогою припинити обслуговування автобусних рейсів Миколаїв – Одеса.

І справді, дане товариство було як кістка в горлі для недобросовісних конкурентів. З’явившись на ринку в жовтні 2015 року, підприємство-перевізник винайшло можливість здешевлення вартості квитків. Це й викликало ярість ділків, котрі звикли працювати на умовах монополізму, диктуючи свої ціни на вартість проїзду до сусідньої Одеси.

Варто зазначити, що ТОВ «Експрес-Авто» діє виключно в правовому полі. Так, квитки на проїзд продаються лише в касі Миколаївського міжміського автовокзалу. Тож перевізник сплачує всі передбачені законодавством податки та збори, а пасажири вирушають у подорож строго за розкладом та будучи застрахованими від нещасних випадків під час поїздки. Крім того, відповідно до законодавства товариством-перевізником безплатно перевозяться пасажири пільгової категорії – інваліди, ветерани АТО, діти з багатодітних сімей тощо. Водночас маршрутки конкурентів возять людей лише за гроші, а кошти за проїзд здебільшого передаються «із рук у руки».

Внаслідок знищення транспортних засобів добросовісне та соціально відповідальне підприємство-перевізник зазнало великих матеріальних збитків, а пасажири залишилися наодинці із зухвалими маршрутниками.

То як розслідує цей злочин місцева поліція?

Спочатку за справу взялися слідчі Інгульського відділу поліції. Тамтешні «пінкертони» діяли надто кволо та непрофесійно – до прикладу, лише в жовтні вони «здогадалися» перевірити дані камер відеоспостережень, що розташовані поблизу місця скоєння злочину. Зрозуміло, що за чотири місці важлива інформація, яка мала неабияк допомогти вийти на слід злочинів, могла безслідно зникнути з карт пам’яті.

Ба більше: тривалий час слідчі намагалися довести, що автобуси згоріли не через підпал а… шляхом самозаймання. Абсурдність та фантастичність цієї версії настільки очевидна, що згодом у поліції були змушені кваліфікувати дії злочинців за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу «Умисне знищення або пошкодження майна».

Й іще один показовий факт: слідчі у справі мінялися аж чотири рази, поки у листопаді 2016 року кримінальне провадження не передали із Інгульського відділу до Слідчого управління Головного управління Національної поліції. Там, звичайно, працюють справжні професіонали своєї справи, тож потерпілі сподівалися на оперативне розслідування та передачу матеріалів справи до суду.

Але… але минуло понад року, а світла в кінці тунелю не видно. Посадові особи Слідчого управління в інтерв’ю журналістам розповідають про «активізацію досудового розслідування» та «оперативно-розшукові слідчі дії». Звісно, працівники поліції можуть розповідати про що завгодно, але у підсумку немає головного – РЕЗУЛЬТАТУ. І досі, хоча вже минуло півтора року з моменту скоєння резонансного злочину, жодній особі не висунуто підозри у його скоєнні, відтак говорити про якийсь прогрес у розслідуванні справи принаймні передчасно.

А між тим кримінал за очевидної неефективності правоохоронців почувається настільки безкарним, що вдається до все нових злочинів. Так, у вересні цього року у багатолюдному мікрорайоні обласного центру був спалений автомобіль директора ТОВ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» (МОПАС) Олександра Поганюка.

Саме з платформ міжміського автовокзалу, що належить цьому підприємству, вирушають у рейс автобуси підприємства «Авто-Експрес». Збіг обставин? Чи чергове «попередження» від транспортної мафії? Важко сказати, адже і цей злочин не розкрито.

А ще за декілька тижнів «невідомі зловмисники» розбили шибки трьох автостанцій системи «МОПАС», розташованих у різних куточках області.

Чи не забагато випадковостей? І чи не рухається наше місто та область до сумних реалій Чикаго 30-х років минулого століття?..

Відтак, потерпілі та громадськість вимагають від правоохоронців чітких відповідей на поставлені запитання. Принагідно хочеться нагадати співробітникам поліції, що вони отримують заробітну плату та кошти на утримання чималої структури якраз за рахунок платників податків. У тому числі – таких сумлінних та легальних підприємств, як товариства «МОПАС» і «Авто-Експрес».

Надсилаємо цю публікацію на реагування (до речі, не вперше) начальнику Головного управління Національної поліції в Миколаївській області генералу поліції третього рангу Юрію Морозу. Сподіваємося отримати від Юрія Леонідовича конкретну та змістовну відповідь.

Андрій ТЮРІН

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


*